Эти люди, не политики. Они обычные граждане, такие же Харьковчане, которые просто не равнодушны к судьбе Харькова и Украины, которые сами проявили инициативу и каждый день организовывали “теплый уголок” на нашем Евромайдане. Их чай и бутерброды, их теплая атмосфера и доброе слово согревали харьковчан на майдане в лютые морозы.
Cьогодні біля Посольства Узбекистану відбулась акція “Митець має бути вільний!Свободу узбецьким митцям-заручникам майдану“. Учасники пікету тримали плакат з написом: : “Митець має бути Вільним! Вимагаємо звільнення Ашота Даніеляна, Олексія Улько та громадянина України Артема Людного!” Також […]
Политический кризис, вызванный противостоянием власти, опирающейся на насилие и репрессивный аппарат, и активной части общества, вышедшей на улицы, к концу января достиг своего апогея. Сегодня столкновения, произошедшие 1 декабря на Банковой, вспоминаются почти как развлекательная прогулка.
Комітети ВР України одностайно відхрещуються від участи у “благословінні” скандального і такого, що “написаний по-дебільному” (с) законопроекту Колесніченка – Олійника …
Політика пам’яті як і люстрація вже кілька років є досить популярними словами в лексиконі журналістів, блогерів, політиків. Проте вживають ці слова переважно як своєрідну метафору, для позначення абстрактного бажання ротації владних еліт. Натомість у наукових колах усталилася думка про історичну пам’ять як важливий елемент ідентичності, чи «поле змагань за ідентичність». Як на будь-якому полі, тут діють певні закони і закономірності, про які досі не наважувалися говорити.
Є дві новини: хороша і погана. Почну з поганої. Поганої для влади та для деякої частини опозиції. Майдан живий! Він пережив вбивства, репресії та морози. І розходитись не збирається. Хороша новина – та ж сама…
Учасники акції вшанували пам’ять загиблих на вулиці Грушевського хвилиною мовчання, запалили свічки. “Ряженые”, після викрикування антиєвропейських гасел, залишили місце події, а учасники мирно розійшлися, без бійок і провокацій з боку костюмованих персонажів.
Олександр Григорович Шевченко, харків’янин, поїхав на Майдан і опинився під кулями, був поранений в щоку. Він розповідає про те, як це сталося і що було після того.
Отже, ігри у федералізацію – це лише ігри переляканих регіоналів, що зрозуміли свою поразку у масштабі всієї України і тепер “кидають понти”, що новій владі з ними нібито доведеться вести діалог щодо східних регіонів. – Діалог цей має полягати виключно в тому, що Добкін і К тепер (на відміну від 2005-го) “за базар ответят” по повній. Реальна підтримка більшості населення зараз є у регіоналів виключно у Криму і на Донбасі. Та й навіть там домовленості з бандюками вряд чи доцільні.