“…найлегше заняття в часи війни – ненавидіти чужих. Найважче – досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти.…”
Олександр Бойченко
Українська Миротворча Школа провела свій перший випуск. Метою школи є подолання конфліктів в прикордонних областях України. В рамках даної школи трансформуються конфлікти ідентичностей, міжетнічні, міжрелігійні конфлікти, конфлікти бачення спільного майбутнього, конфлікти історичних наративів.
Завданням школи було навчити громадських активістів, журналістів, представників місцевої влади вести діалог між собою та досягати порозуміння, визначати ситуації, коли досягнення порозуміння неможливе і конструктивно з них виходити, визначати потенційні конфліктні ситуації та їх попереджати.
Практика організації миротворчих шкіл в районах конфліктів у світі використовується вже давно. Школа відбувалася в першу чергу для громадян з регіонів, де зараз існують конфлікти та де вони потенційно можуть бути. Організатори наголошують, що миротворча школа мала розпочатися в Україні вже 5 років тому.
Діалогу в Україні потребує не тільки громадянське суспільство, влада і громада, журналістське середовище, а і все суспільство цілком. В цивілізованих країнах вести конструктивний діалог навчені всі. Прийшов час навчитися і нам.
Під час випуску і організатори, і учні ділилися своїми враженнями від навчання, і побажаннями на майбутнє.
Виконавці на місцях висловлювали бажання об’єднати декілька проектів по однакових темах між регіонами. Це дало б можливість взаємодіяти і ділитися досвідом, координувати спільні дії, знати, врешті, що відбувається в інших регіонах.
Випускники школи ділилися бажанням донести знання, що вони отримали, до якомога більшої кількості людей. Вони наполягають, що потенціал в Україні дуже великий. Багато людей у віддалених від центральніх міст регіонах прагнуть знань у сфері вирішення конфліктів. Організатори отримали багато запитів на проведення інформаційних тренингів саме для віддалених регіонів, для місцевої преси, блогерів.
Школа сколихнула багато проблемних тем, над якими раніше особливо не замислювалися. Після їх осмислення люди починають формулювати свої думки, вимоги, пропозиції, висловлювати своє бачення вирішення різних конфліктів.
Школа виявила деякі громади у віддалених регіонах, до яких треба доторкатися дуже обережно. Вони були наодинці зі своїми проблемами і навіть не знали, до кого звертатися; спілкувалися у своєму колі, не виходячи назовні. Але вони прагнуть взаємодії. Після початкового діалогу вони розуміють, що самі мають добиватися уваги до себе, формулювати та висловлювати свої бажання.
Представники місцевої влади нарікали на відсутність інформаційної політики в регіонах. У ній є потреба і це відчувається.
Часу для реалізації проекту хронічно не вистачало. Школа посіяла зерна інформації для роздумів і тепер всі прагнуть продовження розпочатої роботи.
Великою популярністю користувалися мистецькі заходи. Переважна більшість з них відбувалася з повними аншлагами. Концерти, вистави для дітей і дорослих, покази фільмів та їх обговорення, спектаклі: всі ці заходи виявили високу зацікавленість у людей. Зі сцени повсякчас лунали заклики до діалогу та примирення людей.
Наталя Ляшенко, ІЦ “Майдан Моніторинг”
