В Кореї була ситуація схожа на нашу. Країна була вкрай ослаблена. Два лідера поділили її на Північну і Південну. До поділу були причасні СССР і Китай, які стали підтримувати Північну Корею. В 1950 році Північна Корея силами китайської піхоти і совєцьких танків, літаків, артилерії з совєцькими ж танкистами, льотчиками і артилеристами пішли війною на Південну Корею.
На зауваження ООН до СССР і Китаю щодо їх вторгнення в їншу країну, ті відповіли, що то дві Кореї воюють між собою (нічого вам не нагадує?). Тоді Америка і ООН ввели в Південну Корею свої контингенти. Ті викинули китайців і росіян на північні території. Доречі, загинуло багато китайців, бо їх кидали з гвинтівками на американський спецназ і війська інших країн, які в складі контингенту ООН захищали південну частину Кореї.
Війна продовжувалася три роки. А в червні 1953 року було підписане перемир’я і створена так звана буферна зона в 4 км завширшки, обтягнута колючим дротом так, що пройти його практично неможливо.
З того моменту дві Кореї стали розвиватися кожна своїм шляхом. Північній допомагали Китай і СССР, а Південній США і Європа. І ми знаємо до чого це привело, на якому щаблі розвитку зараз є одна і друга Кореї.
А на лінії розмежування, на буферній зона там весь час йдуть постійні провокації від північного боку, постійна напруженість і неспокій.
Так може статися і у нас в Україні стосовно окупованих територій Донбасу і Криму. Ці території може спіткати така ж “північнокорейська” доля…