Василь Рубан писав у романі “На протилежному боці від добра”: “Якби Україна воювала з Росією 50 років, вона б не втратила стільки людей, як у голод 1933 року…”
Оксана Яцюк це від 1917 рахувати, бо, здається, не всі зрозуміли цитату, так от, якби Україна воювала з Росією 50 років, вона б не втратила стільки людей, як у голод 1933…
Chacha Shushuridze думав про це – чому так мало в суспільстві звучить теза про те, що мільйонні жертви Голодомору трапилися лише через те, що Україна не мала власної держави. Оцей причинно-наслідковий зв’язок між державністю та мільйонними втратами приглушений. Це ж навіть не залежить від того, чи Голодомор є геноцидом, чи не є. В Ізраїльському суспільстві цінність держави як запобіжника Голокостів набагато більш усвідомлена, ніж в нас, мені здається.
Оксана Яцюк Я писала минулого року, що у нас Голодомор вирішили вшановувати, як день цінності їжі. В школах хліб ділять на шматочки і роздають…
Нема розуміння, що люди вмерли не через відсутність їжі, а тому, що їх вбили окупанти. Ну і висновок з цих дійств – “дітки, бережіть хліб,” “треба змінити на – “дітки, бережіть свободу, бережіть і розбудовуйте власну державу, інакше мінятимете бабціні кульчики на буханку хліба”.
