пам’ять

Як можна прийти до чогось нового, не знаючи, яким було старе?

Ми звикли до війни, вона – фон в нашій буденності. Для людей, що вже народились, і народяться згодом важливо розуміти, що було раніше, щоб не вестись на пропоновані і деколи нав’язувані сценарії зараз і в майбутньому, які вже були пережиті нашими бабусями і дідусями. Як можна прийти до чогось нового, не знаючи, яким було старе? Можна помилково сприйняте загорнуте в нову обгортку старе за нове, а потім знову бідкатись і не розуміти, як ми могли знову стати на ті ж граблі.



Половина пам’яті

Де можна побачити пам’ятник жертвам підриву ДніпроГЕСу військами НКВС, серед яких багато мирних мешканців, звичайних українців? Де я можу подивитися на пам’ятник тим робітникам заводів, яких керівництво кинуло в окупації, фактично обдурив?


Совєцкій режим вмів інкорпорувати великі маси українців. Чи він тому не окупаційний?

Практики російської імперії з перетворення жертв на колаборантів принесли стільки горя сучасникам – невже й нащадки мусять також перебувати під впливом цих практик минулого, відмовляючись через них визнавати реальність?