Гарненький економiчний аналiз речiвки Януковича
11/17/2004 | Обережний герой
Не знаю, було тут чи нi, я це прочитав на форумi http://liga.net/conf/elect2004/vox.asp?page=1
Ось деякі пункти з того, що пообіцяв, повідомив та заявив нам доктор економічних наук та почесний член багатьох академій Віктор Янукович.
Перше."Щоб пiдняти рiвень дохiдностi наших пiдприємств, ми знизили податок на прибуток до 15"%. Янукович, вочевидь, сплутав зниження податку на прибуток зі зниженням ставки податку на доходи фізичних осіб до 13 відсотків. Насправді, ставку податку на прибуток підприємств, як відомо, було знижено до 25 відсотків.
Не будемо вже прискіпуватися до того, що "рівень доходності" та "суми, що залишаються у розпорядженні підприємств після оподаткування" – це різні економічні категорії.
Врешті-решт, Янукович захищав дисертацію з іншої теми. Нагадаємо лише про те, що новий закон про податок на доходи фізичних осіб фактично був створений Сергієм Терьохіним (представником тієї ж "Нашої України"), доопрацьовував його парламентський комітет з питань фінансів та банківської діяльності, а уряд Януковича мав до нього хіба що дотичний стосунок. Але це так, принагідно.
Друге. "I коли ви кажете про ПДВ. Ви теж, ви, як кажуть, совiсть майте. Ви ввели цей податок, саме ви накопичили борги, якi мiй уряд отримав i весь час шукав можливостi, як розрахуватись". ПДВ, який прийшов на зміну радянському податку з обороту, введено в Україні 26 грудня 1992 року Декретом Кабінету Міністрів України, підписаним тодішнім прем'єр-міністром Леонідом Кучмою.
Таким чином, Янукович фактично "приписав" Ющенку крок, здійснений Леонідом Даниловичем. І, як бачимо, не дуже схвально відгукнувся про цей крок. Як мінімум, трохи дивно для того, хто заявив про "спадкоємність" влади. Крім того, на час, коли Ющенка було відправлено у відставку - 26 квітня 2001 року, боргів держави по відшкодуванню прострочених заявок по ПДВ не існувало.
Третє. "Пенсiї зараз на Українi складають вище за всiх країн СРСР". Янукович, вочевидь, мав на увазі СНД, тоді це лунало б переконливіше. Однак теза про те, що пенсії в Естонії, Латвії та Литві (членах ЄС) нижчі, аніж в Україні – нонсенс.
Четверте. "А борги були величезнi. Я вам назову деякi з них. Наприклад, заборгованiсть по заробiтнiй платi була бiльше 2 млрд, десь 2 млрд 300 млн., по iншим соцiальним виплатам - 11 млрд, у тому числi по чорнобильським, в тому числi по багатодiтним сiм'ям i так далi". Цікаву статистику вклали у вуста Януковича чи то його радники, чи то Мінфін. Статистика, що склалася на час обрання Януковича прем'єром (осінь 2002 року), свідчить про таке: борги по зарплаті бюджетникам та пенсіям були ліквідовані урядом Ющенка, після чого уряд Кінаха також не накопичив їх. Сума цих боргів – нуль!
Що стосується заборгованості по виплатам багатодітним сім'ям та по догляду за дитиною, вона відновилася на короткий період в другій половині 2002-року і невдовзі була погашена – мова йшла про незначну цифру у сотню мільйонів гривень в цілому по країні.
П`яте. "Коли ви працювали головою уряду, шановний пан Ющенко, ви запозичення брали пiд 18%. Друге, пан Кiнах останнє запозичення 2002 року взяв пiд 11,8%, а мiй уряд взяв останнє запозичення пiд 5,3% на 7 рокiв". Зайдемо на сайт www.сbonds.info і переконаємося, за якою ставкою у 2000 році уряд Ющенка провів реструктуризацію зовнішніх зобов'язань – 10 відсотків річних.
Шосте. "За цей час нам значно вдалось скоротити кiлькiсть збиткових підприємств, зараз вона трошки бiльше 28"%. Сотні, якщо не тисячі підприємців по всій країні, які стежили за т.з. дебатами, напевно, могли лише зітнути плечима. Адже секретом Полішинеля є те, що місцеві податкові інспекції відмовляються приймати декларації по податку на прибуток підприємств із збитковим значенням зобов'язань по цьому податку. В результаті платники податку або роблять авансові платежі, або роблять підприємство прибутковим на папері.
Сьоме. "Але якщо взяти цiлий рiк, ми в цьому роцi, як i в минулому, на 100% пiдняли бюджет, я вибачаюсь, виконали бюджет. I тiльки за рахунок перевиконання зборiв в бюджет нам вдалося значно покращити нащi соцiальнi показники". Бюджет ніхто не перевиконував – виконання планових показників декларується тією ж прес-службою Мінфіну на рівні 101 відсотка, і наївно вважати, що один відсоток перевиконання дає змогу "значно покращити наші соціальні показники".
Більше того, Ющенко дохідливо пояснив, за рахунок чого досягається це перевиконання – за рахунок тиску на підприємців, аби ті робили авансові платежі до бюджету. Бюджет перевиконано в іншому – в істеричній приватизації, коли її початкові показники перевищено вчетверо.
Восьме. "Мета вступу до Свiтової органiзацiї торгiвлi залишається, але нам треба ще переглянути тi протоколи, якi пiдписали нашi попередники. Бо тi умови, на яких пiдписанi цi протоколи, вони викликають в нас питання. Ми не зовсiм згоднi з такими пiдходами". Як уже повідомила низка ЗМІ, у дипломатичних колах столиці ця заява прем'єра щодо наміру дезавуювати протоколи про вступ до СОТу викликала, м'яко кажучи, настороженість – особливо у представництвах тих країн, з якими такі протоколи підписані.
Користі від такого кроку Україні – як кіт наплакав, а шкоди міжнародній та переговорній репутації – не оберешся.
Дев`яте. "Обленерго, i в чиї руки попали обленерго. Кому ви вiддали рубильник, i що сталося пiсля цього. Коли ви поїхали в Лондон i знайшли там покупцiв, i продали iноземним покупцям обленерго, i поставили всю Україну в залежнiсть". До вступу Ющенка на посаду прем'єр-міністра рівень розрахунків за електроенергію заледве сягав десяти відсотків; після його відставки – майже 90 відсотків.
Наведення порядку в платіжній дисципліні приватизованими обленерго не могло не примусити переглянути принципи свого господарювання і іншими розподільчими компаніями.
Десяте. "Щоб пiдняти рiвень заробiтної плати наших громадян, ми почали собiвартостi продукцiї рахувати пiдняття заробiтної плати." Що саме хотів сказати Янукович, можна здогадатися – чим вища питома вага заробітньої плати у собівартості продукції (як і у ВВП), тим краще громадянам, оскільки зростають їх доходи.
Однак насправді вийшов покруч, який мало хто зрозумів. Окрім того, Янукович лукавить – приписувати собі віднесення заробітної плати на валові витрати підприємства ( а саме так можна дешифрувати цю закручену тезу) – це вже занадто. Це аксіома бухгалтерського обліку.
Одинадцяте. Чому накопичувались борги, тобто я кажу про першу частину? Тому що монетарна політика попередніх урядів i в цілому політика, яка була до нас, вона стримувала стрімке зростання заробітної плати". Передусім, монетарна політика здійснюється не урядом, а Національним банком як незалежною інституцією, головною метою діяльності якого є стабільність національної грошової одиниці.
По-друге, Янукович фактично звинувачує уряд Ющенка в тому, що він не друкував грошей, за рахунок яких і зростали б номінальні (однак не реальні) зарплати.
По-третє, з цієї фрази визирають потворні обриси того, як саме Янукович у своїй новій (сподіватимемося, теоретичній) іпостасі "стрімко збільшуватиме зарплати" – не гребуючи в тому числі засобами виробництва Монетного двору, кнопку яких, очевидно, умикатиме гутаперчевий голова його передвиборчого штабу.
Завершимо словами Леоніда Кравчука: "На трибуні (в особі Януковича) стояв висококласний політик та економіст".
Ось деякі пункти з того, що пообіцяв, повідомив та заявив нам доктор економічних наук та почесний член багатьох академій Віктор Янукович.
Перше."Щоб пiдняти рiвень дохiдностi наших пiдприємств, ми знизили податок на прибуток до 15"%. Янукович, вочевидь, сплутав зниження податку на прибуток зі зниженням ставки податку на доходи фізичних осіб до 13 відсотків. Насправді, ставку податку на прибуток підприємств, як відомо, було знижено до 25 відсотків.
Не будемо вже прискіпуватися до того, що "рівень доходності" та "суми, що залишаються у розпорядженні підприємств після оподаткування" – це різні економічні категорії.
Врешті-решт, Янукович захищав дисертацію з іншої теми. Нагадаємо лише про те, що новий закон про податок на доходи фізичних осіб фактично був створений Сергієм Терьохіним (представником тієї ж "Нашої України"), доопрацьовував його парламентський комітет з питань фінансів та банківської діяльності, а уряд Януковича мав до нього хіба що дотичний стосунок. Але це так, принагідно.
Друге. "I коли ви кажете про ПДВ. Ви теж, ви, як кажуть, совiсть майте. Ви ввели цей податок, саме ви накопичили борги, якi мiй уряд отримав i весь час шукав можливостi, як розрахуватись". ПДВ, який прийшов на зміну радянському податку з обороту, введено в Україні 26 грудня 1992 року Декретом Кабінету Міністрів України, підписаним тодішнім прем'єр-міністром Леонідом Кучмою.
Таким чином, Янукович фактично "приписав" Ющенку крок, здійснений Леонідом Даниловичем. І, як бачимо, не дуже схвально відгукнувся про цей крок. Як мінімум, трохи дивно для того, хто заявив про "спадкоємність" влади. Крім того, на час, коли Ющенка було відправлено у відставку - 26 квітня 2001 року, боргів держави по відшкодуванню прострочених заявок по ПДВ не існувало.
Третє. "Пенсiї зараз на Українi складають вище за всiх країн СРСР". Янукович, вочевидь, мав на увазі СНД, тоді це лунало б переконливіше. Однак теза про те, що пенсії в Естонії, Латвії та Литві (членах ЄС) нижчі, аніж в Україні – нонсенс.
Четверте. "А борги були величезнi. Я вам назову деякi з них. Наприклад, заборгованiсть по заробiтнiй платi була бiльше 2 млрд, десь 2 млрд 300 млн., по iншим соцiальним виплатам - 11 млрд, у тому числi по чорнобильським, в тому числi по багатодiтним сiм'ям i так далi". Цікаву статистику вклали у вуста Януковича чи то його радники, чи то Мінфін. Статистика, що склалася на час обрання Януковича прем'єром (осінь 2002 року), свідчить про таке: борги по зарплаті бюджетникам та пенсіям були ліквідовані урядом Ющенка, після чого уряд Кінаха також не накопичив їх. Сума цих боргів – нуль!
Що стосується заборгованості по виплатам багатодітним сім'ям та по догляду за дитиною, вона відновилася на короткий період в другій половині 2002-року і невдовзі була погашена – мова йшла про незначну цифру у сотню мільйонів гривень в цілому по країні.
П`яте. "Коли ви працювали головою уряду, шановний пан Ющенко, ви запозичення брали пiд 18%. Друге, пан Кiнах останнє запозичення 2002 року взяв пiд 11,8%, а мiй уряд взяв останнє запозичення пiд 5,3% на 7 рокiв". Зайдемо на сайт www.сbonds.info і переконаємося, за якою ставкою у 2000 році уряд Ющенка провів реструктуризацію зовнішніх зобов'язань – 10 відсотків річних.
Шосте. "За цей час нам значно вдалось скоротити кiлькiсть збиткових підприємств, зараз вона трошки бiльше 28"%. Сотні, якщо не тисячі підприємців по всій країні, які стежили за т.з. дебатами, напевно, могли лише зітнути плечима. Адже секретом Полішинеля є те, що місцеві податкові інспекції відмовляються приймати декларації по податку на прибуток підприємств із збитковим значенням зобов'язань по цьому податку. В результаті платники податку або роблять авансові платежі, або роблять підприємство прибутковим на папері.
Сьоме. "Але якщо взяти цiлий рiк, ми в цьому роцi, як i в минулому, на 100% пiдняли бюджет, я вибачаюсь, виконали бюджет. I тiльки за рахунок перевиконання зборiв в бюджет нам вдалося значно покращити нащi соцiальнi показники". Бюджет ніхто не перевиконував – виконання планових показників декларується тією ж прес-службою Мінфіну на рівні 101 відсотка, і наївно вважати, що один відсоток перевиконання дає змогу "значно покращити наші соціальні показники".
Більше того, Ющенко дохідливо пояснив, за рахунок чого досягається це перевиконання – за рахунок тиску на підприємців, аби ті робили авансові платежі до бюджету. Бюджет перевиконано в іншому – в істеричній приватизації, коли її початкові показники перевищено вчетверо.
Восьме. "Мета вступу до Свiтової органiзацiї торгiвлi залишається, але нам треба ще переглянути тi протоколи, якi пiдписали нашi попередники. Бо тi умови, на яких пiдписанi цi протоколи, вони викликають в нас питання. Ми не зовсiм згоднi з такими пiдходами". Як уже повідомила низка ЗМІ, у дипломатичних колах столиці ця заява прем'єра щодо наміру дезавуювати протоколи про вступ до СОТу викликала, м'яко кажучи, настороженість – особливо у представництвах тих країн, з якими такі протоколи підписані.
Користі від такого кроку Україні – як кіт наплакав, а шкоди міжнародній та переговорній репутації – не оберешся.
Дев`яте. "Обленерго, i в чиї руки попали обленерго. Кому ви вiддали рубильник, i що сталося пiсля цього. Коли ви поїхали в Лондон i знайшли там покупцiв, i продали iноземним покупцям обленерго, i поставили всю Україну в залежнiсть". До вступу Ющенка на посаду прем'єр-міністра рівень розрахунків за електроенергію заледве сягав десяти відсотків; після його відставки – майже 90 відсотків.
Наведення порядку в платіжній дисципліні приватизованими обленерго не могло не примусити переглянути принципи свого господарювання і іншими розподільчими компаніями.
Десяте. "Щоб пiдняти рiвень заробiтної плати наших громадян, ми почали собiвартостi продукцiї рахувати пiдняття заробiтної плати." Що саме хотів сказати Янукович, можна здогадатися – чим вища питома вага заробітньої плати у собівартості продукції (як і у ВВП), тим краще громадянам, оскільки зростають їх доходи.
Однак насправді вийшов покруч, який мало хто зрозумів. Окрім того, Янукович лукавить – приписувати собі віднесення заробітної плати на валові витрати підприємства ( а саме так можна дешифрувати цю закручену тезу) – це вже занадто. Це аксіома бухгалтерського обліку.
Одинадцяте. Чому накопичувались борги, тобто я кажу про першу частину? Тому що монетарна політика попередніх урядів i в цілому політика, яка була до нас, вона стримувала стрімке зростання заробітної плати". Передусім, монетарна політика здійснюється не урядом, а Національним банком як незалежною інституцією, головною метою діяльності якого є стабільність національної грошової одиниці.
По-друге, Янукович фактично звинувачує уряд Ющенка в тому, що він не друкував грошей, за рахунок яких і зростали б номінальні (однак не реальні) зарплати.
По-третє, з цієї фрази визирають потворні обриси того, як саме Янукович у своїй новій (сподіватимемося, теоретичній) іпостасі "стрімко збільшуватиме зарплати" – не гребуючи в тому числі засобами виробництва Монетного двору, кнопку яких, очевидно, умикатиме гутаперчевий голова його передвиборчого штабу.
Завершимо словами Леоніда Кравчука: "На трибуні (в особі Януковича) стояв висококласний політик та економіст".