Закон про вибори: розподіл місць у багатомандатному окрузі
02/12/2002 | Skapirus
Хочу зупинитись на питанні розподілу місць народних депутатів у багатомандатному окрузі згідно з новим Законом про вибори народних депутатів, оскільки багато виборців не знають, що відбувається з їх голосами, якщо вони проголосували за партії, які не подолали 4-відсотковий бар’єр, або голосами тих, хто вибрав позицію "Не підтримую кандидатів у народні депутати України від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій". Для цього розглянемо дещо спрощений варіант виборів і проведемо невеликий аналіз згідно зі статтею 76 діючого Закону, відповідна частина якої наведена в кінці повідомлення.
Нехай в Україні зареєстровано 36 млн. виборців, з яких взяло в голосуванні 30 млн. Нехай партія A набрала 15 млн. голосів, B - 9 млн. голосів та C - 1 млн. голосів. Інші виборці (тобто 5 млн. з 30 млн. тих, що брали участь в голосуванні) проголосували "проти всіх". Відповідно в процентному відношенні до кількості тих, хто проголосував (див. пункт 2 статті Закону), складає: A - 50%, B - 30%, C - 3.33%, "проти всіх" - 16.67%. Отже, згідно з пп. 2-3 статті Закону в парламент проходять лише партії A та B, які візьмуть участь в розподілі депутатських мандатів. Оскільки за партії A та B в сумі проголосували 24 млн. виборців, то згідно з п. 5 виборча квота складає 106667 виборців на кожне депутатське місце (тобто 24 млн./225 місць за партійними списками). Відповідно до п.5 партія A одержує в будь-якому випадку 140 місць (15000000/106667), а партія B - 84 місця (9000000/106667). Одне місце, яке залишилось в результаті дробових залишків, відповідно до п.7 одержує одне додаткове місце партія A, оскільки її дробовий залишок (0.63) перевищує дробовий залишок партії B (0.37).
Ітогі подвєдьом. Партія A одержує 141 місце в результатів виборів по багатомандатному округу, а партія B - 84 місця. Це в відсотках від 225 депутатів, які обираються по багатомандатному округу, відповідно складає 62.67% (на 12.67% більше від кількості виборців, що віддали за A свої голоси) та 37.33% (на 7.33% більше від кількості виборців, що віддали за B свої голоси). Партії A та B фактично незаслужено одержали голоси виборців за партію C, та тих, хто голосував "Проти всіх". А тепер висновки:
1. Голосування "Проти всіх" (5 млн. виборців) фактично рівнозначне неявці на вибори (ще 6 млн.), оскільки ні ті, ні інші не беруть участі в створенні складу парламенту. Голосування "Проти всіх" означає погодження, що Ваш голос буде розподілений серед партій-переможців. Цим Ви лише шкодите своїм переконанням, тому слід голосувати лише за партії або їх блоки;
2. Голосуючи за відвертих аутсайдерів, Ви також сприяєте збільшенню кількості мандатів партій-переможців. Тут є небезпека, що внаслідок маніпуляції результатами соціологічних опитувань опозиційні партії потраплять в очах виборців в список аутсайдерів, тому виборці можуть відмовитись голосувати за них;
3. Ті партії або їх блоки, які розраховують на місця в парламенті, найбільше зацікавлені, щоб найбільша кількість людей проголосувала або проти всіх, або за партії-аутсайдери. Така зацікавленість є тим більшою, чим більше вони одержують голосів виборців, оскільки в такому випадку їм перепадає більша частина незароблених голосів. Тому для них є сенс створювати партії, які напевно не пройдуть до парламенту.
Який вихід? Як опозиційним партіям та невдоволеним нинішньою владою людям найбільш оптимально повести себе в цій ситуації? Складно сказати. Можна, наприклад, боротися за введення виборчого бар’єру на рівні, що дорівнює проходженню одного депутата, тобто 0.45% (1 поділити на 225 мандатів). Але тут нас зараз же затюкають невдоволені фаворити виборчих перегонів прикладом інших «високорозвинених» країн, де існують і більш високі виборчі бар’єри. Думайте, аналізуйте, пропонуйте стратегії. Чекаю коментарів та доповнень.
*************
Витяг з Закону України про вибори народних депутатів України
Стаття 76. Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному окрузі
[...]
2. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
3. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше чотирьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
4. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків, які зазначені у частині другій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами п'ятою-сьомою цієї статті.
5. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, на число депутатських мандатів.
6. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків кожної партії (блоку), що набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими.
7. Партії (блоки), кандидати у депутати від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії (блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців.
[...]
Нехай в Україні зареєстровано 36 млн. виборців, з яких взяло в голосуванні 30 млн. Нехай партія A набрала 15 млн. голосів, B - 9 млн. голосів та C - 1 млн. голосів. Інші виборці (тобто 5 млн. з 30 млн. тих, що брали участь в голосуванні) проголосували "проти всіх". Відповідно в процентному відношенні до кількості тих, хто проголосував (див. пункт 2 статті Закону), складає: A - 50%, B - 30%, C - 3.33%, "проти всіх" - 16.67%. Отже, згідно з пп. 2-3 статті Закону в парламент проходять лише партії A та B, які візьмуть участь в розподілі депутатських мандатів. Оскільки за партії A та B в сумі проголосували 24 млн. виборців, то згідно з п. 5 виборча квота складає 106667 виборців на кожне депутатське місце (тобто 24 млн./225 місць за партійними списками). Відповідно до п.5 партія A одержує в будь-якому випадку 140 місць (15000000/106667), а партія B - 84 місця (9000000/106667). Одне місце, яке залишилось в результаті дробових залишків, відповідно до п.7 одержує одне додаткове місце партія A, оскільки її дробовий залишок (0.63) перевищує дробовий залишок партії B (0.37).
Ітогі подвєдьом. Партія A одержує 141 місце в результатів виборів по багатомандатному округу, а партія B - 84 місця. Це в відсотках від 225 депутатів, які обираються по багатомандатному округу, відповідно складає 62.67% (на 12.67% більше від кількості виборців, що віддали за A свої голоси) та 37.33% (на 7.33% більше від кількості виборців, що віддали за B свої голоси). Партії A та B фактично незаслужено одержали голоси виборців за партію C, та тих, хто голосував "Проти всіх". А тепер висновки:
1. Голосування "Проти всіх" (5 млн. виборців) фактично рівнозначне неявці на вибори (ще 6 млн.), оскільки ні ті, ні інші не беруть участі в створенні складу парламенту. Голосування "Проти всіх" означає погодження, що Ваш голос буде розподілений серед партій-переможців. Цим Ви лише шкодите своїм переконанням, тому слід голосувати лише за партії або їх блоки;
2. Голосуючи за відвертих аутсайдерів, Ви також сприяєте збільшенню кількості мандатів партій-переможців. Тут є небезпека, що внаслідок маніпуляції результатами соціологічних опитувань опозиційні партії потраплять в очах виборців в список аутсайдерів, тому виборці можуть відмовитись голосувати за них;
3. Ті партії або їх блоки, які розраховують на місця в парламенті, найбільше зацікавлені, щоб найбільша кількість людей проголосувала або проти всіх, або за партії-аутсайдери. Така зацікавленість є тим більшою, чим більше вони одержують голосів виборців, оскільки в такому випадку їм перепадає більша частина незароблених голосів. Тому для них є сенс створювати партії, які напевно не пройдуть до парламенту.
Який вихід? Як опозиційним партіям та невдоволеним нинішньою владою людям найбільш оптимально повести себе в цій ситуації? Складно сказати. Можна, наприклад, боротися за введення виборчого бар’єру на рівні, що дорівнює проходженню одного депутата, тобто 0.45% (1 поділити на 225 мандатів). Але тут нас зараз же затюкають невдоволені фаворити виборчих перегонів прикладом інших «високорозвинених» країн, де існують і більш високі виборчі бар’єри. Думайте, аналізуйте, пропонуйте стратегії. Чекаю коментарів та доповнень.
*************
Витяг з Закону України про вибори народних депутатів України
Стаття 76. Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному окрузі
[...]
2. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
3. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше чотирьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
4. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків, які зазначені у частині другій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами п'ятою-сьомою цієї статті.
5. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, на число депутатських мандатів.
6. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків кожної партії (блоку), що набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими.
7. Партії (блоки), кандидати у депутати від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії (блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців.
[...]