Після гулянки у Луценка пограбовано журналіста «України Молодої»
06/06/2005 | Мінор
В переддень Дня Журналіста банально пограбовано кореспондента «України Молодої» Івана Леонова, який повертався додому з прийому для журналістів організованого Міністром внутрішніх справ. Перед самим домом його перестріли незнайомі і відібрали гроші та мобільний телефон.
Пікантність ситуації у тому, що саме того дня на прийомі Міністр вручав іменну вогнепальну зброю журналістам, які найбільше наражаються на небезпеку пов‘язану і з виконанням своїх професійних обов‘язків. Судячи зі списку тих, кому дісталися міністерські пістолети, Юрій Луценко вважає найбільш ризикованою роботу кореспондентів телеканалу ICTV, газети «Факти» та особисто - Володимира Скачка. Тим часом відомий журналіст-криміналіст Олег Єльцов, який уже пережив кілька нападів, а згідно плівок Мельниченка у 2000 році тільки дивом уникнув розправи – пістолет не отримав, як і Іван Леонов. Втім, В‘ячеслав Піховшек, пішов з прийому Міністра МВС без іменної зброї також...
І-Репортер
Відповіді
2005.06.06 | Мінор
Прес-секретар Інна Кисіль пояснила, що списки на зброю
та на запрошення складала не вона, а прес-служба. Ну слава Богу, а то ми подумали, що Луценко запрошував Скачка та Піховшека особисто2005.06.06 | AxeHarry
Re: Прес-секретар Інна Кисіль пояснила, що списки на зброю
Cikavo, a xiba pan S. uspishno projshov narkologichni testy na alkogol? (taka bomazhka potribna pry otrymanni dozvolu na zbroju, v tomu chysli i na gazovu ta gumovu)....2005.06.08 | Майдан
Напевно використали спиcки складені при Кравченку та Білоконю.
Нас до Луценка не запросили і пістолета не дали.Хоча матеріали з Майдану беруть і надсилають повідомлення про те що "взяли до роботи"
2005.06.09 | Чучхе
Чому ніхто не скзав, що пиятики журналістів в МВС є аморальними
Що це, блін, за "пір во врємя чуми"? Кто оплачівал ето ізобіліє? Цей блін мудак Луценко, який зробив собі супер-піар з того, що бачиш, розплатився в їдальні? Общєство чістих тарєлок, однако... Але чомусь ніхто не питає, за які це гроші відбувається (а я відзначу, що на днях журналістів за держкошт поїли й годували всі - від Київміськадміністрації до ХК "Київенерго". І жукрналісти, що найбільш вражає, йшли, жерли бутерброди і хвалилися подарунками. ЖахливоДля довідки. Дозвіл на носіння вогнепальної зброї, навіть іменної, видає дозвільна система в місцевому РУГУ, а не міністр МВС, однозначно. Між іншим, цікаво, Луценко, вручав пістолети хоча б маючи висновок з психушки про неперебування нагороджених на обліку в ПНД? Думаю, ні. Так само певен, що він не переймався наявністю у нагороджених вдома вогнетривких шаф - необхідної умови для придбання вогнепальної зброї.
2005.06.09 | Майдан
не пиятика а зустріч з журналістами
Так у всякому разі це напевно називалося.В принципі скільки пити на зустрічі і чи перетворювати це на персональну пиятику вирішує напевне сам журналіст , а не запрошуюча сторона.
А от по яких видаткових статях це фінасувалося дійсно цікаво.
2005.06.09 | Чучхе
Угу, зустріч. Яка випадково співпала з Днем журналіста
і з роздачею пістолетів.Між іншим, таке ж якщо вірити Коробвій дійство було і у Президента
По случаю Дня журналиста на Банковую позвали, как было обозначено, руководителей ведущих СМИ. Интернет, кстати, был любопытно представлен: “Телекритикой” и “Украинской правдой”. А так — телеканалы разные до выборов долгое время дравшие Ющенко, как лакея в трактире, и такие же в большинстве газеты.
Ну вот, пришли они за поздравлениями в честь своего профессионального праздника. И ждут-пождут. Ну, это вообще хроника такая: Президент же у нас не король какой-нибудь, для которого точность — проявление вежливости. Он лакей. Причем, видимо, по призванию. Поэтому у него другие критерии.
Ну, час прошел. Никто ничего не объясняет. Президента нет. Главный редактор “Зеркала недели” Владимир Палыч Мостовой встает и уходит. Я себе представляю завистливо-жалобно-собачьи взгляды в его свободную спину, и мне приятно…
Еще через пол-часа уходит редактор “Сильских вестей” Сподаренко — все-таки многолетняя оппозиционная привычка, видимо, влияет на положение хребта.
Еще через полчаса не без мук уходит редакторша “Дня” Ившина. Тут без комментариев. Из сострадания к Марчуку, который уже три месяца с койки не встает.
Короче. По разным причинам трое разных людей заявили о своем понимании человеческого и профессионального достоинства. Всё. Остальные не дернулись. Два с половиной часа ждали поздравлений. Встреча холуев с царствующим лакеем состоялась.
Не, народ, рабы — это не обстоятельства. Это происхождение. И ладно бы свершилась мечта рабов — купить себе хорошего хозяина. Купили ж, какой был. И отчетливо понимают это. Но уже преимущественно готовы к рабьей своей судьбе. Никакой цензуры, конечно. Свобода! Ага. Но всё постепенно пойдет у наших “ведущих” СМИ сначала, по кругу. По спирали. “Вышел на ярмарку Ванька-холуй, за три копейки показывал…” Виртуальное отображение виртуальной реальности.
http://www.obozrevatel.com/news/2005/6/8/18182.htm