Я був випадково присутній при одній розмові президента. Це був кінець 97-початок 98 року. Я тоді сховався в кабінеті Кучми - там є ніша, де можна непомітно сховатися на подобі пуфіка. Я підслухав його розмову і зрозумів, що президент – бандит. То була бандитська розмова за вибори до Верховної Ради.
Потім я довго перехворів, була психологічна ломка…
В мене була думка, що просто вбити Кучму чи отруїти. Але були вагання: якщо його вбити, лишиться банда. Щось треба робити інше. Бо якщо просто вбити, то ще зроблять із нього святого і скажуть, що Кучма – жертва корупції.
Я подумав і вирішив, що треба його злочини задокументувати.
Я вирішив, що роблю це для того, щоб зупинити його злочини.
В 1999 році Лазаренка зробили головним ворогом.
Я записую і слухаю Кучму. Я шукаю союзника. Думаю, до кого піти? Після того, як Кучма викинув Лазаренка він найбільше боявся Марчука та Мороза.
За ними весь час велося спостереження та підслуховування. Я шукав вихід.
Мені вдалося зустрітися з Марчуком. Розповів йому про те, що я роблю. Потім ми зустрічалися, я розповідав йому про зміст розмов Кучми, про його плани.
Але Марчук використовував це тільки для себе і забув що є такий бандит Кучма.
Листопад-грудень 1999 року я поїхав в Ялту в санаторій «Чорноморець» з дружиною, дитиною…
Там я зустрівся з Марчуком – за три дні до виборів. Це було в 2 години ночі.
При цій бесіді був присутній охоронець Марчука
Влітку 2001 р. и охоронця Марчука, що був при розмові з ним о 2 ночі.
Сказав йому, що я готовий зайти до бандита і вийти і передати його Марчукові…
Більше 300 депутатів проти мене…
За кілька днів Марчук каже, що не потрібно..
Я працював тільки з Марчуком і прихід Кучми на другій термін був шок для мене. Але як виявилось цей підор думає тільки за свою посаду – був призначений секретарем РНБОУ.
Мені вдалося тільки завдяки інтригам та самозахисту втриматися на роботі в адміністрації. Мого керівника і товарища убрали на підвищення.
Коли Марчук приходив до Кучми, то ховав переді мною свої очі. Бо він же мав усе в своїх руках.
Подзвонив йому по державному зв’язку – «сотка». Набрав номер 005. Дзвоню, пропоную – без відповіді.
В цей час Марчук попадає в аварію, а Кучма “ґвалтує” парламент.
Роздумую про Україну, її народ. Ми не маємо політичної еліти.
Відповіді
2004.10.12 | obdymok
Re: mmm's story
Я був випадково присутній при одній розмові президента. Це був кінець 97-початок 98 року. Я тоді сховався в кабінеті Кучми - там є ніша, де можна непомітно сховатися на подобі пуфіка. Я підслухав його розмову і зрозумів, що президент – бандит. То була бандитська розмова за вибори до Верховної Ради.
Потім я довго перехворів, була психологічна ломка…
В мене була думка, що просто вбити Кучму чи отруїти. Але були вагання: якщо його вбити, лишиться банда. Щось треба робити інше. Бо якщо просто вбити, то ще зроблять із нього святого і скажуть, що Кучма – жертва корупції.
Я подумав і вирішив, що треба його злочини задокументувати.
Я вирішив, що роблю це для того, щоб зупинити його злочини.
В 1999 році Лазаренка зробили головним ворогом.
Я записую і слухаю Кучму. Я шукаю союзника. Думаю, до кого піти? Після того, як Кучма викинув Лазаренка він найбільше боявся Марчука та Мороза.
За ними весь час велося спостереження та підслуховування. Я шукав вихід.
Мені вдалося зустрітися з Марчуком. Розповів йому про те, що я роблю. Потім ми зустрічалися, я розповідав йому про зміст розмов Кучми, про його плани.
Але Марчук використовував це тільки для себе і забув що є такий бандит Кучма.
Листопад-грудень 1999 року я поїхав в Ялту в санаторій «Чорноморець» з дружиною, дитиною…
Там я зустрівся з Марчуком – за три дні до виборів. Це було в 2 години ночі.
При цій бесіді був присутній охоронець Марчука
Влітку 2001 р. и охоронця Марчука, що був при розмові з ним о 2 ночі.
Сказав йому, що я готовий зайти до бандита і вийти і передати його Марчукові…
Більше 300 депутатів проти мене…
За кілька днів Марчук каже, що не потрібно..
Я працював тільки з Марчуком і прихід Кучми на другій термін був шок для мене. Але як виявилось цей підор думає тільки за свою посаду – був призначений секретарем РНБОУ.
Мені вдалося тільки завдяки інтригам та самозахисту втриматися на роботі в адміністрації. Мого керівника і товарища убрали на підвищення.
Коли Марчук приходив до Кучми, то ховав переді мною свої очі. Бо він же мав усе в своїх руках.
Подзвонив йому по державному зв’язку – «сотка». Набрав номер 005. Дзвоню, пропоную – без відповіді.
В цей час Марчук попадає в аварію, а Кучма “ґвалтує” парламент.
Роздумую про Україну, її народ. Ми не маємо політичної еліти.
2004.10.12 | obdymok
vozvrashchenie idiota
http://www.pravda.com.ua/ru/archive/2004/october/12/3.shtml(tak i znal)