Процес у справі викрадення, катування та вбивства українців, які відбувалися протягом останніх двох місяців, потрібно розпочати після нових виборів президента і парламенту. Цей процес має бути відкритий, прозорий і гідний довіри, а відбуватися він має в Україні, переконаний Дейвід Креймер, президент найстарішої у світі правозахисної організації Freedom House. Радіо Свобода зв’язалося з ним по телефону і попросило порівняти ситуацію зі зникненням опонентів режиму в сучасній Україні з Білоруссю 15 років тому.
– Ситуація в Білорусі була спрямована проти конкретних осіб, які були опонентами та ворогами президента Олександра Лукашенка. Їх було небагато, але достатньо для того, щоб послати сигнал багатьом, що якщо вам спаде на думку виступити проти Лукашенка, вам загрожуватиме подібна доля.
У випадку України дії виглядають дещо ширшими, не такими націленими: жертвами стають лідери протестів, але насильство вихлюпується поза ці межі, страждають звичайні люди, які брали участь, і навіть ті, які не брали участі у протестах. Повідомлення про те, що люди, які брали участь у викраденнях, говорили з «російським акцентом», викликає підозри про участь закордонних гравців у цих подіях.
Те, що ми спостерігаємо в Україні, – безпрецедентно. Нічого подібного з часу розпаду Радянського Союзу та відновлення незалежності України, не було. І це викликає величезне занепокоєння, що влада вдається до порушення прав людини та насильства щодо такої (великої) кількості людей.
– Чому, на Вашу думку, ці викрадення і вбивства припинилися в Білорусі?
– Думаю, це входило в плани режиму – організовувати широку кампанію зникнення людей. Ідея полягала у тому, щоб покарати конкретних людей. Частина з них були державні службовці, які, на думку Лукашенка, його зрадили. Тобто про масові утиски не йшлося.
– Тобто, на Вашу думку, Лукашенка зупинили не протести, внутрішні чи зовнішні. Він просто досягнув своєї мети і зупинився після цього?
– Так. Але у випадку Януковича є ризик, що ця ситуація виходить з-під контролю. В Україні зовсім інше середовище зараз. В Білорусі не було масових протестів, не було на площах сотень тисяч людей. Там виглядало, що йшлося про особисті порахунки президента Лукашенка, які він зводив жахливим чином. В Україні опонентів уряду і президента Януковича величезна кількість. І виглядає, що сили безпеки ведуть якісь ігри. Вони можуть вестися як з дозволу чи потурання влади, так і з власної ініціативи. Може бути, що йдеться про російські сили, які беруть в тому участь. Ці повідомлення не були підтверджені, але вони викликають серйозне занепокоєння щодо ролі Росії та Кремля президента Путіна.
– Українські оглядачі говорять про те, що дії влади потрібно кваліфікувати як державний терор, бо у випадку насильства проти громадян політична влада використовується для залякування і упокорення населення. Чи Ви погоджуєтеся з цим визначенням?
– Виглядає так, що немає якогось іншого пояснення, бо ці дії не лише толеруються, але і заохочуються державою. І держава відповідальна за них. Протестувальники не повинні виходити за межі мирного протесту, але державна влада має набагато більшу відповідальність за те, щоб не використовувати силу і насильство проти людей. А відбувається якраз зворотнє – спеціальні підрозділи міліції вживають насильство, викрадення, тортури. З боку уряду не робиться практично жодного кроку, щоб виявити винних і встановити їхню відповідальність за ці дії.
Нині вже покарання винних у цьому насильстві стає метою протесту. Тому так важливо припинити цю політичну розправу. Чим довше ця ситуація триватиме, тим більша ймовірність, що дійде до ще більших зловживань.
– Що може зробити міжнародна спільнота для того, щоб зупинити це беззаконня в Україні?
– Гадаю, що США та ЄС роблять помилку, коли наполягають, що вихід з ситуації потрібно шукати шляхом переговорів. Я також не закликаю до насильства. Але я вважаю, що Захід має збільшити тиск на Януковича, запровадити санкції проти нього та інших, щоб змусити його піти у відставку. Чим швидше він піде у відставку, тим швидше пройдуть президентські вибори, тим швидше можна буде вирішити цю ситуацію. Тоді припиняться протести, і припиниться насильство. Після цього можна розпочати процес пошуку справедливості для постраждалих.
– Чи наполягання на тому, щоб президент Янукович пішов у відставку, не матиме зворотного ефекту? Бо він буде боятися стати об’єктом міжнародного розслідування, до якого зараз закликає багато європейських політиків.
– Я розумію, що люди намагаються залишити Януковичу можливість самому знайти вихід. Але тому, що зараз протест спрямований вже особисто проти нього з вимогою його відставки, я б запропонував пообіцяти йому, що він не стане об’єктом розслідування найближчим часом. Я б навіть сказав, що йому потрібно дозволити взяти участь у виборах. І нехай люди вирішують, чи його варто переобирати. Але не потрібно повністю закривати можливість для слідства.
Те, що зараз відбувається, – справа його рук. Він несе за це відповідальність. Російська влада також несе відповідальність за свою роль в цій ситуації.
Я думаю, захід має припинити цю двозначну ситуацію і чітко стати на бік мирних протестувальників, які вимагають демократії та європейської перспективи для своєї країни.
– Якщо Віктор Янукович братиме участь у президентських виборах, яку надію на справедливість це залишає жертвам державного насильства в Україні?
– Думаю, що з його низьким рейтингом, який він мав навіть перед протестами, що почалися у листопаді минулого року, він має нульовий шанс виграти вибори. Але після виборів потрібно провести відкрите, прозоре і гідне довіри розслідування, яке включатиме і розслідування ролі, яку відіграв президент Янукович.
– Чи такий процес можливий в Україні? Чи потрібно шукати шляхів залучення міжнародного правосуддя?
– Я розумію, чому багато людей хотіло б винести справу на обговорення Ради безпеки ООН і змусити цей орган винести резолюцію. Але я думаю, що це марні зусилля. Росія заблокує цю резолюцію. Це відбувалося багато разів раніше, з Сирією та іншими країнами.
Дії Росії, її мотивація були цілком очевидними. Ми і так знаємо, яку роль Росія відіграла в цій ситуації в Україні, ми чуємо лицемірні заяви російських політиків щодо Заходу. Бо ж це вони спочатку шантажували Україну торговими санкціями і відключенням газу, а тепер, ймовірно, використовують свої сили безпеки, щоб підтримати режим Януковича.
Тому я думаю, що не потрібно шукати шляхів у Гаагу. Найкращим курсом буде проведення процесу в Україні, але, звичайно, для цього потрібна серйозна перебудова української системи правосуддя.
Марія Щур, Радіо Свобода
«Антитерористичний центр при Службі безпеки України (СБУ) приведений в готовність у зв’язку з загрозою терористичних актів в Україні». СБУ за програмою ФСБ почало в державі підготовку до терористичних актів. Готуймося. Список відкрито у центрі профспілок,….