Більше півтисячі осіб вийшли сьогодні, 24 листопада, до пам’ятника Жертв більшовицьких репресій, аби заявити свою підтримку інтеграції нашої країни до Європейського союзу.
Спочатку кременчужани висловили свою вимогу до влади – негайно скасувати рішення уряду про призупинення підготовки до підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, також відправити сам уряд Миколи Азарова у відставку. А також оголосили про свою солідарність із Євромайданом у Києві та в інших містах України. Потім, зібравши підписи під зверненням до влади, люди вирушили до пам’ятника Тарасу Шевченку.
На мирне зібрання, аби висловитися на підтримку Європейської інтеграції України вийшли абсолютно різні люди: учителі, адвокати, журналісти, викладачі вишів і їхні студенти, пенсіонери і громадські активісти. Впадало в око те, що було дуже багато молоді та людей, абсолютно не причетних до політики. Прийшли і люди досить поважного віку, які казали: “Ми хочемо, щоб наші діти жили краще”, і представники середнього класу, і молодь. Взагалі це навіть не стільки нагадувало акцію протесту, скільки якесь імпровізоване свято.
Не було ніяких партійних прапорів. Лише державні синьо-жовті та сині із зірочками прапори ЄС. Хоча в акції брали участь представники кількох політичних сил, вони цього дня виступали разом із громадськими активістами.
З площі Незалежності відчайдушно базлав самотній “чорний квадрат”. Спочатку люди навіть не зрозуміли, що за музика звідти лунає. І лише згодом розпізнали знайомі нотки оди Бетховена “До радості”- гімну Євросоюзу. Його мелодія закінчувалася і починалася знову.
І лише під кінець мітингу журналісти додумалися придивитися уважніше до екрану і розшифрувати текст, який весь час крутився на синьому фоні. Це було звернання міського голови Олега Бабаєва, в якому він повідомляв про своє рішення через суд заборонити кременчужанам висловлювати свою підтримку Євроінтеграції.
Чутки про те, що мітинг влада заборонила, ходили від самого початку акції. Але в це мало хто вірив: як можна заборонити людям висловлювати свою точку зору? Адже організатором акції виступила досить авторитетна в місті організація – КІПЦ “Європейський клуб”, знана своєю абсолютно поміркованою миролюбною просвітницькою діяльністю.
Світлана Овчаренко, одна з лідерок “Євроклубу”, почала зачитувати присутнім звернення до влади: “Ми, мешканці Кременчука, міста в серці України, заявляємо про неприпустимість відмови від підписання та впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вважаємо, що прийняте у кулуарний спосіб, без жодного громадського обговорення рішення є нікчемним як з процедурної, так і зі змістовної точки зору…”
Міліція поруч із зібранням громади мовчки, не втручаючись “у процес”. Тільки дивно було бачити в руках одного з міліціонерів мегафон. До часу його не використовували.
“Таке рішення руйнує сподівання мільйонів українців на краще життя, демонструє недоговороздатність України як держави на міжнародній арені, закладає підвалини гострого конфлікту між державою та її громадянами” – ніби на підтвердження цих слів до мітингувальників більше ніж через півгодини після початку зібрання попрямував у супроводі трьох міліціонерів громадянин у окулярах.
Під крики “Ганьба!” судовий виконавець намагався зачитати рішення Полтавського адмінсуду, який за зверненням юристів Кременчуцького міськвиконкому, заборонив мирні зібрання і на вулиці Леніна, і на площі Незалежності, і перед мерією на площі Перемоги усім громадянам без розбору.
Як могло з’явитися це рішення у суботу, вихідний день? На це питання судовий виконавець відповісти не міг. Як, власне, і про те, хто уповноважив юристів міськвиконкому звертатися до суду з ініціативою забороняти мирні зібрання. Хіба на території міста уже не діяла Конституція України? “Міська рада не приймала рішень про заборону мирних зібрань”, – зауважив присутній тут же Віктор Бугайчук, депутат Кременчуцької міськради від фракції партії “Свобода”.
Судовий виконавець пояснив: він не був присутній під час прийняття рішення Полтавським адмінсудом. Його справа – виконувати рішення, це доручив йому керівник. “А як ви будете виконувати? Кому зачитувати? Кому забороняти і що?” – допитувалися журналісти і громадські активісти, адже рішення забороняло будь-які зібрання з 24 листопада аж по 20 годину 8 грудня. “Громадянам”, – розуміючи, що ступає на слизьке, судовий виконавець уточнив: “Громадянам, що проводять мирні зібрання”. – “То як ви їх знаходитимете? Ходитимете по площах і весь час рішення зачитуватимете?” – “Так”, – дуже тихо відповів чоловік у окулярах, очевидно, розуміючи весь маразм ситуації, в яку його втягнули чиновники мерії.
Його слова майже тонули у криках “Ганьба!”
А тим часом біля пам’ятника продовжувався імпровізований мітинг. Політолог Олександр Урін, висловлюючись на знак солідарності з ЄвроМайданом столиці, зателефонував журналісту Анатолію Гаркуші, який у цей час якраз був у Києві. “У нас вийшло більше ста тисяч осіб!” – розповідав колишній кременчужанин своїм землякам про акцію протесту опозиції на Європейській площі столиці.
Із представників влади на мітингу був лише віце-мер Віталій Малецький. Правда, він усіляко намагався триматися окремо від мітингувальників, явно демонструючи свою непричетність до події.
Помітингувавши більше години, кременчужани вирушили через центр міста, повз міську раду до пам’ятника Шевченку. Там імпровізований мітинг набув більш мистецького вигляду: читали вірші про Україну та співали гімн “Ще не вмерла…”
Повний текст заяви
учасників акції «Я обираю Європу» у Кременчуці
Ми, мешканці Кременчука, міста в серці України, заявляємо про неприпустимість відмови від підписання та впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вважаємо, що прийняте у кулуарний спосіб, без жодного громадського обговорення рішення є нікчемним як з процедурної, так і зі змістовної точки зору.
Таке рішення руйнує сподівання мільйонів українців на краще життя, демонструє недоговороздатність України як держави на міжнародній арені, закладає підвалини гострого конфлікту між державою та її громадянами. Таке рішення не має жодної легітимності в очах громади і ставить під сумнів легітимність чинної влади, яка діє врозріз із законодавством України, програмними установками правлячої політичної сили, міжнародними зобов’язаннями України, зафіксованими у численних спільних документах з Європейським Союзом.
Ми закликаємо:
– До негайного скасування розпорядження Кабінету міністрів від 21.11.2013 р. щодо призупинення підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
– До відставки Кабінету міністрів України через неприпустиме перевищення ним своїх повноважень.
– Ми підтримуємо ініціативу громадського позапартійного Євромайдану, беремо в ній активну участь, і закликаємо всіх громадян активно долучатись до мирних акцій по всій Україні на захист європейського майбутнього країни.
м. Кременчук 24 листопада 2013 року
