25 серпня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ №501/2015. Цим Указом затверджується Національна стратегія у сфері прав людини (далі,— Стратегія)
Властиво, що для «Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» —виконавця проекту «Україна без дискримінації»*, текст Стратегії становить неабиякий інтерес.
Дослідження, виконані в рамках проекту «Україна без дискримінації», зафіксували стан справ з дискримінацією в Україні. Вони показали як найбільш розповсюджені види дискримінації, так і виявили, що саме розуміють наші громадяни під словом «дискримінація», а також рівень їхньої толерантності до проявів дискримінації та рівень їхньої готовності застосовувати дискримінаційні практики в своїй повсякденній життєдіяльності.
Відповідно, ми уважно прочитали ті розділи Стратегії, які присвячені питанням подолання дискримінації в нашому суспільстві.
У «Загальній частині» зазначається: «Стратегія спрямована на об’єднання суспільства довкола розуміння цінності прав і свобод людини, які захищаються на основі принципу рівності та без дискримінації.». У «Принципах Стратегії» постулюється: «гарантування рівності та недискримінації у забезпеченні прав і свобод людини;»
Проблематиці дискримінації та її подоланню присвячені безпосередньо такі розділи: «Попередження та протидія дискримінації» та «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Непрямо дискримінація, як чинник загрози належному дотриманню людських прав в Україні, згадується ще в низці розділів. На приклад:
«Забезпечення права на працю та соціальний захист» — «забезпечено розумне пристосування робочих місць для потреб людей з інвалідністю, їх супровід на робочому місці;», «створено ефективну систему надання соціальних послуг, у тому числі із забезпечення соціального супроводу та підтриманого проживання людей з інвалідністю.»
«Забезпечення права на охорону здоров’я»— «забезпечено доступ до одержання медичної допомоги вразливих верств населення;», «приведено у відповідність із Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я критерії встановлення інвалідності та отримання реабілітаційних засобів і послуг людьми з інвалідністю;», «створено рівний доступ до високоякісної медико-соціальної допомоги наркозалежним особам, людям, які живуть з ВІЛ, особам, хворим на туберкульоз та інші соціально небезпечні захворювання;»
«Забезпечення права на освіту» — «включено до навчальних програм тем з питань прав і свобод людини, зокрема прав дітей та гендерної рівності;», «упроваджено інклюзивне навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту;», «забезпечено рівність у реалізації права на освіту без будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками;»
А також у розділах: «Забезпечення прав біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні», «Забезпечення прав учасників антитерористичної операції», «Захист прав внутрішньо переміщених осіб», «Ужиття необхідних заходів для захисту прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України», «Забезпечення прав громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», «Звільнення заручників та відновлення їхніх прав».
Отже, маємо констатувати, що автори Стратегії розуміють ті загрози, які несе в собі дискримінація.
Разом з тим відсутність в Стратегії навіть згадки про неправовий примус, який є не менш суттєвою загрозою людським правам, відверто розчаровує.
Також розчаровує стиль викладення Стратегії. Дуже нелегко оцінити досягнення, на приклад, таких очікуваних результатів: «дотримується і впроваджується принцип недискримінації та культура поваги до різноманітності, вживаються заходи з подолання у суспільстві стереотипів, які призводять до дискримінації;», або «забезпечується ефективне розслідування злочинів, вчинених з мотивів расової, національної, релігійної та іншої нетерпимості, та притягнення винних осіб до відповідальності;», чи «впроваджуються відповідні та своєчасні позитивні дії на національному та місцевому рівнях у сфері запобігання та протидії дискримінації, забезпечено ефективне та своєчасне реагування держави на нові виклики;» (розділ «Попередження та протидія дискримінації»). Такий стиль наштовхує на неприємні висновки про те, що Стратегія була написана виключно для того, аби була, аби для її виконання не треба було б докладати жодних зусиль…
Можливо, ми занадто прискіпливі до тексту Стратегії. Певно, нас можна звинуватити у надмірній підозрілості до намірів влади. Однак, як люди, що багато часу приділили вивченню дискримінації та неправового примусу**, як люди, що пам’ятають «плани партії і комсомолу», ми маємо сумніви щодо досягнення стратегічної мети, викладеної у розділі «Попередження та протидія дискримінації»: «створення ефективної системи запобігання та протидії дискримінації.». Адже для створення системи та ще й ефективної, треба мислити системно і формулювати свої замисли у спосіб, який дозволяє будь якому незалежному спостерігачеві легко зрозуміти, чи досягнено задекларованої мети, а чи вся та бурхлива діяльність «для галочки»?
Втім, плекаємо обережне сподівання, що План дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, який має бути розроблений із залученням представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених і міжнародних експертів та затверджений у тримісячний строк, міститиме не тільки довгий перелік «паркетних» заходів, але й чіткі критерії досягнення стратегічної мети. Також ми сподіваємось, що у Плані дій знайдеться місце для ефективної протидії неправовому примусу, який в переважній більшості випадків є нічим іншим, як інструментом дискримінації.
ГО «Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»
* * *
* Проект «Україна без дискримінації» реалізується «Інформаційним центром «Майдан Моніторинг» за підтримки European Commission. Позиція авторів цієї публікації не є висловленням офіційної позиції European Commission щодо Національної стратегії у сфері прав людини.
** Проект «Запобігання незаконному примусу в Україні» реалізується «Інформаційним центром «Майдан Моніторинг» за підтримки European Endowment for Democracy . Позиція авторів цієї публікації не є висловленням офіційної позиції European Endowment for Democracy щодо Національної стратегії у сфері прав людини.