Генсіки – невелике мазурське село, що розташоване 23 км від Кентшина. У ньому 1947 р. внаслідок операції ,,Вісла” було поселено 12 українських родин, яких брутально депортовано з Нового Люблинця та Улазова. Незважаючи на нагляд з боку органів безпеки та міліції, утиски і заборону плекати свою традицію і культуру, вони вистояли. У квітні 1976 р. заснували тут гурток УСКТ, який нараховував 42 члени. Головою гуртка обрали Стефана Сидора, який і надалі виконує обов’язки на цьому посту.
У неділю 27 травня поточного року в Генсіках у сільській світлиці врочисто відзначено 65 – ті роковини горезвісної операції ,,Вісла”. Голова гуртка ОУП Степан Сидор привітав усіх прибулих, зокрема голову Вармінсько-Мазурської координаційної ради ОУП Степана Мігуса, голову Спілки українських політв’язнів та репресованих Андрія Дрозда, голову Кентшинського гуртка ОУП Збігнева Гомзу, сільського старосту Барбару Казберук та о. Миколу Козіцького ЧСВВ.
Отець Микола Козіцький відправив панахиду за жертви операції ,,Вісла” і тих переселенців, які померли на чужині. ,,Минуле творить наше майбутнє. Немає майбутнього без знання минулого. Пам’ятаймо про тих людей, які відійшли, давали свій труд, переказали любов до рідного” – сказав парох кентшинської парафії.
Потім з доповіддю про операцію ,,Вісла” виступив С. Сидор і представив присутнім найважливіші факти, пов’язані з цією подією. Як зазначив доповідач, метою операції ,,Вісла” було остаточне розв’язання українського питання у Польщі. В дійсності мало це означати денаціоналізацію українців.
Опісля взяв слово С. Мігус. У своїй промові закликав присутніх бути вірними своїй мові та культурі. ,,Непросто бути українцем на чужині, далеко від батьківщини, відрізаним від своїх власних коренів. Але ми повинні пам’ятати, якого ми роду. Забуваючи про це, ми виявимо неповагу до наших предків, яких силоміць вигнано з рідних земель, на яких проживали споконвіку” – підкреслив С. Мігус. Він також вручив тринадцятьом переселенцям грамоти за вірність батьківщині і українському роду.
Після урочистої частини почалася артистична програма. Діти з пункту навчання української мови у Кентшині, який веде Єва Клек, декламували вірші пов’язані зі злочинною акцією ,,Вісла”. Несподіванкою став виступ колективу ,,Струмочок”, яким свого часу успішно займалася Ліда Лойко. Колектив творять нащадки переселенців, колишні мешканки Генсік Єва Зельонка, Анна та Данута Лозовські. Справжнє зворушення глядачів викликав виступ українських малят Мартини та Оксани Пелішко. На закінчення усі відспівали гімн України. Після концерту гості та глядаячі мали змогу пригоститися та порозмовляти.
У відзначенні 65-тих роковин брали також участь поляки. На питання про оцінку того роду заходів Ришард Бєланський з Кентшина сказав:,,З огляду на це, що в мене дружина українка досить часто буваю на концертах, забавах та виставах. Завжди зустрічався і надалі зустрічаюся з великою гостинністю та зичливістю з боку українців. Вважаю, що кожна нацменшина повинна плекати свою мову та культуру та мати можливість це робити. Відносно операції ,,Вісла” – на мою думку людям заподіяно кривду. Розумію їх біль та горе. Як юрист знаю також, що справи пов’язані з відшкодуванням за втрачене майно тягнуться роками і вимагають терпеливості”.
Андрій Сидор