Щойно відбувся офіційний святковий захід, присвячений звільненню міста від німецько-фашистської окупації – до стели на площі Перемоги покладали квіти. Все пройшло по роками обкатаної програмі: короткий мітинг, делегація керівництва міста (в цей раз були присутні два заступники голови Н.Тиха та В.Василенко), виступи військового комісаріату, молодь, та, власне, саме покладання.
Але, в розпал мітингу біля стели поруч з хлопцями з державними прапорами України і делегацією виконкому раптово намалювалися троє чоловіків з червоними прапорами в руках. Місцевий активіст, колишній боєць АТО, Олександр Ткач поцікавився у виконкомівських чиновників, хто ці люди, і що тут роблять? І отримав відповідь, що їх на маніфестацію не запрошували. Проте, присутність одіозних прапороносців (які, до речі, приймали участь у проросійських мітингах у 2014-му, та, фактично, сприяли розв’язанню війни на нашій з вами землі) нікого з вищих посадових осіб не знудило і троє невідомих спокійнісінько простояло весь захід, що називається, «в президії», засвітившись зі своїми кумачевими полотнищами навіть у вигляді фону на фото юних представників молодіжної громадської організації «Наша нова поліція».
Ну і у вигляді вишеньки на торті ще одна говорлива деталь – в якості музичного фону перед мітингом включили радянські пісні часів Другої світової, переспівані російськими естрадними зірками. Наприклад, про «десятий наш десантний батальйон» співав одіозний Кобзон.
Вже третій рік поспіль подібне свято місцева влада не може провести за сценарієм, відповідно сучасній обстановці і навіть просто, відповідно до закону. Заборонена партія щосили використовує заборонену атрибутику. Не запрошуються і не дається слово бійцям АТО. Використовується музика, виконавці якої внесені в «чорні списки», як пособники російських агресорів.
Судячи з усього, наша влада і працівники міської культури просто не в змозі (а може навмисне не хочуть) робити подібні заходи по духу українськими. Невже важко підібрати пісні, вірші про війну, боротьбі з фашистами, які написали українські автори?
Взяти хоча б донеччанина В.Сосюру:
Я звертаю до вас, дорогі земляки-побратими …
Бійте ворога скрізь, хай в крови своїй чорній потоне
Змій-нападник під гул, під розгойданій гул батарей!
Одлунає гроза, бліскавіці згаснути криваві,
Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов’ї,
І повернетесь ви як герої додому у славі,
Дорогі земляки, побратими і друзі мої!
Місцева влада вперто не бажає працювати в новому форматі, хоча постійно надсилає звіти про патріотичне виховання. Раз вони не хочуть мінятися, чи не час міняти їх самих?
Джерело: Газета “Провінція“