Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
п. Валерії Лутковській
На підставі ст.40 Конституції України,
Закону України “Про звернення громадян“
Закону України “Про Уповноваженого ВР України з прав людини“
11 липня 2013р.
Шановна пані Уповноважений ВР України з прав людини,
Звернутися до Вас змушує ситуація, яка склалася з т.зв. “справою васильківських терористів”, тобто Сергія Бевза, Ігора Мосійчука та Володимира Шпари, обвинувачуваних
– у готуванні до терористичного акту, виготовленні та зберіганні з метою розповсюдження матеріалів з публічними закликами до вчинення терористичного акту та незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів (ч.1 ст.14, ч.2 ст.258, ч.1 ст.258-2 та ч.1 ст.263 КК України);
– у виготовленні та зберіганні матеріалів (листівок) із публічними закликами до насильницького повалення існуючого конституційного ладу та захоплення державного влади з метою їх розповсюдження ч.3 ст.109 КК України (тільки Сергій Бевз);
– у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети їх збуту ч.1 ст.309 КК України (тільки Володимир Шпара).
Широковідомою є велика сумнівність висунутих обвинувачень (так під “терористичним актом”, готування до якого інкримінується вказаним громадянам, розуміється нібито намір демонтажу пам’ятника В.Леніну, вміщений у листівці, причетність до якої підсудних осіб не доведено), проте, розуміючи межі компетенції Омбудсмена, хотів би привернути Вашу увагу до наступного.
Всіх трьох вказаних осіб було затримано 23-го серпня 2011-го року. 26-го серпня 2011-го року, незважаючи на готовність трьох народних депутатів України взяти їх на поруки, С.Бевзу, І.Мосійчуку та В.Шпарі в якости запобіжного заходу було обрано утримання під вартою. В подальшому при розгляді клопотань про зміну запобіжного заходу підсудних по справі готові були взяти на поруки 20 народних депутатів України 6 скликання, а згодом – понад 35 народних депутатів України 7 скликання. Незважаючи на це, кожного разу суддею приймалось рішення про продовження тримання підсудних під вартою.Судовий розгляд справи по суті було розпочато Києво-Святошинським районним судом м.Києва 04.01.13. Таким чином, вказані особи на сьогодні вже майже два роки без судового вироку перебувають під вартою, за гратами, у як відомо, не надто цивілізованих умовах Лук’янівського СІЗО. При цьому увсіх підсудних є малолітні діти.
Як Вам, шановна пані Омбудсмен, добре відомо, відповідно до пункту 1 ст.6 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом”. У цьому контексті навряд чи можна вважати, що утримання невинуватих (частина перша ст.62 Конституції України) людей в ув’язненні без чинного судового вироку протягом двох років, тим більш – за наявности потенційних поручителів з числа народних депутатів, відповідає критерію розумности строку.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з мети забезпечення прав підсудних осіб, забезпечення “права на справедливий суд”, гуманізації практики кримінального провадження, прошу Вас вжити, відповідно до компетенції, заходів задля прискорення справедливого розгляду кримінальної справи та зміни запобіжного заходу стосовно вказаних осіб.
Заздалегідь вдячний Вам за увагу до цього звернення, належну реакцію та відповідь, яку прошу надати відповідно до закону на вказану адресу.
З повагою,
Олександр Северин, к.ю.н.