Майдан / Новини / Статті

Карта Майдану

06-11-2005 21:47 Майдан-ІНФОРМ, Київ,
Поетичний вечір Оксани Забужко

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1131306429.html

11.11.05 о 16.00 у рамках роботи 7-го Міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий світ»

у приміщенні експоцентру «Спортивний» (вул. Фізкультурна, 1) в ауд. 209 відбудеться

поетичний вечір

ОКСАНИ ЗАБУЖКО

з нагоди виходу її нової книжки поезій

“ДРУГА СПРОБА. ВИБРАНЕ”

До «Вибраного» однієї з кращих українських поетес ХХ—ХХІ століття увійшли вірші

з книжок «Травневий іній», «Дириґент останньої свічки», «Автостоп», «Новий закон Архімеда», з неопублікованої дитячої книжки «Весняна акварель», нові вірші та поетичні переклади.



Оксана Забужко про свою нову книжку:

“Здається, це чи не перша моя книжка, що з´являється на світ унаслідок прямого читацького запотребування — рясних нетерплячих відгуків (надто від молоді): «Пані Забужко, де Ваші вірші?!» Чомусь особливо почастішали ці вимоги після революції – просто градом посипалися! Остаточно мене добило, коли почула в одному радіозапису, як мої вірші декламують народні депутати… Тут уже просто соромно стало — виходить, наче з мене якийсь, прости-Боже, “поет для істеблішменту”: депутати читають, а студентам зась! Так що «Друга спроба» якраз і призначена задовольнити моїх “невдоволених” читачів: цей досить-таки грубенький том поетичного вибраного укладено

в максимально представницькому форматі — від раніше публікованих віршів до тих, що написані цього року. Включено й дещо з найважливіших моїх поетичних перекладів, що ніколи не бачили світу (з невиданого “Вибраного” геніальної американки Сільвії Плат), і з дитячих віршиків, якими я свого часу дебютувала в амплуа “української Ніки Турбіної”, — словом, справді все найкраще

з мого поетичного доробку. Так що, перефразовуючи Попелюшку з однойменного вірша, можу сказати про цю книжку — «зробила, що могла», — і закінчити, як у “Прощанні між зірок”: «А далі — розбирайтеся без мене».

Оксана Забужко про видавництво “Факт”:

З “Фактом” мене попервах звів був чистий випадок, за який я, без перебільшення, вдячна долі. Крім високого професіоналізму, це видавництво може похвалитися ще однією, менш видимою широкій публіці, але, може, не менш важливою чеснотою: у “Факті” справді люблять і шанують своїх авторів. А це далеко не дрібниця, навіть під суто діловим оглядом, і саме до такого — партнерського — стилю спілкування я звикла зі своїми західними видавцями — польським WAB, шведським Nordstetds, американським Arrowsmith… В Україні ж, на жаль, куди популярніший “російський стиль”: я (видавець) начальник — ти (автор) дурак, читай: моя справа використати тебе в своїх інтересах, а там хоч трава не рости… Винятки, звісно, є, але дуже поодинокі, і “Факт” — один із них. Щиро сподіваюся, що саме ці винятки коли-небудь стануть у нас правилом.

Оксана Забужко про “помаранчеву” політику в галузі культури:

“На зустрічах нової влади з інтелігенцією я не чула думки про те, що час починати розробляти засади інформаційної і гуманітарної політики. Немає розуміння того, що в ООН називають індексом гуманітарного розвитку. Освіта в Україні падає катастрофічно. Нещодавно мене запросили на зустріч зі студентами філологічного факультету столичного університету. З´ясувалося, що ці студенти не те що не читали, а навіть не чули прізвищ провідних письменників світу, нобелівських лауреатів останніх п´яти років.

Політичне реаліті-шоу, яке почалося ще під час передвиборчої президентської кампанії, триває нон-стоп уже рік. Нація стежить за цим процесом не тільки з політичним інтересом. Це — заповнення нашого культурно-гуманітарного, духовного вакууму. Бо в нас немає своїх фільмів, серіалів, цікавих і змістовних ток-шоу… Це — показник клінічного стану нації, нашої гуманітарної катастрофи. В Україні немає культури. Залишилося лише політичне безкультур´я нашої політичної еліти. Ніщо інше наші мас-медіа не цікавить” (з інтерв´ю газеті “Високий замок” від 6.10.2005).

Оксана Забужко про творчі плани:

“У мене дві незакінчені книги — роман “Музей покинутих секретів” і праця про Лесю Українку. Кілька розділів з «Музею…» зараз друкує харківський журнал «Березіль», повністю ж роман вийде друком уже аж наступного року.

До кінця ж нинішнього року у «Факті» нарешті з´явиться друком давно обіцяна мною товстелезна (понад 300 сторінок!) літературознавчо-філософська книжка під заголовком «Notre Dame d´Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» — книжка, я б сказала, про Лесю Українку і про нас… Звідти український читач зможе дізнатися багато для себе нового, як дізналась під час роботи над книжкою і я сама: приміром, про те, що спільного між «Лісовою піснею» і леґендою про Грааля, і чому про роль жінок у ранньому християнстві ми мали б прочитати не в «Коді Да Вінчі» Дена Брауна, а в «Руфінові і Прісціллі» Лесі Українки — і чому не прочитали… Ну, і ще багато всякої всячини на улюблену вкраїнську тему «що ж ми за народ такий», — не буду всього розповідати наперед, обіцяю тільки, що на читача цієї книжки чекає чимало культурних сюрпризів.

І ще одна моя книжка готується до роковин Майдану — так би мовити, “народжена революцією”. Але то вже хай лишається таки повним сюрпризом...”

Оксана Забужко про особисте життя:

“Жоден письменник ще не розгадав таємниці балансу між життям і творчістю. Для жінок ця проблема — особливо складна. До чоловіка, який відбувся у своїй професійній сфері, суспільство не ставить інших вимог. Усі ходять навшпиньки навколо чоловіка, який у своєму житті більше нічого не вміє, як добре малювати або співати. А жінка завжди всім винна. Як донька, дружина, мама, подруга, сестра. До того ж в Україні не вироблена культурна модель ідеального чоловіка для творчої жінки. Я чимало часу витратила на вироблення такої моделі і на пошук та виховання такого чоловіка і це мені наразі вдається. Але це коштувало. 20 років тому це для мене було справді серйозною проблемою. При всьому найінтелігентнішому рівні спілкування я чула: “Я не збираюся бути чоловіком Оксани Забужко!”. З того часу багато що змінилося — як в українському суспільстві, так і в моєму приватному житті” (з інтерв´ю газеті “Високий замок” від 6.10.2005).

Біографічна довідка:

Оксана Забужко народилася 1960 року в Луцьку. Закінчила філософський факультет Київського університету та аспірантуру Інституту філософії НАН України. Кандидат філософських наук. Віце-президент українського ПЕН-клубу. Автор поетичних збірок «Травневий іній» (1985), «Дириґент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда» (2000), роману «Польові дослідження з українського сексу» (1996, 1998, 2000, 2002, 2004), збірки повістей та оповідань “Сестро, сестро” (2003, 2004), філософських досліджень «Дві культури» (1990), «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» (1992, 1993), «Шевченків міф України: спроба філософського аналізу» (1997, 2001), книги вибраних есеїв «Хроніки від Фортінбраса» (1999, 2001) та публіцистичного збірника «Репортаж із 2000-го року» (2001). Живе і працює в Києві. Роман «Польові дослідження з українського сексу» видано в ряді країн Центральної та Східної Європи (Угорщині, Чехії, Росії та Польщі). Твори О. Забужко готуються до видання в США та Німеччині. У 2002 році було знято фільм за книжкою «Хроніки від Фортінбраса».

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1131306429.html

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах та розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини чи статті, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.