Цими вихідними в Дружківці на Донеччині відбувалися два свята. В суботу мерія проводила День міста. А в неділю громадскість за підтримкою місцевої організації “Аско ДП” провело “Урбан Фест Дружківка 2016”.
Перший захід пройшов по накатаному десятиліттями сценарію. Спочатку “хода”, на яку зігнали вчителів і всіх інших бюджетників. Потім на сцені площі Молодіжна висадили почесних громадян міста, мер вручав нагороди передовикам виробництва, співали “Ех Одеса – жемчужина у моря” та “Мадам Брошкіну”. Потім шашлики, розваги і, як потемніло, – повальне пияцтво.
Другий наступного дня був більш в інтелектуальному ключі. Майстер-класи, лекції, величезний казан плову, турнир з бадмінтону та багато іншого. Зі спиртним було суворо.
Про цей захід міська влада чомусь начебто не знала, судячи з анонсу на 17 і 18 вересня від зав міськвідділом культури – Ю. А. Півоварової
https://youtu.be/VL4ZraXoOPQ
Родзинкою заходу було те, що проводився він у старовинному міському парку, який громада перед цим самотужки почистила. Колись це був головний парк міста, де проходили всі гуляння й свята. А головною подією фесту був виступ відомої рок-джаз-групи “Один в каное”.
Вояк однієї з частин ЗСУ, розташованої в місті, з молоддю посадив в парку абрикосу.
Він з Вінниці, приїхав захищати Україну від путінського нападу. Він хоче, щоб люди, як дерева росли й жили поруч і не ворогували, а тільки допомагали одне одному.
Нехай це деревце проросте позитивом і любов’ю до України в наших хворих душах…
Відгуки дружківчан:
Natalia Calma: Сьогодні було дійсно круто! Ми ще під враженням! І це навіть добре, що заходи відбулися один за одним – ми мали змогу порівняти. І знаєте що? Саме сьогодні Дружківка показала, що можна веселитися, відпочивати, розвиватися без алкоголю! Бо вчора було дійсно дуже соромно за дружківчан…. А сьогодні груди розпирало від гордощів!
Те, що сьогодні до нас їдуть митці, музиканти, поети, письменники, художники, актори з усієї України, – це показник того, що огорожа з колючого дроту, яка відділяла Донбас від решти України – зникає. І люди на Донбасі починають усвідомлювати, що той колючий дріт побудувала не Юля, не майданівці, не “бандерівці” й “правосіки”. Нас тримала в “зоні”, за залізною завісою наша донбаська влада – януковичи, азарови, ахметови, колєснікови, омеляновичі, рибаки, єфремови, близнюки, штепи…