Петро Потічний: “Літопис УПА” – джерело знань про визвольну боротьбу в Україні

додано: 13-12-2006 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1166035506.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

Освіта і наука

30 років тому з’явився перший том “Літопису УПА”. Це серія книг, у якій публікуються документи і матеріали з історії УПА та Збройного підпілля. Початок цьому виданню дали колишні вояки УПА, які в результаті Великого рейду 1947 – 49 рр. опинилися в Західній Європі, а опісля в Північній Америці. “Літопис УПА” – це спільне видання Об’єднання Колишніх Вояків УПА США і Канади і Товариства Колишніх Вояків УПА ім. ґен. Тараса Чупринки в США і Канаді. У 2006 році минає 33 роки від заснування видавництва, яке випустило у світ 59 томів у трьох серіях. До друку готуються подальші книги, і ще в цьому році “Літопис” матиме 60 томів.

Перша серія (так звана “канадська”) налічує 44 томи. Вона базується на дoкументах, що їх рейдуючі частини або спецкур’єри переправили з України на Захід. Це переважно підпільні документи. Більшість із них походить з Архіву ЗП УГВР. Винятком є три томи німецьких документів, один том польських і радянських документів і том документів, які стосуються Кирила Осьмака, Президента УГВР. Два останні томи – 43-ій та 44-ий – укладені на основі відкопаного в 2004 році підпільного архіву в с. Озерна Тернопільської області. Другою організацією, яка мала багато документів підпілля, була ЗЧ ОУН, але з різних причин “Літопис УПА” мав доступ лише до поодиноких документів цієї збірки. Усі намагання налагодити співпрацю з отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем та ОУН (М) не мали успіху.

Друга серія, або нова (започаткована в 1995 р.), нараховує 8 опублікованих томів, інші перебувають на різних стадіях підготовки. Вона охоплює тільки документи з архівів України. Серед них є як підпільні, так і радянські документи, що походять з архівів ЦК КПУ (тепер ЦДАГОУ), Жовтневої Революції (тепер ЦДАВОУ) та КҐБ (тепер СБУ). Багато таких матеріалів знаходиться у різних обласних архівах. Серія виходить під ґрифом не лише “Літопису УПА” (і за його фінансової підтримки), але й Інституту української археоґрафіїї ім. М. С. Грушевського, Національної академії наук України, Державного комітету архівів України та Архіву СБУ. Тому книги вміщено також на офіційній веб-сторінці Державного комітету архівів України.

Третя серія “Бібліотека” (заснована у 2000 р.) подає аналітичні розвідки та спогади, хоча спогади друкувались і в першій серії. У рамках серії вийшло 7 томів, ще декілька готуються до друку.

Крім власних книг, “Літопис УПА” допоміг побачити світ книжці Євгена Місила “Повстанські могили”, чотиритомному зібранню творів Володимира Макара “Спогади і роздуми” та англомовній праці “Політична думка українського підпілля 1943 – 1951”, випущеній у 1986 році Канадським інститутом українських студій (КІУС). Деякі матеріали цих видань походять зі Збірки Петра Й. Потічного про підпільну та протипідпільну боротьбу в Україні – архіву “Літопису УПА” при Торонтонському університеті. У цій збірці знаходиться також повний архів Внутрішніх військ українського округу 1944 – 1954 років (понад 150.000 сторінок документів), частини яких вели боротьбу проти підпілля протягом цього часу, та інші матеріали з архівів Росії та України. Електронний опис видань “Літопису” можна знайти на веб-сторінці www.litopysupa.com, де до кожного тому, за винятком найновіших, подано вступні статті та резюме англійською мовою.

УПА зародилася 1942 року на Волині. Через те у виданнях “Літопису УПА” багато уваги приділено цьому реґіонові. Томи 1, 2, 5 і 27 першої серії, 1, 2 і 8 другої серії та 1 і 7 серії “Бібліотека” присвячені Волині. Томи 6, 7 і 21 першої серії містять німецькі документи про український резистанс на цій території. Інші томи другої серії, зокрема тт. 2-8, також пов’язані з Волинню та Поліссям. Загалом матеріали про діяльність УПА і Збройного підпілля на Волині займають 16 томів.

Другий реґіон, який широко представлено документами, – це Закерзоння. Причиною цього, принаймні на початковій стадії розвитку “Літопису”, була досить велика кількість матеріалів із цього терену. Більшість із них принесли рейдуючі відділи, а також кур’єри, які курсували між Західною Німеччиною та Україною. До того ж засновниками й активістами “Літопису УПА” були вихідці із Закерзоння. Документи з тих земель увійшли до томів 13, 14, 16, 17, 22, 28-31, 33, 34, 37, 39-40 першої серії та 2-4 серії “Бібліотека”(разом 17 книг).

Документи з Поділля, переважно з Тернопільської області, уміщено в томах 11, 12, 43, 44 першої серії й частково у томах 3-7 і 8 другої, або нової, серії.

Карпатському реґіонові (Дрогобиччина та Івано-Франківщина) віддано томи 3, 4 i 18, 19 першої серії й том 6 серії “Бібліотека”.

За змістом видання можна покласифікувати так. Спогади подано у першій серії в т. 5 (“Волинь і Полісся. Німецька окупація”; це перша книга, яка містить декілька спогадів про тогочасні події), т. 15 (спогади Костя Гіммельрайха), т. 18 (спогади групи УПА “Говерля”), т. 27 (спогади Романа Петренка), т. 28 (спогади Марії Савчин-“Марічки”), т. 29 (спогади Івана Гарасиміва, випускника школи “Оленів”), т. 30 (спогади Степана Стебельського та Олекси Конопадського); т. 31 (спогади вояків УПА з “Розточчя”); т. 37 (спогади Івана Лика та Миколи Терефенка) та в серії “Бібліотека” в т. 1 (спогади Юрія Ступницького), т. 3 (спогади Ярослава Грицая), т. 4 (спогади Василя Левковича та інших). З 12 книг спогадів найбільш знаними є спогади Марії Савчин, які удостоїлися перевидання та видання англійською мовою. Перевидано також спогади Ю. Ступницького.

Підпільні часописи опубліковано в 7 книгах (разом із книгою, присвяченою УГВР, їх 8). Том 1 другої серії містить видання (три журнали) Головного Командування УПА. У тт. 3-4 першої серії передруковано журнал “Чорний ліс”, у т. 16 – підпільні журнали Закерзоння, у т. 17 подано англомовні видання підпілля, а в т. 24 – передрук журналу “Ідея і Чин”.

УГВР присвячено 4 книги (6 або навіть 7, якщо враховувати біографічні томи) – тт. 8 – 10 і 26 першої серії.

Три книги (незабаром буде 4 книги) – це біографії Кирила Осьмака, Президента УГВР (т. 41), спогади про ген. Тараса Чупринку (т. 45; обидві книги вийшли в першій серії) та біографія Катерини Зарицької, керівника УЧХ (т. 8 серії “Бібліотека”). У 2007 році до 100-ліття з дня народження ген. Романа Шухевича – Тараса Чупринки повинна з’явитися книга документів про цього легендарного командира УПА.

У двох томах першої серії – 23 і 32 – зібрано матеріали про медичну службу УПА. Цієї теми торкаються документи тт. 2 і 8 другої серії, а також т. 7 (автор Володимир Ковальчук) серії “Бібліотека”.

Полеглим воякам присвячено два томи першої серії – 11-ий і 36-ий. Перший із них стосується Тернопільщини, а другий – Львівщини. Інформацію про полеглих вояків містять інші книги, як, наприклад, тт. 33, 39, 40 (про загиблих на Перемищині, Лемківщині, Ярославщині та Холмщині), а також книга “Повстанські могили”. Побіжні згадки можна знайти у подальших книгах і радянських документах.

Дві книги серії “Бібліотека” – тт. 5 (Львівщина) і 6 (Дрогобиччина) – це реєстр осіб, причетних до визвольної боротьби. Там наведено й імена колаборантів.

У тт. 43 і 44 першої серії вміщено протоколи допиту ОУН СБ Тернопільщини. Планується видання наступних книг, куди увійдуть матеріали віднайденого архіву в с. Озерна.

Тексти й ноти понад 700 пісень УПА, які зібрав і професійно опрацював п. Зеновій Лавришин, уміщено в т. 25 першої серії.
Том 38 наводить схеми й описи криївок і бункерів УПА, узяті з Архіву внутрішніх військ СРСР.

Радянські протоколи допитів полонених керівників УПА, яких згодом розстріляли, увійшли до т. 9 другої серії. Подані там документи детально описують організаційну структуру підпілля та його діяльність. Робота над книгою завершується. Наступний том цих матеріалів повинен з’явитися в 2007 р.

Томи 20 і 35 – це покажчики до цілого видання – тт. 1 – 34 першої серії, тт. 1 – 3 другої серії, тт. 1 – 3 серії “Бібліотека” та книги “Повстанські могили”.

Готуються до друку книга про Підпільну пошту України (вона має зацікавити і філателістів) та книга, присвячена ВО “Буг”.

Видавництво “Літопис УПА” встигло зробити чимало. Зібрано багато документів і матеріалів, які становлять інтерес як для дослідників, так і для ширшого кола читачів. Вартість проекту перевищує 1.250.000 доларів. Ці гроші надійшли від української громади, яка усвідомлює потрібність такого видання, та від поодиноких фундаторів і добродіїв. Колектив “Літопису УПА” працює на громадських засадах і оплачує тільки технічні роботи: набір, верстку, друк і розсилку книг. Цей факт допомагає зрозуміти, чому горстці колишніх вояків УПА вдається забезпечити постійний ріст видавництва й продовження цієї важливої праці.

Отримано Майданом Wed, 13 Dec 2006 09:47:23 -0800 (PST) (19:47 EET)

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 13-12-2006 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1166035506.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  Новини з Обозу :
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua