Цьогорічний Першотравень видався незвичним. Ні, вже не дивує святкування Дня солідарності трудящих окремо різними спільнотами, що не терплять одна одну. Цьому не варто дивуватися, бо ж солідарність трудящих у боротьбі за свої права та ворожнеча політичних проектів – явища за визначенням окремішні.
Незвичним був голосний протест проти спроб російської олігархії та її поплічників в Україні розділити народ та саму країну. Учасникам маніфестації довелося поряд зі звичними гаслами про солідарність та соціальні проблеми багаторазово проголошувати слова про єдність народу, заклики покласти край агресивним діям сусідньої держави та ескалації ворожнечі, яку вона розпалює, використовуючи фальшиві цінності та штучні розбіжності між людьми, громадянами єдиної країни, які щойно позбулися диктаторського режиму.
Не виправдалися «прогнози» деяких «знавців» про те, що на учасників першотравневої акції, як буцім-то суто лівацької, неодмінно нападуть українські «ультраправі», якими вже кілька місяців кремлівська пропаганда намагається лякати світ. Соціальні гасла та питання солідарності трудящих не чужі що українським «лівим», що українським «правим». А у поглядах на долю Вітчизни між учасниками акції та іншими українськими патріотами розбіжностей немає.
Щоправда, невеличкий інцидент таки стався. Під час проходження колони повз Верховну Раду, невідомий молодий чоловік (на фото) раптово, голосом божевільного, здійняв галас, вигукуючи, що його хочуть вбити бандерівці та що йому не дозволяють висловлюватися. На лемент збіглася міліція та чимало журналістів. Проте, оскільки провокація не вдалася, адже ніхто, попри його епатажну поведінку, провокаторові шкоди завдавати не збирався, «вистава» швидко вщухла. Яскрава різнопрапорна колона продовжила свій рух у бік Кабміну, швидко забувши про інцедент.
Фото Олесі Брязгунової (газета «Аспект»)