ИХ НРАВЫ: Особливості національного законотворення

УкраїнаПолітика

Майдан-ІНФОРМ: 04-02-2010 20:26 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2010/1265307983.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

 

Особливості національного законотворення

або що показало голосування у Верховні Раді 3 лютого

За чотири дні до виборів Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про вибори Президента України» щодо, як додали у дужках автори законопроекту, «організації роботи виборчих комісій». Заради голосування по цьому законопроекту було скликано позачергову сесію Верховної Ради, а його розгляд викликав неабияке протистояння між політичними силами у Парламенті. Закон уже підписано Президентом, а отже після його офіційного оприлюднення він стане частиною законодавства, що регламентує порядок проведення виборів Президента України.

Пропонуємо абстрагуватися від усіх політичних коментарів щодо прийняття цього Закону і глянути на ситуацію, що склалася, неупередженим поглядом крізь призму права, адже закон є формою права, принаймні мав би нею бути.

Закон «Про вибори Президента України» в редакції до прийнятих 3 лютого змін передбачав, що засідання виборчої комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше як дві третини складу комісії. Зважаючи, що при повторному голосуванні виборчі комісії формуються за поданням двох кандидатів у Президенти України, небезпідставними є побоювання щодо використання вимоги про кворум виборчих комісій як засобу зриву засідань виборчих комісій, а відтак і виборів, кандидатом або членами комісій від кандидата, для якого результати голосування є невигідними, шляхом неподання кандидатур на призначення членів виборчих комісій, або відмови більше третини членів комісії брати участь у її засіданні, або їх неявки в день голосування. Мотивацією прийняття Закону начебто було прагнення унеможливити зрив виборів описаним вище шляхом.

Квінтесенцією прийнятого Закону є скасування вимоги щодо кворуму виборчих комісій усіх рівнів. Тобто засідання виборчих комісій вважатиметься повноважним за участі будь-якої кількості її членів. Невстановлення жодних вимог щодо кворуму виборчих комісій є вкрай сумнівним підходом до вирішення проблеми можливості зриву засідань виборчих комісій, який в свою чергу породжує ряд нових проблем. Так, встановлення у законодавстві вимог щодо мінімальної кількості членів на засіданні колегіального органу, за присутності яких орган буде повноважним приймати рішення, є гарантією легітимності цих рішень. Зважаючи на те, що під час повторного голосування, при підрахунку голосів, а також при встановленні підсумків голосування рішення виборчої комісії приймаються більшістю від присутніх членів комісії, а також на встановлений Законом порядок скликання та проведення засідань виборчих комісій, такі зміни у Закон можуть призвести до зловживань членами виборчих комісій, прийняття незаконних рішень декількома членами комісії і, навіть, проведення двох чи більше засідань за участю різних членів комісії та, відповідно, прийняття такої ж  кількості різних рішень.

Набрання чинності таким Законом потенційно несе в собі серйозні загрози проведенню демократичних виборів та встановленню об’єктивних результатів голосування. Гарантії захисту від зриву засідань виборчих комісій не можуть досягатися ціною гарантій демократичних та чесних виборів.

Прийняті зміни можуть бути використані з метою дезорганізації виборчого процесу на всіх рівнях. Повторне голосування 7 лютого може стати яскравим прикладом дії вже здавалося забутого зловіщого принципу «неважливо, як голосують, важливо, хто рахує», а рахувати буде не одна група членів комісії і очевидно по-різному. Якщо події розвиватимуться в такому руслі, то навряд чи можна буде хоча б якесь із рішень виборчої комісії вважати легітимним. При такому ході виборчого процесу встановити об’єктивний результат волевиявлення громадян буде практично неможливо. Будемо сподіватися, що цей варіант розвитку подій залишиться гіпотетичним і не стане реальністю.

Засобами запобігання зриву виборів могли б стати, для прикладу, визначення іншого порядку формування виборчих комісій або встановлення відповідальності членів виборчих комісій за умисний зрив їх засідань чи інші механізми, але ж не таке грубе вирішення проблеми як скасування вимоги щодо кворуму. В даних обставинах більш-менш прийнятним варіантом вирішення проблеми, який би мінімізував ризики, що несе в собі Закон, могло б стати зменшення кворуму виборчих комісій до більшості членів, чи нехай навіть половини. До речі такі поправки до Закону пропонувалися, але не були підтримані народними депутатами.  А чому?

Та тому що за ювелірну роботу законотворення взялися лісоруби. Для переважної більшості з них незрозумілими і абстрактними є такі поняття як верховенство права, конституційність, легітимність, демократизм. При голосування у Верховні Раді більшість народних депутатів вже давно не керуються такими поняттями, а голосування відбувається «за» свій інтерес або «проти» чужого інтересу. А якщо навіть Верховною Радою прийнято рішення, яке начебто і суспільно корисне, і узгоджується із засадничими поняттями демократичного суспільства, то не варто плекати ілюзій щодо високої правової культури парламентарів – це банальне співпадіння з чиїмось інтересом або відсутність інтересу до цього питання.   

Не зайвим буде додати, що голосування третього лютого продемонструвало також порушення процедури розгляду законопроектів та недотримання народними депутатами вимог Конституції щодо організації роботи Верховної Ради. Так, парламентарі порушили встановлений Регламентом порядок підготовки і розгляду законопроекту у другому читанні. Сам же Регламент, яким керується у роботі Верховна Рада, був визнаний 26 листопада 2009 року неконституційним, оскільки згідно статті 92 Конституції організація і порядок діяльності Верховної Ради України повинні визначатися виключно Законом. Однак ця вимога Конституції незмінно порушується народними обранцями з часу її існування. Стаття 84 Конституції визначає, що голосування на засіданнях Верховної Ради здійснюється народним депутатом особисто. Як можна було спостерігати із трансляції засідання Парламенту 3 лютого, у сесійному залі була присутня значно менша кількість народних депутатів, ніж брало участь у голосуванні. Тобто голосували не народні депутати, а їх карточки для голосування, що також стало вже «традиційним» порушенням вимог Основного Закону народними депутатами.

І до повного «букету» правового нігілізму більшості наших парламентарів додамо, що неприйнятним у державі, яка називає себе демократичною і правовою, є внесення змін до виборчого законодавства напередодні виборів. На недемократичний характер такої практики (саме так, для Верховної Ради це є звичною практикою) неодноразово звертали увагу Венеціанська комісія у своїх висновках та ряд інших міжнародних інституцій.

Все сказане вище не має жодного політичного підтексту, адже на сто відсотків упевнені, що якби в результатах соціологічних опитувань поміняти місцями двох кандидатів у Президенти, то й ситуація в Парламенті третього лютого була б дзеркальною: цей же сценарій, але ті, хто виступали проти прийняття Закону і всіляко перешкоджали цьому, з такою ж відданістю і завзятістю виступали б за його прийняття. Тому що як вигідно так і рубають. А що з цього вийде? Побачимо вже скоро – 7 лютого…

 

 

Центр політико-правових реформ

 

 

тел. (044) 2705975, 2794183, 2786387, e-mail: centre@pravo.org.ua, www.pravo.org.ua




Обговорити цю новину у форумі

Майдан-ІНФОРМ: 04-02-2010 20:26 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2010/1265307983.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.

  Ваша участь :
Ви теж можете додавати новини на "Майдан"! Читайте як!
Слідкуйте за нами
на Twitter
Найкраще з Майдану
на Facebook
  ПРЯМА ДІЯ :
Назви ім'я - нехай свіча не згасне
Захисти Україну! Зупини законопроект про мови
Збираємо докази спотворення волевиявлення!
  Опитування :
“Чим є для Вас право знати?”

Переглянути результати >>>

  ОСТАННІ СТАТТІ :
На одній хвилі: «Ель Женераль і реп-гімн близькосхідної революції»
Ольга Веснянка, DW: Радянський спадок - "дідівщин​а" в українські​й армії
Василь Овсієнко: «Пилорама-2011». Мнение экспоната
Микола Сварник: Канада протестує
Franko: Про неопірність злу
Олександр Северин: Вбогість пацанських політінформацій
Роман Сердюк: Тимошенко - состав преступления
Альянс Майдан – народним депутатам України: «And Justice for All! Або армагеддєць!»
ГО «Українська альтернатива»: Суд, який паплюжить верховенство права і права людини – загроза суспільству
Станіслав Полянський: Не віддамо свою країну!
Святослав Караванський: Суд пігмеїв над велетнями
otiec: В сім'ї вільній новій не забудьте пом'янути... (с) Кобзар
Олександр Северин: Доцільна брехня, брехлива доцільність
Юлій Хвещук: Історичні «медвєдизми» на тлі 2012 року
Галина Седых: Битва за Техноленд, или кто в Украине не уважает авторское право



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua