Звісно, російська пропаганда використовує 22 червня у своїй пропаганді, в тому числі і проти України, як черговий чинник “у нас спільні трагічні та героїчні сторінки – ми один народ”.
Але це не привід заперечувати значущість і трагічність цієї дати для України – через свою абсурдність, така рефлекторна реакція лише посилює вплив російської пропаганди.
Саме цього дня почалася війна між найбільшими військовими потугами світу того часу – Росією та Німеччиною, із наймасштабнішими військовими діями в історії людства, з колосальними жертвами серед цивільного населення в Україні. Звісно, цей день значущий для України – треба просто подивитися на мапу і побачити, де там Росія, де Німеччина, а де Україна. Наймасштабніші події цієї війни відбувалися на нашій території, яка стала ареною протистояння – як же воно може бути для нас неістотним.
Мусимо не заперечувати трагічність дати, а коректно подавати її сенс – саме це протидіятиме російській пропаганді адекватно. Україна, не будучи суб’єктом подій, виявилася заручником свого положення між двома тоталітарними мілітаризованими режимами, ще й у складі одного з них, тобто позбавлена можливості вести власну політику і мати хоч якийсь маневр. Що в принципі маневр був можливий – видно на прикладі Фінляндії, яка виборола і захистила в 1918 та 1940 роках незалежність, завдяки чому змогла зманеврувати під час війни між Росією та Німеччиною у дуже некомфортних для себе умовах (подібно до України, вони були зажаті між СРСР та Німеччиною) і мінімізувати втрати.
Chacha Shushuridze
