Я хочу привітати всіх, хто віддає часточку свого часу, сил, душі та натхнення без жодної плати за це для того, аби змінити наше життя у різних сферах, зробити його більш цікавим, урізноманітненим та якісним, з Міжнародним днем волонтера!
Я й сам маю честь причетним до одного з найбільших волонтерських рухів у світі – руху вікіпедистів. Сотні тисяч нас щодня віддають свій час та знання заради інших людей, аби вони мали можливість, зайшовши до Інтернету, дізнатись бодай базові речі про все на світі.
Ми казали, що Вікіпедія є волонтерським проектом ще тоді, коли поняття волонтер ще не було мейнстрімним. І це дивовижних рух людей, які віддають найцінніше – знання. І вікіпедисти часто-густо для написання однієї статті опрацьовують купу літератури, сидять у бібліотеках, а дехто – навіть у архівах – і все заради того, щоби поділитися цієї інформацією з усіма, хто має доступ до Інтернету. А ще Вікіпедія – це унікальний спосіб колективної роботи, бо кожна стаття написана колективом авторів – хтось додав різного обсягу інформації; хтось оновив чи актуалізував статтю; хтось поліпшив верифікацію, додавши до деяких тверджень джерела; а хтось просто виправив помилки чи мовні огріхи у статті, вичитав її. І при цьому Вікіпедія відкрита для всіх, хоча у ній є низка доволі жорстких правил, за дотриманням яких стежить сама спільнота, саморегульована спільнота.
Знаєте, вікіпедистам фактично ніколи не дякують. Про нас згадують лише тоді, коли стаття у Вікіпедії не справджує очікувань читачів, і тоді нас тикають носом у помилки у статтях, ставлячи нам у провину, що ось ми такі погані написали якусь маячню чи припустилися помилки, чи зробили куцу статтю, при чому не забуваючи закликати інших не довіряти Вікіпедії. Хоча, одним з правил Вікіпедії є, як не дивно, правила щодо перевірки всієї інформації відповідно до вказаних у статті джерелах та виносках.
Якщо звертати увагу на таку критику (за аналогією з тими, хто образився за те, що Порошенко прочитав бамажку, яку йому дав недолугий спічрайтер), то після неї ми мали б покинути цю справу…
Але ми звикли до такого трохи зневажливого ставлення. Більше того, ми дописуємо до Вікіпедії не заради якихось печеньок чи привілеїв, чи якогось визнання, чи навіть простої людської подяки. Ми справді хочемо зробити цей світ трохи кращим, адже засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз сказав надзвичайно важливу річ, що визначає мету та засади вікі-волонтерства: “Уявіть собі світ, де кожний має вільний доступ до всі накопичених людством знань. Ось чого ми прагнемо!”.
І ось ця мотивація (звісно, у кожний це може пояснити по-своєму) надикає нас працювати і працювати попри усе, а не заради від когось подяки. В нас корони немає, і зірочку ми схопили. Ми лупаємо сю скалу, бо, як сказав полковник Дуліттл (актор Алек Болдвін) у фільмі “Перл Харбор”: “Ми все одно переможемо. Через хлопців. Такі люди рідкість. У тяжку хвилину вони зроблять крок уперед. Немає більшої сили, ніж міцність духу добровольця”.
Я хочу побажати вікі-волонтерам міцного здоров’я, творчого натхнення, життєвих сил, нових відкриттів і знахідок, багато-багато нових статей, і щоби завжди був час для най-най-найкрутішої справи на світі – редагування Вікіпедії.
Тому зі святом всіх причетних до вікі-побратимства, всіх хто її коли-небудь редагував і робить це зараз.
Сергій Петров, волонтер-вікіпедист (з 2009 року), від імені ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”»