Студентство пробуджується…
10/07/2004 | Роман Зінов'єв
Студенти та керівництво Української Академії зовнішньої торгівлі вийшли на “тропу війни” із Президентом України та Кабінетом Міністрів. На основі прав людини та…
Причина в наступному: 28 вересня Леонід Кучма підписав Указ “Про реорганізацію Української Академії зовнішньої торгівлі”, № 1 147 / 2004. Повний текст документу:
« У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про реорганізацію Української академії зовнішньої торгівлі
З метою дальшого впорядкування системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері
економіки, фінансів і зовнішньої торгівлі, забезпечення потреб
держави у висококваліфікованих спеціалістах з питань європейської
інтеграції та приєднання до системи ГАТТ/СОТ та відповідно до
Указу Президента України від 17 лютого 2004 року N 199
( 199/2004 ) "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти
України" п о с т а н о в л я ю:
1. Кабінету Міністрів України:
1) вирішити в місячний строк у встановленому порядку питання
про реорганізацію Української академії зовнішньої торгівлі в
Український інститут зовнішньої торгівлі - структурний підрозділ
Київського національного торговельно-економічного університету
(далі - Університет) з віднесенням його до сфери управління
Міністерства освіти і науки України;
2) передбачити продовження навчання в Університеті студентів
Української академії зовнішньої торгівлі;
3) забезпечити у зв'язку з реорганізацією Української
академії зовнішньої торгівлі вирішення відповідно до законодавства
питання про фінансування Університету у 2004 році;
4) вирішити в установленому порядку питання щодо
перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України в
Університеті на умовах державного замовлення.
2. Визнати таким, що втратив чинність:
Указ Президента України від 30 травня 1995 року N 403
( 403/95 ) "Про створення Української академії зовнішньої
торгівлі";
Указ Президента України від 20 травня 1996 року N 363
( 363/96 ) "Про Положення про Наглядову раду Української академії
зовнішньої торгівлі";
пункт 67 Змін, що вносяться до актів Президента України,
затверджених Указом Президента України від 27 січня 1999 року N 70
( 70/99 ) "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність,
деяких актів Президента України";
Указ Президента України від 2 лютого 2002 року N 93
( 93/2002 ) "Про Українську академію зовнішньої торгівлі".
3. Кабінету Міністрів України привести в місячний строк свої
рішення та забезпечити приведення рішень міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим
Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 28 вересня 2004 року
N 1147/2004
Сенс реогранізації полягає в тому, що Академія…трансформується у структурний підрозділ Київського Національного торговельно – економічного університету. Тобто Ів Інститут при … Знайома версія… Взагалі, саме явище об’єднання ВУЗів можно було б лише вітати. Але… Не можемо, бо є величезна причина не вірити в “парадний фасад” процесу об’єднання ВУЗів на сучасному етапі розвитку української держави.
Все по порядку. За останній рік різні наглядові державні інстанції – від податкової прокуратури до “пожежників” - перевірили Українську Академію зовнішньої торгівлі 21 (!) раз. Наче ж не опозиційна бізнес – структура, наче ж не “фірмочка” для відмивання грошей, наче не магазин “незрозумілий”. Навіть навпаки - вищий навчальний заклад ІV – го ( найвищого) рівня акредитації, де готують край актуальні для держави кадри – спеціалістів з питань міжнародного права, міжнародної економіки ( до того ж – “багатопрофільників”). .21-а перевірка за рік, погодьтесь, забагато для, нехай навіть, зовсім “непростого”, освітянського закладу. Сама по собі виникає думка: а чого ж така “небайдужість” до Академії народилась з боку владних структур? А тому що все дуже просто...
Українська Академія зовнішньої торгівлі знаходиться в майже серці столиці. ЇЇ приміщення не будь – яка приманка для “великої риби”. І, звичайно, в цей час суцільного перерозподілу та “наглого “заграбастання” не могло чиєсь “хазяйське” око оминути стратегічно перспективну територію, яку займають приміщення Академії. Але - стиль! (Як вже набили руку державні діячи, як увійшли за часів Кучми у роль “великих хазяївів при головному хазяїну”).
Ось що розповів кореспонденту “Зміни” ректор Української Академії зовнішньої торгівлі Олександр Покрещук:
- Перший телефонний дзвінок до мене пролунав десь у грудні минулого року. Незнайомий голос запропонував якнайшвидше переїхати з України “кудись”, або “тебе тут, в Україні, закопають”.. Я намагався іронізувати: “На далекий закордон грошей немає. Ось тільки в Росії є родичи. До речі, чи можна взяти з собою дружину, доньку?”. Мені дуже серйозно відповіли: “В Росію їдь”. Потім був ще один дзвінок:” Готуй кошти на ліки!”. Питаю:” Кому?”. Відповідь:” Все що завгодно може трапитися із твоєю дружиною чи з донькою”.
За словами Олександра Олексійовича, йому пропонували 50 тисяч доларів за оренду приміщень Академії. Помітьте: одноразово! Знайомий стиль, чи не правда? Стиль, який панує Україною вже 10 років. Від бандитів базарних – до держовладників найвищого рівня. Але Олександр Покрещук – на відміну від багатьох – прямо вказує на явних замовників “реорганізації” Академії. Колись Академія, думаю, в явному розрахунку на щиру людську та іншу подяку, віддала під оренду приміщення для благодійного фонду під керуванням відомого українському політикуму, на сьогодні – радника Президента, Сергія Осики. Мабуть, прийшли часи, коли благодійність, як у давньогрецькому театрі, міняє маску. Швидше, актор знімає маску. За твердженням ректора саме Осику і можна розглядати як ініціатора Указа Президента. Втім, думається, не тільки він зацікавлений в процесі фактичного злияння двох навчальних закладів. Що цікаво, радник Президента є…членом наглядової Ради Академії. Ось таким чином до речі, і народжуються доморощені “троянські коні”…
Наскільки можна зрозуміти (і тут) неабику “роль хазяїна” зіграв “дуже відповідальний” за сектор освіти держави віце –прем’єр Дмитро Табачник.
В розумінні Олександра Покрещука, Табачник - справжній “двуликий Янус”. Принаймні в цій ситуції Табачник, роблячи все для реалізації ідеї “реогрганізації”, ( мабуть, з край серйозним виглядом обличчя) декілька разів обіцяв особисто ректору припинити фактичне “вбивство” Академії.
Розлючений ректор Академії на прес – конференції щодо подій навколо реорганізації навіть задав гостре заочне питання випускнику Української Академії зовнішньої торгівлі, нинішньому прем’єр – міністру Віктору Януковичу:
- Хочеться запитати Віктора Федоровича, кого він тільки тримає поруч себе?
( Ми знаємо відповідь на це запитання, і знаємо іншу форму та адресат запитання, і відповідь на це власне запитання… Втім, чому, цікаво, тема звернення до Януковича, його втручання в події навколо Академії не піднімалась до виборів? Може, Табачнік вже всіх дістав? Це так, свої думки…)
Більш того, ректор – явно свідомо (бо юрист не тільки за фахом, а, видно, від Бога), - дуже розлючений також і на Гавриша, Задорожнього, інших, хто пояснює свою участь в ситуації навколо Академії, мовляв, “понимаеш, я сейчас ето зделать нє могу, тут фракція з групой об”єднілісь”. А справа тільки у відкликанні ВЛАСНОГО підпису з певного, можливо, впобігах підписаного документу. Підкреслюю, документу. Впобігах – намагання виправдати людину. “Понимаєш” – це злодійство проти суспільства або проти незадокументоавних стосунках між двома людьми. Так починалась, так існує, так і агонізує ціла Система… ( За свідченням Олександра Покрещука, з Степаном Богдановичем вони в один рік закінчували Харківський юридичний… Розуміється, що на посаді своїй і до неї Олександр Олексійович аж не одну стопку із людьми цього кола випив. Якщо вживає спиртне… Тобто ось вони – друзі, і ось їм справжня ціна…) Система агонізує, намогаючись абортувати зайве у ВЛАСНОМУ завтрашньому дні. Абортувати безумовно корисне для ЗАВТРА України…
…Із численних запитів до всіх найвищих гілок влади щодо “бєзпрєдєла” навколо ВУЗу прийшла тільки одна офіційна відповідь – з Верховної влади, від Комітету з птань науки і освіти. Саме відповідно до рішення Комітету від 9 червня цього року було укладено робочу групу для вивчення ситуації, що склалась навколо Української Академії зовнішньої торгівлі. Дійсно, перевірки шкодять навчальному процесу, до того ж, під час навчання Академії двічі відключали світло. ( “Наєзд”, безумовно, без цього вже не є “наєзд”). Аналіз довідок довідок та матеріалів перевірчих комісій дозволив робочій групі ВР зробити висновок “…щодо їх упередженості, тенденційного характеру та некоректної інтерпретації низки положень чинних законодавчих та нормативно – правових актів”. За словами Олександра Покрещука, чимало відомих людей в Україні хоч в чомусь допомогли Академії в цій складній ситуації. Серед них – Азаров, Ніколаєнко,Карпачьова, Кінах та інші. І що? Студенти йдуть – як остання зброя - на акцію!
Але, як бачимо, типова ситуація для України. Між собою не розуміються перші особи Кабінету Міністрів. Янукович, мабуть, за перегонами ще “не дігнав”, що його “рідну Академію” збираються просто закрити. Президенту Кучмі нині поставити підпис під “другорядним” для нього особисто, поза політичним Указом, як ковток… м-м-м… води зробити.
… На цей час ситуація досягла точки власного колапсу. З 4-го жотвня студенти Академії влаштовуюють щоденні акції біля Адміністрації Президента, та Кабміну. Вони звертають увагу влади на те, що вони незадоволені трансформацією Академії у структурний підрозділ Торгівельно – економічного Університету ( що неодмінно, на їх думку, призведе до “ порушення науково – навчального процесу через невідповідність кафедр та навчального плану”). Також перейменування Академії потягне за собою недовіру до дипломів колишніх випускників ВУЗу. ( Наприклад, випускника Академії Януковича. Втім, студенти чекають його підтримки. Як вони сподіваються, той “наврядчи спокійно віднесеться до фактичного визнаня його освіти “недійсною”). А ще студенти Академії не впевненні, що їм збережуть ІV –й рівень акредитації.
І – головне (коли ж воно прокинеться в людях України?!) – хлопці і дівчата вважають, що їх “насильницьке переведення до іншого ВУЗу…” “…суперечить Основному Закону України, що декларує право кожного на свободу вибору”.
Звідси прямі вимоги учасників акції:
1. Збереження самостійності Української Академії зовнішньої торгівлі.
2. Збереження нинішнього професорсько – викладацького складу Академії та адміністрації ВУЗу.
3. Відновлення нашого Конституційного права на вільний вибір через скасування Указу Президента України “Про реорганізацію Української Академії зовнішньої торгівлі”, № 1 147 / 2004 від 28.09.2004 р..
Сьогодні, 6 жовтня, на спільній прес – конференції студентів та викладачів Української Академії зовнішньої торгівлі лідери студентської акції непокори президентському Указу заявили, що ніяких переговорів із представниками Кабміну та Адміністрації Президента вести не будуть. Учасники акції готові до безстрокового страйку, встановлення наметового містечка й, навіть, до голодування. Таких форм протесту проти Указу Президента вони готові дотримуватись до тих пір, доки не почують чіткої відповіді від влади.
При цьому студенти заявили, наполягаючи на абсолютно неполітичній серцевині їх акції, що при невиконанні їх вимог вони будуть змушені звернутись до опозиції. ( Тут мені трохи так стало зніяковіло, бо… Наразі спишемо парадокс на певну “елітарність” ВУЗу та нерозкриту до події громадянську свідомість студентів).
Мені, взагалі, думається, ректор Академії Олександр Покрещук креативно мислить набагато жвавіше за своїх студентів. На прес – конференції Олександр Олексійович запропонував (на окремому столі) розложений солдатський комплект – “камуфляж” плюс китайський солдатський кашкетик із червоною зіркою, який (кашкетик) придбав того року у Китаї. Набір призначається для Дмитра Табачника, якій має( замість того, щоб де(и)мократично приймати студентів в своєму кабінеті в цю п’ятницю), він має сміливо прийти й забрати “подарований армійський одяг”. Як визначив Олександр Покрещук, бо Табачник - “настоящій полковнік” за воєнним квитком. Нехай спробує повоювати, мовляв, не з ВУЗами, а “в гарячій точці, наприклад, в Ірані”. Креатив? Креатив! Навіть, студенти – без великих порад, прямо на прес –конференції погодились не ходити “в кабінети”, а продовжувати страйкувати… Вчить, все ж таки, ректор студентів. Не знаю, що за спиною пана Покрещука в минулому (так просто подібні ВУЗи не очолюють), але міцна людина. І маленьке нервування перед прес – конференцією просто в себе ввібрав… Не показав хвилювання. Діти, вчитися треба не тільки знанням…!
Ясно, що хвиля викликає хвилю. До студентів УАЗТ приєдналися студенти ще кількох ВУЗів: Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського державного інституту декаротивно – прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, Інституту Туризму, “ Києво - Могилянки”, і, що вже добре, саме – “Торгово – економічного”. Я думаю, що із інших ВУЗів теж були.. Особливу подяку організатори акції просили висловити студентській профспілці “Воля”. Що і роблю.
На останок. Була провокація (як без цього). До акції приєдналась група молодих людей, короткострижених, однотипових, одним словом. Представились позаштатними кореспондентами “якоїсь” газети. В руках в них була відеокамера. Пропонували йти прямо на міліцію, “добиватися свого до кінця, не гальмувати”. Провокатори, ясна річ. На сьогодні їх вдосталь. Розповідає одна із представників прес –центру акції Худяк Ксенія:
- Где – то без десяти час – я уже собиралась идти на пресс – конференцию –появился молодой человек. Я записала его фамилию.Я не буду принципиально называть его фамилию. В принципиальном отличие от них.. Пообещала, что я, посмотрев эту фамилию, не сообщу о ней. У молодого человека нормальная российская речь. Он выглядел как работник…
Тут десь із оточуючого кола пролунало “МВД”… Без слів. Це – загальна асоціація молодих людей, які “без обиняков” вважають себе “інтелектуальною елітою” (пряма мова – з – прес –конференції: не “майбутньою”, а вже “інтелектуальною елітою”), асоціація на “несправедливість”. Ось так, люба влада, ви собі могилку й підкопали… Такі, як поспілкуються із ліберальними ідеями Заходу, вже й на батьків дивитися не будуть, а на вас… Та…
Студенти продовжуть свій страйк. Завтра до них приєднаються досвідчені “сумчани”… Чим це закінчиться -не знаю. Мабуть, ветом Президента. Та повним голосуванням Академії за Януковича. Бо тільки він – випускник ВУЗу – може “постояти” горою за “альма –матер”. Втім… Зернятко рису – одне із ста – проросте і в засуху.
І ось тут багаточисленні P.S.
P.S -1. Ректора зрозуміти легко. “ Соплемінник” Системи відчув несподіваний (рік конфлікту – це недовгий термін) каблук на гірлянці своєї, нервами та серцем вистраджаної ділянки життя, можливо, реалізованої мрії. Остання зброя під рукою – діти. Діти “батьків Системи” – із прекрасним майбутнім. Але – за фахом – край необхідні державі. Вони підсвідомо відчувають несправедливість завжди, генетично розвинута система неспокою, система дії. І ось іх позбавляють спокійного розвитку подій. Вони виходять на акцію…
P.S - 2. В Академії – чудові викладачі. Вони, крім іншого, вчать, праву. А ось тут – без підручників треба вчити праву громадянському. Без віртуалу, наяву. Такий собі семінар “Відстоюй себе!”. При цьому – практикум і справжня реальність. Не варто розподіляти слова викладачів на прес –конференції на справжні й несправжні. Це – магія колективної енергії. Куди вона виведе відокремленого атому, ніхто не знає! Але урок життя студенти отримали ВЖЕ…
P.S - 3. Саме колективна енергія: коли керманич ( ректор) замислив “свою” гру (контргру проти зовнішніх ворогів викоханої дільнички), виконувач (студент) не грає, а істинно рухає, сповнений колективної віри, а відносини між ними – “батько після батьків – діти як студенти” - повністю лагідні. Між тим, їх істинно співпадають: зберегти свою цінність, особисту й колективну. І коли тобі кожен день читають лекції з права, до слова ”право” ти колись неодмінно добавиш слово “людини”. Ланцюжок зімкнувся… Кожен відстоює “колективне”, й, водночас, “своє”.
P.S - 4. “Золота молодь” не втрачена для суспільства. Я це побачив…
P.S - 5. Одна із викладачів ВУЗу Алла Іванівна Недогрєєва - в душевному розпачі ( чесно, не “награному”) розповіла про випадок, коли особисто Кучма поздоровляв її із званням “Заслужений Юрист України” у колі її колег, кому теж це звання було присвоєно. Алла Іванівна попросила Кучму, від імені колег, еліти українських юристів, про наступне: ви тільки, мовляв, “киньте клич”, ми встановимо в Україні законопорядок! Уявляю чесний пафос Алли Іванівни і схвильоване обличчя Президента . Де той законопорядок, а Президент, його Система – в дії! Щоправда, на прес – конференції пані Алла – явно, від душі – сказала: Нашій Україні не вистачає “справедливости, законности, порядочности”. Не знаю, чи навчить акція проти реорганізація Академії її студентів цим речам? Можливо, одиниць… Але нехай виходять й страйкують! Єдине, мабуть, одиниці тільки й зрозуміють “честь колективу – це не означає твоя честь”.
P.S - 6. Втім ,студентство різних рівнів – і “золоте”, й регіональне – пробуджується. Чи його пробуджують?Так чи інакше, спостерігаємо рух проти течії, гнилої течії…
P.S - 7. А ще у елітному ВУЗі із українською мовою – просто гаплик. Спочатку – професіоналізм? Це – не до студентів, це – до керівників “навчально –учбового процесу”…
P.S - 8. Деякі факти та емоції - поки що залишу при собі...
Причина в наступному: 28 вересня Леонід Кучма підписав Указ “Про реорганізацію Української Академії зовнішньої торгівлі”, № 1 147 / 2004. Повний текст документу:
« У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про реорганізацію Української академії зовнішньої торгівлі
З метою дальшого впорядкування системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері
економіки, фінансів і зовнішньої торгівлі, забезпечення потреб
держави у висококваліфікованих спеціалістах з питань європейської
інтеграції та приєднання до системи ГАТТ/СОТ та відповідно до
Указу Президента України від 17 лютого 2004 року N 199
( 199/2004 ) "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти
України" п о с т а н о в л я ю:
1. Кабінету Міністрів України:
1) вирішити в місячний строк у встановленому порядку питання
про реорганізацію Української академії зовнішньої торгівлі в
Український інститут зовнішньої торгівлі - структурний підрозділ
Київського національного торговельно-економічного університету
(далі - Університет) з віднесенням його до сфери управління
Міністерства освіти і науки України;
2) передбачити продовження навчання в Університеті студентів
Української академії зовнішньої торгівлі;
3) забезпечити у зв'язку з реорганізацією Української
академії зовнішньої торгівлі вирішення відповідно до законодавства
питання про фінансування Університету у 2004 році;
4) вирішити в установленому порядку питання щодо
перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України в
Університеті на умовах державного замовлення.
2. Визнати таким, що втратив чинність:
Указ Президента України від 30 травня 1995 року N 403
( 403/95 ) "Про створення Української академії зовнішньої
торгівлі";
Указ Президента України від 20 травня 1996 року N 363
( 363/96 ) "Про Положення про Наглядову раду Української академії
зовнішньої торгівлі";
пункт 67 Змін, що вносяться до актів Президента України,
затверджених Указом Президента України від 27 січня 1999 року N 70
( 70/99 ) "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність,
деяких актів Президента України";
Указ Президента України від 2 лютого 2002 року N 93
( 93/2002 ) "Про Українську академію зовнішньої торгівлі".
3. Кабінету Міністрів України привести в місячний строк свої
рішення та забезпечити приведення рішень міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим
Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 28 вересня 2004 року
N 1147/2004
Сенс реогранізації полягає в тому, що Академія…трансформується у структурний підрозділ Київського Національного торговельно – економічного університету. Тобто Ів Інститут при … Знайома версія… Взагалі, саме явище об’єднання ВУЗів можно було б лише вітати. Але… Не можемо, бо є величезна причина не вірити в “парадний фасад” процесу об’єднання ВУЗів на сучасному етапі розвитку української держави.
Все по порядку. За останній рік різні наглядові державні інстанції – від податкової прокуратури до “пожежників” - перевірили Українську Академію зовнішньої торгівлі 21 (!) раз. Наче ж не опозиційна бізнес – структура, наче ж не “фірмочка” для відмивання грошей, наче не магазин “незрозумілий”. Навіть навпаки - вищий навчальний заклад ІV – го ( найвищого) рівня акредитації, де готують край актуальні для держави кадри – спеціалістів з питань міжнародного права, міжнародної економіки ( до того ж – “багатопрофільників”). .21-а перевірка за рік, погодьтесь, забагато для, нехай навіть, зовсім “непростого”, освітянського закладу. Сама по собі виникає думка: а чого ж така “небайдужість” до Академії народилась з боку владних структур? А тому що все дуже просто...
Українська Академія зовнішньої торгівлі знаходиться в майже серці столиці. ЇЇ приміщення не будь – яка приманка для “великої риби”. І, звичайно, в цей час суцільного перерозподілу та “наглого “заграбастання” не могло чиєсь “хазяйське” око оминути стратегічно перспективну територію, яку займають приміщення Академії. Але - стиль! (Як вже набили руку державні діячи, як увійшли за часів Кучми у роль “великих хазяївів при головному хазяїну”).
Ось що розповів кореспонденту “Зміни” ректор Української Академії зовнішньої торгівлі Олександр Покрещук:
- Перший телефонний дзвінок до мене пролунав десь у грудні минулого року. Незнайомий голос запропонував якнайшвидше переїхати з України “кудись”, або “тебе тут, в Україні, закопають”.. Я намагався іронізувати: “На далекий закордон грошей немає. Ось тільки в Росії є родичи. До речі, чи можна взяти з собою дружину, доньку?”. Мені дуже серйозно відповіли: “В Росію їдь”. Потім був ще один дзвінок:” Готуй кошти на ліки!”. Питаю:” Кому?”. Відповідь:” Все що завгодно може трапитися із твоєю дружиною чи з донькою”.
За словами Олександра Олексійовича, йому пропонували 50 тисяч доларів за оренду приміщень Академії. Помітьте: одноразово! Знайомий стиль, чи не правда? Стиль, який панує Україною вже 10 років. Від бандитів базарних – до держовладників найвищого рівня. Але Олександр Покрещук – на відміну від багатьох – прямо вказує на явних замовників “реорганізації” Академії. Колись Академія, думаю, в явному розрахунку на щиру людську та іншу подяку, віддала під оренду приміщення для благодійного фонду під керуванням відомого українському політикуму, на сьогодні – радника Президента, Сергія Осики. Мабуть, прийшли часи, коли благодійність, як у давньогрецькому театрі, міняє маску. Швидше, актор знімає маску. За твердженням ректора саме Осику і можна розглядати як ініціатора Указа Президента. Втім, думається, не тільки він зацікавлений в процесі фактичного злияння двох навчальних закладів. Що цікаво, радник Президента є…членом наглядової Ради Академії. Ось таким чином до речі, і народжуються доморощені “троянські коні”…
Наскільки можна зрозуміти (і тут) неабику “роль хазяїна” зіграв “дуже відповідальний” за сектор освіти держави віце –прем’єр Дмитро Табачник.
В розумінні Олександра Покрещука, Табачник - справжній “двуликий Янус”. Принаймні в цій ситуції Табачник, роблячи все для реалізації ідеї “реогрганізації”, ( мабуть, з край серйозним виглядом обличчя) декілька разів обіцяв особисто ректору припинити фактичне “вбивство” Академії.
Розлючений ректор Академії на прес – конференції щодо подій навколо реорганізації навіть задав гостре заочне питання випускнику Української Академії зовнішньої торгівлі, нинішньому прем’єр – міністру Віктору Януковичу:
- Хочеться запитати Віктора Федоровича, кого він тільки тримає поруч себе?
( Ми знаємо відповідь на це запитання, і знаємо іншу форму та адресат запитання, і відповідь на це власне запитання… Втім, чому, цікаво, тема звернення до Януковича, його втручання в події навколо Академії не піднімалась до виборів? Може, Табачнік вже всіх дістав? Це так, свої думки…)
Більш того, ректор – явно свідомо (бо юрист не тільки за фахом, а, видно, від Бога), - дуже розлючений також і на Гавриша, Задорожнього, інших, хто пояснює свою участь в ситуації навколо Академії, мовляв, “понимаеш, я сейчас ето зделать нє могу, тут фракція з групой об”єднілісь”. А справа тільки у відкликанні ВЛАСНОГО підпису з певного, можливо, впобігах підписаного документу. Підкреслюю, документу. Впобігах – намагання виправдати людину. “Понимаєш” – це злодійство проти суспільства або проти незадокументоавних стосунках між двома людьми. Так починалась, так існує, так і агонізує ціла Система… ( За свідченням Олександра Покрещука, з Степаном Богдановичем вони в один рік закінчували Харківський юридичний… Розуміється, що на посаді своїй і до неї Олександр Олексійович аж не одну стопку із людьми цього кола випив. Якщо вживає спиртне… Тобто ось вони – друзі, і ось їм справжня ціна…) Система агонізує, намогаючись абортувати зайве у ВЛАСНОМУ завтрашньому дні. Абортувати безумовно корисне для ЗАВТРА України…
…Із численних запитів до всіх найвищих гілок влади щодо “бєзпрєдєла” навколо ВУЗу прийшла тільки одна офіційна відповідь – з Верховної влади, від Комітету з птань науки і освіти. Саме відповідно до рішення Комітету від 9 червня цього року було укладено робочу групу для вивчення ситуації, що склалась навколо Української Академії зовнішньої торгівлі. Дійсно, перевірки шкодять навчальному процесу, до того ж, під час навчання Академії двічі відключали світло. ( “Наєзд”, безумовно, без цього вже не є “наєзд”). Аналіз довідок довідок та матеріалів перевірчих комісій дозволив робочій групі ВР зробити висновок “…щодо їх упередженості, тенденційного характеру та некоректної інтерпретації низки положень чинних законодавчих та нормативно – правових актів”. За словами Олександра Покрещука, чимало відомих людей в Україні хоч в чомусь допомогли Академії в цій складній ситуації. Серед них – Азаров, Ніколаєнко,Карпачьова, Кінах та інші. І що? Студенти йдуть – як остання зброя - на акцію!
Але, як бачимо, типова ситуація для України. Між собою не розуміються перші особи Кабінету Міністрів. Янукович, мабуть, за перегонами ще “не дігнав”, що його “рідну Академію” збираються просто закрити. Президенту Кучмі нині поставити підпис під “другорядним” для нього особисто, поза політичним Указом, як ковток… м-м-м… води зробити.
… На цей час ситуація досягла точки власного колапсу. З 4-го жотвня студенти Академії влаштовуюють щоденні акції біля Адміністрації Президента, та Кабміну. Вони звертають увагу влади на те, що вони незадоволені трансформацією Академії у структурний підрозділ Торгівельно – економічного Університету ( що неодмінно, на їх думку, призведе до “ порушення науково – навчального процесу через невідповідність кафедр та навчального плану”). Також перейменування Академії потягне за собою недовіру до дипломів колишніх випускників ВУЗу. ( Наприклад, випускника Академії Януковича. Втім, студенти чекають його підтримки. Як вони сподіваються, той “наврядчи спокійно віднесеться до фактичного визнаня його освіти “недійсною”). А ще студенти Академії не впевненні, що їм збережуть ІV –й рівень акредитації.
І – головне (коли ж воно прокинеться в людях України?!) – хлопці і дівчата вважають, що їх “насильницьке переведення до іншого ВУЗу…” “…суперечить Основному Закону України, що декларує право кожного на свободу вибору”.
Звідси прямі вимоги учасників акції:
1. Збереження самостійності Української Академії зовнішньої торгівлі.
2. Збереження нинішнього професорсько – викладацького складу Академії та адміністрації ВУЗу.
3. Відновлення нашого Конституційного права на вільний вибір через скасування Указу Президента України “Про реорганізацію Української Академії зовнішньої торгівлі”, № 1 147 / 2004 від 28.09.2004 р..
Сьогодні, 6 жовтня, на спільній прес – конференції студентів та викладачів Української Академії зовнішньої торгівлі лідери студентської акції непокори президентському Указу заявили, що ніяких переговорів із представниками Кабміну та Адміністрації Президента вести не будуть. Учасники акції готові до безстрокового страйку, встановлення наметового містечка й, навіть, до голодування. Таких форм протесту проти Указу Президента вони готові дотримуватись до тих пір, доки не почують чіткої відповіді від влади.
При цьому студенти заявили, наполягаючи на абсолютно неполітичній серцевині їх акції, що при невиконанні їх вимог вони будуть змушені звернутись до опозиції. ( Тут мені трохи так стало зніяковіло, бо… Наразі спишемо парадокс на певну “елітарність” ВУЗу та нерозкриту до події громадянську свідомість студентів).
Мені, взагалі, думається, ректор Академії Олександр Покрещук креативно мислить набагато жвавіше за своїх студентів. На прес – конференції Олександр Олексійович запропонував (на окремому столі) розложений солдатський комплект – “камуфляж” плюс китайський солдатський кашкетик із червоною зіркою, який (кашкетик) придбав того року у Китаї. Набір призначається для Дмитра Табачника, якій має( замість того, щоб де(и)мократично приймати студентів в своєму кабінеті в цю п’ятницю), він має сміливо прийти й забрати “подарований армійський одяг”. Як визначив Олександр Покрещук, бо Табачник - “настоящій полковнік” за воєнним квитком. Нехай спробує повоювати, мовляв, не з ВУЗами, а “в гарячій точці, наприклад, в Ірані”. Креатив? Креатив! Навіть, студенти – без великих порад, прямо на прес –конференції погодились не ходити “в кабінети”, а продовжувати страйкувати… Вчить, все ж таки, ректор студентів. Не знаю, що за спиною пана Покрещука в минулому (так просто подібні ВУЗи не очолюють), але міцна людина. І маленьке нервування перед прес – конференцією просто в себе ввібрав… Не показав хвилювання. Діти, вчитися треба не тільки знанням…!
Ясно, що хвиля викликає хвилю. До студентів УАЗТ приєдналися студенти ще кількох ВУЗів: Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського державного інституту декаротивно – прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, Інституту Туризму, “ Києво - Могилянки”, і, що вже добре, саме – “Торгово – економічного”. Я думаю, що із інших ВУЗів теж були.. Особливу подяку організатори акції просили висловити студентській профспілці “Воля”. Що і роблю.
На останок. Була провокація (як без цього). До акції приєдналась група молодих людей, короткострижених, однотипових, одним словом. Представились позаштатними кореспондентами “якоїсь” газети. В руках в них була відеокамера. Пропонували йти прямо на міліцію, “добиватися свого до кінця, не гальмувати”. Провокатори, ясна річ. На сьогодні їх вдосталь. Розповідає одна із представників прес –центру акції Худяк Ксенія:
- Где – то без десяти час – я уже собиралась идти на пресс – конференцию –появился молодой человек. Я записала его фамилию.Я не буду принципиально называть его фамилию. В принципиальном отличие от них.. Пообещала, что я, посмотрев эту фамилию, не сообщу о ней. У молодого человека нормальная российская речь. Он выглядел как работник…
Тут десь із оточуючого кола пролунало “МВД”… Без слів. Це – загальна асоціація молодих людей, які “без обиняков” вважають себе “інтелектуальною елітою” (пряма мова – з – прес –конференції: не “майбутньою”, а вже “інтелектуальною елітою”), асоціація на “несправедливість”. Ось так, люба влада, ви собі могилку й підкопали… Такі, як поспілкуються із ліберальними ідеями Заходу, вже й на батьків дивитися не будуть, а на вас… Та…
Студенти продовжуть свій страйк. Завтра до них приєднаються досвідчені “сумчани”… Чим це закінчиться -не знаю. Мабуть, ветом Президента. Та повним голосуванням Академії за Януковича. Бо тільки він – випускник ВУЗу – може “постояти” горою за “альма –матер”. Втім… Зернятко рису – одне із ста – проросте і в засуху.
І ось тут багаточисленні P.S.
P.S -1. Ректора зрозуміти легко. “ Соплемінник” Системи відчув несподіваний (рік конфлікту – це недовгий термін) каблук на гірлянці своєї, нервами та серцем вистраджаної ділянки життя, можливо, реалізованої мрії. Остання зброя під рукою – діти. Діти “батьків Системи” – із прекрасним майбутнім. Але – за фахом – край необхідні державі. Вони підсвідомо відчувають несправедливість завжди, генетично розвинута система неспокою, система дії. І ось іх позбавляють спокійного розвитку подій. Вони виходять на акцію…
P.S - 2. В Академії – чудові викладачі. Вони, крім іншого, вчать, праву. А ось тут – без підручників треба вчити праву громадянському. Без віртуалу, наяву. Такий собі семінар “Відстоюй себе!”. При цьому – практикум і справжня реальність. Не варто розподіляти слова викладачів на прес –конференції на справжні й несправжні. Це – магія колективної енергії. Куди вона виведе відокремленого атому, ніхто не знає! Але урок життя студенти отримали ВЖЕ…
P.S - 3. Саме колективна енергія: коли керманич ( ректор) замислив “свою” гру (контргру проти зовнішніх ворогів викоханої дільнички), виконувач (студент) не грає, а істинно рухає, сповнений колективної віри, а відносини між ними – “батько після батьків – діти як студенти” - повністю лагідні. Між тим, їх істинно співпадають: зберегти свою цінність, особисту й колективну. І коли тобі кожен день читають лекції з права, до слова ”право” ти колись неодмінно добавиш слово “людини”. Ланцюжок зімкнувся… Кожен відстоює “колективне”, й, водночас, “своє”.
P.S - 4. “Золота молодь” не втрачена для суспільства. Я це побачив…
P.S - 5. Одна із викладачів ВУЗу Алла Іванівна Недогрєєва - в душевному розпачі ( чесно, не “награному”) розповіла про випадок, коли особисто Кучма поздоровляв її із званням “Заслужений Юрист України” у колі її колег, кому теж це звання було присвоєно. Алла Іванівна попросила Кучму, від імені колег, еліти українських юристів, про наступне: ви тільки, мовляв, “киньте клич”, ми встановимо в Україні законопорядок! Уявляю чесний пафос Алли Іванівни і схвильоване обличчя Президента . Де той законопорядок, а Президент, його Система – в дії! Щоправда, на прес – конференції пані Алла – явно, від душі – сказала: Нашій Україні не вистачає “справедливости, законности, порядочности”. Не знаю, чи навчить акція проти реорганізація Академії її студентів цим речам? Можливо, одиниць… Але нехай виходять й страйкують! Єдине, мабуть, одиниці тільки й зрозуміють “честь колективу – це не означає твоя честь”.
P.S - 6. Втім ,студентство різних рівнів – і “золоте”, й регіональне – пробуджується. Чи його пробуджують?Так чи інакше, спостерігаємо рух проти течії, гнилої течії…
P.S - 7. А ще у елітному ВУЗі із українською мовою – просто гаплик. Спочатку – професіоналізм? Це – не до студентів, це – до керівників “навчально –учбового процесу”…
P.S - 8. Деякі факти та емоції - поки що залишу при собі...