КАРЛІВСЬКИЙ МАЙДАН ПОКАЗАВ, ХТО Є ХТО!

22 березня 2014 року о 13-00 в м. Карлівка біля райдержадміністрації відбулося чергове Народне Віче, організатором якого була Рада Майдану Карлівського району.

Про запланований захід активісти Майдану повідомили за тиждень в районній газеті, на місцевому телебаченні та в розповсюджуваних листівках. Основною метою був публічний розгляд та публічне обговорення кандидатур для призначення на посаду голови Карлівської  РДА.  До обговорення було запрошено всіх кандидатів на посаду голови Карлівської РДА: Олександра Наконечного від  П. Світлика  («Батьківщина» та обласна організація «Свобода»),  Івана Коваля від П. Ворони («УДАР»), та Антоніну Стучилову від Ради Майдану.

Про час та місце проведення заходу майданівці завчасно повідомили і місцеву владу. Місцем збору Народного Віча була призначена площа біля меморіалу Небесній сотні. Проте, призначений на 13 годину мітинг не міг відбутися на цій площі: докучаєвці постаралися і з 11 год 30 хв заставили усю (!) площу автомобілями, тому, карлівчани (від 200 до 300 осіб), змушені були переходити до центрального входу  РДА.

Але підступний план зрощеної місцевої влади з олігархами-латифундистами цим не обмежився.

У день проведення Народного Віче, зрозумівши, що кандидатура майданівців (А.Стучилова) явно більш серйозна та загрозлива для них, АПК «Докучаєвські чорноземи» на міський стадіон (який у них в оренді на 25 років), звезли своїх працівників цілими родинами під загрозою звільнення та нагнали бюджетників на збори громадян та с/г товаровиробників (!), начебто організовані Карлівською районною радою с\г виробників.

Щоб створити противагу кандидатурі А.Стучилової, докучаєвці  напевно звернулися до П.Ворони, голови Полтавської облради, та намовили його, усупереч політиці сумно відомих «партійних квот» («УДАР» відмовився висувати своїх представників до органів влади), висунути ще одну кандидатуру – Івана Коваля, головного інженера  спиртзаводу.  Таким чином Іван Коваль став не просто кандидатом, а й жертвою інтриг свого обласного партійного керівництва! Яке не подумало, про те що підтримка І. Коваля «докучаєвцями» може негативно відобразитися на його репутації в районі!

В кращих формах неофеодалізму наші місцеві магнати-латифундисти спробували «зобразити «волю народу» та використати, з їх точки зору, стратегічні переваги: «докучаєвський» захід розпочали на годину раніше за заявлене Майданом Народне віче – о 12 год, будучи впевненими, що люди в такому разі на Віче не зберуться, а не розібравшись підуть до них на захід: стадіон знаходиться просто за РДА.

Звертаю увагу, що про такий захід та його порядок денний завчасного повідомлення не було.

Збори доручили вести голові Ради с/г товаровиробників району Василю Луцану та розглядали три наступних питання.

1. Обрання Громадської ради по контролю за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в районі, включивши до її складу 11 підлеглих осіб з сільськогосподарських, фермерських господарств, пенсіонерів, машинобудівного заводу, лікарів та педагогів. Очолила так звану Громадську раду Наталія Гуріна – голова правління благодійного фонду «Добро».

Усе б нічого, якби ще й зробили правильно! Відповідно до чинного законодавства, «обрання» Громадських рад не є законною процедурою.  Їх НЕ ВИБИРАЮТЬ, а згідно Постанови КМУ № 996 до складу Громадських рад усі бажаючі ПРОСТО ПОДАЮТЬ документи ініціативній групі, яка НЕ МОЖЕ ВІДМОВИТИ ЖОДНОМУ суб’єкту. Після чого проводиться установче засідання, та з числа тих, хто документи подав, вибираються керівні органи ради, які діють на підставі Положення, затвердженому радою відповідно до типового Положення про Громадські ради (додаток до цієї ж Постанови КМУ).

Замахнувшись зразу на кілька шматків, наші олігархи вкотре створили профанацію та продемонстрували повну юридичну безграмотність. Ще й втягли у весь цей безлад голову Полтавської обласної ради Петра Ворону.

2. Підтримка кандидатури на посаду голови Карлівської райдержадміністрації – друге питання, поставлене зборами громадян та с/г виробників (погодьтесь, дуже дивна назва зборів, дивне й об’єднання громадян з с/г виробниками). Тішся, читачу – на цю кухню не завжди потрапиш. В умовах повної відкритості влади (ну хоча б декларованої), такий досвід дає поштовх розвитку самосвідомості.

В просуванні цього питання взяли участь керівники с/г підприємств району Юрій Кобченко (!), Василь Луцан, Олег Бегмат, Олег Крутипорох, перший заступник голови РДА Сергій Якуба, мер Карлівки Володимир Слєпцов, та голова Полтавської обласної ради Петро Ворона.

Чому – в просуванні? Бо ці збори розглядали тільки одну кандидатуру з трьох – Івана Коваля, однопартійця Петра Ворони.

З’ївши, як то кажуть, зуби на політичних інтригах, П.Ворона добре розуміє і рівень досвіду, і рівень освіти, і реальну підтримку Олександра Наконечного, зв’язки та суть тих, хто О.Наконечного тихцем подав на призначення, терміново пофарбувавши електрика-підприємця у колір «БЮТ», очевидно, тому  і не вважає О.Наконечного кандидатурою, вартою обговорення.

Однак, П.Ворона, чомусь знехтував позицією власної партії щодо НЕ призначення «ударівців» до виконавчої влади та вирішив зіграти свою власну гру. Чому?

Петру Вороні не зручно допустити призначення третього кандидата на голову РДА – Антоніну Стучилову. Ще недалеко той час, коли він з керівниками обласної «Нашої України» намагався її змусити скласти повноваження голови районної організації партії через заявлену нею люстраційну незгоду з формуванням виборчих списків «Нашої України» за квотою та за знайомством. Зігнути не вдалося. А.Стучилова –  стійка, з власною твердою позицією, виявилася керівництву обласної організації партії не по зубах: півтори сотні членів організації щоразу обирали та обирали її головою…

Бачачи, якою підтримкою простих людей користується ця «залізна» жінка, П.Ворона не міг допустити, щоб її кандидатура затверджувалася на посаду голови РДА.

Тому, поділившись своїм баченням ситуації в Україні та на Полтавщині, першочерговими планами влади в Полтавській області, Петро Ворона,  висунув на обговорення єдину кандидатуру – Івана Михайловича Коваля, 59-річного депутата Полтавської обласної ради, головного інженера спиртозаводу, голову районної організації партії «УДАР». Звичайно, що збори підтримали єдину запропоновану кандидатуру та рекомендували голові Полтавської облдержадміністрації Бугайчуку В.М. призначити головою Карлівської РДА Коваля І.М.

3. Третім  питанням було висловлення недовіри  Народному депутату  України Лелюку О.В. – зведення особисто-політичних рахунків місцевих очільників.

Найцікавішим є той факт, що організатори зборів від влади все ж таки не запросили інших двох кандидатів для обговорення  їх кандидатур на посаду голови Карлівської РДА.

А дарма! Люди мають право та повинні бачити, чути та робити власні висновки щодо усіх претендентів на владні посади: саме через постійні владні маніпуляції, кулуарні інтриги та домовленості, тасування одних і тих же осіб у владі (стара нова команда),сплетіння цих призначень у гнилу систему корупції – і повстала Україна зимою 2014 року.                                                                                    Виходить так, що наші місцеві можновладці і досі не визнають принципу демократичної  конкуренції. Тому й представляють кандидатів так, як їм вигідно, або взагалі не представляють, щоб чого доброго не сказали зайвого.

У той же час, Народне Віче, яке проводила Рада Майдану, як і було заплановано, розпочалося о 13-00, усім запрошеним та бажаючим було надано слово – і народному депутату України від партії ВО «Свобода» Юрію Бублику, і голові облради П. Вороні, і голові райради П. Світлику, і усім трьом кандидатам на посаду голови РДА: Олександру Наконечному, Івану Ковалю, Антоніні Стучиловій. Народне Віче відзняте ТРО «Контакт»,

Віче вела Наталія Сотскова, голова Карлівської Ради «Майдану».

У виступах представників Ради «Майдану» озвучено інформацію про кулуарне призначення, а точніше нав’язування району Олександра Наконечного, з одночасним непоясненим повним ігнорування кандидатури від громадськості Антоніни Стучилової зі сторони керівництва облдержадміністрації.

Народний депутат Ю.Бублик у своєму виступі наголосив на необхідності таких публічних зібрань з метою контролю влади громадськістю та висування саме місцевих кандидатів. Але ж О.Наконечний, якого підтримує обласна «Свобода» – також не місцевий і живе тут недавно. До речі, якщо розібратися з «місцевими» ознаками більшості  самих обласних очільників, то більшість з них самі не «місцеві», тобто не Полтавські!

Потім слово мав П.Ворона, голова облради, в своєму виступі, стоячи перед майданівцями, поставив під сумнів існування Євромайдану в Карлівці. Проте, і тут, на Народному Віче, П.Ворона представив кандидатуру Івана Коваля, голову місцевого «УДАРу».

Петро Світлик, голова райради, представив кандидатуру Олександра Наконечного та у своєму виступі таки підтвердив інформацію про підтримку кандидатури О.Наконечного, який начебто влітку 2013 року вступив в лави партії  ВО «Батьківщина», про це сказав і Володимир Омельченко, голова районної організації «Батьківщина». У той же час, голова РО «Свобода» Микола Паяс повідомив, що приблизно у вересні 2013 року О.Наконечий цікавився як йому написати заяву у «Свободу».

Коли слово надали самому Олександру Наконечному, він сказав, що не збирається розповідати про себе  та піаритися – за нього це зроблять його знайомі. О. Наконечний лише кількома реченнями повідомив, що він підприємець, народився на Дніпропетровщині і теж нещодавно (кілька років тому) приїхав в Карлівку, заплутався у датах прийняття в БЮТ, а виступ закінчив   словами «Бандюкам перекажіть, хай сушать сухарі» та кинувся навпростець через газон тікати від питань карлівчан, різко відмахнувшися рукою. Відмовився він і пояснити будь-що після оголошення переданої з натовпу записки (виписки з  даними архіву Карлівського суду) про те, що О. Наконечний за поданням районної прокуратури начебто притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку 238 кг яблук на суму 1140, 00 грн у 2010 році з Ланнівського підприємства. Нажаль сам Наконечний ні спростував, ні підтвердив даний факт, так це чи ні – має зясувати той, хто буде його призначати.

У зв’язку з такою поведінкою, виникає ряд питань до О.Наконечного як кандидата на посаду голови РДА. Як він далі збирається взагалі керувати районом та вирішувати проблеми людей? Буде так само тікати від питань та людей, перебуваючи на посаді голови РДА? Особисто я дуже хотів поставити кілька питань пану Наконечному, якого я побачив вперше в житті, хоча народився, виріс і тут живу. Однак, як кажуть, не судилося!

Що ж, поставлю свої питання О.Наконечному в кінці даної статті, думаю вони будуть цікаві і читачеві.

Втеча О.Наконечного є яскравим прикладом того, що йому нічого сказати людям, він не вміє «тримати удар», не має досвіду та бажання чути та розуміти людей, не має власного бачення підходів до вирішення проблем району, розуміння механізмів їх вирішення.  Свій головний меседж промовці кажуть, зазвичай, у кінці. «Сушіть сухарі!» – гасло під яким він йде у владу –  небезпечний початок кар’єри! Небезпечний саме для людей, бо з таким баченням ми можемо отримати свого Януковича у Карлівському районі. І якщо про яблука – правда, то сміливо можна припустити, що на посаді голови РДА, будуть не яблука, а районний бюджет.

Після виступу О.Наконечного був ще ряд виступів людей. Прозвучала цікава думка запросити кандидатів на посаду голови РДА в студію місцевого телебачення та влаштувати публічні дебати, під час яких будуть можна  ставити питання. Надзвичайно слушна пропозиція! Як тоді О. Наконечний зможе втекти?

Слово для виступу мав і кандидат на посаду голови РДА Іван Коваль, лідер місцевого «УДАРу», який спокійно, нікуди не тікаючи, відповів на ряд питань від громадськості.

Знайомство з кандидатурою від «Майдану» Антоніною Стучиловою почалося оголошенням Подання до голови Полтавської  ОДА  Бугайчука В. М. від Ради громадського руху «Майдан». Подання було зачитано перед телекамерою місцевого телебачення, де я сказав, що Рада «Майдану» під цим рішенням зібрала більше 200 підписів жителів району (не тільки Карлівки) на підтримку А. Стучилової, збір підписів продовжуєтсья, в тому числі на Віче. Рішення зобов’язалися передати голові Полтавської  ОДА.

Антоніна Стучилова була найпереконливішою серед всіх виступаючих. В ході виступу та ряду провокаційних питань від прихильників О.Наконечного, вона розвіяла неправдиві міфи та чутки про себе, прямо, спокійно та з гідністю відповідаючи на усі питання. Розповіла про свій громадський, політичний, професійний досвід, сім’ю, діяльність. Залишилось враження знайомства з потужною, досвідченою, самодостатньою особистістю, без засиджених мухами місцевих зв’язків з кримінальним бізнесом. Виступ цього кандидата ще раз довів правильність вибору громадського руху «Майдан», який не на словах, а на ділі доводить громаді району принципи чесності, прозорості, відкритості та взаємодії з громадськістю.

До речі, О.Наконечний питання А.Стучиловій не задавав, делегував для провокаційних запитань свою молодшу сестру та друга, що ще раз показує його підхід до можливого призначення та роботи.

Натомість, карлівчани мали змогу слухати, сперечатись та задавати питання протягом 45 хвилин та прекрасно сприйняли кандидатуру А.Стучилової. Наприкінці виступу А.Стучилова запросила звертатися до неї за безкоштовною первинною юридичною допомогою, роздала всім бажаючим візитівки, та побажала всім нам і кожному окремо   мати внутрішню свободу, бути вільними людьми, цінувати та поважати самих себе і перестати вже боятися.  Після закриття Віче люди оточили Антоніну Леонідівну та ще спілкувалися з нею у більш вузькому колі, задавали питання, які цікавлять, ділилися наболілими проблемами, та навіть запрошували в гості.

Наостанок хочеться сказати: якби ж то громада мала можливість і вагомі важелі на це кадрове призначення!..

Вже після закриття Віче, коли основна маса людей розійшлася, а інші скупчилися біля А.Стучилової з питаннями,  прихильники О.Наконечного продовжили виступати один перед одним на майже порожній площі. Звучали безпідставні звинувачення, виправдовування О.Наконечного, брудні натяки, вислови на приниження честі й гідності людини. Напевно, це і є обличчя команди пана Наконечного!

… Після написаного, як я і обіцяв, ставлю кілька питань до пана Наконечного, які, на жаль, так і не мав можливості поставити йому публічно:

1. Чи є правдою, що саме він очолює ГО «Карлівська самооборона»? Якщо так, то чим конкретно займається дана організація в Карлівці, від кого обороняємось?

2.  Скільки років, не днів, О. Наконечний займається громадською чи політичною діяльністю, у яких організаціях він був хоч би простим рядовим членом? За відсутності відповіді на це питання є всі підстави вважати, що на сьогоднішній день де-факто не існує в природі громадського чи політичного діяча О. Наконечного, про якого би хтось чув у місті чи де-інде, а тоді навіщо нам таке призначення?

3. Хто буде працювати в його команді та за якими принципами ця команда формуватиметься, якщо він буде призначений головою РДА? Яким чином ці кандидатури будуть узгоджуватися з громадськістю?

4. Як О. Наконечний бачить свою діяльність на посаді? З чого почне, які зміни на краще збирається принести в життя Карлівського району? Яка основна ідея його появи у владі, тобто – НАВІЩО?

Дані питання пролили би світло на загадкову персону Наконечного. Але це не все.

Ці, безперечно, ключові питання, мають бути задані не тільки мною і людьми на майдані.

Коли нова влада позиціонує себе як нова та реформаторська, то ці питання мають бути задані УСІМ КАНДИДАТАМ на будь-які посади, скільки б їх не було, і хто б їх не подавав.

А відповіді мають бути ПУБЛІЧНИМИ. Тоді влада буде прозорою, як того вимагає суспільство, а кандидати і їх діяльність – зрозумілими.

Шукайте відео  з виступів кандидатів на інтернет ресурсі «ютуб» за тегами Карлівка, Наконечний, Стучилова

 

ІЛЛЯ ВАСИЛЕНКО,

автор статей на суспільно-політичну тематику

та журналістських розслідувань,

заступник голови Ради Карлівської  ГО «Майдан».