Результати конкурсу «Територія Майдану» в Полтаві – однозначно #перемога !
Зараз країною котиться хвиля конкурсів-присвят пам’яті про події Революції Гідності та вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Для кожного міста цей виклик виявився індивідуальним. Вчора як раз про це говорили з Bazarenko Yuriy про ситуацію в Дніпрі та в інших містах.
28 жовтня 2016 року були підведені результати Всеукраїнського відкритого конкурсу на визначення кращого Концептуального проекту відкритого громадського простору «Територія Майдану» в Полтаві. Мені довелося бути членом Журі конкурсу. Хочу поділитися думками.
Насправді, це вже третій конкурс в Полтаві на цю тему. Перші два «не відбулися», тобто Журі не призначило проектів-переможців. Третя спроба увінчалася успіхом – визначено Першу, Другу та Третю премії, в рішенні Журі є рекомендація замовнику стосовно реалізації проекту-переможця.
Насправді, результат цього конкурсу є однозначна перемога. Чому? По-перше, він (результат) є, по-друге, конкурсна процедура включала громадське обговорення на стадії постанови конкурсного завдання, по-третє переможцем обраний дійсно гідний проект № 180524, авторами якого є група полтавських архітекторів та урбаністів.
Конкурси, темою яких є велика політика зазвичай відрізняються спільними рисами: це боязнь прийняття рішення на всіх стадіях – постанова завдання, формування Журі, рішення самих членів Журі, рішення замовника про реалізацію результатів тощо, і цей страх базується на невмінні виходити на діалог.
З огляду на те, що тема занадто чутлива, піднімаються базові людські страхи: «не бути зрозумілим», «мене звільнять, якщо я буду говорити власну думку», «я буду виглядати наївним / нерозумним» «я буду в меншині», «моя думка не буде врахована», «я не зможу впевнити інших в правильності свої думки» тощо. І єдиний шлях до зняття страхів – це проговорювання їх, пошук спільних рис, а не розбіжностей – стикається зі страхом того самого обговорювання. Замкнуте коло. Як його розірвати?
Конкурсу «Територія Майдану» в Полтаві це вдалося.
В чому секрет успіху?
1. Активне залучення полтавської громади до обговорення питання присвяти героям Майдану та Революції Гідності. Були задіяні всі можливі інструменти залучення: створено Громадський форум, який написав дуже зворушливе конкурсне завдання від громади, була створена Рада громадських експертів, проведено близько десяти обговорень в ОДА наживо, матеріали публічних обговорень були опубліковані в широкому доступі (ось приклад), було проведено громадське голосування за проекти, проекти були представлені на виставках в декількох місцях водночас, матеріали конкурсу були розповсюджені в деяких райцентрах Полтавської області, до організації були залучені волонтери…Вважаю, саме такий підхід «врятував» третій конкурс в Полтаві від участі попередніх.
2. Якісне завдання. Конкурсне завдання писали спільно. Фахівці та громадськість. Це зумовило поставити якісні соціальні вимоги та окреслити політичну рамку. Це є дуже важливим. Час конкурсних завдань, які складаються скоріше з умов подачі проектів, ніж завдання на проектування, пройшов. Вітаю Полтаву з переходом на новий якісний рівень!
3. Конкурс проводився не на пам’ятник, а на площу. Величезна площа перед обласною адміністрацією являє собою зразок радянської площі з йолками, ялівцем козацьким та розами. Людям тут робити нічого. Ця площа є уособленням Держави на території Міста. Це – головна площа країни в цьому місті. В Полтаві є Кругла площа, яка ідеологічно склалася на поч. ХІХ ст., як уособлення влади Російської імперії, тодішньої держави. Яка вона тепер, наша Держава? Яким чином ми хочемо відзначити пам’ять про події Революції Гідності (які відбувалися в Полтаві саме на цій площі)? На ці питання мав дати відповідь конкурс. І він їх дав.
4. В боротьбі між пам’ятником і простором перемагає простір. Тепер це треба просто запам’ятати. І це – величезна перемога.
5. Конкурсом займався той, хто мав їм займатися – державний орган влади. Це – політичне висловлювання Полтавської області. І це – дуже добре. Тепер в руках замовника конкурсу можливість його реалізації. На своїй, державній землі, на території міста Полтава. Всі важелі – в руках ОДА. Я вірю, що все вдасться.
І наостанок про проект-переможець. Полтаві повезло. Тепер у полтавчан є шанс отримати дійсно європейський громадський простір для людей. Проектом показані дослідження, проведені на площі (куди і як прямують люди, що вони роблять на площі, які вимоги до площі виставляють), де і яке паркування (вело, авто) потрібне, чому закрита для проходу/проїзду міська вулиця на задвірках ОДА тощо.
І вже на основі досліджень автори пропонують рішення. Ніби-то нічого особливого: мощення, озеленення, освітлення, лави, урни, окремі інтерактивні елементи. Але – зі смаком і розумінням доцільності. Важкий стилобат радянської будівлі ОДА перетворюється на живий газон, запропоновано «сухий фонтан», присутні всі необхідні заходи для пересування маломобільних осіб площею. В якості меморіалізації подій, які відбувалися на площі перед ОДА під час Майдану автори пропонують струмок, по течії якого «розгортаються події того часу». Є місце для всіх, є місце пам’яті, відкрита вулиця Зигіна для міста.
Головне те, що проект здатний для росту, в ньому є місце для людської активності та простір для змін.
Адже це і є європейські цінності, яких ми з Вами так прагнемо!