Біля людей з прапорами стоїть гурт молоді приблизно з 20 осіб. Вони тримають у руках плакати з написами “Моя мова, мій протест”. У них на руках по червоному клаптику скотчу, яким мають намір на знак протесту проти мовного закону заклеїти собі роти.
І розходитися харківський Майдан не збирається, попри невелику кількість людей. Сьогодні відбулося народне віче про те, що робити далі, як захищати мову?
Закликаємо Вас, пане Президенте, не підписувати цей законопроект, з уваги на такий, що не віздеркалює волі українського народу, сприяє розколу суспільства країни, яка обрала Вас Президентом, і інтереси якої Ви повинні відстоювати.
Ні, ми поки не перемогли. Але от що буде далі – побачимо. Тому закликаю підтягуватися під УкрДім – нам потрібна ваша підтримка!Нам потрібно знати, що це потрібно ще комусь крім нас!
У Луганській області немає мовної проблеми, є проблема туберкульозу, СНІДу, правосуддя і комунальних тарифів, а також води з крана, яку неможливо пити.
Харківський Майдан на захист української мови нікуди розходитись не збирається (навіть думки такої ні в кого не виникало). Бо він проводиться не політичними партіями, а звичайними громадянами, які усвідомлюють шкідливість і небезпеку цієї мовної маніпуляції. Активісти налаштовані стояти далі.