Між НАТО і совком Кучма вибрав останнє.
08/15/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Сьогодні Управління у справах національностей та міграції м. Києва, пішовши назустріч вимогам Міністерства закордонних справ Білорусі, відмовило трьом білоруським біженцям у наданні політичного притулку в Україні, що стало лакмусовим папірцем на перевірку справжнього прагнення режиму Кучми увійти до Європи.
Підстави відмови суто формальні: білорусами порушено визначений Законом “Про біженців” триденний термін звернення, а причини, які зумовили це порушення, визнані несуттєвими (Закон дозволяє продовжити цей термін в разі поважних причин, не конкретизуючи їх).
У своїй відмові заступник начальника Управління В. Горовий майже процитував ноту білоруського МЗС, де йшлося про нібито незаконний перетин Володимиром Бухановим, Святославом Шаповаловим та Сергієм Корнєвим українсько-білоруського кордону, хоча біженці перейшли його, рухаючись не лісовими стежками, а вздовж залізниці, де мають бути прикордонні пости, і на яких їх, з огляду на безвізовий режим перетину кордону між двома державами, ніхто не зупинив для перевірки.
Київський чиновник зазначив, що білоруси отримали в Управлінні Верховного Комісара ООН у справах біженців 23 липня консультацію щодо процедури надання статусу політичного біженця (хоч насправді консультація була надана 25 липня), а звернулись до Управління у справах національностей та міграції аж 9 серпня, але чомусь “забув” зазначити, що його рідне Управління спочатку відмовило у прийнятті заяв на тій підставі, що молоді люди не надали своїх фотографій, виготувати які в них просто не було коштів. І лише 9 серпня начальник Управління В. Новік погодився прийняти в них заяви з умовою, що до дня відповіді вони донесуть фотографії.
До речі, Конвенція про статус біженців, до якої приєдналася Україна, не встановлює чітких обмежень щодо терміну звернення, зазначаючи лише, що біженець повинен “без зволікань” звернутися до органів влади. Конвенція також не вбачає у незаконному перетині кордону підстави для ненадання політичного притулку.
Але про які міжнародні Конвенції може йти мова в державі, яка ледь не щоденно порушує права власних громадян? До того ж Білорусь є однією з небагатьох країн, де Леонід Кучма і досі є бажаним гостем, хоча весь цивілізований світ давно не подає руки диктатору Лукашенку.
Відмова Управління у справах національностей та міграції м. Києва у наданні білоруським біженцям політичного притулку викликала обурення у працівників Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, які, хоч в них вже закінчився робочий день, затримались і допомогли білорусам скласти оскарження, яке завтра біженці подадуть до Державного комітету України у справах національностей та міграції.
Підстави відмови суто формальні: білорусами порушено визначений Законом “Про біженців” триденний термін звернення, а причини, які зумовили це порушення, визнані несуттєвими (Закон дозволяє продовжити цей термін в разі поважних причин, не конкретизуючи їх).
У своїй відмові заступник начальника Управління В. Горовий майже процитував ноту білоруського МЗС, де йшлося про нібито незаконний перетин Володимиром Бухановим, Святославом Шаповаловим та Сергієм Корнєвим українсько-білоруського кордону, хоча біженці перейшли його, рухаючись не лісовими стежками, а вздовж залізниці, де мають бути прикордонні пости, і на яких їх, з огляду на безвізовий режим перетину кордону між двома державами, ніхто не зупинив для перевірки.
Київський чиновник зазначив, що білоруси отримали в Управлінні Верховного Комісара ООН у справах біженців 23 липня консультацію щодо процедури надання статусу політичного біженця (хоч насправді консультація була надана 25 липня), а звернулись до Управління у справах національностей та міграції аж 9 серпня, але чомусь “забув” зазначити, що його рідне Управління спочатку відмовило у прийнятті заяв на тій підставі, що молоді люди не надали своїх фотографій, виготувати які в них просто не було коштів. І лише 9 серпня начальник Управління В. Новік погодився прийняти в них заяви з умовою, що до дня відповіді вони донесуть фотографії.
До речі, Конвенція про статус біженців, до якої приєдналася Україна, не встановлює чітких обмежень щодо терміну звернення, зазначаючи лише, що біженець повинен “без зволікань” звернутися до органів влади. Конвенція також не вбачає у незаконному перетині кордону підстави для ненадання політичного притулку.
Але про які міжнародні Конвенції може йти мова в державі, яка ледь не щоденно порушує права власних громадян? До того ж Білорусь є однією з небагатьох країн, де Леонід Кучма і досі є бажаним гостем, хоча весь цивілізований світ давно не подає руки диктатору Лукашенку.
Відмова Управління у справах національностей та міграції м. Києва у наданні білоруським біженцям політичного притулку викликала обурення у працівників Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, які, хоч в них вже закінчився робочий день, затримались і допомогли білорусам скласти оскарження, яке завтра біженці подадуть до Державного комітету України у справах національностей та міграції.
Відповіді
2002.08.15 | Andriyko
English Version
Meeting the requests of the Ministry of Foreign Affairs of Belarus, the Department of Nationalities and Migration of the City of Kyiv denied three Belarussian refugees of political asylum today, which should be considered as a declation of Mr Kuchma's regime true intentions to enter into Europe.The grounds of denial are purely formal as follows: the Belarussians have missed the three-days period set forth by the Law of Ukraine «On Refugees» and their reasons for this were found insufficient (the Law provides for the prolongation of this period for «sufficient reasons» without any notice of what this grounds should be).
In his denial, Mr V. Horovyi, the Deputy Chairman of the Department has almost quoted the note of the Belarussian Ministry of Foreign Affairs where the latter claimed for illegal tresspass of the Ukrainian-Belarussian state frontier by Vladzimir Bukhanov, Sviatoslav Shapovalov and Siargei Korniev, though the refugees crossed it not through some forest paths but following the railway line where the frontier guard posts must have been allocated and where, taking into account visa-free regime between the two countries, they have never been stopped for any inspection.
The Kyivan civil servant stated that the Belarussians consulted the Department of the UN Highest Commissioner on Refugees on July, 23th on the procedure of granting political asylum [in Ukraine] (though in fact they were advise on July, 25th) but applied to the Department of Nationalities and Migration on August, 9th only. Unfortunately, he has «forgotten» that his own Department had already denied them to accept their applications first claiming that there were no photoes attached by the youths who just had no money to get them. It happenned only on August, 9th that Mr Novik, the Chairman of the Department agreed to accept the applications under the option that they serve their photoes before the date of the decision.
It is noteworthy that the Convention on Status of Refugees, to which Ukraine accessed, does not estalish for the strict time periods for the application stating only that the refugee should apply to the authorities «without delay». The Convention does not treat illegal trespass of the state frontier as a ground of political asylum denial.
But who cares about international Conventions in the state which violates the rights of its own citizens almost every day? Furthermore, Belarus is one of that little number of countries where Leonid Kuchma is still a desirable guest, though whole civilised world has not been spreading hand to the dictator Lukashenko for a long time.
The denial by the the Department of Nationalities and Migration of the City of Kyiv to grant Belarussian refugees political asylum caused indignation between the Department of the UN Highest Commisioner's officers. They stayed in the office for extra time and assisted the Belarussians to draft an appeal that the refugees are going to file with State Committee on Nationalities and Migration of Ukraine tomorrow.