"Беспредел" в УАПЦ
02/05/2005 | stefan
02-2005 12:09 Майдан-ІНФОРМ, Київ
"Церковна революція" в УАПЦ
Завжди прикро, коли віра в Бога, замість поєднувати людей, протиставляє їх одне одному і змушує вдаватись до сили.
Не менш прикро, коли демократична революція, що відбулась в українському суспільстві, породжує "революції" на місцях, метою яких є всього лише захоплення влади.
Вчора , коли увага всієї України була прикута до Верховної Ради, де оголошували склад уряду, велика група людей на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") захопила приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві. Під час захоплення було побито кількох працівників Патріархії, в тому числі відомого письменника, публіциста і правозахисника Євгена Сверстюка.
Враховуючи неоднозначність, завжди присутню в церковних конфліктах, Майдан утримається від коментарів і пропонує вам розповідь очевидця.
***
додано: 05-02-2005
Олександра Проляка: Вияви християнської любові, або Бий священиків!
Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107596738.html
Вияви християнської любові, або Бий священиків!
Вчора я була присутня при релігійній революції, що справило на мене сильне враження. Розповім докладніше. Наша молодіжна організація Пласт Національна скаутська організація України має люб’язно надану кімнату в приміщенні Патріархії Української Автокефальної церкви, що по Трьохсвятительській, 8а. Я працюю там секретарем. Вчора, 4.02.05, десь приблизно о 15.45 до мене в канцелярію організації зайшли невідомі молодчики і попросили вийти, взявши лише тільки особисті речі. На моє резонне питання: а що, власне, відбувається? - Мені повідомили, що це – революція. Я спустилася вниз з речами з другого поверху, і квадратні хлопці перегородили сходинки наверх. Внизу було багато народу, приблизно 20 – 25 осіб, серед яких були священики та семінаристи.
Канцлер Патріархії о. Валерій (Копійка) намагався з’ясувати хто ці прибульці (він під юрисдикцією владики Ігоря, УАПЦ). Йому було заявлене, що це володарі приміщення (владика Мефодій, УАПЦ, він був присутній) і сунуто під носа якихось паперів, які він не встиг роздивитися. Я спитала у священиків, що відбувається. Мені пояснили, що це приміщення належить справжній Автокефальній церкві, а ті, хто його займав – розкольники, які були вигнані з церкви за єресь. Я не стала влазити в внутрішньоцерковні справи та пояснила головному з „братчиків”, що ми є не релігійна частка, а просто молодіжна організація і попросила дозволу забрати з приміщення наші юридичні документи (статут, свідоцтво про реєстрацію, податкові документи) та найважливіше – печатку. На це мені було заявлено – „все, що було ваше, стало наше” та „дєвочка, иди отсюда”. В міліцію черговому подзвонити не дозволили. Редактор газети „Наша віра”, літній дідусь Євген Сверстюк намагався подивитися документи у адвокатаа новоприбулих, але його відірвали силоміць. О. Валерій намагався прорватися наверх, де зберігался речі парафіян та документація патріархії, але його відтіснили. Від кинувся в кімнату, де знаходиться каплиця св. Дмитра Солунського, але його біля вівтаря відірвали від царських воріт та випхано в коридор. На той момент я була в каплиці, щоб мене не затисли. Коли я голосно закричала, що „це ж церква, він же священик! Що ви робите!” мені запропонували покинути приміщення.
Я побігла до приміщення Київського патріархату викликати міліцію, а коли повернулася, то побачила, як священика о. Валерія молодчики силоміць викидають з приміщення в сніг, б’ючи ногами! Таким же чином було викинуто і п. Євгена. Поки ми з працівницею газети піднімали бідного старого, о. Валерій в одній сорочці побіг ще раз викликати міліцію. Коли він повернувся, то намагався зайти в будинок хоча б за пальто, то його було брутально побито, затиснуто між залізною решіткою та кам’яним парканом. На нього матюкалися. Він дуже кричав, що йому зламають руку та ребра. Йому на допомогу кинулися двоє працівників, в тому числі і колишній політв’язень п. Шевченко. Їм також були нанесені тілесні пошкодження.
Наряд міліції, який проходив повз, зробив вигляд сліпоглухонімих. На крики зупинялися люди, які шли з фунікулеру та благали припинити бійку на території монастиря. Ворота паркану, який огороджує вхід, були замінені замки на вході в приміщення. Нарешті прибуло декілька нарядів міліції, з яких пустили тільки вибраних осіб. На наші питання міліціонери не відповідали і нас не слухали. Година пройшла в стоянні біля воріт та намаганні дізнатися хоч щось. Коли приїхало телебачення НТН, то з ними протилежна сторона навіть не схотіла розмовляти. Прибув викликаний п. Шевченко народний депутат, якого не пустили за паркан. Братчики насміхалися над нами. Директор галереї благала пустити її щоб вона була присутня при описі, бо боялася, що дорогоцінні ікони пропадуть. Міліціонери, які виходили на двір, вели себе дуже нахабно, сміялися, не називали своїх прізвищ та звань на наші прохання, щоб потім знати до кого звертатися. Брехали в очі. Спочатку нам, пластунам, яких я викликала телефоном, обіцяли, що ми зможемо забрати хоча б печатку, не кажучи вже про наше майно, а потім грубо відмовили, сказавши чекати рішення суду. На наші благання, що це є молодіжна неприбуткова неполітична і нерелігійна організація, діяльність якої буде блоковано, що нам просто дозволили перебувати тут, нам було відмовлено в будь яких контактах з „революціонерами”. На прохання потерпівших зняти побої та прийняти заяви їм сказали, що то їхнє право, але нічого за чотири години вдіяно не було. Коли нарешті все закінчилося, всі стали виходити з приміщення, стався некрасивий скандал між священиками через печатку канцелярії Патріархії, яку о. Валерій намагався забрати, бо він за неї відповідальний.
Не знаю, що буде далі, що вирішить суд і як вони самі розберуться, але знаю одне: я православна християнка (правда, не належу до автокефальної церкви, але ж православна!) від народження і видовище побиття одного православного священика при мовчазному схваленні інших православних священиків справило на мене страшне враження. Чи слід бути вірним церкви, в якій діється таке?
Чому міліція мені, як громадянці України, не називала своїх прізвищ та звань і грубо вела себе?
В кінці додаю заяву владики Ігоря про події, бо протилежна сторона ще нічого не оприлюднила.
З повагою, православна християнка і громадянка України, Проляка Олександра
Заява керуючого справами Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви з приводу захоплення приміщення Патріярхії //UAPC.ORG.UA
Під час засідання Верховної Ради України, на якому затверджувався склад Кабінету Міністрів, 4 лютого 2005 р. близько 16.00, велика група осіб кримінального вигляду на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") увірвалася до приміщення Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві та здійснила його захоплення. Було брутально побито відповідального секретаря газети "Наша віра", колишнього політв`язня Віталія Шевченка, канцлера Патріярхії протоієрея Валерія Копійку, силою викинуто з приміщення редактора газети "Наша віра" Євгена Сверстюка та працівників Патріярхії. Викликані на місце події працівники міліції не могли заспокоїти злочинців. Від часу проголошення себе "митрополитом Київським і всієї України" Валерій Кудряков ("митрополит Мефодій") неодноразово заявляв про свої претензії на користування майном Патріярхії. Він зумів домовитися про надання для богослужінь Андріївської церкви, ввів в оману або знайшов методи впливу на окремих посадових осіб і активно використовував образ "предстоятеля УАПЦ" для участи в довколавиборчих інтригах. З усіх церковних діячів України він найбільш відверто підтримував кандидатуру Віктора Януковича, а президента Леоніда Кучму незадовго до виборів нагородив винайденим Валерієм Кудряковим з цією метою церковним орденом. Церква Різдва Христового м.Тернополя, де править Валерій Кудряков, перетворилася у вересні-жовтні 2004 р. на передвиборчій майданчик. І ось після зміни влади й загрози втрати дотеперішніх покровителів Валерій Кудряков вирішив скористатися методом, не раз випробуваним ним за останні п`ятнадцять років на Тернопіллі: силою увірватися до чужого приміщення, поміняти замки й шукати впливових захисників, які б дали злочинцям юридичну підтримку. Провокаційний задум Валерія Кудрякова, котрий свого часу відбував покарання за ст. 206 КК СРСР ("злісне хуліганство"), розрахований на те, що нова державна влада України не схоче втручатися в міжконфесійні суперечки, аби не дати підстав для звинувачень у помсті за передвиборчі заяви деяких церковних діячів. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви не розглядає цей інцидент як вияв міжконфесійної боротьби. На приміщення Патріярхії здійснено злочинний напад, завдано значної матеріяльної шкоди й моральних збитків громадянам України. Постраждали матеріяльні цінності - ікони й інші освячені речі з каплиці Патріярхії та з виставки церковного мистецтва, що постійно діє при Патріярхії. Ми розглядаємо злочинний напад як звичайний кримінальний злочин і вимагаємо судити напасників згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу України. Категорично відкидаємо претензії цих осіб на належність до Української Автокефальної Православної Церкви: згідно з православними канонами та статутом Української Автокефальної Православної Церкви ці особи за грубі порушення канонів давно перебувають поза церковною огорожею. Сподіваємося, що брутальний вчинок Валерія Кудрякова та його оточення допоможе нарешті зрозуміти увесь цинізм ділків від політики, які протягом 2000-2004 рр. користувалися послугами цих осіб для руйнування Української Автокефальної Православної Церкви та поглиблення розколу української православної спільноти. Віримо в справедливість закону, в чесність і відповідальність нової влади, яка устами народного президента Віктора Ющенка в день його інавґурації запевнила всіх нас у праві на вільне сповідання віри та вибір свого церковного підпорядкування.
† Ігор Архиєпископ Харківський і Полтавський Керуючий справами Патріярхії
† Ігор Архиєпископ Харківський і Полтавський Керуючий справами Патріярхії
***
Інакше ніж "БЕСПРЕДЕЛ" це назвати ВАЖКО.
І чому НАША НАРОДНА міліція вела себе ТАК?
"Церковна революція" в УАПЦ
Завжди прикро, коли віра в Бога, замість поєднувати людей, протиставляє їх одне одному і змушує вдаватись до сили.
Не менш прикро, коли демократична революція, що відбулась в українському суспільстві, породжує "революції" на місцях, метою яких є всього лише захоплення влади.
Вчора , коли увага всієї України була прикута до Верховної Ради, де оголошували склад уряду, велика група людей на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") захопила приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві. Під час захоплення було побито кількох працівників Патріархії, в тому числі відомого письменника, публіциста і правозахисника Євгена Сверстюка.
Враховуючи неоднозначність, завжди присутню в церковних конфліктах, Майдан утримається від коментарів і пропонує вам розповідь очевидця.
***
додано: 05-02-2005
Олександра Проляка: Вияви християнської любові, або Бий священиків!
Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107596738.html
Вияви християнської любові, або Бий священиків!
Вчора я була присутня при релігійній революції, що справило на мене сильне враження. Розповім докладніше. Наша молодіжна організація Пласт Національна скаутська організація України має люб’язно надану кімнату в приміщенні Патріархії Української Автокефальної церкви, що по Трьохсвятительській, 8а. Я працюю там секретарем. Вчора, 4.02.05, десь приблизно о 15.45 до мене в канцелярію організації зайшли невідомі молодчики і попросили вийти, взявши лише тільки особисті речі. На моє резонне питання: а що, власне, відбувається? - Мені повідомили, що це – революція. Я спустилася вниз з речами з другого поверху, і квадратні хлопці перегородили сходинки наверх. Внизу було багато народу, приблизно 20 – 25 осіб, серед яких були священики та семінаристи.
Канцлер Патріархії о. Валерій (Копійка) намагався з’ясувати хто ці прибульці (він під юрисдикцією владики Ігоря, УАПЦ). Йому було заявлене, що це володарі приміщення (владика Мефодій, УАПЦ, він був присутній) і сунуто під носа якихось паперів, які він не встиг роздивитися. Я спитала у священиків, що відбувається. Мені пояснили, що це приміщення належить справжній Автокефальній церкві, а ті, хто його займав – розкольники, які були вигнані з церкви за єресь. Я не стала влазити в внутрішньоцерковні справи та пояснила головному з „братчиків”, що ми є не релігійна частка, а просто молодіжна організація і попросила дозволу забрати з приміщення наші юридичні документи (статут, свідоцтво про реєстрацію, податкові документи) та найважливіше – печатку. На це мені було заявлено – „все, що було ваше, стало наше” та „дєвочка, иди отсюда”. В міліцію черговому подзвонити не дозволили. Редактор газети „Наша віра”, літній дідусь Євген Сверстюк намагався подивитися документи у адвокатаа новоприбулих, але його відірвали силоміць. О. Валерій намагався прорватися наверх, де зберігался речі парафіян та документація патріархії, але його відтіснили. Від кинувся в кімнату, де знаходиться каплиця св. Дмитра Солунського, але його біля вівтаря відірвали від царських воріт та випхано в коридор. На той момент я була в каплиці, щоб мене не затисли. Коли я голосно закричала, що „це ж церква, він же священик! Що ви робите!” мені запропонували покинути приміщення.
Я побігла до приміщення Київського патріархату викликати міліцію, а коли повернулася, то побачила, як священика о. Валерія молодчики силоміць викидають з приміщення в сніг, б’ючи ногами! Таким же чином було викинуто і п. Євгена. Поки ми з працівницею газети піднімали бідного старого, о. Валерій в одній сорочці побіг ще раз викликати міліцію. Коли він повернувся, то намагався зайти в будинок хоча б за пальто, то його було брутально побито, затиснуто між залізною решіткою та кам’яним парканом. На нього матюкалися. Він дуже кричав, що йому зламають руку та ребра. Йому на допомогу кинулися двоє працівників, в тому числі і колишній політв’язень п. Шевченко. Їм також були нанесені тілесні пошкодження.
Наряд міліції, який проходив повз, зробив вигляд сліпоглухонімих. На крики зупинялися люди, які шли з фунікулеру та благали припинити бійку на території монастиря. Ворота паркану, який огороджує вхід, були замінені замки на вході в приміщення. Нарешті прибуло декілька нарядів міліції, з яких пустили тільки вибраних осіб. На наші питання міліціонери не відповідали і нас не слухали. Година пройшла в стоянні біля воріт та намаганні дізнатися хоч щось. Коли приїхало телебачення НТН, то з ними протилежна сторона навіть не схотіла розмовляти. Прибув викликаний п. Шевченко народний депутат, якого не пустили за паркан. Братчики насміхалися над нами. Директор галереї благала пустити її щоб вона була присутня при описі, бо боялася, що дорогоцінні ікони пропадуть. Міліціонери, які виходили на двір, вели себе дуже нахабно, сміялися, не називали своїх прізвищ та звань на наші прохання, щоб потім знати до кого звертатися. Брехали в очі. Спочатку нам, пластунам, яких я викликала телефоном, обіцяли, що ми зможемо забрати хоча б печатку, не кажучи вже про наше майно, а потім грубо відмовили, сказавши чекати рішення суду. На наші благання, що це є молодіжна неприбуткова неполітична і нерелігійна організація, діяльність якої буде блоковано, що нам просто дозволили перебувати тут, нам було відмовлено в будь яких контактах з „революціонерами”. На прохання потерпівших зняти побої та прийняти заяви їм сказали, що то їхнє право, але нічого за чотири години вдіяно не було. Коли нарешті все закінчилося, всі стали виходити з приміщення, стався некрасивий скандал між священиками через печатку канцелярії Патріархії, яку о. Валерій намагався забрати, бо він за неї відповідальний.
Не знаю, що буде далі, що вирішить суд і як вони самі розберуться, але знаю одне: я православна християнка (правда, не належу до автокефальної церкви, але ж православна!) від народження і видовище побиття одного православного священика при мовчазному схваленні інших православних священиків справило на мене страшне враження. Чи слід бути вірним церкви, в якій діється таке?
Чому міліція мені, як громадянці України, не називала своїх прізвищ та звань і грубо вела себе?
В кінці додаю заяву владики Ігоря про події, бо протилежна сторона ще нічого не оприлюднила.
З повагою, православна християнка і громадянка України, Проляка Олександра
Заява керуючого справами Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви з приводу захоплення приміщення Патріярхії //UAPC.ORG.UA
Під час засідання Верховної Ради України, на якому затверджувався склад Кабінету Міністрів, 4 лютого 2005 р. близько 16.00, велика група осіб кримінального вигляду на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") увірвалася до приміщення Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві та здійснила його захоплення. Було брутально побито відповідального секретаря газети "Наша віра", колишнього політв`язня Віталія Шевченка, канцлера Патріярхії протоієрея Валерія Копійку, силою викинуто з приміщення редактора газети "Наша віра" Євгена Сверстюка та працівників Патріярхії. Викликані на місце події працівники міліції не могли заспокоїти злочинців. Від часу проголошення себе "митрополитом Київським і всієї України" Валерій Кудряков ("митрополит Мефодій") неодноразово заявляв про свої претензії на користування майном Патріярхії. Він зумів домовитися про надання для богослужінь Андріївської церкви, ввів в оману або знайшов методи впливу на окремих посадових осіб і активно використовував образ "предстоятеля УАПЦ" для участи в довколавиборчих інтригах. З усіх церковних діячів України він найбільш відверто підтримував кандидатуру Віктора Януковича, а президента Леоніда Кучму незадовго до виборів нагородив винайденим Валерієм Кудряковим з цією метою церковним орденом. Церква Різдва Христового м.Тернополя, де править Валерій Кудряков, перетворилася у вересні-жовтні 2004 р. на передвиборчій майданчик. І ось після зміни влади й загрози втрати дотеперішніх покровителів Валерій Кудряков вирішив скористатися методом, не раз випробуваним ним за останні п`ятнадцять років на Тернопіллі: силою увірватися до чужого приміщення, поміняти замки й шукати впливових захисників, які б дали злочинцям юридичну підтримку. Провокаційний задум Валерія Кудрякова, котрий свого часу відбував покарання за ст. 206 КК СРСР ("злісне хуліганство"), розрахований на те, що нова державна влада України не схоче втручатися в міжконфесійні суперечки, аби не дати підстав для звинувачень у помсті за передвиборчі заяви деяких церковних діячів. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви не розглядає цей інцидент як вияв міжконфесійної боротьби. На приміщення Патріярхії здійснено злочинний напад, завдано значної матеріяльної шкоди й моральних збитків громадянам України. Постраждали матеріяльні цінності - ікони й інші освячені речі з каплиці Патріярхії та з виставки церковного мистецтва, що постійно діє при Патріярхії. Ми розглядаємо злочинний напад як звичайний кримінальний злочин і вимагаємо судити напасників згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу України. Категорично відкидаємо претензії цих осіб на належність до Української Автокефальної Православної Церкви: згідно з православними канонами та статутом Української Автокефальної Православної Церкви ці особи за грубі порушення канонів давно перебувають поза церковною огорожею. Сподіваємося, що брутальний вчинок Валерія Кудрякова та його оточення допоможе нарешті зрозуміти увесь цинізм ділків від політики, які протягом 2000-2004 рр. користувалися послугами цих осіб для руйнування Української Автокефальної Православної Церкви та поглиблення розколу української православної спільноти. Віримо в справедливість закону, в чесність і відповідальність нової влади, яка устами народного президента Віктора Ющенка в день його інавґурації запевнила всіх нас у праві на вільне сповідання віри та вибір свого церковного підпорядкування.
† Ігор Архиєпископ Харківський і Полтавський Керуючий справами Патріярхії
† Ігор Архиєпископ Харківський і Полтавський Керуючий справами Патріярхії
***
Інакше ніж "БЕСПРЕДЕЛ" це назвати ВАЖКО.
І чому НАША НАРОДНА міліція вела себе ТАК?
Відповіді
2005.02.05 | otar
Хтось обізнаний може прокоментувати подію і проблему? (-)
2005.02.06 | пух
Коротка справка про Кудрякова
Таку інфо про Кудрякова подає Російський сайт:http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_6186
Мефодий (Кудряков)
Ф.И.О.: Кудряков Валерий
Дата рождения: 11.03. 1949 г. 20 век
Церковная принадлежность Русская Православная Церковь
-
20 век
Украинская Православная Церковь-Киевский Патриархат
-
1998 г. 20 век
Украинская Автокефальная Православная Церковь
1998 г. 20 век
Биография
Родился 11 марта 1949 г. в м. Копиченци Гусятинского р-на Тернопольской области.
Окончил Московскую духовную семинарию и академию.
Рукоположен в сан священника в 1981 г.
В 80-е гг. служил в Тернопольской и Львовской епархиях Украинского экзархата Московской патриархии. Был осужден судом по ст. 206 УК УССР (злостное хулиганство). В 1987 г. запрещен в служении митрополитом Львовским Никодимом. В 1989 г. с помощью уполномоченного Совета по делам религий в Тернопольской области получил приход в этой области.
В 1990 г. перешел в УАПЦ и с помощью боевиков захватил кафедральный собор Тернопольской епархии МП. Синодом УПЦ (МП) сначала запрещен в служении, а затем лишен сана.
Возведен в епископы в 1995 г. Хиротонию совершили Патриарх УПЦ Киевского Патрархата Владимир (Романюк) и епископ Донецкий и Луганский Изяслав (Карга) (УПЦ КП).
В 1995-1998 гг. - епископ Хмельницкий и Каменец-Подольский, управляющий делами УПЦ КП.
В 1998 г. снова переходит в УАПЦ, основанную Иоанном (Боднарчуком) и Викентием Чекалиным
В 1998 г. - викарный епископ Кременецкий УАПЦ.
С 10 ноября 1998 г. - епископ, архиепископ Тернопольский и Подольский УАПЦ.
С 23 марта 2000 г. по 15 сентября 2000 г. - патриарший местоблюститель УАПЦ.
На Соборе УАПЦ избран 15 сентября 2000 г. Предстоятелем Украинской Автокефальной Церкви (с 16 октября 2000 г. и.о. Патриарха УАПЦ) вместо умершего патриарха Димитрия Яремы.
Митрополит Тернопольский и Подольский.
Должности и места служения
Хмельницкая
14.11. 1995 г. 20 век -
16.10. 2000 г. 20 век
Украинская Автокефальная Православная Церковь
15.09. 2000 г. 20 век
2005.02.06 | пух
Коротка справка про арх. Ігоря Ісіченка
Той самий сайт про арх. Ігоря Ісіченка подає такеhttp://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_6734
Игорь (Исиченко)
Ф.И.О.: Исиченко Юрий Андреевич
Дата рождения: 1956 г. 20 век
Дата пострига: 1992 г. 20 век
Церковная принадлежность Украинская Автокефальная Православная Церковь
Биография
Юрий Исиченко родился 28 января 1956 г. в Мурапталовском совхозе Куюрґазинского р-на в Башкирии. В том же году семья переехала в город Балаклею Харьковской области.
В 1979 г. закончил филологический факультет Харьковского университета (поступил в 1974) по специальности - украинский язык и литература.
Преподавал украинскую литературу в средней школе № 6 в городе Балаклее.
С февраля 1980 г. - преподаватель (позднее доцент) в Харьковском государственном университете на филологическом факультете по кафедре истории украинской литературы.
В 1987 г. защитил кандидатскую диссертацию "Киево-Печерский патерик в историко-литературном процессе XVI-XVIII вв. на Украине" по филологии.
В 1988-1990 гг. принимал активное участие в создании Общества украинского языка им. Тараса Шевченко и Народного движения Украины (Рух) на харьковщине, работал в общественно-политической организации "Спадщина".
15 февраля 1990 г. организовал инициативную группу для создания православного братства, 7 июля 1990 г. возглавил Украинское Православное Братство на Харьковщине, которое позднее вошло во Всеукраинское братство апостола Андрея Первозванного УАПЦ. 13 декабря 1991 г. - 12 декабря 1992 р. стоял во главе Всеукраинского братства апостола Андрея Первозванного УАПЦ.
Монашеский постриг (с именем Игоря) принял 12 марта 1992 г. в Михайловском Златоверхом монастыре г. Киева УАПЦ (тайно).
С благословения Патриарха Киевского и всея Украины Мстислава 20 декабря 1992 г. возведен во иеродиакона, 4 января 1993 г. - в иеромонаха.
12 июля 1993 г. хиротонисан во епископа Харьковского и Полтавского.
В 1996 г. в УАПЦ произощел раскол. 26 ноября 1996 г. в Киеве, в церкви Николы Набережного состоялся Всеукраинский Архиерейский Собор Украинской Автокефальной Православной Церкви. Собор принял решение запретить в священнослужении за нарушения Устава УАПЦ Патриарха Димитрия (Ярему) и отчислить его за штат. Собор также принял решение упразднить в УАПЦ пост Патриарха до воссоединения всех Православных Церквей Украины. Управляться в этот период УАПЦ будет Архиерейским Собором и местоблюстителем Патриаршего Престола. Местоблюстителем на Соборе был избран блаженнейший митрополит Тернопольский и Волынский Василий (Боднарчук), брат покойного митрополита Иоанна Боднарчука. Собор также подтвердил запрещение в священнослужении епископа Харьковского и Полтавского Игоря (Исиченко).
29 мая 1997 г. Поместным Собором УАПЦ возведен в сан архиепископа.
17 октября 1996 г. указом патриарха Димитрия назначен управляющим делами Патриархии УАПЦ.
В 1998 г. окончил Коллегию Патриарха Мстислава в Харькове со степенью бакалавра.
14 сентября 2000 г. избран на должность управляющего Поместным Собором УАПЦ.
27 сентября 2000 г. назначен особым представителем митрополита УАПЦ Костантина на Украине.
С 1998 г. - ректор Колегии Патриарха Мстислава в Харькове.
С 2002 г. - директор Украинского центра византологии и патрологии.
Основные научные интересы - литература украинского барокко, жанры средневековой прозы, взаимодействие литературы и религии, творчество Тараса Шевченко, история христианской Церкви.
Труды:
Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI - початку XVIII ст. на Україні. - К.: Наук. думка, 1990. - 180 с.
Історія Христової Церкви в Україні: Конспект лекцій для студентів духовних шкіл. - Харків, 1999. - 265 с.
Загальна церковна історія: Підручник для вищих духовних шкіл. - Харків: Акта, 2001. - 601 с.
Монашество давнього Єгипту. - Харків: Акта, 2002. - 214 с.
Історія Христової Церкви в Україні. - Харків: Акта, 2003. - 471 с.
Самоучитель украинского языка (К.: Вища школа, 1989; 2-е вид. - К.: Вища школа, 1990) (в соавторстве В.С. Калашником и А.О. Свашенко).
Должности и места служения
Харьковская
1993 г. 20 век
Украинская Автокефальная Православная Церковь
25.02. 2000 г. 20 век -
16.10. 2000 г. 20 век
2005.02.06 | пух
Короткий висновок
Аналізуючи дати, подані у приведених біографічних довідках, бачимо, що за версією "Благотворительного фонда "Русское Православие""п. Кудряков служить в УАПЦ з 15 вересня 2000 р.,
а арх.ігор Ісіченко з 25 лютого 2000 р. по 16 жовтня 2000 р.
Тобто за версією Російського Православія переворот в УАПЦ відбувся ще у 2000 р.
2005.02.08 | один_козак
Новини по цій темі
Стаття Євгена Сверстюка "Осквернення храму" та звернення поважних осіб УАПЦ.http://www.uaoc.kiev.ua/bratstvo/index.php
2005.02.08 | teodor
Re: Хтось обізнаний .....
У Києві зловмисники напали на приміщення патріархії УАПЦМарія ОСТЕРСЬКА
4 лютого надвечір бригада кримінального вигляду на чолі з самозваним предстоятелем Української автокефальної православної церкви Мефодієм (Кудряковим) увірвалася у приміщення патріархії УАПЦ, що на території Михайлівського Золотоверхого собору. Нападники побили людей, які перебували в кабінетах патріархії, зокрема, протоієрея Валерія Копійку та відповідального секретаря газети «Наша віра», колишнього політв'язня Віталія Шевченка, а редактора цієї газети, 75-річного Євгена Сверстюка, також колишнього політв'язня, силою викинули з будівлі. Міліціонери, викликані на місце події, заледве змогли виставити нападників на вулицю та оплом-бувати приміщення.
Будівля, де, окрім патріархії УАПЦ, розміщується ще й Свято-Дмитрівська церква, Український центр візантиністики і патрології, редакція газети «Наша віра», столичний офіс Національної української скаутської організації «Пласт», опечатана ще й досі, отже, священиків, журналістів і працівників Центру туди не пускають.
«Від часу проголошення себе «митрополитом Київським і всея України» Валерій Кудряков («Митрополит Мефодій» ) неодноразово заявляв про свої претензії на користування майном Патріархії, йдеться в офіційній заяві владики Ігоря. — Він зумів домовитися про надання для богослужінь Андріївської церкви, ввів в оману або знайшов методи впливу на окремих посадових осіб і активно використовував образ «настоятеля УАПЦ» для участі в білявиборчих інтригах. З усіх церковних діячів України він найбільше відверто підтримував кандидатуру Віктора Януковича, а Президента Леоніда Кучму незадовго до виборів нагородив винайденим з цією метою церковним орденом». Церква Різдва Христова в місті Тернополі, де служить Валерій Кудряков, перетворилася у вересні-жовтні 2004 р. на передвиборчий майданчик. Митрополит виступив у передвиборчий період з відвертою підтримкою кандидата в президенти Віктора Януковича.
Патріархія УАПЦ не розглядає цей інцидент як прояв міжконфесійної боротьби, а розцінює як «звичайний злочин». «Те, що відбулося, — ганебно для духовних осіб, які керували цими діями у день, коли формувався новий український уряд, — каже народний депутат України, отець Юрій Бойко. — Те, що в цій Церкві сьогодні є певний розкол, юридично не оформлений, заводить у тупик, передусім митрополита Тернопільського Мефодія (Кудрякова), який з порушенням пунктів Собору згадується у багатьох церквах як предстоятель УАПЦ». Насилля породжує зворотну реакцію, вважає отець Юрій. Це може призвести до того, що частина парафіян відвернеться від церкви.
http://umoloda.kiev.ua/number/363/116/13117/
2005.02.05 | Хвізик
Хто над мєнтами старший?Хай працює,а не займається соціалізмом(-
2005.02.05 | Василь Гулeй
пара тeхнічних питань:
- фоти /відeо побиття є?- очeвидці, які могли б дати свідчeння? я маю на увазі, у письмовій формі?
- чи міліція щось запротоколювала?
- побої в когось дeсь були зняті? для цього трeба нe міліцію викликати, а шидку;
народ, цe ж важливо! поки зараз Піскун намагається збeрeгти крісло, трeба підготувати матeріали і скинути йому, та й в адміністрацію ноого прeзидeнта, та й до п`ятого каналу...
хтось можe цим зайнятися? Mentbuster? Людмила Коваль?
2005.02.05 | otar
Re: пара тeхнічних питань:
> - очeвидці, які могли б дати свідчeння? я маю на увазі, у письмовій формі?У нас у статтях уже стоїть готове свідчення.
> народ, цe ж важливо! поки зараз Піскун намагається збeрeгти крісло, трeба підготувати матeріали і скинути йому, та й в адміністрацію ноого прeзидeнта, та й до п`ятого каналу...
Згоден. Крім 5 каналу. На нього тепер надії нема.
2005.02.05 | Василь Гулeй
Re: пара тeхнічних питань:
otar пише:> > - очeвидці, які могли б дати свідчeння? я маю на увазі, у письмовій формі?
>
> У нас у статтях уже стоїть готове свідчення.
я маю на увазі людeй, які могли б vласноруч написати скаргу і звeрнутися з нeю до праоохоронних органів. тобто до міліції та до прокуратури, згубивши на цe дeкілька годин часу. і їм потрібeн юрист, який би знався на процeдурних питаннях, допоміг би оформити скарги та прослідкував би за їх розглядом. якщо я нe помиляюся, на Майдані є дeкілька юристів. прохання про їх допомогу слід було б повісити на пeршій сторінці майдану.
2005.02.05 | Хвізик
Re: пара тeхнічних питань:
Василь Гулeй пише:> - побої в когось дeсь були зняті? для цього трeба нe міліцію викликати, а шидку;
Швидку мали б викликати мєнти, як тільки отримали інформацію про бійку!
2005.02.05 | Василь Гулeй
Re: пара тeхнічних питань:
> Швидку мали б викликати мєнти, як тільки отримали інформацію про бійку!...а коли гора нe йдe до магомeта, магомeту трeба йти до гори.
по-моeму, так.
© 2005 http://VinniPuh.in.the.BigLes.org
2005.02.07 | один_козак
Re: "Беспредел" в УАПЦ
Справа розвивається:06:02:05 07:43 ::[ Леонід з клубу ]
Бандюки ще бадьорі і не каються. Безглуздя чи провокація?
„І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!”
(Вихід, 14:8)
Хто підходив сьогодні до хвіртки на вході до Патріархії УАПЦ, міг бачити там напис про те, що буцім-то в даному приміщенні відбувається ремонт, а всі парафіяни запрошуються на службу до Андріївської церкви.
Пан Кудряков, що з Божого попущення називається "митрополитом Мефодієм", продовжує вражати. Схоже, той пан настільки далекий від життя церкви, яку прагне очолювати, що розраховував після цілком бандитського захоплення приміщення Патріархії його найманцями, після побиття о. Валерія й інших дуже поважних людей, після всіх тих образ, які зазнала від нього Церква, за допомогою такого дешевого викрутаса перевести наших парафіян до себе??? Ще раз бачимо, що природною була для цієї людини підтримка Януковича на президентських виборах. Як же архібандитові не підтримати бандидата?
Ми таки ходили сьогодні до Андріївської церкви. У середину, правда, мало хто заходив. Ходили після того, як вже відслужили під хвірткою Патріархії. Перехожим біля Андріївської було цікаво читати наші плакати, і ми охоче пояснювали, чому цим сонячним, морозним ранком стоїмо на сходах Андріївської церкви. Дехто з людей, що нам зустрілися, розповідав і власні враження від кудряковського „благочестя”. Було бажання розповісти все те й людям, що ходять на службу до Андріївської. Але ж вона була практично порожня! Для чого ж панові Кудрякову ще й наше приміщення? Щоб і там оселилося таке запустіння?
Ще цікаво, що наші парафіянки, котрі заходили в середину, чули, ніби пана Мефодія Кудрякова там поминали як ПАТРІАРХА! Може їм почулося?
На що розраховує цей добродій? Може думає, що знайшов собі нову „кришу”, вже серед помаранчевих лідерів? Якщо так, то сподівання його напевне марні. Бо ВАЮ і пані Юля – то наші брат і сестра. Ми з ними маємо спільне прагнення правди і свободи. А архибандит з бандидатом вже давно переможені на Майдані. Бо сила - в правді.
http://www.uaoc.kiev.ua/bratstvo/forum.php?File=1107711802.txt
2005.02.07 | один_козак
Re: "Беспредел" в УАПЦ
Історію конфлікту можна читати тут:http://www.uaoc.kiev.ua/bratstvo/index.php
Там багато написано. Для тих, хто не горить бажанням розплутувати всі ті вузли, скажу коротко. Все це є конфліктом між людьми, які безкомпромісно прагнуть, щоб в Україні була помісна православна церква, яка б за політикою не забувала свого завдання, покладеного на неї Богом, у якій би мирянам не їв очі сором за архієреїв... Це з одного боку. З протилежного боку - люди, що попри все прагнуть недопустити появи в Україні церкви, незалежної від московських і всяких інших політиків, і в той же час канонічної, визнаної світовою православною спільнотою. А також - як завжди: користолюбці, владолюбці, авантюристи.
В добу кучмізму багато відносно порядних людей не знаходили в собі мужності або вважали за розумне мовчати про злі речі заради якогось миру, "єдності" (з чим???)... Але тепер, коли порівняно легко, випроставшись, говорити, що ось це - чорне, а це - біле, такому конформізму з мерзотою немає жодного виправдання.
Валерій Кудряков (Він же "митрополит Мефодій", він же "Валєрка Басмач") - аналог Януковича на церковному напрямку. Є ознаки спільного авторства обох цих "проектів".
Кудряков ніби навмисне був засланий до УАПЦ, щоб робити ганьбу.
(http://www.uaoc.kiev.ua/bratstvo/forum.php?File=1057492246.txt) Пізніше дамо ще деталей про цього "персонажа".
До речі, застерігаю політиків, яким він сьогодні, після програшу януків, "строїть глазки". Цей чоловік колись вже чинив подібні дії в УАПЦ, а потім "тіпа" покаявся. Сьогодні бачимо, чого варте його покаяння. Отже, Кудрякову - громадську люстрацію.
2005.02.07 | catko
над питанням вже працюється
в понеділок після обіду буде детальніша інфа.до речі - кудряков крім всього рештого добре відомий в певних колах контрабандист українських історичних цінностей за кордон. звідти і братки в нього.
2005.02.08 | catko
поки що ситуація така:
для постраждалих знайшли тимчасово куди приткнутись.на вуха поставлені всі кого тільки можна аж до вр.
силовим способом втручатись в церковні розборки ніхто не хоче.
бандюки чітко свідомо вибрали політичний момент коли вся увага була прикута до призначення кабміну.
ющенко зробив стратегічну помилку коли якимось чином кудряков був серед тих хто давав йому благословення після інавгурації разом зі всіма іншими конфесіями - тим самим створена видимість приводу одобрення з боку президента.
кудряков колись по молодості сидів - чи то за крадіжку, чи то за розбійний напад.
розглядається як один з варіантів вирішення: відновлення статус кво - всі повертаються де були. далі хай все йде через суд хто там які претензії має.
2005.02.08 | один_козак
Re: поки що ситуація така:
catko пише:> ющенко зробив стратегічну помилку коли якимось чином кудряков був серед тих хто давав йому благословення після інавгурації разом зі всіма іншими конфесіями - тим самим створена видимість приводу одобрення з боку президента.
Я б не називав це помилкою, та ще й стратегічною, Ющенка. Таке враження, що Кудрякова йому підсунули. Ну й що, що той його благословляв? Прикметно, що запрошення на інаугурацію до арх.Ігоря надійшло з запізненням. Може сам Кудряков "від скудості ума" подумав, що це йому дуже розв'язує руки? Але хто з нормальних віруючих УАПЦ таке подумає? Серед нас, парафіян каплиці Димитрія Солунського, тоб то саме тих, кого бандота позбавила храму на цей час, ставлення до ВАЮ більш, ніж приязне. Є велика довіра і, ми так думаємо, розуміння прагнень і почуттів нашого вистражданого Президента. Отже, інтриган і пристосованець Кудряков не може поставити на нього пляму в наших очах.
> кудряков колись по молодості сидів - чи то за крадіжку, чи то за розбійний напад.
Якщо вірити інформації офіційного сайту УПЦ МП, він мав 206 статтю ("за злостное хулиганство").
> розглядається як один з варіантів вирішення: відновлення статус кво - всі повертаються де були. далі хай все йде через суд хто там які претензії має.
Нормальний був би хід.
2005.02.09 | пух
Re: поки що ситуація така: (Анатолій)
09-02-2005 15:47, АнатолійБандити в рясах...
Сьогодні, 9 лютого, в УНІАН відбулася прес-конференція на тему „Колишні прихильники Віктора Януковича в Києві здійснили погром редакції всеукраїнської газети „Наша віра” і канцелярії Патріархії УАПЦ, які під час передвиборчої кампанії виступали проти втягування УАПЦ в агітацію на боці провладного кандидата”. В прес-конференції взяли участь доктор філософії, головний редактор газети „Наша віра” Євген Сверстюк, канцлер Патріархії УАПЦ, настоятель церкви Св. Димитрія Солунського Протоієрей Валерій Копійка, народний депутат України, Голова підкомітету з питань релігії ВРУ Михайло Косів та відповідальний секретар Всеукраїнського Братства Св. Ап. Андрія Первозванного УАПЦ, повідомляє кореспондент ІА „Гаряча лінія”.
Як повідомлялося, під час засідання Верховної Ради України, на якому затверджувався склад Кабінету Міністрів, 4 лютого 2005 року близько 16.00, велика група осіб злочинного вигляду на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") ввірвалася до приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві і зробила її захоплення. Були грубо побиті відповідальний секретар газети "Наша віра", колишній політв'язень Віталій Шевченко, канцлер Патріархії протоієрей Валерій Копійка, силою викинутий із приміщення редактор газети "Наша віра" Євген Свестюк і працівники Патріархії. Викликані на місце події працівники міліції не змогли заспокоїти нападаючих.
Від часу проголошення себе "митрополитом Київським і всея України" Валерій Кудряков ("митрополит Мефодій) неодноразово заявляв про свої претензії на користування майном Патріархії. Він зумів домовитися про надання для богослужінь Андріївської церкви, ввів в оману або знайшов методи впливу на окремих посадових осіб і активно використовував образ "настоятеля УАПЦ" для участі в білявиборчих інтригах. З усіх церковних діячів України він найбільше відверто підтримував кандидатуру Віктора Януковича, а Президента Леоніда Кучму незадовго до виборів нагородив винайденим з цією метою церковним орденом. Церква Різдва Христова в місті Тернополі, де служить Валерій Кудряков, перетворилася у вересні-жовтні 2004 р. у передвиборну площадку.
Валерій Копійка під час зустрічі з журналістами розповів про те, що сталося 4 лютого і наголосив на тому, що дана ситуація лежить поза розв’язанням проблем міжконфесійних відносин. „Це незаконний злочинний напад, що підпадає під дію Кримінального кодексу”, - зазначив він. Він нагадав, що він досі не має доступу до приміщення Патріархії. „Парафіяни цілий тиждень молилися на морозі під брамою Патріархії”, - зазначив він.
Євген Сверстюк зазначив, що „в Україні є дуже велика проблема з православною церквою”.
„Де у нас взявся владика Мефодій я точно пояснити не можу, але я точно знаю, що він руйнує Автокефальну церкву, яка колись мала добрий імідж”, - наголосив Євген Сверстюк. „Якщо нам потрібна люстрація, то вона нам потрібна передусім в церкві”, - додав він.
Він також нагадав, що це був перший випадок, коли було погромлено редакцію газети, „і ця газета називається „Наша віра”. „Виявилося, що ряса є дуже зручною маскою”, - зазначив Сверстюк. „Я думаю, що це дуже злий, диявольський виклик новій владі”, - зазначив він.
Народний депутат Михайло Косів під час свого виступу класифікував події, які сталися 4 лютого, як „звичайнісінький бандитизм”. „Я це не можу інакше назвати”, - додав він.
Відповідаючи на питання журналістів про те, чи робилися спроби з боку Кудрякова якось домовитися щодо використання приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві, претензії на яке він неодноразово виявляв, Валерій Копійка відповів, що ніяких претензій раніше висловлено не було. Також не було ніяких заяв до суду.
2005.02.09 | catko
тільки що 5 канал удружив
славнозвісний жовтий порист і поборник опозиції вересень запросив у студію мефодія-кудрякова і дав йому спокійно висказати все що той думає.2005.02.09 | один_козак
Re: тільки що 5 канал удружив
catko пише:> славнозвісний жовтий порист і поборник опозиції вересень запросив у студію мефодія-кудрякова і дав йому спокійно висказати все що той думає.
Що він там молов? І що, це було дуже переконливо?
2005.02.09 | catko
сам я не встиг подивитись. зі слів домашніх
основні тези які переказали: о.ігор це ніхто в уапц, він прихватизував церковне майно, оренда-оренда-оренда, тільки папери і ніякої політики, не перебивайте мене сину мій.може на сайті щось буде.
2005.02.10 | один_козак
Re: сам я не встиг подивитись. зі слів домашніх
catko пише:> основні тези які переказали: о.ігор це ніхто в уапц, він прихватизував церковне майно, оренда-оренда-оренда, тільки папери і ніякої політики, не перебивайте мене сину мій.
> може на сайті щось буде.
Сьогодні вранці інформований чоловік мені пояснив, що в ефірі був не сам Кудряков, а інший басмач (забув, як він іменується). Це саме той, що наніс о.Валерію прикметний удар ногою.
Той чоловік каже, що вищеозначений басмач виглядав не надто переконливо, а Вересень своїми запитаннями, тощо, підсилив таке враження.
Головне, що є зрушення в громаді. УАПЦ не дуже велика кількісно, а горизонтальні комунікації налагоджені порівняно непогано. Над цим цілеспрямовано працюється. Тому тут якщо один владика в одному місті в одній проповіді промовив випадково щось на кшталт "слоня без голко вушки", то незабаром наші парафіяни по всій Україні знають про таку кумедію. Отже, навряд чи комусь ще не відомо, хто такий Мефодій Кудряков. Зараз іде процес осмислення стану церкви й пошук шляху (тактики) її очищення. Тому є надія, що та частина громади УАПЦ, яка раніше заради конформізму або від незнання обставин трималася Кудрякова, разом з нами на спеціально скликаному соборі прийме потрібні рішення і басмачі підуть гуляти геть.
2005.02.10 | Navigator
Маючи великий досвід в створенні паралельної реальності
наші недруги будуть плодити хаос, як і на протязі останніх століть.Самі ми теж дуже схильні бути учасниками хаосу.
Тільки допомога держави у визнанні нашої церкви церквами-сестрами і Вселенським патріархом відправить оборотнів у рясах на військову пенсію.
2005.02.10 | один_козак
10 лютого - нові матеріали
На сайті Братства св. ап. Андрія Первозваного додано нові тексти по темі, що пояснують деякі вельми важливі речі з історії проблеми:"Заява керуючого справами Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви з приводу захоплення приміщення Патріярхії"
і
"Відкритий лист предстоятелю УАПЦ митрополиту Мефодію"(Забули поставити підпис).
Обидва тексти тут:
http://www.uaoc.kiev.ua/bratstvo/index.php
2005.02.15 | Sztefan von Seitz
Оффтопік про СБУ: який парадокс долі!...
Вперше СБУ очолює БАПТИСТ. Це з тих, кого раніше КГБ садило і виганяло з роботи...