Ющенко перемагає Януковича. (Дослідженння УЦЕПД ім. Разумкова)
05/15/2004 | Максим’як
Бідні також платять Андрій БИЧЕНКО
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
Економічні успіхи уряду зворотно пропорційні відчуттям українців.
Що бадьоріші звіти уряду (а Кабінет Януковича, згідно зі статистичними даними, є найуспішнішим українським урядом за роки незалежності), то песимістичніші результати соцопитувань. Так, у грудні 2003 року лише 5,3% опитаних Українським центром економічних і політичних досліджень (УЦЕПД) імені Олександра Разумкова цілковито підтримували діяльність уряду. У лютому цього року - 5,7%, а в березні - 5,8%. Звісно, на ставлення громадян до уряду впливають не лише економічні, а й політичні чинники. Однак, проаналізувавши результати досліджень, можна дійти висновку, що політичний складник дій уряду і прем’єра громадяни оцінюють позитивніше, ніж економічний.
Ющенко перемагає Януковича
Підтримка дій Віктора Януковича (на відміну від підтримки дій усього уряду) суттєво зросла з моменту його призначення прем’єр-міністром, як і його президентський рейтинг. І зараз рівень цілковитої підтримки дій Януковича у 2-2,5 разу перевищує рівень такої підтримки Кабміну. Якщо в політичній площині рейтинг Віктора Ющенка - основного опонента нинішнього прем’єра - останнім часом коливається в межах 20-25% (у Віктора Януковича цей показник становить 13-16%), то абсолютно іншу картину ми спостерігаємо, коли йдеться про ефективність роботи уряду. На запитання, хто з усіх прем’єр-міністрів за історію незалежної України найкраще справлявся з прем’єрськими обов’язками 1, третина опитаних (34,8%) відповіли, що таким прем’єром був Ющенко. Ще третина респондентів (31,6%) не змогли назвати того, хто був найкращим. Усі інші прем’єри й виконуючі цих обов’язків розділили симпатії решти респондентів (33,8%). Зокрема, нинішнього прем’єра найкращим вважають 13,7% громадян.
Треба зазначити, що Ющенка найкращим прем’єром вважають 9% електорату Януковича, а серед електорату Ющенка лише 3% найкращим прем’єром називають Януковича. Цікаво також, що Ющенка найефективнішим прем’єром вважають 20% електорату лідера комуністів Петра Симоненка, який основний пафос своїх виступів останнім часом спрямовує саме проти лідера "Нашої України". Проте Ющенко є найпопулярнішим прем’єром серед електорату головного комуніста України.
Рейтинг прем’єрів незалежної України
Таким чином, якщо про когось із цього списку політиків і можна сказати, що політичний складник діяльності його уряду негативно впливає на ставлення до нього населення, тоді як економічний тягне вгору, то це буде точно не нинішній прем’єр. Так, оцінюючи економічну діяльність уряду Януковича, більш як половина (57,1%) наших громадян оцінили її негативно. Позитивні оцінки висловили лише 7,7% опитаних. Решта респондентів (приблизно третина загальної кількості) оцінили цю політику нейтрально або не змогли висловити своєї думки.
Причому навряд чи такі оцінки зумовлені особистою неприязню до уряду чи окремих його членів - населення України схиляється до негативної оцінки самої економічної ситуації в країні. Оцінюючи зміну економічного становища в країні за 2003 рік, 44,9% опитаних вважають, що воно погіршилося, і лише 14,9% - що поліпшилося. Решта або не помітили особливих змін, або не змогли висловити свою думку. Отже, можна говорити про те, що зафіксовано певне розчарування громадян. Оскільки відразу після призначення Віктора Януковича прем’єром наприкінці 2002 року, прогнозуючи зміну економічної ситуації у країні 2003 року, приблизно порівну опитаних висловили надію на поліпшення ситуації (21,2%) і побоювання, що вона погіршиться (21,5%).
Бідність - не поріг
Слід зазначити, що учасники опитування не є експертами в економіці - вони відповідають на запитання з огляду на власний досвід. Інакше кажучи, якщо сьогодні в пересічного українця після якоїсь купівлі залишається менше грошей, ніж після такої самої купівлі торік, то жодні дані про значне зростання зарплат не зможуть переконати його в підвищенні якості життя. Так, лише 20,8% громадян вважають, що за 2003 рік матеріальне становище їхньої сім’ї поліпшилося (зокрема, 1,9% говорять, що воно суттєво поліпшилося). Водночас погіршення відзначили 30,5% респондентів (зокрема, 9,9% заявили про значне погіршення). Причому в групах, які визначили свій дохід як середній або вищий за середній (сумарно до цих груп віднесли себе 41% опитаних), оцінки поліпшення переважають над оцінкам погіршення. У групах з нижчим за середній або низьким доходом оцінки погіршення значно переважають. Таким чином, можна стверджувати, що в Україні триває й без того величезне розшарування суспільства за доходами. Інакше кажучи, про європейський шлях розвитку у сфері соціальної політики говорити зарано - шлях України нагадує латиноамериканський.
Найтривожнішим є те, що більшість громадян не лише відчули це розшарування і його збільшення, а й втратили соціальну перспективу. Це підтверджують такі факти. По-перше, українці надто скептично оцінюють рівень свого доходу. За 5-бальною шкалою, де оцінка "1" означає "дуже поганий", а оцінка "5" - "дуже хороший", майже дві третини респондентів оцінили свій дохід на "1" (30,1%) і "2" (33,3%). Середня оцінка вибірки становила 2,12 бала за 5-бальною шкалою.
Так само показовими є відповіді на запитання про перспективи поліпшення рівня доходу. 28,4% опитаних упевнені, що не зможуть поліпшити свій рівень доходу, а 37,4% вважають перспективу поліпшення малоймовірною 2. Вірогідним поліпшення свого доходу вважає чверть опитаних, а впевнені в поліпшенні доходів - 5,4%. Причому оптимісти переважають над песимістами у групах з доходом високим і вищим за середній. Натомість у групах з доходом середнім і низьким переважають песимісти. Що знову підтверджує розшарування.
Звісно, всі ці відповіді грунтуються на самооцінці і є суб’єктивними - респонденти можуть занижувати свої доходи. Проте наступний індикатор точніший - респондентам поставили відкрите запитання: "Який рівень щомісячного доходу на кожного члена сім’ї був би, на ваш погляд, достатнім для вас?" 3. Відповідаючи, респонденти могли вказувати будь-яку суму без обмежень. При цьому не потрібно було щось приховувати, оскільки йшлося не про реальний, а про бажаний дохід. Привівши відповіді до шкали з інтервалами, кратними офіційному прожитковому мінімуму, можна підсумувати. Більш як половина наших громадян цілком достатнім вважають рівень до одного (13,2%) або двох прожиткових мінімумів (39,4%). Тобто більшість українців навіть і не мріють про місячний дохід хоча б у EUR100 на людину! Дохід, вищий за три прожиткових мінімуми, бажають мати лише 15,9% опитаних. Очевидно, на сьогодні в Україні можна вже говорити про ментальну бідність. Розшарування суспільства на багатих і бідних не просто наявне й посилюється, воно закріпилося у свідомості громадян, які втратили надію на суттєве поліпшення. Причому помилково думати, що таке становище в Україні створюють лише люди похилого віку. 42% молодих респондентів (до 40 років) вважають цілком достатнім дохід розміром до двох прожиткових мінімумів.
Статистична шизофренія
Природно, виникає запитання: як пояснити дисонанс між оптимістичною статистикою і песимістичними громадянами?
Відповіді можливі різні, і жодна з них не буде вичерпною. Проте хотілося б нагадати про один факт. Торік нерозуміння у багатьох експертів викликали показники інфляції за червень-липень - тоді Держкомстат рапортував про практично нульову інфляцію за червень. У липні було зареєстровано дефляцію. І все це на тлі грандіозного стрибка цін на основні продовольчі товари. Водночас, відповідаючи на запитання соціологічного дослідження 4, майже половина громадян України (47,1%) заявили, що зазначене підвищення цін на продовольство істотно вплинуло на їхній сімейний бюджет. Ще більш як третина громадян (37,5%) вважають, що подорожчання "певною мірою" позначилося на сімейному бюджеті. Тобто проблеми, пов’язані з підвищенням цін, відчули п’ять із шести українців. А Держкомстат не відчув. Це пояснили особливостями методики розрахунків. Отже, можна зробити висновок: навіть якщо методологія коректна, вона не враховує структуру витрат більшості українців. Так, за даними того самого Держкомстату, витрати на продовольчі товари в середньому становлять більше як 60% загальних витрат. При цьому після значного (іноді більш як на 100%) подорожчання основних продуктів харчування рівень інфляції фіксується на рівні 0,1%.
Таким чином можна стверджувати, що Україні нецікаві бідні, яких у нашій країні більш як дві третини. А отже, ці люди не повинні розраховувати на допомогу держави - їм залишається або змиритися, або змінити владу.
---------------------------------------
Респондентів запитали: "На вашу думку, хто з цих політиків найкраще справлявся з обов’язками прем’єр-міністра?"
Віктор Ющенко 34,8%
Віктор Янукович 13,7%
Анатолій Кінах 9,8%
Валерій Пустовойтенко 3,7%
Вітольд Фокін 1,6%
Павло Лазаренко 1,6%
Віталій Масол 1,0%
Леонід Кучма 0,9%
Євген Марчук 0,8%
Юхим Звягільський 0,5%
Не можу виділити жодного з них 31,6%
-----------------------------------------------
1 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 10 до 17 грудня 2003 р. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%. Далі наводяться результати цього дослідження, якщо не зазначено інше.
2 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 27 січня до 3 лютого 2004 р. Опитано 2023 респонденти віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
3 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 15 до 21 жовтня 2003 р. Опитано 2013 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
4 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 4 до 12 серпня 2003 р. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 19 вiд 10-05-2004
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/1920042617.html
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
Економічні успіхи уряду зворотно пропорційні відчуттям українців.
Що бадьоріші звіти уряду (а Кабінет Януковича, згідно зі статистичними даними, є найуспішнішим українським урядом за роки незалежності), то песимістичніші результати соцопитувань. Так, у грудні 2003 року лише 5,3% опитаних Українським центром економічних і політичних досліджень (УЦЕПД) імені Олександра Разумкова цілковито підтримували діяльність уряду. У лютому цього року - 5,7%, а в березні - 5,8%. Звісно, на ставлення громадян до уряду впливають не лише економічні, а й політичні чинники. Однак, проаналізувавши результати досліджень, можна дійти висновку, що політичний складник дій уряду і прем’єра громадяни оцінюють позитивніше, ніж економічний.
Ющенко перемагає Януковича
Підтримка дій Віктора Януковича (на відміну від підтримки дій усього уряду) суттєво зросла з моменту його призначення прем’єр-міністром, як і його президентський рейтинг. І зараз рівень цілковитої підтримки дій Януковича у 2-2,5 разу перевищує рівень такої підтримки Кабміну. Якщо в політичній площині рейтинг Віктора Ющенка - основного опонента нинішнього прем’єра - останнім часом коливається в межах 20-25% (у Віктора Януковича цей показник становить 13-16%), то абсолютно іншу картину ми спостерігаємо, коли йдеться про ефективність роботи уряду. На запитання, хто з усіх прем’єр-міністрів за історію незалежної України найкраще справлявся з прем’єрськими обов’язками 1, третина опитаних (34,8%) відповіли, що таким прем’єром був Ющенко. Ще третина респондентів (31,6%) не змогли назвати того, хто був найкращим. Усі інші прем’єри й виконуючі цих обов’язків розділили симпатії решти респондентів (33,8%). Зокрема, нинішнього прем’єра найкращим вважають 13,7% громадян.
Треба зазначити, що Ющенка найкращим прем’єром вважають 9% електорату Януковича, а серед електорату Ющенка лише 3% найкращим прем’єром називають Януковича. Цікаво також, що Ющенка найефективнішим прем’єром вважають 20% електорату лідера комуністів Петра Симоненка, який основний пафос своїх виступів останнім часом спрямовує саме проти лідера "Нашої України". Проте Ющенко є найпопулярнішим прем’єром серед електорату головного комуніста України.
Рейтинг прем’єрів незалежної України
Таким чином, якщо про когось із цього списку політиків і можна сказати, що політичний складник діяльності його уряду негативно впливає на ставлення до нього населення, тоді як економічний тягне вгору, то це буде точно не нинішній прем’єр. Так, оцінюючи економічну діяльність уряду Януковича, більш як половина (57,1%) наших громадян оцінили її негативно. Позитивні оцінки висловили лише 7,7% опитаних. Решта респондентів (приблизно третина загальної кількості) оцінили цю політику нейтрально або не змогли висловити своєї думки.
Причому навряд чи такі оцінки зумовлені особистою неприязню до уряду чи окремих його членів - населення України схиляється до негативної оцінки самої економічної ситуації в країні. Оцінюючи зміну економічного становища в країні за 2003 рік, 44,9% опитаних вважають, що воно погіршилося, і лише 14,9% - що поліпшилося. Решта або не помітили особливих змін, або не змогли висловити свою думку. Отже, можна говорити про те, що зафіксовано певне розчарування громадян. Оскільки відразу після призначення Віктора Януковича прем’єром наприкінці 2002 року, прогнозуючи зміну економічної ситуації у країні 2003 року, приблизно порівну опитаних висловили надію на поліпшення ситуації (21,2%) і побоювання, що вона погіршиться (21,5%).
Бідність - не поріг
Слід зазначити, що учасники опитування не є експертами в економіці - вони відповідають на запитання з огляду на власний досвід. Інакше кажучи, якщо сьогодні в пересічного українця після якоїсь купівлі залишається менше грошей, ніж після такої самої купівлі торік, то жодні дані про значне зростання зарплат не зможуть переконати його в підвищенні якості життя. Так, лише 20,8% громадян вважають, що за 2003 рік матеріальне становище їхньої сім’ї поліпшилося (зокрема, 1,9% говорять, що воно суттєво поліпшилося). Водночас погіршення відзначили 30,5% респондентів (зокрема, 9,9% заявили про значне погіршення). Причому в групах, які визначили свій дохід як середній або вищий за середній (сумарно до цих груп віднесли себе 41% опитаних), оцінки поліпшення переважають над оцінкам погіршення. У групах з нижчим за середній або низьким доходом оцінки погіршення значно переважають. Таким чином, можна стверджувати, що в Україні триває й без того величезне розшарування суспільства за доходами. Інакше кажучи, про європейський шлях розвитку у сфері соціальної політики говорити зарано - шлях України нагадує латиноамериканський.
Найтривожнішим є те, що більшість громадян не лише відчули це розшарування і його збільшення, а й втратили соціальну перспективу. Це підтверджують такі факти. По-перше, українці надто скептично оцінюють рівень свого доходу. За 5-бальною шкалою, де оцінка "1" означає "дуже поганий", а оцінка "5" - "дуже хороший", майже дві третини респондентів оцінили свій дохід на "1" (30,1%) і "2" (33,3%). Середня оцінка вибірки становила 2,12 бала за 5-бальною шкалою.
Так само показовими є відповіді на запитання про перспективи поліпшення рівня доходу. 28,4% опитаних упевнені, що не зможуть поліпшити свій рівень доходу, а 37,4% вважають перспективу поліпшення малоймовірною 2. Вірогідним поліпшення свого доходу вважає чверть опитаних, а впевнені в поліпшенні доходів - 5,4%. Причому оптимісти переважають над песимістами у групах з доходом високим і вищим за середній. Натомість у групах з доходом середнім і низьким переважають песимісти. Що знову підтверджує розшарування.
Звісно, всі ці відповіді грунтуються на самооцінці і є суб’єктивними - респонденти можуть занижувати свої доходи. Проте наступний індикатор точніший - респондентам поставили відкрите запитання: "Який рівень щомісячного доходу на кожного члена сім’ї був би, на ваш погляд, достатнім для вас?" 3. Відповідаючи, респонденти могли вказувати будь-яку суму без обмежень. При цьому не потрібно було щось приховувати, оскільки йшлося не про реальний, а про бажаний дохід. Привівши відповіді до шкали з інтервалами, кратними офіційному прожитковому мінімуму, можна підсумувати. Більш як половина наших громадян цілком достатнім вважають рівень до одного (13,2%) або двох прожиткових мінімумів (39,4%). Тобто більшість українців навіть і не мріють про місячний дохід хоча б у EUR100 на людину! Дохід, вищий за три прожиткових мінімуми, бажають мати лише 15,9% опитаних. Очевидно, на сьогодні в Україні можна вже говорити про ментальну бідність. Розшарування суспільства на багатих і бідних не просто наявне й посилюється, воно закріпилося у свідомості громадян, які втратили надію на суттєве поліпшення. Причому помилково думати, що таке становище в Україні створюють лише люди похилого віку. 42% молодих респондентів (до 40 років) вважають цілком достатнім дохід розміром до двох прожиткових мінімумів.
Статистична шизофренія
Природно, виникає запитання: як пояснити дисонанс між оптимістичною статистикою і песимістичними громадянами?
Відповіді можливі різні, і жодна з них не буде вичерпною. Проте хотілося б нагадати про один факт. Торік нерозуміння у багатьох експертів викликали показники інфляції за червень-липень - тоді Держкомстат рапортував про практично нульову інфляцію за червень. У липні було зареєстровано дефляцію. І все це на тлі грандіозного стрибка цін на основні продовольчі товари. Водночас, відповідаючи на запитання соціологічного дослідження 4, майже половина громадян України (47,1%) заявили, що зазначене підвищення цін на продовольство істотно вплинуло на їхній сімейний бюджет. Ще більш як третина громадян (37,5%) вважають, що подорожчання "певною мірою" позначилося на сімейному бюджеті. Тобто проблеми, пов’язані з підвищенням цін, відчули п’ять із шести українців. А Держкомстат не відчув. Це пояснили особливостями методики розрахунків. Отже, можна зробити висновок: навіть якщо методологія коректна, вона не враховує структуру витрат більшості українців. Так, за даними того самого Держкомстату, витрати на продовольчі товари в середньому становлять більше як 60% загальних витрат. При цьому після значного (іноді більш як на 100%) подорожчання основних продуктів харчування рівень інфляції фіксується на рівні 0,1%.
Таким чином можна стверджувати, що Україні нецікаві бідні, яких у нашій країні більш як дві третини. А отже, ці люди не повинні розраховувати на допомогу держави - їм залишається або змиритися, або змінити владу.
---------------------------------------
Респондентів запитали: "На вашу думку, хто з цих політиків найкраще справлявся з обов’язками прем’єр-міністра?"
Віктор Ющенко 34,8%
Віктор Янукович 13,7%
Анатолій Кінах 9,8%
Валерій Пустовойтенко 3,7%
Вітольд Фокін 1,6%
Павло Лазаренко 1,6%
Віталій Масол 1,0%
Леонід Кучма 0,9%
Євген Марчук 0,8%
Юхим Звягільський 0,5%
Не можу виділити жодного з них 31,6%
-----------------------------------------------
1 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 10 до 17 грудня 2003 р. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%. Далі наводяться результати цього дослідження, якщо не зазначено інше.
2 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 27 січня до 3 лютого 2004 р. Опитано 2023 респонденти віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
3 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 15 до 21 жовтня 2003 р. Опитано 2013 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
4 Всеукраїнське дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 4 до 12 серпня 2003 р. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Помилка вибірки - 2,3%.
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 19 вiд 10-05-2004
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/6/1920042617.html