09/16/2004 | S@nya

Минуло 4 роки з дня зникнення Георгія Гонгадзе.
Багато чого змінилося за цей час.
Ті, хто називав злодіями шукачів правди про Георгія, тепер чомусь називають злочинцями зовсім інших.
Хтось перестав приховувати, що при владі – кримінал. І ось уже офіційний наступник – крадій-рецидивіст.
Дехто, пообіцявши не робити самореклами на вбивстві журналіста і викривши справжніх винуватців, заграє з владою, в той же час на кожному кроці обіцяючи «проветси справедливе розслідування», але тільки якщо «за мене проголосуєте»…

Багато що залишилося.
Залишився Кучма.
Залишилися продажні журналісти і ненажерливі депутати.
А також народ, [який на все це заслуговує] що все ще згоден терпіти все це…

Та все ж Україна до зникнення Гонгадзе і Україна сьогоднішня – це різні України. Георгій подарував нам безцінний скарб – відчуття свободи.

І ось ми вже, як той вовк, що одного разу зкуштував м'яса, і більше не може від нього відмовитися, шукаємо свою свободу. Свободу висловлювань, свободу пересування, свободу від злочинців при владі, свободу будувати власну країну на свій розсуд, свободу обирати…

І є вже люди, згодні боротися за це до кінця. Є молодь, яка не знає страху перед владою, яка знає, що і як робити, яка вірить у майбутнє своєї держави, яка готова жити у вільній країні. Залишилася дрібничка – збудувати її, вільну Україну. А вже потім написати на меморіальній дошці Георгію Гонгадзе: «Він подарував нам свободу»…