Українська влада повинна домогтися реального прогресу в напрямку викорінення тортур та інших видів жорстокого поводження з боку співробітників правоохоронних органів відповідно до міжнародних зобов’язань країни, заявила Amnesty International напередодні можливого підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Незалежно від майбутнього Угоди про асоціацію з Україною, Європейський Союз має наполягати на дотриманні Україною своїх міжнародних зобов’язань. Україна є важливим членом європейського та міжнародного співтовариства. Влада країни добровільно підписала всі основні міжнародні угоди з прав людини, що містять, поміж усім іншим – абсолютну заборону на застосування тортур», сказала Хеза МакГілл, дослідниця Amnesty International по Україні.
Угода про асоціацію пропонує розширення співробітництва в галузі торгівлі, енергетики, банківської та багатьох інших сферах, і ґрунтується на спільних цінностях, зокрема “демократії і верховенстві права, поваги до прав людини та основоположних свобод та належного врядування».
ЄС зробив викорінення “вибіркового правосуддя” передумовою для підписання угоди 28 листопада у Вільнюсі, столиці Литви, яка на даний момент головує в ЄС. Очікується, що українська влада дозволить Юлії Тимошенко, ув’язненому екс-прем’єру та лідеру опозиційної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», поїхати до Німеччини на лікування травми спини.
Тимошенко відбуває семирічний термін ув’язнення за вироком про перевищення службових повноважень під час підписання газової угоди з Росією на невигідних для України умовах – невигідною ціною.
«Справа Юлії Тимошенко свідчить про відсутність справедливого судового розгляду і погані умови тюремного утримання в Україні, але політичне значення її справи не повинно відволікати від системних проблем, які позбавляють тисячі українців можливості користуватися своїми правами кожного дня», сказала Хеза МакГілл.
«Щороку тисячі українців стають жертвами тортур від рук міліціонерів. З них вибивають зізнання у злочинах, яких вони, можливо, не скоювали. Після чого їм загрожує в’язниця за підсумками несправедливого суду. Без дієвого механізму розгляду скарг на неправомірні дії міліції, такі скарги найчастіше залишаються без відповіді.»
«Викорінення катувань та інших видів жорстокого поводження вимагає законодавчих змін, а також системних реформ в системі кримінального правосуддя. Український уряд зробив важливі кроки, але поки кожна заява про катування не буде оперативно, ефективно і незалежно розслідувана, а винні не будуть притягнуті до відповідальності, – мучителі продовжуватимуть діяти безкарно.»
Документ Amnesty International «Україна та ЄС: час поставити людей на перше місце» звітує про досягнутий прогрес та пропонує подальші кроки для викорінення проблеми катувань в Україні.
У листопаді 2012 року набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, який заборонив суду приймати свідчення, отримані міліцією за межами зали суду, і ввів суди присяжних, але тільки для розгляду злочинів, покаранням за вчинення яких є довічне ув’язнення. Першим підсудним, що скористався результатами реформи, став Олександр Бондаренко. У жовтні цього року в місті Суми судом з трьох присяжних і двох суддів він був визнаний невинним у вбивстві двох літніх жінок і звільнений прямо в залі суду. Суд не підтримав звинувачення, яке ґрунтувалося на зізнаннях, отриманих під тортурами. Слід особливо відзначити, що раніше прокуратура не прийняла від потерпілого заяву про застосування тортур. Винні так і не були притягнуті до кримінальної відповідальності .
На жаль, новий КПК не захистив від міліцейського свавілля двох 16-річних підлітків з Тернополя. Ярослав Гіжовський не зміг пред’явити документи співробітникам міліції, за що був затриманий і неодноразово побитий. Через тиждень ті ж співробітники міліції побили Олександра Ковтуна, який повертався додому з матір’ю. Розслідування триває, проте міліціонери, ймовірно, причетні до побоїв, не були відсторонені від служби.
«Ці випадки свідчать про те, як багато ще належить зробити Україні для того, щоб гарантувати притягнення співробітників правоохоронних органів до відповідальності за жорстоке поводження. Українська влада повинна негайно та в обов’язковому порядку заснувати незалежний та ефективний механізм, який дозволить в найкоротші терміни належно розслідувати всі заяви про катування та жорстоке поводження у відповідності зі стандартами Європейського суду з прав людини»,– сказала Хеза МакГілл .
«Новий Кримінальний процесуальний кодекс передбачає створення Державного бюро розслідувань, уповноваженого розслідувати злочини, скоєні посадовими особами, в тому числі співробітниками правоохоронних органів, завдяки чому винні у застосуванні тортур притягуватимуться до кримінальної відповідальності, а потерпілі зможуть отримувати відшкодування шкоди», – додала вона.
«Зволікання у створенні такого Бюро неприпустиме, більше того, це може коштувати життя багатьом людям. Укорінена безкарність за катування та жорстоке поводження в Україні продовжує підривати довіру до влади – як серед самих українців, так і в очах міжнародної спільноти».
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до Богдана Овчарука, спеціаліста з роботи зі ЗМІ та комунікацій Amnesty International в Україні за телефонами +38 (044) 272 28 42, +38 (067) 551 69 44 або за e-mail: b.ovcharuk@amnesty.org.ua.
Інформаційна довідка. Amnesty International — всесвітній рух, що об’єднує понад 3 мільйони людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися усіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах. Amnesty International в Україні проводить кампанії проти тортур та безкарності міліції в Україні, за скасування смертної кари в Білорусі та по боротьбі з дискримінацією в Європі.