Західна цивілізація ввійшла в епоху популізму. Сиріза 2014-го року виглядала як дивний курйоз, Brexit викликав просто подив, а обраний Трамп є вже свідченням тенденції. Тенденції радикального зниження якості західної політики, коли цільовою аудиторією свідомо обирається не більш освічена, а менш освічена частина суспільства.
Цей тренд мене дуже лякає і примушує задати собі питання, чи не минає вже час розквіту демократії на планеті Земля. Можливо, здатність гомосапієнсів уникати масштабних трагедій спільного в межах своїх країн, яку демонструє Західна Європа і Сполучені Штати, це не закономірний відрізок нашого шляху, до якого ми нарешті дійшли і яким тепер ітимемо. Може, це короткотермінова дивовижна флуктуація, “відлига”, за якою нас чекає повернення до довоєнних стандартів політики? Стежка в чарівний світ Трампів, Путінів і Ципрасів, де кожен за себе і всім насрати?
В короткому терміні Трамп в Овальному кабінеті означає, що з мапи світу зник великий друг України. Обама, звісно, не закидав нашу армію Джавелінами. Однак він зробив не менш важливу річ: його чарівні пєндєлі, на які він не скупився, цементували Європу і примушували її до єдності щодо України. Вважаю, що без роботи Джона Керрі в Брюселі санкції проти Росії не відбулися б (або не були б болючими для Росії).
Тобто так, оптимісти мають рацію: американська політика складається не тільки з посади президента. Є стримування і противаги, є Ukraine Support Act, є, зрештою, позиція решти республіканців, яка не дасть Трампу вирулити кудись зовсім убік. Але політика має два виміри — формальний і неформальний. У випадку ролі США в долі України останніх років, мені виглядає, що формальний аспект не призвів до тих відчутних ефектів, до яких призводив просто авторитет Обами, позиція його адміністрації, і невтомна робота його держсекретаря в європейських коридорах. За Трампа цього, очевидно, не буде, і я прогнозую, що український фронт в Європі не зможе зберігати довго свою цілісність.
Боюся також, що через ці міркування послабиться тиск Європи на саму Україну в питаннях реформ. Внаслідок цього рівень корупції в Україні (в широкому розумінні) знову почне зростати, і вся українська хатинка на курячих ніжках — дуже помалу — знову стане розвертатися в бік Росії.
Дуже радий буду почути обгрунтовані заперечення!
Ярослав Підстригач
