Котрий день я ходжу по Хрещатику і дослухаюсь до того, що ззовні і що зсередини. Ейфорія маси захоплює, але це є давній колективний рефлекс, він не дає зрозуміти природу речей і осягнути щось справжнє. Тому закономірне затишшя – це велике благо для тих, хто насправді хоче відчути, як за маленьким вітерцем повертається флюгер історії та нашої спільної долі.
Атмосфера Майдану має свій смак і свій запах. Смак сумніву, смак надії, смак пристрастного бажання швидких і легких перемог та розчарування у марності цього бажання. А запах у Майдану один – запах багаття молодої енергії. Того perpetuum mobile, що штовхає кожного з нас думати і діяти. Якщо по-франковськи, – “духу, що тіло рве до до бою”. Внутрішнє сонце, прометеївський смолоскип.
Ми втомилися від стояння. Ми все ще чекаємо, але цей двигун всередині кожного з нас вже завівся. В повітрі відчувається запах газу (того клятого імперського символу залежності і безсилля), і ми знаємо, що достатньо однієї іскри, щоб все це спалахнуло до бісової матері і знесло те, що нас давно дістало. Щоб вщент зруйнувало всю ту брехню, беззаконня і середньовічну моральну обмеженість, якою нас годували з самого нашого дитинства.
Етикет і закони традиційної моралі вимагають, щоб я із повагою ставилась до тих, в кого нема тої жаги і пристрасті. В кого совість вимагає певної реакції, але відсутність внутрішнього горіння, страхи або звичка до стримування не дає їй розгорнутися. До тих, хто не вірить в існування своїх рук та мозку, щоб взяти на себе відповідальність за власну долю. Так круто, коли все за тебе вирішують – навіть коли за тебе вирішують, як і коли тобі померти. Рабська психологія це зручно.
Мені, моїм ідейним братам і сестрам – по 15, по 25, по 35 і по 50. Але те, що нас об’єднує – це той спалах, який буває в житті кожної людини, коли Бог запалює в ній смолоскип прагнення до щастя, добра, любові и справедливості. Я не знаю, чому в деяких він згасає. Але у нас “всегда 17 и всегда война, и вечный дождь с двух сторон окна”, як співає Lumen.
Все нормально. Все йде як треба. Енергія накопичується. Вона зростає у всіх сферах і на всіх рівнях. І коли станеться виверження цього вулкану, ніяка ФСБ, ЦРУ та сама армія пекла не зможуть зупинити цей процес. А отже, давайте всі – в кого горить, і хто вже давно затух, – робити те, що ми маємо робити. І зберігати бойовий козацький дух. Це найголовніше, чого вимагає від нас історія. У затишші чутно, як проростають парості того войовничого, інтелектуального, морального бамбука нашого нелегкого, але щасливого і гідного майбутнього. Саме того спільного майбутнього, яке і робить нас нацією.
Чуєте? It smells like teen spirit
Load up on guns and bring your friends
It’s fun to lose and to pretend
She’s over bored and self assured
Oh no, I know a dirty word
Hello, hello, hello, how low?
