Конкурс візуальних та текстових робіт LOVEDONbas покликаний руйнуваті старі й нові стереотипи про схід України
LOVEDONbas – це конкурс візуальних та текстових робіт, які показують Донбас, невідомий широкому загалу в Україні та світі, Донбас, гідний любові, турботи та підтримки. Прийом робіт почався в перші числа квітня.
«Почуйте Донбас!» – це торішній заклик став приводом більше для похмурих жартів, ніж для справжніх спроб це зробити. Організатори конкурсу LOVEDONbas, Українська Миротворча Школа і Громадське Телебачення Донбасу, закликають не тільки почути та побачити Донбас, але й полюбити його. Вони запрошують мешканців Донецької та Луганської областей, або тих, хто мешкав там раніше, надсилати есеї, фото або відеоматеріали, щоб показати той Донбас, який люблять вони самі та який зможе викликати любов у всієї України та світу. Цікаві люди, дивовижна природа, старовинні будівлі, невідомі історичні пам’ятки та традиції – на все це чекає увага та цінні призи.
«Ідея виникла через те, що ми – Українська миротворча школа – багато працюємо в Донецькій і Луганській області, і ми зіткнулися з тим, що решта України має абсолютно спотворене уявлення про те, що відбувається в цих містах, – розповідає одна з організаторів події, голова правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» та координатор Української Миротворчої Школи, Наталка ЗУБАР. – На жаль, новини, які надходять з цих областей, з територій, контрольованих Україною, – це або війна, або якісь жахіття і кримінал. І люди взагалі не мають уявлення, хто там живе, працює, веде мирне життя. Що там є дуже гарна природа, чудові люди, як, наприклад, був Олекса Тихий. Є засновані ще в XVII-XVIII сторіччах церкви. Що там є цікаві традиції, які ми спостерігали в Красноармійську під час конференції по історії місцевого самоврядування. І наша ціль показати решті Україні і всьому світові цей невідомий привабливий і позитивний Донбас. Це має подолати негативні стереотипи, які існують».
Наразі, кажуть організатори, на конкурс подалися вже десятки людей і надісланий вражаючий масив робіт, що показує великий інтерес до проекту. Вони не виключають, що протягом конкурсу перелік номінацій може розширитися.
«Мені надходять запитання щодо живопису. Можливо, ми будемо приймати також малюнки чи організовувати театральні вистави, – додає Олексій Мацука, засновник Громадського Телебачення Донбасу та співорганізатор конкурсу. – Ми бачимо, що в суспільстві є шалений запит на комунікацію. Бо багато хто з людей поїхав з Донецька та Луганська, і в них залишається ностальгія. Багато хто хоче повернутися додому, але не може, бо там все захопили озброєні бойовики, і люди розуміють, що їх вб’ють або скалічать. І цей конкурс має таку навіть психологічну функцію, щоб структурувати все, що відбувається в головах, це своєрідна самотерапія. Тому що люди страждають без домівки. 80 відсотків суспільства повинні підкорятися якимось 20 відсоткам маргіналів, це викликає обурення. А як проявляти обурення? Це ж нормальні люди, звичайні мирні громадяни, а не радикальні психи, вони не можуть взятися за гранатомет чи то Бук. То вони пишуть, малюють, виготовляють якісь мистецькі витвори».
Але перш за все, наголошують організатори, проект покликаний покращити комунікації між Донбасом та рештою України і світу. «Цей конкурс – над бар’єрами. Усіми, які можливі. Будь-яка творча концепція є сьогодні нашим мостом із Донецьком та Луганськом. Щоб пробитися крізь інформаційні стіни, які будує Кремль, а також деякі з наших ЗМІ», – стверджують організатори.
Роботи прийматимуть на конкурс до 15 травня, які оцінить поважне журі медіаекспертів, серед яких – і головний редактор «Дня» Лариса Івшина. А вже 23 травня будуть оголошені результати та відбудеться нагородження на Донецькому медіафорумі в Києві, на який зберуться журналісти Донбасу. Після закінчення конкурсу організатори обіцяють демонструвати фотовиставку або мультимедійну експозицію на заходах Української Миротворчої Школи. Крім Києва та Харкова роботи демонструватимуть у шести різних регіонах України – Донецькій, Луганській, Херсонській, Одеській областях, у Приазов’ї та на Волині.
Альона Соколинська, Харків, газета «День»
Джерело: газета «День»