Презентація спогадів Клочуряка про Гуцульську республіку

06-03-2010 21:36 Закарпаття // Громадська Дія // URL: http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1267904218.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Гуцульська республіка сприяла національному пробудженню русинів-українців Закарпаття, які після тисячолітньої неволі всьому світові заявили, що немає маленьких і забутих націй, є нації, час який приходить: "Лише те має ціну, в що людина вкладе свій труд, змочений потом і кров'ю набитих мозолів. Нікому нічого даром не дають, тим більше свободу. Її треба здобувати, за неї часто доводиться не тільки кров'ю платити, але й життя віддавати. Тільки так народ може позбутись неволі і стати вільним власником своєї рідної землі, тільки тоді на його рід¬ній землі буде здійснюватись його воля. Наші гуцули були свідомі цього. їм довголітню неволю пригадував пам'ятник, поставлений у серці Ясіня на площі «Трицьиток», на якім було вирізано дату «896-1896» на пам'ять тисячолітньому існуванню Мадярщини. На цьому пам'ятнику над мадярською датою ясінська Народна Рада вирізала дату «8. XI. 1918 р.» над якою золотими буквами вписано наказ на¬шого народного генія Т.Г.Шевченка: «Борітеся - поборете» (с. 158 споминів С. Клочуряка "До волі")"

Саме останню книгу, перевидану вже втретє (вперше на чужині у 1978, коли ще жив у Празі Клочуряк, вдруге - на початках відновлення Української незалежності і ось зараз, за сприяння депутата Геннадія Москаля наприкінці року Ужгород презентував ці унікальні спогади) пред'явили громадськості села, де народився та навчався в школі майбутній провідник (президент) Головної Управи Гуцульської республіки (Української народної ради в Ясіню). Мова про Степана Клочуряка (27.2.1895-8.2.1980).

В с. Чорна Тиса приїхали меценат видання Г. Москаль, з Ужгорода - Я. Галас, з Хуста - О. Бусачевський, з Рахова - Б. Манівчук, П. Ференц, зі Львова - В.Тимчук, Р. Ковальчук, а з Пряшева (Словаччина) - проф. М. Мушинка.

Саме Микола Мушинка розповів як довго і важко він переконував Степана Клочуряка залишити для нащадків спогади, як КГБ арештувало другу та третю частину спогадів про міжвоєнну добу, події на Підкарпатській Русі в складі Чехо-Словаччини, та Карпатську Україну, де Клочуряк був Міністром Оборони і першим своїм указом призначив С. Єфремова командувачем "Карпатської Січі" - військ народної оброни нової держави. Нещодавно, до речі, М. Мушинка організував друк спогадів Єфремова, де хронологічно описуються всі бої карпатської України. Рекомендую до читання всім, хто цікавиться мілітарно історією та нез'ясованими сторінками.

У планах академіка НАН України перевидати його виправлену та істотно доповнену (на основі архівів СБУ) книгу про справді національного героя С. Клочуряка "Лицар волі". Книга готова, чекає також на доброчинців.

А сам доброчинець, Геннадій Москаль, зазначив, що це є його проектом - знаходити маловідомі (неопубліковані) книги про нашу минувшину і випускати їх в світ. Особливо депутат зазначив, що усім владцям потрібно читати такі книги, аби не уподібнюватися у своїй діяльності до тих "державних діячів", через яких ми втратили свою державність. Ось цитата з презентованої книги:
«Усі будують партії, а не Україну. Так України ми не збудуємо, а якби вона була, то ми її самі зруйнували б» (Іван Гундєк, учасник Гуцульського повстання 7–8 січня 1919 р. в с. Ясіня, вояк Гуцульської народної оборони Української народної ради в Ясіню, чотар сотні С. Клочуряка в армії УНР (жовтень–грудень 1919 р.)). Думаю, що вона має бути перед очима кожного, хто декларує, що його політична сила знає як розбудовувати Україну.
Звісно, п. Москаль розкритикував обох Президентів і В.Ющенка, і В.Януковича. Першого за декларативний інтерес до національних справ, за невирішення питання об'єднання України, за неефективну кадрову політику, яка йшла врозріз з запитами Майдану. Другого - за політичну платформу, в якій і незрозумілий статус російському язику, і мораторій на дослідження суперечливих сторінок української історії, і потяг до сумнівних з погляду Закону формування системи влади тощо. У рамках круглого столу, депутат визнав неефективність інформаційної політики влади в Україні, відсутність боротьби проукраїнських владних елементів за інформаційний простір. Пообіцяв виправити.

Заступник голови районної ради Рахівщини Петро Ференц втішився, що належно вшанували С. Клочуряка і Рахівщина вкотре підтвердила, що вона на передовій національного відродження в Закарпатті. До проблем, які не вирішені поки-що, за запитом громади, П. Ференц відніс відсутність інших дій після протесту рахівського прокурора на спорудження пам'ятника Бандері в Рахові, відсутність бюджету а з ним і коштів на дофінансування пам'ятника Степанові Клочуряку в Ясінях, зазначивши, що і райрада, і Закарпатська облрада ухвалювали клопотання до Президента України про присвоєння Клочуряку Героя України, яке, правда, не задоволене... п. Ференц дав слово громаді всі питання з вшанування пам'яті видатних діячів, друку книг, виготовлення фільмів довести до адміністрації району, щоб забезпечити їх виконання.

Хуст, інша українська столиця в Закарпаттю (1939) делегував до Чорної Тиси - Ясіня заступника голови міста Остапа Бусачевського. Зусиллями хустської громади торік гідно, на державному рівні відзначили 70 років Карпатській україні, відкрили меморіальні дошки Шухевичу, Ольжичу, бюст о. Августину Волошину, меморіал Героям, випустили друковану та телевізійну продукцію. Тепер щорічно в Хусті проводиться фестиваль патріотичної пісні "Красне поле кличе (14-15 березня). П. Бусачевський закликав і столицю Гуцульської республіки плідно співпрацювати в громадських ініціативах тощо.

Цікавою була розповідь директора музею в школі п. Андрія Верб'ящука, який збирав унікальні експонати з історію краю, родини Клочуряків, і сьогодні школярі мають змогу наочно бачити предмети гордості гуцульського краю - вишивки, кептарі, череси та, звичайно, бартки.

Ну а всіх порадували надзвичайним співом за карпатськими мотивами, а також героїчної пісні львів'яни Дзвенислава Чабан-Леус і Роман Ковальчук, соліст Опери ім. С. Крушельницької. прозвучали як "Тиха ніч" про той Святвечір і Різдво, коли гуцули повиганєли зайд-окупантів з Ясіня, про чарівний край Говерли, Тиси і Прута, стрілецька про "зажурених галичанок" і дебютна пісня Ковальчука "Срібний краю" (Ще все гучать гармати на горі) на слова В. Гренджі-Донського.

Вели круглий стіл і презентацію незмінна ведуча святкувань в Ясіню Галина Жураківська і Володимир Тимчук

Презентацію організувала ГПО "Українська справа"

Презентація цієї книги у Львові:
неділя, 14 березня, 13.00, Будинок офіцерів (народний дім)

Обговорити цю статтю у форумі

06-03-2010 21:36 Закарпаття // Громадська Дія // URL: http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1267904218.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua