Наталка Зубар: Спочатку було слово. Частина II.

додано: 10-12-2005 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1134219616.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Історія "Майдану". Рік 2001

Початок читати тут: Спочатку було слово. І слово було ..." (частина I)

Колективний розум - колективний лідер.


УБК продовжується в фазі активних протестів до весни 2001 року. Наметове містечко протестуючих стоїть на морозі всю зиму на Майдані Незалежності. Більшість українські ЗМІ замовчують акцію, закордонні втрачають цікавість до неї. Інформаційна блокада проривається тільки великими демонстраціями.

Кілька таких демонстрацій (похід студентів через пів міста до центру, вхід до Києва колони з регіонів), які мали закінчитися великим мітингом на Хрещатику, були намічені на 25 лютого 2001 року. Однак у топ-новини УБК потрапила ще зранку через затримання міліцією керівника прес-центру акції Михайла Свистовича, який поклав до сумки велику кількість порожніх пляшок і пішов з ними до наметового містечка. Його затримують, але він встигає зателефонувати співголові акції Володимиру Чемерису. У відділку він читає міліціонерам Конституцію України та проводить серед них антикучмівську пропаганду. Через три години його відпускають. Абсурдність затримання людини, яка всього лише несе сумку із порожніми пляшками, привертає увагу закордонних ЗМІ, і новина про затримання миттєво поширюється.

Попри інформаційну блокаду та використання маніпулятивних технологій для дискредитації учасників та вимог УБК, серед народу зростає невдоволення владою та співчуття до акцій протесту. Акції поширюються на регіони. І влада вдається до традиційних методів радянських часів - провокацій масових зіткнень.

9 березня 2001 року влада провокує масову бійку на Банковій і арештовує кілька сотень молодих людей за підозрою в участі в заворушеннях. Затриманих жорстоко б’є міліція.

Після цього багатьом стає зрозуміло, що влада не здасться легко, і що попереду тривала боротьба. Тому хоч в реалі люди "розходяться", та розходяться вони не відпочивати, а готуватися. Особливо додало розуміння невідворотності боротьби побиття студентів, які не брали участі в бійках з міліцією, а прибули до Києва для участі в Установчих зборах Громадського комітету опору “За Правду!”. Саме таке розуміння пізніше виведе людей на помаранчевий Майдан. Але перш ніж стати дійсно масовим, воно росло і розвивалося в групах свідомих громадян, зокрема, серед майданівців.

Після 9 березня УБК фактично йде на спад, не досягши своєї мети - усунення Кучми, натомість сприяє оформленню політичної опозиції з незалежних течій, якими були соціалісти, блок Юлії Тимошенко (БЮТ) і блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (НУ), та залишає по собі політв’язнів і нових активістів, які вже нічого не бояться.

Зусиллями депутатів, правозахисників та активістів вдається визволити більшість затриманих 9 березня молодих людей, але частина залишається за гратами. Згодом їм висуваються серйозні та неадекватні реальним подіям звинувачення. Всі звинувачені є членами право-радикальної організації УНА-УНСО. Майданівці, в т.ч. й ті, які мали з унсовцями серйозні ідеологічні розбіжності, вирішують допомогти репресованим товаришам по УБК й розпочинають кількарічну акцію підтримки політв’язнів.

Ти купуєш пляшку пива і матюкаєш "режим", а вони сидять! - такі листівки поширюються на благодійних концертах, такі гасла друкуються в нечисленних опозиційних газетах. Протягом майже трьох років, до виходу з тюрми останнього з політв’язнів, "Майдан" не дає цій темі забутися, через новини та форуми координує збір коштів, інформує про стан ув’язнених та їх родин.

В довготривалій акції на підтримку політв"язнів та їх родин беруть участь люди різних, часто полярних, політичних поглядів, і саме ця акція перекує спільноту, що "В умовах нинішнього режиму лише солідарність та взаємопідтримка здатні реально допомогти.". Це каже один з політв’язнів Руслан Зайченко в інтернет-конференції одразу після виходу на волю в 2003 році.

Інші слова Р. Зайченка стали лейтмотивом одного з найважливіших напрямків діяльності "Майдану":

"Вся ця система (міліція, суди, прокуратура, адвокатура, виконання покарань) давно перетворилися на досить прибутковий бізнес в Україні. За неофіційними даними в 2001 році на Лук’янівці перебувало 64% невинних громадян. На їх горі та горі їхніх близьких будується добробут всіх цих людців. Лише тоді, коли покарання за їхні діяння будуть невідворотними, можлива докорінна зміна системи та припинення нинішнього беспредєлу."

Завдяки процесу УНСОвців команда майданівців поповнюється двома новими людьми: це Тетяна Монтян, адвокат лідера УНА-УНСО Андрія Шкіля, який в 2001 році сидить за гратами в СІЗО СБУ (в 2002 році стає депутатом, зараз один з лідерів БЮТ) та суддя Київського міського суду Юрій Василенко, який перший і єдиний суддя, що 22 грудня 2000 року виступив із засудженням правлячого в Україні режиму.

Влітку 2001 року вони розпочинають новий розділ сайту "Брудна мантія". Пізніше цей розділ отримує назву "Право", а з роками виявляється, що проблеми права, судочинства та судоустрою є ключовими для спільноти "Майдану" і найчастіше обговорюються на "Вільному Форумі". Зараз новини з правової тематики складають до 30% загальної кількості новин "Майдану".

Крім новин на сайті з’являється розділ Статті (дивитися перші статті, а згодом розділ Розробки (дивитися першу тему "технолога" (О.Логвінова) "ЧИ ХОЧЕ ОПОЗИЦІЯ ПЕРЕМОГТИ?"). З обговорення цього питання починається довготривала систематична співпраця "Майдану" з опозицією, яка в 2005 році стає владою.

"Майдан" перетворюється на колективний розум, слабо структуровану, розподілену в просторі та часі базу даних, відкритий інтерактивний аналітичний центр, який збирає інформацію, продукує ідеї та забезпечує зворотній зв’язок з політиками.

Зворотній зв’язок відбувається в тому числі і шляхом поширення "позитивних мислєвірусів" - продуктивних ідей, які ми хочемо внести в суспільну свідомість і зробити їх чужими ідеями, відмовляючись від авторських прав на них. Я згадую зараз про невелику частку таких відкритих "спецоперацій", а решту знайдуть історики, бо відкриті бази сайту є найповнішою історією України, і ми не збираємося припиняти її писати.

Протягом 2001 року на "Майдані" відбувається аналіз та осмислення досвіду УБК, який вперше фіксується 18 травня 2001 року в маніфесті. В цьому документі доктринального рівня є ключова фраза: "... у нас є одна поточна мета: Україна, в якій по кайфу жити. Наша Україна."

Назва блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" з’являється через два місяці 15 липня 2001 року.

Ми проголосили в маніфесті:

----
Ми будемо використовувати методи, що походять з наших принципів і корені яких ростуть з кіберпростору. Фактично це означає створення ПРОГРАМОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ГОЛІВ (brainware).

Копілефт звільняє наші думки від таких завад, як почуття власної значущости, пошук поточної особистої вигоди, постійна необхідність ВИНАЙДЕННЯ ВЕЛОСИПЕДІВ. Досвід роботи копілефт-структур незайвий раз нагадав нам, що найкраща та найстійкіша організація – то є самоорганізація.

Конструктивність і доброзичливість Є НАШИМ ЄДИНИМ ТЕСТОМ СВІЙ/ЧУЖИЙ. Інших тестів не передбачено. Абсолютно неважливо, ХТО САМЕ подасть ідею, а хто доведе її до робочого вигляду.
---

Ці принципи протягом років гуртують спільноту Майдану. І дозволяють розвиватися нам, як неїєрархічній мережі.

В 2001 році до спільноти входять люди, що називають себе майданівцями, які ніколи не бачили інтернет, і знають про сайт з роздрукованих матеріалів, отриманих від знайомих.

В 2001 році в Національному Університеті “Києво-Могилянська Академія” виходить самвидавська самоокупна газета "Майдан-Могилянка" з логотипом та принципами "Майдану", яку заснували студенти за власною ініціативою без узгодження з нами. Газета є повністю організаційно незалежною від нас, і при тому є членом спільноти "Майдану".

При обговоренні маніфесту виявляється, що "тяжелее всего показать рабу зачем ему свобода". Це теж стає одним із основних напрямків практичної роботи "Майдану" на довгі роки.

Починаються спонтанні акції різноманітних активістів. Однією з найголосніших була акція 6 вересня 2001 року на Майдані Незалежності, коли двоє активістів ріжуть собі лезами животи та кров’ю обклеюють пам’ятник своїми вимогами. Серед вимог - проведення судової реформи, розслідування справи Гонгадзе та звільнення політв’язнів. Завдяки "Майдану" ця акція набуває широкого розголосу.

Спільнота "Майдану" бере активну участь в розробці вуличної акції, підготовленої до річниці УБК та присвяченої розширенню рамок свободи. Разом з іншими активістами майданівці виходять 10 грудня 2001 року на Майдан Незалежності, давши акції назву "Практичні заняття з прав людини". 11 грудня її розганяє міліція та затримує учасників. 12 грудня відпускає після суду, який виносить їм попередження. Цю акцію постійно і найбільш повно висвітлює саме "Майдан". З нього беруть інформацію провідні інформаґенції світу.

В акції відпрацьовані три головні фази:
1. розробка (планування та підготовка) за використанням онлайн-засобів
2. онлайн-супровід (в тому числі залучення онлайн-учасників до активної дії - дзвінків по телефонам міліції)
3. агресивна ненасильницька підтримка затриманих

Хронологію акції зараз цікаво читати в співставленні з подіями Помаранчевої Революції. В цій акції не було лідера і вона практично продемонструвала можливість та дієвість колективного лідерства.

Акція "Практичні заняття з прав людини" стає прикладом того, як треба захищати права громадян від необґрунтованих дій влади. З аналізу та усвідомлення досвіду акції народжується проект Українська Правова Самооборона - прототип майбутнього Альянсу Громадянських Активістів "Майдан". Там же вперше 21 грудня 2001 року згадується і майбутній колір протестів "За формою акції можуть бути помаранчевими".


---
Так був практично винайдений принцип колективного лідера – відсутність формальних лідерів як осіб, що все знають, все вміють і всім наказують. Роль лідера відіграє колектив. Координатором поточного проекту може стати кожний, хто отримав необхідний досвід та виявляє бажання робити справу.


Також читайте:

Павло Солодько: Людина, яка створила "Нічну варту".
http://maidanua.org/static/mai/1138384351.html

(далі буде незабаром)

додано: 10-12-2005 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1134219616.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua