Правозахисники стурбовані ухваленням низки законів у сфері кримінального процесу та правоохоронної діяльності. Вони переконані, ці закони порушують права людини, національні та міжнародні норми законодавства. Закон “Про санкції” має бути доопрацьований, а всі інші закони Президент повинен заветувати. Якщо це неможливо зробити, тоді Україна має подати заявку секретарю Ради Європи про тимчасове припинення зобов’язань перед Європейською конвенцією про захист прав людини. В іншому випадку Європейський суд з прав людини призначатиме українським платникам податків мільйонні компенсації. За усі згадані в статті закони позитивно проголосував також народний обранець від Шосткинщини Ігор Молоток.
“Цей склад Верховної Ради продемострував послідовність у прийнятті диктаторських законів. Він звик за один день приймати за основу і в першому читанні без будь-яких висновків комітетів закони, які можуть радикально вплинути на права людини, – обурено піднімає в руках роздруківки двох законів заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Прокуратура та суди
Депутат Генадій Москаль змінами до Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України…”» захотів обмежити свободу осіб до 30 діб. Ця норма діятиме для тих, хто, на думку прокурора, а не судді, буде причетний до терористичної діяльності.
“Функції слідчого судді, який уповноважений контролювати дотримання прав людини органів слідства, в зоні АТО пропонується передати прокурору. Це порушення, бо в ст. 29 Конституції йдеться, що не може особа затримуватись без рішення суду. Вона може бути затримана не більше ніж на 72 годин. До речі, Конституційний суд свого часу визнав неконституційним положення Закону “Про міліцію”, яке давало можливість міліції затримувати безхатченків на 30 діб без будь-якої санкції суду”, – каже Роман Куйбіда.
Цим законом прокурор може без рішення суду мати тимчасовий доступ до речей і документів, здійснювати обшуку житла чи іншого володіння особи, здійснювати негласні слідчі дії. На думку експертів, закон порушуватиме право особи на захист, право не свідчити проти себе презумцію невинуватості, а також суперечитиме ст. 124 Конституції. Ця стаття зазначає, що “делегування функцій суддів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається”.
Законодавець звужує права і освободи українців та іноземців, посилаючись на неможливість забезпечення діяльність судової влади в зоні АТО. Проте Роман Куйбіда з цим не погоджується: “У таких випадках справи можуть розглядати інші суди на спокійніших територіях або можна мобілізувати слідчих суддів з інших регіонів України”, – каже юрист.
У прийнятому 14 серпня Законі “Про санкції”, в експертів також викликає занепокоєння незакритий перелік санкцій. “Той Закон, який дає можливість для довільного його трактування, суперечить принципу правової та юридичної визначеності і може сприяти свавіллю”, – каже заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Міліція
Змінами до Закону “”Про міліцію” щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення антитерористичної операції” міліції розв’язуються руки у застосуванні без попередження на власний розсуд фізичної сили, спеціальних засобів та зброї. Міліції надається статус комбатантів, що, на думку експертів, суперечить міжнародним нормам, і може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю непричетних до терористичної діяльності людей.
“Багато міжнародних документів рекомендують країнам законом забезпечити гарантію безпеки людей, тобто законом визначити вичерпний перелік підстав застосування зброї. У Законі знову ж таки Геннадія Москаля цього немає, – каже експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Марина Цапок. – Так само міжнародні принципи в Кодексі поведінки службовців в органах правопорядку та в Основних принципах застосування сили та вогнепальної зброї службовцями органів правопорядку від ООН говорять про те, що навіть вийняткові обставини, як-то політична нестабільність в країні чи інші небезпечні ситуації, не є підставою звуження прав людей. Це не є підставою для того, щоб дозволяти міліції свавільно використовувати зброю і не нести відповідальності за це”.
Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Заєць каже, що прийняття цих законів відкриває скриньку Пандори. Ці закони суперечать зобов’язанням, які на себе прийняла Україна відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Наприклад, в ст. 5 Європейської Конвенції, де йдеться про гарантії перегляду суддею питання тримання людини під вартою. У законі “Про санкції”, наприклад, зачіпається питання права власності, коли йдеться про обмеження можливості розпоряджатися своєю власності. Або ж коли застосовуватиметься зброя згідно з новими змінами до Закону “Про міліцію”, порушуватиметься основне право – це право на життя. Такі порушення обов’язково будуть розглядатись в Європейському суді з прав людини, а призначення компенсації сильно битимуть по бюджету України.
Сергій Заєць пропонує українській владі єдиний вихід у такій ситуації, якщо неможливо усунути недоліки в законах, – це подати секретарю Ради Європі заяву про тимчасовий відступ Україною від зобов’язань Європейської конвенції з прав людини.
“Для того, щоб ці закони не становили порушення міжнародних зобов’язань України, необхідно дотримуватись вимог ст 15 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до цієї статті, будь-яка держава-учасниця Конвенції має право відступити від положень цієї Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації. Однак це можливо в тих межах, яких вимагає гострота становища, а не носити загальний характер. Якщо Україна подасть заявку, то це позбавить її від відповідальності в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ)”, – радить Сергій Заєць.
Пан Заєць публічно пообіцяв від імені Гельсінської спілки з прав людини, якщо ці закони будуть прийняті і підписані Президентом, то Гельсінська спілка підготує шаблони відповідних заяв для будь-кого, хто зазнає порушення своїх прав внаслідок виконання цих законів. Надсилаючи скаргу в ЄСПЛ, постраждалий може отримати компенсацію від 5 – 10 тисяч євро.
Наступ на свободу слова
Юрист медіа права Ігор Розкладай говорить про намагання влади встановлювати цензуру для ЗМІ. Хоч із закону “Про санкції” були вилучені норми, які обмежували б діяльність медіа. Однак все одно на порталі Верхоної Ради є законопроект, який не зовсім в правовору сенсі втручається в роботу ЗМІ. “Зараз існує законопроект “Про інформаційну безпеку”, який вчора, на щастя, не підтримав комітет свободи слова. Цей документ вводить новий орган виконавчої влади, який буде координаційно-контролючим органом з не дуже зрозумілими повноваженнями. Бо його основне завдання – інформаційна безпека. Але це не те поняття, яке розуміють на Заході. Це не захист інформації в телекомунікаційних системах, захист безпеки інформації тощо. Інформаційна безпека в розумінні України – це певні види прихованої цензури”, – каже юрист Ігор Розкладай.
Представник базованого у Женеві Будинку Прав людини Флоріан Ірмінгер (Florian Irminger) вважає, що Україна може показати приклад того, як можна боротись з тероризмом, не виходячи за межі закону й міжнародних стандартів. У світі є багато прикладів у цьому контексті, наприклад, США, які так само вчиняли антитерористичні дії, виходячи за межі Закону, за межі стандартів прав людини. Це ж саме, на думку Ірмінгера, Україна намагається робити сьогодні. Він шкодує, що Верховна Рада приймає такі закони за один день і без урахування думки експертів: “ Різниця між Україною та Росією полягає в тому, що в Україні є живе, якісне громадянське суспільство і український уряд має бути гордий з того, що він чує голоси громадянського суспільства”, – каже Флоріан Ірмінгер.
Микола Мирний, “Ні корупції!”