Україна не бере жвавої участі в обговоренні нової кліматичної угоди, зауважують екологи. Її цікавить передусім, як заробити під час другого періоду Кіотського протоколу.
Делегати кліматичного саміту у Варшаві, в якому взяли участь представники понад 190 країн, досягли компромісу щодо основних принципів майбутньої кліматичної угоди. Обговорення затяглось і форум у польській столиці довелось продовжити більш, ніж на добу. Таким чином заключне комюніке ухвалили лиш ввечері в суботу, 23 листопада.
Дебати переважно велись щодо розподілу фінансового тягаря, пов’язаного із захистом клімату, між індустріальними країнами, а також країнами з перехідною економікою і тими, що розвиваються. Це питання стосується і України. “Україну вважають країною з перехідною економікою, а дотації на адаптацію до змін клімату можуть отримувати лише ті, що розвиваються”, – зауважила експертка з питань адаптації до зміни клімату Ольга Власюк.
Розподіл фінансового тягаря, пов’язаного із захистом клімату, – навколо цього питання точилось найбільше дискусійЗгідно із заключним документом, щонайпізніше на кліматичному саміті наприкінці 2015 року в Парижі, мають бути ухвалені конкретні заходи, які б допомогли обмежити підвищення температури на планеті двома градусами. Має бути розроблений також механізм компенсації втрат тим, хто вже страждає від кліматичних явищ, як-от зараз мешканці Філіппін. Аби нова кліматична угода вступила в дію після 2020 року, її текст слід підготувати до переговорів у 2015 році. Тоді країни матимуть достатньо часу для ратифікації документу.
Екологи критикують
Екологи, однак, критично оцінили роботу саміту у Варшаві й вказують на недостатність його результатів. Багато хто взагалі сумнівається в тому, що найближчим роками з’явиться нова кліматична угода, яка замінить Кіотський протокол. Під гаслом “забруднювачі говорять – ми йдемо”, активісти міжнародних екологічних організацій, в тому числі й Greenpeace, німецьких об’єднань Friends of the Earth та NABU, українського Національного екологічного центру, виступили проти гальмування переговорів у Варшаві “антикліматичним лобі”. І демонстративно полишили зустріч.
Ульф Зіберґ з NABU пояснив DW, що учасники демаршу вважають польське президентство саміту винним у неефективності форуму. “Металургійні, вугільні спонсори заходу, вугільні й сланцеві з’їзди – все це зовсім не сприяє ухваленню рішень щодо захисту клімату”.
Україна не квапиться
Українська еколог Марія Сторчило спостерігала за участю в саміті України. “Дивує, що Україна взагалі не висловлює пропозицій щодо нової кліматичної угоди”, – зауважила вона.
Україну цікавить передусім, як вигідно продати одиниці скорочення викидів CO2На питання, на чому українська делегація зосередила свою роботу у Варшаві, фахівець Держекомінвестагенства Михайло Чиженко відповів, що, зокрема на уточненні рішень сторін Дохійської поправки. Йдеться про подовження дії Кіотської угоди на другий період і обов’язкового скорочення країнами викидів CO2. Тобто, Києв цікавиться не стільки далекоглядний документом, який замінить Кіотський протокол, а передусім можливостями у найближчі роки.
Ще делегати від України фокусувались на розробленні нової моделі “спільного впровадження”, як далі працюватиме цей інструмент кіотської угоди. “Спільне впровадження” – це механізм, за яким підприємства однієї країни могли продавати одиниці скорочення викидів CO2 фірмам в інших країнах. Зароблені таким чином кошти можна було пускати на екологічну модернізацію. Як правило, одиниці скорочення купували в тих країнах, які взяли на себе жорсткі зобов’язання зі скорочення викидів. В українців ці скорочення купували передусім європейські та японські підприємства. Як саме цей механізм функціонуватиме далі ще невідомо.
Ухвалення рішення щодо такого, як наголосив Чиженко, “корисного механізму” перенесли. Фахівець уточнює, остаточне схвалення, як працюватиме така модель до 2020-го року запланували на наступному саміті – в Перу.
Україна за юридично закріплені зобов’язання
У Варшаві виступив український міністр екології Олег Проскуряков. І підтвердив, що аби запрацював другий період Кіото, на думку України, слід “розробити й схвалити правила, які б забезпечили рівні та справедливі умови для усіх учасників кліматичного процесу”. Що ж до нової кліматичної угоди, то як сказав міністр, Україна вважає, що слід схвалити юридично закріплені зобов’язання.
У самої ж України з кліматичним законодавством не все добре. Юристка організації “Екологія-Право-Людина” Наталія Городецька каже, що в Україні законами врегульовано лише близько п’яти відсотків у сфері зміни клімату, а базовий закон у кліматичній галузі взагалі відсутній. За її оцінкою, Україні слід врегулювати й адаптацію до змін клімату, пом’якшення наслідків, створення внутрішнього вуглецевого ринку.