Навіть духовенство Росії розуміє, що Російська православна церква котиться у прірву.
Проповідь Кирила – картковий будинок з російських фейків. Один із «духовних лідерів РПЦ» Андрій Кураєв назвав проповідь Кирила «найбільш постидною проповіддю», яка увійде в історію як приклад «самой низкой манипуляции».
Навіть якщо не копати глибоко: патріарх розповідає про визволення Донбасу, використовуючи пропагандистський наратив про «де ви були 8 років». Натомість він ні словом не згадує зруйновані житлові будинки та вбитих мирних жителів Харкова, Києва, Чернігова та інших міст.
Релігія, яка закликає до любові і всепрощення, у Кирила ніяк не може простити Україні «західних цінностей», зокрема, існування ЛГБТ-організацій. Власне, за цей гріх «праведні» російські воїни карають суверенну державу «спецоперацією». Втім, якщо бог Кирила не може вибачити комусь інакші сексуальні вподобання, то хіба зможе він пробачити вбивства невинних дітей? Питання риторичне.
Цікаво, що керівник РПЦ звертається тільки до жителів самопроголошених республік. Виходить, миряни УПЦ – вже не його паства? Очевидно, що навіть давні прихожани православної церкви московського патріархату, котрі живуть в Україні – для Кирила вже не люди, а жертовні ягнята, яких він віддасть на поталу у цій «священній» для нього війні. Принаймні, так здається, судячи з того, як окупанти руйнують церкви в Україні.
Найспекотніші місця у пеклі призначені тим, хто у часи великої моральної кризи залишається нейтральним, –писав Данте. Можливо, Святе Письмо формулює цю думку інакше. Але суть одна: з огляду на чітку і прикру позицію того, хто вважає себе намісником Бога на землі, час визначитися його прямим підлеглим – настоятелям храмів московського патріархату в Україні.
Зараз це питання не церковної ієрархії, не репутації. А людяності і тих цінностей, які ви проповідуєте щодня на службі Божій. Бо пекло, якщо ви в нього справді вірите, – значно гірше, ніж праведний гнів кадебіста від церкви Кирила.
Сергій Штурхецький
Джерело rayon.in.ua