Про Тигипка
05/29/2001 | Ростислав
http://www.grani.kiev.ua/2001/text/18/yelts18u.htm
Про що не сказав Григорій Омельченко
Олег Єльцов,
"Україна кримінальна"
22 травня в своєму виступі в парламенті нардеп Григорій Омельченко заявив, що в його розпорядженні знаходяться документи, які свідчать про те, що "окремі особи із найближчого оточення Президента України Леоніда Кучми займалися відмиванням валюти за кордоном на сотні мільйонів американських доларів". Зокрема, він заявив, що серед цих осіб - також один з кандидатів на посаду прем'єр-міністра, прізвища якого Омельченко не назвав. Нам також стало відомо, що Григорій Омельченко мав бесіду зі спікером Іваном Плющем. Незабаром Плющ від’їхав для консультацій з главою держави Леонідом Кучмою. Після цього Президент оголосив про свою кандидатуру на пост прем'єра: це Анатолій Кінах. Хоча за всіх розкладів мало пощастити Сергієві Тигіпку - людині Пінчука, який мав стати довіреною особою президентської сім'ї біля урядового керма.
Залишається гадати, як вплинула заява Омельченка у парламенті, а також які матеріали він має в своєму розпорядженні і на кого. Разом з тим, в нашому розпорядженні опинилися матеріали, які в даному контексті можуть представляти інтерес.
Під №1 значиться реляція міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка на ім'я президента Кучми, що датована 7 травня 1996 року: "Про негативні тенденції в роботі комерційних банків". Із документа витікає, що на той час в країні склалася критична ситуація з відтоком грошей за кордон через коррахунки банків-нерезидентів. На фоні відсутності національного законодавства з боротьби з відмиванням "брудних грошей" це дозволяло неакуратним банкірам експортувати українські капітали за кордон в необмежених масштабах. Далі за текстом:
"...лише одна організована злочинна група, яку виявлено в ході розслідування кримінальної справи №35394 в автономній республіці Крим, створила понад десяти фіктивних комерційних структур і, користуючись кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів в Сімферопольському АКБ "Приватбанк", протягом 1995 року "відмила" коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму 1,5 трильйони карбованців".
"...Факти розкрадання коштів та шахрайства з фінансовими ресурсами, що виявлені у Житомирській області, де посадові особи філіалу ЗАТ "Український Національний Дім Селенга" через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк" в АБ "Приватбанк" привласнили 13 мільярдів карбованців. Подібні факти мали місце також у Києві, Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Одеській, Харківській та інших областях.
Тільки у Львівській області порушено 6 кримінальних справ щодо осіб комерційних підприємств, якими незаконно вилучено з безготівкового обігу через кореспондентські рахунки прибалтійських банків в АБ "Приватбанк" м.Дніпропетровська грошових коштів на загальну суму понад 25 мільярдів карбованців.
Із порушених УМВС України в Луганській області кримінальних справ убачається, що злочинцями через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк", який є клієнтом АБ "Приватбанк", із безготівкового обігу було вилучено понад 46,5 мільярдів карбованців.
За оперативним даними, в 1995 році за межі України через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів через АБ "Приватбанк" тільки до республіки Латвія було перераховано 7,486 мільйони доларів США.
У той самий час, за інформацією, яка надійшла від правоохоронних органів республіки Латвія, в Україну протягом цього періоду повернено лише 60 тисяч доларів США.
Аналіз фінансової діяльності АБ "Приватбанк" свідчить, що він має 364 кореспондентських рахунки банків-нерезидентів. Щоденний грошовий обіг по них становить 50-60 мільярдів карбованців, це кошти, що не пов'язані з виробництвом, торгівлею тощо.
Вказане свідчить про масовий відтік грошових коштів за межі України, які не повертається в країну, а якщо і повертаються, то готівкою у валюті".
"...З метою недопущення подальшого відтоку грошових коштів з України вважаємо за необхідне:
Призначити урядову комісію з вивчення і опрацювання питань відтоку з України грошових коштів через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк".
За результатами роботи комісії з урахуванням світового досвіду внести пропозиції з відпрацювання та ухвалення Закону України по "відмиванню" грошей, отриманих злочинним шляхом..."
Про реакцію президента на тривожну інформацію МВС дізнаємося з Документа №2. "16 травня 1996 року. Президент України. Євгену Марчуку та Віктору Ющенку.
Для аналізу та вжиття відповідних заходів". Далі - приписка рукою Леоніда Кучми: "Прошу щомісяця доповідати".
Залишається загадкою, чому справі "Приватбанку" не було дано ходу, а замість цього Леонід Кучма доручив "щомісяця доповідати". Тут і обивателеві зрозуміло, що, коли для перевірки діяльності банку МВС пропонує створити аж цілу урядову комісію, отже діяльність такого банку загрожує щонайменше стабільності фінансової системи країни. Також не ясно, якими аргументами керувався Кучма, призначаючи менш ніж через рік по тому, в квітні 1997 свого консультанта з питань грошової політики Тигіпка спочатку віце-прем'єр-міністром, а пізніше міністром економіки. Можливо, відтоді Сергій Тигіпко розкаявся, що й стало підставою для Президента розглядати його кандидатуру однією з найбільш реальних на пост прем'єр-міністра зразка 2001 року? А може наш Президент просто згадав народну мудрість, що перемогти мафію можна лише очоливши її?
Для довідки: в 1995 році через "Приватбанк" лише до Латвії було перераховано 7,486 трильйони карбованців, 295 мільйонів російських рублів, 8,3 мільйони німецьких марок, 88 мільйонів доларів США.
Про що не сказав Григорій Омельченко
Олег Єльцов,
"Україна кримінальна"
22 травня в своєму виступі в парламенті нардеп Григорій Омельченко заявив, що в його розпорядженні знаходяться документи, які свідчать про те, що "окремі особи із найближчого оточення Президента України Леоніда Кучми займалися відмиванням валюти за кордоном на сотні мільйонів американських доларів". Зокрема, він заявив, що серед цих осіб - також один з кандидатів на посаду прем'єр-міністра, прізвища якого Омельченко не назвав. Нам також стало відомо, що Григорій Омельченко мав бесіду зі спікером Іваном Плющем. Незабаром Плющ від’їхав для консультацій з главою держави Леонідом Кучмою. Після цього Президент оголосив про свою кандидатуру на пост прем'єра: це Анатолій Кінах. Хоча за всіх розкладів мало пощастити Сергієві Тигіпку - людині Пінчука, який мав стати довіреною особою президентської сім'ї біля урядового керма.
Залишається гадати, як вплинула заява Омельченка у парламенті, а також які матеріали він має в своєму розпорядженні і на кого. Разом з тим, в нашому розпорядженні опинилися матеріали, які в даному контексті можуть представляти інтерес.
Під №1 значиться реляція міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка на ім'я президента Кучми, що датована 7 травня 1996 року: "Про негативні тенденції в роботі комерційних банків". Із документа витікає, що на той час в країні склалася критична ситуація з відтоком грошей за кордон через коррахунки банків-нерезидентів. На фоні відсутності національного законодавства з боротьби з відмиванням "брудних грошей" це дозволяло неакуратним банкірам експортувати українські капітали за кордон в необмежених масштабах. Далі за текстом:
"...лише одна організована злочинна група, яку виявлено в ході розслідування кримінальної справи №35394 в автономній республіці Крим, створила понад десяти фіктивних комерційних структур і, користуючись кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів в Сімферопольському АКБ "Приватбанк", протягом 1995 року "відмила" коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму 1,5 трильйони карбованців".
"...Факти розкрадання коштів та шахрайства з фінансовими ресурсами, що виявлені у Житомирській області, де посадові особи філіалу ЗАТ "Український Національний Дім Селенга" через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк" в АБ "Приватбанк" привласнили 13 мільярдів карбованців. Подібні факти мали місце також у Києві, Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Одеській, Харківській та інших областях.
Тільки у Львівській області порушено 6 кримінальних справ щодо осіб комерційних підприємств, якими незаконно вилучено з безготівкового обігу через кореспондентські рахунки прибалтійських банків в АБ "Приватбанк" м.Дніпропетровська грошових коштів на загальну суму понад 25 мільярдів карбованців.
Із порушених УМВС України в Луганській області кримінальних справ убачається, що злочинцями через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк", який є клієнтом АБ "Приватбанк", із безготівкового обігу було вилучено понад 46,5 мільярдів карбованців.
За оперативним даними, в 1995 році за межі України через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів через АБ "Приватбанк" тільки до республіки Латвія було перераховано 7,486 мільйони доларів США.
У той самий час, за інформацією, яка надійшла від правоохоронних органів республіки Латвія, в Україну протягом цього періоду повернено лише 60 тисяч доларів США.
Аналіз фінансової діяльності АБ "Приватбанк" свідчить, що він має 364 кореспондентських рахунки банків-нерезидентів. Щоденний грошовий обіг по них становить 50-60 мільярдів карбованців, це кошти, що не пов'язані з виробництвом, торгівлею тощо.
Вказане свідчить про масовий відтік грошових коштів за межі України, які не повертається в країну, а якщо і повертаються, то готівкою у валюті".
"...З метою недопущення подальшого відтоку грошових коштів з України вважаємо за необхідне:
Призначити урядову комісію з вивчення і опрацювання питань відтоку з України грошових коштів через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк".
За результатами роботи комісії з урахуванням світового досвіду внести пропозиції з відпрацювання та ухвалення Закону України по "відмиванню" грошей, отриманих злочинним шляхом..."
Про реакцію президента на тривожну інформацію МВС дізнаємося з Документа №2. "16 травня 1996 року. Президент України. Євгену Марчуку та Віктору Ющенку.
Для аналізу та вжиття відповідних заходів". Далі - приписка рукою Леоніда Кучми: "Прошу щомісяця доповідати".
Залишається загадкою, чому справі "Приватбанку" не було дано ходу, а замість цього Леонід Кучма доручив "щомісяця доповідати". Тут і обивателеві зрозуміло, що, коли для перевірки діяльності банку МВС пропонує створити аж цілу урядову комісію, отже діяльність такого банку загрожує щонайменше стабільності фінансової системи країни. Також не ясно, якими аргументами керувався Кучма, призначаючи менш ніж через рік по тому, в квітні 1997 свого консультанта з питань грошової політики Тигіпка спочатку віце-прем'єр-міністром, а пізніше міністром економіки. Можливо, відтоді Сергій Тигіпко розкаявся, що й стало підставою для Президента розглядати його кандидатуру однією з найбільш реальних на пост прем'єр-міністра зразка 2001 року? А може наш Президент просто згадав народну мудрість, що перемогти мафію можна лише очоливши її?
Для довідки: в 1995 році через "Приватбанк" лише до Латвії було перераховано 7,486 трильйони карбованців, 295 мільйонів російських рублів, 8,3 мільйони німецьких марок, 88 мільйонів доларів США.