Епоха розвинутого рецидивізму.
11/21/2002 | ВІЙ
Нарешті закінчився довгий перехідний період і на місці колишнього розвинутого соціалізму повстав новий лад який можна назвати “розвинутим рецидивізмом”.
Він, як колись розвинутий соціалізм, має “людське лице”, вірніше цілу галерею лиць, яку щойно поповнила фізіономія нового прем’єр-міністра Януковича з двома офіційно визнаними судимостями.
Всі чули про судимості Медведчука, чули про кримінальні зв’язки Лазаренка, який умудрився вплутатися навіть у першу в колишньому СРСР публічно-пресову кримінальну епопею під назвою “Амурські війни” ( серія статей про рекет в Дніпропетровську і зв’язок цих рекетирів з тодішнім керівництвом міста ). Лазаренку тоді вдалося вчасно “відсидітися” у Вищій партійній школі у Москві, до часу коли розпад СРСР і нові скандали відвернули увагу від старих дніпропетровських афер.
Так само як у побудованого колись, якимось Джеком будинку, десь у Британії , в новітнього соціального устрою є свій будівничий, який за сумісністю займає посаду президента України. Ще на початку своєї діяльності Леонід Кучма своїм безпомилковим кадровим відчуттям розпізнав “творчий потенціал” судимого колись Волкова і за його допомогою створив першу, і до сих пір діючу систему “дерибану” експортних можливостей України. Другим досягненням діючого президента стала створена ним ще у президентстві першому система розбещення та пов’язання круговою порукою вищої та середньої адміністративної ланки України. Голів районних адміністрацій спочатку заохочували “мати в хвіст і гриву” місцевих підприємців з метою “мобілізації коштів для розвитку регіону”, потім все це у певний момент пред’являлося тому чи іншому чиновнику у вигляді потенційної судової справи, в разі нелояльності даного чиновника особисто до Кучми. Довгий час , наприклад, розпорядником папок з компроматом був Володимир Литвин, зараз вони напевно в руках Віктора Медведчука чи ще когось.
Ще живі спогади про те, як одного разу, група депутатів, які поскаржилися Леоніду Кучмі на те що криміналітет погрожує їх убити, почула від нашого президента зворушливу відповідь : “А ви спробуйте з ними домовитися!”
Не виключаю можливості того що Віктор Янукович переріс помилки молодості, все таки виправився, став на шлях законопослушності і все таке інше. Однак описи минулих виборів у донецькому регіоні справляють гнітюче враження – десятки людей розповідають про “крутих хлопців”, які з пістолетами вривалися на виборчі дільниці , і діловито запихали в нещасні виборчі урни пачки бюлетенів “ЗаЄду” та “правильних в натуре” мажоритарних “пацанов”.
І ось ми отримали останній завершальний штрих, який відкриває здивованому світу обличчя нового суспільного устрою – епохи розвинутого рецидивізму. Геть смішні університети і наївні кандидатські дисертації, кишайте з дороги бакалаври та магістри – країною правлять “правильні по жизні пацани” з відповідним тюремним стажем чи сяк так загладженим судовими справами. На вершину суспільної піраміди піднімається той хто найбільше вкрав і при цьому найменше попався. Закони є страшилкою для дурнів і простаків і до верхівки не стосуються – вона живе не по законах, а по “понятиях”. Судова система є лише сліпим придатком влади , призначеним для покарання політичних супротивників , знищення економічних конкурентів та вибілювання і виправдання “своїх”.
Нова еліта має лише два виходи – купувати собі право на існування раболіпним плазуванням перед великим державами світу сього, повної економічної капітуляції, чи ж ставати на дорогу конфлікту з цими державами і рештою світу. Світ вражений і починає підраховувати кількість бойових літаків та авіаносців у Чорному Морі , потрібних для зупинення експансії нового суспільного ладу в Європу та Америку. Досвід Мілошевича та йому подібних показує що торгівлю національними інтересами можна успішно суміщати з дебільним протистоянням та провокуванням “військового вирішення проблеми” західними країнами.
Можна шукати багато причин для пояснення того що зараз робиться в Україні, можна звинувачувати національний характер, лаяти неіснуючих “інтелектуальних лідерів нації”, можна кивати на егоїстичну і безвідповідальну політику західних держав , які до сих пір фінансують Піховшика і Донецький КВУ з портретом Кучми в офісі.
Вкажу проте лише на одну причину – успадковане від “більшовицького способу мислення” нерозуміння ролі судової влади у суспільстві, а відповідно і відсутність соціального замовлення на справедливий, незалежний від влади суд . От правлять зараз країною недосиджені та недоперевиховані “клієнти” цієї системи. Колись дуже багато кримінальних злочинців, які сиділи в царських тюрмах разом із дворянськими революціонерами , під їх впливом згодом стали “видатними більшовиками”. Тепер колишня комуністична та комсомольська номенклатура знову повертається до своїх кримінальних витоків.
Він, як колись розвинутий соціалізм, має “людське лице”, вірніше цілу галерею лиць, яку щойно поповнила фізіономія нового прем’єр-міністра Януковича з двома офіційно визнаними судимостями.
Всі чули про судимості Медведчука, чули про кримінальні зв’язки Лазаренка, який умудрився вплутатися навіть у першу в колишньому СРСР публічно-пресову кримінальну епопею під назвою “Амурські війни” ( серія статей про рекет в Дніпропетровську і зв’язок цих рекетирів з тодішнім керівництвом міста ). Лазаренку тоді вдалося вчасно “відсидітися” у Вищій партійній школі у Москві, до часу коли розпад СРСР і нові скандали відвернули увагу від старих дніпропетровських афер.
Так само як у побудованого колись, якимось Джеком будинку, десь у Британії , в новітнього соціального устрою є свій будівничий, який за сумісністю займає посаду президента України. Ще на початку своєї діяльності Леонід Кучма своїм безпомилковим кадровим відчуттям розпізнав “творчий потенціал” судимого колись Волкова і за його допомогою створив першу, і до сих пір діючу систему “дерибану” експортних можливостей України. Другим досягненням діючого президента стала створена ним ще у президентстві першому система розбещення та пов’язання круговою порукою вищої та середньої адміністративної ланки України. Голів районних адміністрацій спочатку заохочували “мати в хвіст і гриву” місцевих підприємців з метою “мобілізації коштів для розвитку регіону”, потім все це у певний момент пред’являлося тому чи іншому чиновнику у вигляді потенційної судової справи, в разі нелояльності даного чиновника особисто до Кучми. Довгий час , наприклад, розпорядником папок з компроматом був Володимир Литвин, зараз вони напевно в руках Віктора Медведчука чи ще когось.
Ще живі спогади про те, як одного разу, група депутатів, які поскаржилися Леоніду Кучмі на те що криміналітет погрожує їх убити, почула від нашого президента зворушливу відповідь : “А ви спробуйте з ними домовитися!”
Не виключаю можливості того що Віктор Янукович переріс помилки молодості, все таки виправився, став на шлях законопослушності і все таке інше. Однак описи минулих виборів у донецькому регіоні справляють гнітюче враження – десятки людей розповідають про “крутих хлопців”, які з пістолетами вривалися на виборчі дільниці , і діловито запихали в нещасні виборчі урни пачки бюлетенів “ЗаЄду” та “правильних в натуре” мажоритарних “пацанов”.
І ось ми отримали останній завершальний штрих, який відкриває здивованому світу обличчя нового суспільного устрою – епохи розвинутого рецидивізму. Геть смішні університети і наївні кандидатські дисертації, кишайте з дороги бакалаври та магістри – країною правлять “правильні по жизні пацани” з відповідним тюремним стажем чи сяк так загладженим судовими справами. На вершину суспільної піраміди піднімається той хто найбільше вкрав і при цьому найменше попався. Закони є страшилкою для дурнів і простаків і до верхівки не стосуються – вона живе не по законах, а по “понятиях”. Судова система є лише сліпим придатком влади , призначеним для покарання політичних супротивників , знищення економічних конкурентів та вибілювання і виправдання “своїх”.
Нова еліта має лише два виходи – купувати собі право на існування раболіпним плазуванням перед великим державами світу сього, повної економічної капітуляції, чи ж ставати на дорогу конфлікту з цими державами і рештою світу. Світ вражений і починає підраховувати кількість бойових літаків та авіаносців у Чорному Морі , потрібних для зупинення експансії нового суспільного ладу в Європу та Америку. Досвід Мілошевича та йому подібних показує що торгівлю національними інтересами можна успішно суміщати з дебільним протистоянням та провокуванням “військового вирішення проблеми” західними країнами.
Можна шукати багато причин для пояснення того що зараз робиться в Україні, можна звинувачувати національний характер, лаяти неіснуючих “інтелектуальних лідерів нації”, можна кивати на егоїстичну і безвідповідальну політику західних держав , які до сих пір фінансують Піховшика і Донецький КВУ з портретом Кучми в офісі.
Вкажу проте лише на одну причину – успадковане від “більшовицького способу мислення” нерозуміння ролі судової влади у суспільстві, а відповідно і відсутність соціального замовлення на справедливий, незалежний від влади суд . От правлять зараз країною недосиджені та недоперевиховані “клієнти” цієї системи. Колись дуже багато кримінальних злочинців, які сиділи в царських тюрмах разом із дворянськими революціонерами , під їх впливом згодом стали “видатними більшовиками”. Тепер колишня комуністична та комсомольська номенклатура знову повертається до своїх кримінальних витоків.
Відповіді
2002.11.21 | Наливайко
Влучно! Це може стати крилатим висловом. 5+ (-)
2002.11.21 | Михайло Свистович
Re: Вже стало. На першій сторінці Майдану :)) (-)
2002.11.21 | Andrij
Re: БРАВО! (-)
2002.11.22 | Пані
... продовжується вже багато років.
ВІЙ пише:> Нарешті закінчився довгий перехідний період і на місці колишнього розвинутого соціалізму повстав новий лад який можна назвати “розвинутим рецидивізмом”.
Я з вами погоджуюся в усьому, крім "закінчення переходного етапу". Може то мій спеціфічний досвід, але мені здається, що я живу і працюю (особливо працюю) в умовах розвинутого рецидивизму вже багато років, не можу навіть вирішити для себе точно скількі і коли це почалося.
Я прийшла в бізнес в часи "цеховиків", коли підприємництво було злочином. Навіть ті, хто не потрапив за грати, змушені були перейняти кримінальні звички та ієрархії. З цих часів та кіл походять і Волков, і Янукович, і Суркіс, і, мабуть, купа інших нині "державних" мужів. Забула додати Рабиновича.
Так от з тих часів для людей, включених в цю систему, НІЧОГО не змінилося. Тип відносин між людьми та угрупуваннями, принципи оберту грошей, шкала цінностей - все теж саме, що і у 70-80-ті. Стоячи на цих позиціях досить легко інтегруватися в бізнесове середовище, будувати відносини із чиновниками та кривоохоронними органами, тощо.
За кордонами цієї "рецидивно-цехової" пісочниці життя напевно здавалося інакшим. "Комсомольскій" бізнес діяв трохи інакше, будував відмінні зв"язки, не настількі явно криміналізовані. Але тихарі-цеховики пересідили всіх, як і очікували. Донецьк бів першим регіоном де такий стиль управління як бізнесом так і суспільними процесами став домінуючим та виліз з тіні на світло. Тепер це пошириться на всю країну.
Жити і працювати в таких умовах можна, повірте мойому довгому досвіду. Але дуже гидко...
2002.11.22 | Me
Ще один срам для України ,,,
1) Не колишній політезек чи дисидент став до державного руля, як в Європах, куди нагло пхається пахан, а просто зек - став В ВЕЛИКОМУ ЗАКОНІ...2) Це чергова велика дуля усьому цивилізованому світу, черговий струмінь блювотини випущений кучманоїдами в лице Заходу...
3) Про що думали оті депутатчики голосуючи ЗА, щось дійсно вже зашкалило від такого 236-кратного ідіотизму. Це вже не хуторянство... Це вже спосіб мислення співкамерників як не факту то по духу. В тому числі нашого "падшего ангела" Кравчука, який, вибачайте, просто скурвився. А міг стати ПРЕЗИДЕНТОМ - легендою, якимось моральним зразком чи духовним політичним лідером. А став звичайною "морською свинкою" в апартментах "соціал-демократичної" братви.
4) ОК, беремо крайній випадок. Янук є дійсно неперевершенний і єдиний поза всякою конкуренцією геніальний господарник, менеджер, економіст, фінансист, хрещений батько не мафії, а великого регіонального економічного "чуда" і т.д. і т.п. Але сидів ... Правда не за політику чи за "згвалтування" як покійний Чорновіл. АЛЕ ДІЙСНО ЩИРО ПОКАЯВСЯ... Тоді максимум для нього - посада віце-прем'єра з відповідними повноваженнями, але НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ПРЕДСТАВНИЦЬКУ ДЕРЖАВНУ ПОСАДУ І ПОТЕНЦІЙНО ПРЕЗИДЕНТСЬКУ !
Але про що це я... І куда я лізу зі своєю логікою волаючого в ЗОНІ ...
А на прощання дозвольте потиснути "мужню" руку ЮЩЕНКА який разом зі славними пост-рухівцями "спалив себе в нерівній боротьбі, але навіки залишився в наших серцях як відчайдушний боєць за демократію і процвітання України".
Та правдиво Я ВДЯЧНИЙ ВСІМ "ліворуційникам" (як зверхньо, та з даремною ПРЕМУДРО-ПІСКАРСЬКОЮ ІРОНІЄЮ назвав їх пан Андрухович), ЯКІ МОЖЛИВО САМІ ЦЬОГО НЕ УСВІДОМЛЮЮЧИ РОБЛЯТЬ МАЛОВДЯЧНУ АЛЕ ЯКУСЬ КАРМІЧНУ СПОКУТУ ВІДХОДЯЧИ В МИНУЛЕ. ВОНИ ПІДНЯЛИ ТОЙ ПРАПОР ЯКИЙ
НЕ СПРОМОГЛИСЯ ВТРИМАТИ "демократи".
І ТЕПЕР "CХІДНЯЧКА" ЮЛЯ, "РОЖЕВИЙ" МОРОЗ І "ЧЕРВОНИЙ" СИМОНЕНКО БУДЯТЬ УКРАЇНУ В ТІМ ЧИСЛІ І ЗАХІДНУ. А ПАМ'ЯТАЄТЕ ЯК АБСОЛЮТНО НАВПАКИ ЗОВСІМ НЕДАВНО БУЛО ? ЦЕ НАС, ГАЛИЧАН, БОЯЛАСЯ МОСКОВСЬКА ІМПЕРІЯ. А кучмо-медведчуківська ХУНТА НЕЙТРАЛІЗУВАЛА ЇХ, звела до якихось опереткових бойків, костенків, поровських ...
До побачення мої дорогі, я така людина як і всі, можу і помилятися, можу щось і не знати, але не можу залишитися байдужим.
2002.11.22 | ВІЙ
Невелике доповнення.
вкралася прикра неточність - Лазаренку ( в якого і без того повно прав називатися крутим рецидивілюгою) я приписав нижньо-амурські лаври Пустовойтенка, який власне і займав якусь доволі значну не то партійну не то комсомольську посаду в злощасному Нижньо-амурському райкомі.Однак це неточність суті статті не міняє , а стосовно тексту на першій сторінці, то я вишлю необхідні правки та уточнення.
Також буду вдячний за поповнення списку кримінально-процесуальних фліртів із законодавством наших видатних достойників.
2002.11.26 | Майдан
В Одессе это происходило так
НИНА КЛИНОВИЧ-ЭШТЕРГАЗИДокументальный роман
В Одессе это происходило так
http://maidan.org.ua/n/lib/1038335426