Презентацією книг “Пам’ять та майбутнє” у Харкові відкрився клуб “Шостий кут”

06 квітня 2016 року студенти та викладачі ЛНАУ відвідали презентацію трьох публікацій «Української миротворчої школи», де мали змогу особисто поспілкуватися з авторами, поставити запитання, висловитися з приводу таких актуальних та болючих проблем, поповнити бібліотеку сучасними підручниками з автографами.
Перша книга- «Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців» Олександра Зінченка, українського історика, публіциста, письменника, найпомітнішого популяризатора української історії – це науково-популярна спроба пояснити, як минуле впливає на майбутнє. Розрахована на всіх, хто вважає себе приналежним до «агентів змін».
Друга книга – «Международный опыт гражданского миротворчества на постсоветском пространстве» Андрія Камєнщикова, соціолога за освітою, який веде суспільну миротворчу та гуманітарну діяльність в конфліктних регіонах колишнього СРСР. Мета даної публікації – поділитися тими уроками пострадянських конфліктів, які б були корисними у вирішенні проблем, які постали перед українським суспільством.
Третя книга – «Суспільні порозуміння – феномен європейської культури» Збігнєв Буяк (польський політик, політолог, діяч демократичної опозиції, лідер руху «Солідарність», який ліквідував комунізм у Польщі) – це ключ до розуміння того, чому Україна обрала шлях в євроатлантичний світ.
Ця зустріч, змістовна лекція з політології та історії, стала для наших студентів дуже цікавою та корисною, незважаючи на те, що в них інший профіль освіти. Адже молодь зовсім не пам’ятає радянського минулого, але ж це минуле настирно втручається в їхнє сьогодення, женучи з рідних домівок, забираючи мрії, плани, досягнення. Отже, «минуле має значення», і якщо це не подолати, воно перебудує на свій лад і їхнє майбутнє. «Проте, наші студенти прагнуть змін, але не завжди знають як ними стати».
Мене, як філолога, вразив той факт, що минуле, наша історія, впливає й на мовотворення. На жаль, для нас поняття справедливості та правосуддя – не тотожні, як у поляків (дякую, перекладачу Олександру Шевченкові).
Ще ми дізналися чому в українців високі паркани? Що спільного у польскіх оленів, німецького сміття, Барака Обами та побутового мовлення українців?
Найголовніше те, що нам неодмінно треба подолати гравітацію історії, заради щасливого майбуття, заради….. «Усе буде Україна!»