А в ето врємя (як кажуть в фільмах, щоб нагнать інтриги)… В ето время в селі Малі Канівці на Черкащині (недалеко від мого села) в Миколиної мами хтось вночі підло і підступно украв курей… Може-то лисиця була, чи куниця, а може й людина яка, хто його зна… Факт такий, що були курі і – не стало курей…
Ну, вкрали то й вкрали, всякого бува, в селі це не рідкість… Але голова сільради проявив похвальну бдітєльность і політичну сознатєльность… Бо пропали ж не просто курі, а фактично члєни сім’ї цілого віце-прем’єра… То він і доложив в соотвєтствующі інстанції…
І от поки мама ходила з ціпком по городу та безуспішно кликала зниклу без вісті птіцу, в тихому і малопримітному селі на Черкащині, де із свєтської активності – тільки автобус раз в день на Чорнобай (райцентр), – почалося форменне свєтопреставлєніє… На повних парах в село влетіла якась кавалькада величезних чорних джипів, “ленд-крузерів” і “мерседесів” з міліцейськими генералами, полковніками, чиновниками в костюмах і другими важними лічностями. З мигалками, сірєнами, і громкоговорітілями…
Останній раз сюди так входили німці в 1941 году, а перед ними – монголо-татарське іго… Односельці рішили, шо почалася война і, на всякий случай, поховалися в погрібах…
Але оказалось, що це прибула спецгрупа для расслєдованія преступлєнія та обнаруженія і поімки кур…
Але для того, щоб відразу нейтралізувать прикрий інцидєнт в самому так сказать зародиші, а также на случай безрезультатності спецоперації, вони привезли нових курей для замєни…
Томенкова мама категорично одказалась приймать “дар”, по причині того, що “Тю, так це ж не мої” і вмовити її не удалось даже в результаті длінних і сложних переговорів…
З трудом їй удалося додзвонитися до сина в Київ і розказать про те, що село окружено, а люди перелякані… То Томенко (який нічого не знав-не відав, не тільки про спецоперацію, а даже про ісчезнувших кур), подзвонив в Черкаси і спитав: “Ви що там – йо…лись?)… Спецоперація була прекращена…
…Мама Миколина вже померла, царство їй небесне, а Микола приїжджає до села час від часу…
Де міліція тоді діла курей, яких привезла для замєни, – я не знаю… Мабуть поїли… А може і випустили на свободу… Історія про це умалчує…