На початку 2015 року військові та добровольці намагались блокувати торгівлю із ОРДЛО. Їх акція призвела лише до того, що на блокадників завели кримінальне провадження. Де були ініціатори теперешньої блокади? І яка мета блокади саме зараз? Краще пізніше ніж ніколи? Але народні депутати могли діяти інакше. Через законодавчі акти. Щось не було чути щоб була така ініціатива.
Чи взагалі мождива блокада ОРДЛО? Можливо, за умови перекриття всіх кордонів навколо цієї території. Що для цього потрібно? Перекриття всіх пунктів пропуску та інших шляхів до ОРДЛО з підконтрольних уряду територій. Але також потрібно закриття кордону з Росією! Тобто країною, яка це ОРДЛО і створила. Чи можливий такий варіант? Теоретично – сумніваюсь. Практично – неможливий, принаймні доки в Росії не переможе заколот.
Інша сторона – опоненти блокадників. Опікуються зростанням економіки та наповненням бюджету, енергетичною безпекою та збереженням робочих місць. Я тільки “ЗА”. Але … Я зрозумію власника підприємства, який опікується підприємством, робітниками, і допомагає українському війську боронити свою землю.
Але народні депутати, які, замість того, щоб займатись своїми прямими обов’язками, їздять та влаштовують масові акції… І своїми діями, коли зганяють на мітинги робітників власних або підконтрольних, у тому числі відомим на Донеччині особам, підприємств, підштовхують патріотично налаштованих громадян до підтримки блокади. Вихід на мітинг проти блокади частини патріотично налаштованих людей, які дійсно вважають, що блокада – зло, спрацювало тільки проти цих патріотів, оскільки методи організації мітингів виявились цілком у комуністично-регіональському стилі (більшість зігнаних почали розбігатись під час виконання гімну України, що є неповагою до державних символів).
Можна констатувати, що активні дії організаторів блокади та антиблокадних мітингів вносять розбрат серед патріотично налаштованих громадян України та провокують розкіл у суспільстві.
Кому це вигідно? Звісно, Кремлю. І чи не є вся ця гра навколо блокувати-неблокувати ОРДЛО маніпуляцією, що контролюється з єдиного центру? Така собі стратегічна гра Кремля через провайдерів своїх ідей в Україні з метою розколу суспільства та досягнення політичної кризи в Україні.
Олекса Муравльов, Краматорськ
