>> І. Плющ: "Дурманом сладким веяло, когда цвелі сади"…
03/26/2003 | НеДохтор
інтерв'ю Плюща для УП повністю тут
http://pravda.com.ua/archive/2003/march/26/2.shtml
цитата стосовно пропонованих президентом реформ
----------------------
...
- Це так! Це так! Підождіть… у Харкові він сказав – хіба можна обирати губернаторів? Тоді ж вони взагалі нікому підпорядковані не будуть… Якщо він так говорить, то він так думає… Раз він так думає і говорить, то він так діє… Значить, якщо вони підпорядковані мені, то це нормально, це відповідальна влада і я з ними, що хочу, те й роблю. Якщо вони підзвітні народу – то це вообще хаос, то взагалі як це можна? Як можна до цього ставитись.
Це по суті. Тепер по формі…
Уперше ми говорили про політичну реформу з президентом у Криму з ініціативи Симоненка Петра Миколайовича у 2001 році. І це, що Симоненко каже, що у них є напрацьований – дійсно, я навіть знаю авторів, не хочу озвучувати – був напрацьований проект змін, які передбачали реформування політичної системи влади. Я був тим ініціатором, який просив Леоніда Даниловича розглянути пропозиції комуністів щодо реформування системи влади.
Після зустрічі пропозиції були доопрацьовані і були Петром Миколайовичем віднесені у кабінет Леоніда Даниловича. У 2001 році.
Рік вони пролежали, де - не знаю. За цей час з'явилася ініціатива другої групи соціалістів. Тоді комуністи, щоб не було дубляжу, підтримали ініціативу соціалістів, вони були направлені до Конституційного суду. Пройшло більше року – глухо. Не треба ні обговорення, нічого, тому що це те, що направила опозиція. Воно лежало до команди у КС. А потім під тиском це питання розглянули. Але ці пропозиції нікого тоді не цікавили…
І ось, 24 серпня, через півтора року після цього, вистрелює урочиста промова президента, де він переконався, що політична система, гарантом якої він є, себе вичерпала, треба політичну реформу. А яку і про що – ми знов чекали до 5 березня. З 24 серпня до 5 березня ми чекали. І мені здається, що оці пропозиції… Саме пропозиції, а не проект закону, бо президент – суб'єкт законодавчої ініціативи, і нехай вносить законопроект, або хай не морочить голову. Але ж це не він морочить. Коли я продивився зміст, то вони, як на мене, готувалися в Конституційному суді. Тому що реформа Конституційного суду – це стержень пропозицій.
Якщо подивитися на решту – з 24 серпня ми чули, щоб суть реформи полягає в тому, щоб зробити парламентсько-президентську республіку. Якщо взяти пропозиції, то такі юристи, як Степан Гавриш, то він сказав, щоб втілити в життя пропозиції, необхідно внести зміни до 92 статей Конституції. А зараз вже каже – до 94.
Там, де визначені функції Верховної Ради, зміни потребують 54 статті Конституції. А там, де стосується функції президента – тільки в 4 позиціях. Наприклад: раніше було чітко визначено, що уряд формує президент за поданням прем'єра, тепер сказано що за пропозицією більшості за поданням прем'єра – що від цього міняється?
Друге. Там є одна новизна – формування верхньої палати відбувається за рівним представництвом регіонів, невідомо за якими принципами, але по три від кожного регіону. А тепер уявіть – всі ці губернатори, оспівані в журналах "Губернатор", вони ж знають, що їхній час підходить до кінця, а їх же треба кудись діть - для них і вигадали цю палату. Але з якими повноваженнями, ви подивіться! Тепер верхня палата буде давати добро на закони, призначати всі призначення, які має призначати парламент. Тобто ми вам залишаємо 300 депутатів для державних зборів, які мають творити закони та вносити їх на розгляд верхньої.
Це проглядається, що влада формуватиме при наших виборах верхню палату, яка буде вершить все те, що потрібно президенту. І президент буде знову призначать всіх без винятку міністрів, всіх без винятку голів адміністрацій. Тільки за поданням прем'єрів – можна подумати, що й цей прем'єр буде самостійним! І у цьому бачиться суть політичної реформи?
Тому у перший день, коли я почув звернення – це чергове окурювання нашого народу. "Дурманом сладким веяло, когда цвелі сади"…
Тепер на таких зібраннях, як у Харкові, всі це одобрять, ми знаємо як ці державні структури працюють. У мене враження таке – ніякої реформи політичної системи при президенті Леоніді Кучмі ми не зробимо і не повинні робить.
...
----------------------
http://pravda.com.ua/archive/2003/march/26/2.shtml
цитата стосовно пропонованих президентом реформ
----------------------
...
- Це так! Це так! Підождіть… у Харкові він сказав – хіба можна обирати губернаторів? Тоді ж вони взагалі нікому підпорядковані не будуть… Якщо він так говорить, то він так думає… Раз він так думає і говорить, то він так діє… Значить, якщо вони підпорядковані мені, то це нормально, це відповідальна влада і я з ними, що хочу, те й роблю. Якщо вони підзвітні народу – то це вообще хаос, то взагалі як це можна? Як можна до цього ставитись.
Це по суті. Тепер по формі…
Уперше ми говорили про політичну реформу з президентом у Криму з ініціативи Симоненка Петра Миколайовича у 2001 році. І це, що Симоненко каже, що у них є напрацьований – дійсно, я навіть знаю авторів, не хочу озвучувати – був напрацьований проект змін, які передбачали реформування політичної системи влади. Я був тим ініціатором, який просив Леоніда Даниловича розглянути пропозиції комуністів щодо реформування системи влади.
Після зустрічі пропозиції були доопрацьовані і були Петром Миколайовичем віднесені у кабінет Леоніда Даниловича. У 2001 році.
Рік вони пролежали, де - не знаю. За цей час з'явилася ініціатива другої групи соціалістів. Тоді комуністи, щоб не було дубляжу, підтримали ініціативу соціалістів, вони були направлені до Конституційного суду. Пройшло більше року – глухо. Не треба ні обговорення, нічого, тому що це те, що направила опозиція. Воно лежало до команди у КС. А потім під тиском це питання розглянули. Але ці пропозиції нікого тоді не цікавили…
І ось, 24 серпня, через півтора року після цього, вистрелює урочиста промова президента, де він переконався, що політична система, гарантом якої він є, себе вичерпала, треба політичну реформу. А яку і про що – ми знов чекали до 5 березня. З 24 серпня до 5 березня ми чекали. І мені здається, що оці пропозиції… Саме пропозиції, а не проект закону, бо президент – суб'єкт законодавчої ініціативи, і нехай вносить законопроект, або хай не морочить голову. Але ж це не він морочить. Коли я продивився зміст, то вони, як на мене, готувалися в Конституційному суді. Тому що реформа Конституційного суду – це стержень пропозицій.
Якщо подивитися на решту – з 24 серпня ми чули, щоб суть реформи полягає в тому, щоб зробити парламентсько-президентську республіку. Якщо взяти пропозиції, то такі юристи, як Степан Гавриш, то він сказав, щоб втілити в життя пропозиції, необхідно внести зміни до 92 статей Конституції. А зараз вже каже – до 94.
Там, де визначені функції Верховної Ради, зміни потребують 54 статті Конституції. А там, де стосується функції президента – тільки в 4 позиціях. Наприклад: раніше було чітко визначено, що уряд формує президент за поданням прем'єра, тепер сказано що за пропозицією більшості за поданням прем'єра – що від цього міняється?
Друге. Там є одна новизна – формування верхньої палати відбувається за рівним представництвом регіонів, невідомо за якими принципами, але по три від кожного регіону. А тепер уявіть – всі ці губернатори, оспівані в журналах "Губернатор", вони ж знають, що їхній час підходить до кінця, а їх же треба кудись діть - для них і вигадали цю палату. Але з якими повноваженнями, ви подивіться! Тепер верхня палата буде давати добро на закони, призначати всі призначення, які має призначати парламент. Тобто ми вам залишаємо 300 депутатів для державних зборів, які мають творити закони та вносити їх на розгляд верхньої.
Це проглядається, що влада формуватиме при наших виборах верхню палату, яка буде вершить все те, що потрібно президенту. І президент буде знову призначать всіх без винятку міністрів, всіх без винятку голів адміністрацій. Тільки за поданням прем'єрів – можна подумати, що й цей прем'єр буде самостійним! І у цьому бачиться суть політичної реформи?
Тому у перший день, коли я почув звернення – це чергове окурювання нашого народу. "Дурманом сладким веяло, когда цвелі сади"…
Тепер на таких зібраннях, як у Харкові, всі це одобрять, ми знаємо як ці державні структури працюють. У мене враження таке – ніякої реформи політичної системи при президенті Леоніді Кучмі ми не зробимо і не повинні робить.
...
----------------------
Відповіді
2003.03.26 | Shooter
Він же ж: Ще не було української влади.
Ще не було української влади. Тому чого ця влада має думати про український народ?- Що ж тоді робити?
- Владу українську.
- Як?
- Через вибори.
- Коли?
- Коли вибори будемо проводити ми. Демократи.
- Це коли?
- Я вам скажу, що краще запитати про це Глобу. Але я пошлюсь на свій власний досвід. Я брав участь у Новоогарьовському процесі, де йшла мова про новий союзний договір. Тоді Україна ніколи не відмовлялася від нової форми співіснування, проте пропонувала конфедерацію. Останнє засідання відбувалося в липні 1991 року. Якби тоді чи мене, чи когось іншого, починаючи з Горбачова, хтось запитав – ви вірите, що через місяць не Союзу? Сказали або больний, або якийсь інопланетянин. Але так сталося, що 21 серпня не стало Союзу. Що ми оце боїмось – дострокових виборів! Це все може бути. Саме тому я оптиміст. Я вірю, що президентські вибори будуть раніше.