Основний фронт десоветизації не заторкає проблем, які так збурили інтелектуалів-борців за її абстрактні права і абстрактні свободи (підозрюю, що простіше сказати “ліваків”, але не певен, тому не буду).
Ані питання кримінальної відповідальності за радянщину, ані питання обмеження свободи висловлюватися на цю тему не є аж так важливими. Радянщина має потужні позиції в Україні не тому, що вільне слово про неї від її адептів необмежене.
Основний чинник потужного укорінення радянщини – визнання її нормою на державному рівні, тобто наявність утримуваних державою пам*ятників, офіційні топоніми, офіційні світа тощо. Не можна утверджувати ненормальність радянщини у суспільстві, де ім*ям радянщини названо все.
Тому саме викорінення радянщини з державного рівня є основним, воно вирішить 90% проблеми, а то й більше. Без всякої потреби в криміналізації чогось чи обмеженні когось хоч в якихось правах, просто радянщина має бути оголошена неприйнятною для української держави.