МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Шляхи які обирають нас...

01/03/2006 | rais
15 років в Україні при владі і на ключових посадах
люди, яким байдужі національні інтереси держави... Відверто процес еволюції від комунізму до кучмізму - це зрада Україні. Звягільські і Лазаренки, Крючкови і Довгані, Медведчуки і Дубіни, Бокаї і Ахметови... Енергетика і Крим, ядерна зброя і Тузла, 80 відсотків економіки України під контролем російського криміналу...
"Братня" рука завжди мала в Україні своїх холуїв, яких ми толерантно звемо корумпованою елітою. Події 2004 року і їх розвиток у 2005 році, спроба українського суспільства вплинути на політичні процеси і як наслідок змінити на краще своє життя знайдуть своє відображення на виборах 2006 року. Як оцінюють українці в регіонах розвиток передвиборчих перегонів. Просимо надавати своє бачення і аналітику.
Громадське суспільство повинно реагувати на всі процеси що відбуваються в Україні. Наводимо приклад такого бачення з півдня України.

Партія "Батьківщина": зміна політичного курсу та її наслідки на прикладі територіальної організації.
Те, що ВО "Батьківщина" не є партією в повному розумінні слова, оскільки єдиним її публічним гравцем незмінно виступає ЮВТ, відомо всім. Більше того, інтереси сторін у вказаній структурі антагоністичні. З одного боку - харизматичний лідер, якому його харизма дозволяє дивитись на створену ним партію, як на елемент приватної справи, ба навіть власності. З іншого так званий "партійний актив", що намагається паратизувати на загальнонаціональній популярності цього лідера, виборюючи таким чином для себе депутатські місця, державні посади та інші преференції. Користі від такого співіснування жодна зі сторін, по великому рахунку, не має. ЮВТ не потребує регіональних команд, оскільки на неї й так працюють найпопулярніші медіа. А регіональні команди сповна відчують на власній шкірі стару аксіому політики: недбало структуровані угрупування завжди відставатимуть від мобільних і динамічних центрів впливу на них. Тобто вже відчули, але це тільки початок.
В принципі, "Батьківщина" є партією авторитарною, з усіма притаманними таким об'єднанням атрибутами: харизматичний лідер (те, що він жінка, ще більше підкреслює вказаний партійний імідж), пасіонарний актив, політична не прогнозованість. Здавалося б, для успіху її в суспільстві є всі передумови, і треба тільки плекати і пестити сформований кадровий потенціал, роблячи з нього слухняних "солдатів партії"". Радикалізм фюрера і пасіонарність фаланг здійснюватимуть магічний вплив на численних сим патиків, а відтак на їхні сім'ї і все суспільство в цілому. Але цього не сталося. Як раз навпаки, пасіонарії з болем у серці (не в тому, що з'явилось в партійній символіці) залишають Лави об'єднання. Змінилися партійні кольори. Те що вонфлагадують "тамплієрські" (чи "польські"), нехай не вводить нікого в оману. Змінився політичний курс.
На останніх президентських виборах основні гравці позиціонували себе (дуже схематично) таким чином. Ющенко -- це "Америка". Янукович -- "Росія". ЮВТ була "патріоткою", тобто очолюване нею об'єднання своїмьключовим словом обрало саме патріотизм, опору на власні сили. Тим парадоксальніше, що зараз відбувається процес трансформації, коли на зміну так званим "патріотам" в

регіональних організаціях (принаймні на Півдні і Сході) приходять "русофіли" (по великому рахунку, "слов'янофіли").
Чому і як саме це відбувається, ми розглянемо нижче, а зараз, порушуючи принцип компонування, викладемо розгорнуте резюме ситуації. Отже констатуємо незаперечний факт. ЮВТ (саме вона, бо про позицію партії тут говорити явно недоречно) по закінченні виборів блокуватиметься в Парламенті з Партією регіонів, і то не ситуативно, а саме на принципових засадах. І не скільки в Януковичі та його рейтингах тут справа, скільки в самій Москві та (можливо) в Глєбі Павловському. ЮВТ зробилась "Москвофілкою" після свого непередбачуваного (одразу ж за відставкою) візиту в "першопрестольну", де Генеральна прокуратура Росії зняла з неї всі звинувачення, і де вона зустрічалася з Путіним. Чергова провіденційна ідея очевидно цілком захопила українську "Жанну д'Арк" і вона на два місяці зникла з екранів телевізорів - факт для ЮВТ нечуваний.
Але тут постала проблема з партією, і (що найнеприємніше) з імперативним мандатом. Парадокс, але саме "Батківщина" стала тими веригами, що здатні були потягнути ЮВТ на дно політикуму. Так це була партія самовідданих, закоханих у свого лідера пасіонаріїв, які у всьому сторонньому вбачали впливи "агентів Порошенка". Заради реалізації ідеалів Майдану вони (як найрадикальніші з команди "помаранчевих") ладні були віддати, здається, все. Вони вірили в "Юлю". Та уявімо собі на хвилину ситуацію, коли ці люди відчувають себе ошуканими, бо змінився (без їх на те волі!) політичний курс і треба брататися (!) з командою Януковича. У будь-якій нормальній партії це призвело б до розколу. Проте не забуваймо, що "Батьківщина" - партія авторитарного типу, де противаги ЮВТ та її "сірому кардиналу" Турчинову взагалі нема. Результат збуджені активісти ініціюють з'їзд, на якому (емоції!) відсторонюють керівництво, виключають ЮВТ з партії (!) та відбирають імперативний мандат. Після такого акту самознищення партія, звичайно, йде в небуття, але справу зроблено.
Можливо саме на такий сценарій і розраховував сумнозвісний пан Павловський, та "наша Юля" вирішила убезпечитись і змінити... партію. Безперечно, годі було й думати робити чистку "Батьківщини" в Західних регіонах країни, тому ставку зробили на Схід і Південь, де структури були слабкі, а

ментальність невизначеною. Лейтмотив чистки кардинальне збільшення новопризначеними лідерами чисельності регіональних організацій. І вони дійсно "збільшували". У Цюрупинському районі, наприклад, після зміни керівництва чисельність організації збільшилась за два місяці від 100 до 600 членів, тобто у 6 разів. Як і для чого це робилося ми покажемо пізніше, а поки що зупинимось на такій конкретній тезі. Якщо, уявімо собі, ініційований знизу з'їзд відбудеться вже зараз, то делегатів на ньому, згідно з принципом представництва, буде від східних і південних областей набагато більше, ніж представників Західного регіону. А слухняні делегати "нашу Юлю" в образу не дадуть.
Тепер по темі дискусії. Констатуємо, що від партії "Батьківщина" на теренах, наприклад, Херсонської області залишилась лише назва. Це не перебільшення. З об'єднання вийшли МАЙЖЕ ВСІ його члени. Як це робилося, і чи приймала безпосередньо ЮВТ в цьому участь? - Ні, не приймала. Формально все замикалось на керівникові секретаріату, четвертій людині в партії, Федорчуку. Серед ображених активістів побувала загальноприйнята думка, буцімто "наша Юля нічого не знає", все покриває собою секретаріат і "недобра людина Федорчук". Були й інші чутки, створені для обілення образу ЮВТ на Херсонщині. Наприклад, нашіптували що заступника голови обласної організації, а фактично обласного сіренького кардинальчика Богданова в Києві прикриває теща, член Політради партії.
Чи порушувались статутні вимоги в умовах незаявленої партійної чистки? Так, порушувались, оскільки основним елементом причіпок була чисельність організацій, то задля неї в "Батьківщину" приймались цілі організації і установи, а сам процес був ініційований керівниками цих установ, тобто чинився пріснопам'ятний адміністративний тиск. Звісна річ, жодних вимог з приводу дотримання програмних і статутних засад до кандидатів не висувалось, в ряді випадків люди навіть не підозрювали, в яку власне партію вони "вступають". При цьому застосовувався відпрацьований механізм, стандартний для всіх районних організацій: прийом здійснювало обласне бюро, районна організація ставилась перед фактом такого прийому і вже в цьому факті звинувачувалась, голова цієї організації відсторонювався, проводилась районна конференція (збори), на якій

нові "члени" "обирали" потрібного голову і бюро. Те, що вони не стояли на обліку в первинних організаціях, нікого не цікавило. Були й певні відхилення від схеми. У Новій Каховці, наприклад, існуюча партійна структура взагалі проігнорувалась і паралельно їй обласне керівництво створило свою "організацію".
Треба сказати, що рядові партійці сприймали цей процес як регіональний вибрик, збочення, прояв обласного волюнтаризму і намагалися бомбардувати численними зверненнями "нашу Юлю". Вони наткнулись на глуху стіну, а подальші події показали, що це є саме системний підхід, чітка політтехнологія, до якої "пан Порошенко" не має жодного відношення. Формальний ініціатор процесу партійної чистки в області пан Одарченко числився на той час виконуючим обов'язки голови обласної організації (ще одне статутне порушення - ніяких "в.о." в статутні і близько немає), але був затверджений Політ, радою як голова. Тобто санкція йому була надана самою ЮВТ.
Що ж за люди посунули в партію і кого вона власне вирішила позбутись при радикальній зміні курсу? Тут все виглядає досить примітивно, брутальними є й застосовані при цьому політтехнології. Головний "партбудівничий" Федорчук (доречи, з радянської партноменклатури), відповідаючи на запит Новокаховських активістів щодо руйнації партії, вирішив послатися на ідеали "добропорядного буржуа"; так би мовити, "нам потрібні на даному етапі не голодранці, а бізнесмени з грошима". Очевидно пан Федорчук, працюючи свого часу над статутом, не знайшов часу зазирнути в програму партії, в якій чітко визначено, що вона є соціал-демократичною. Це по-перше. А по-друге, досить було бізнесменів і підприємців і серед тих, кого партія викинула з гнізда. Здається Федорчук просто лукавить, і відбір йде за іншими ознаками, а йому просто нічого сказати. Серед тих, кого за вказівкою ЮВТ вибили з гри, є чимало цілком пристойних, респектабельних людей (той же голова Новокаховської організації п. Захаров) і бізнесменів (член обласного бюро п. Зайченко). Об'єднує їх одне вони мають політичну історію, яка невід'ємна від історії становлення незалежної Української держави. По великому рахунку, вони найкращі. За бортом опинились ВСІ учасники Помаранчевої революції, яка не забуваймо цього - була революцією в принципі

дрібнобуржуазною, тобто направленою проти олігархічних кланів. Фактично всі, хто підтримав Ющенка на виборах минулого року, були від партії відсторонені.
Хто прийшов їм на зміну? Богданов екс-СДПУ(О), засуджений за шахрайство на два роки. Борисов (голова Цюрупинської організації) екс-СДПУ(О); Гараненко (член бюро) - екс-Партія регіонів. Голова Голопристанської районної організації - екс-Партія регіонів. Голова Новокаховської організації - екс-"ЗУБР", екс-"прогресивний соціаліст", екс-КПУ. Список можна продовжувати, і складатиметься він з виключно антиукраїнських сил.
Хто є наповнювачем, даруйте за слово, "біомасою"? Аж ніяк не підприємці і бізнесмени їх не "нагнеш". Тут теж не відкривали Америки, а скористалися апробованими методиками "регіонів". В містах це на 90% медпрацівники, від яких свого часу писались звернення "в підтримку Януковича". Дуже зручно всі керовані, в тій чи іншій мірі корумповані, бояться втратити роботу і ще не зовсім розгубили ознаки формальної інтелігентності. Далі - ті ж самі пресловуті "вчителі" (екс-"Жінки за майбутнє"). За статевою ознакою це переважно жінки і є, в більшості своїй молоді, тобто низькоплатні. бізнесменів практично не видно (якщо не брати керівні ланки). Щодо національного складу перевага віддається слов'янам, бажано з російськими прізвищами.
На селі ситуація ще простіша. Дається команда за якою члени бюро розподіляють між собою певні сільради і ведуть "роз'яснювальну роботу" з головами цих сільрад та місцевими "барончиками". Оця "еліта" і формує, в принципі, структуру партосередків. Серед вказаної публіки багато як "регіоналів", так і "народників" Литвина. Виглядає досить кумедно, коли, наприклад, чоловік на селі очолює "Народний блок", а його дружина - "Батьківщину" (с. Козачі Лагері, Цюрупинський район). При цьому реальних активістів "Батьківщини", яких на селі знає кожен, обходять десятою дорогою (с. Костогризове, Цюрупинський район). Трапляються і "накладки". Це коли один із членів бюро заявляє таких-то людей як членів "Батьківщини", а інший "член", якого про це не попередили, чує від тих же людей у відповідь, що вони "за Януковича" (с. Абрикосівка).
Для ЮВТ ситуація перманентної партійної чистки створює і неприємні колізії. Так, наприклад, бажання будь що розігнати старий партійний актив

призводить до тактичних втрат (виключили з обласного бюро Зайченка, власника "розкрученої1" газети, фактично партійного бренду і нема газети), або стратегічних помилок (балотування голови обласної організації Одарченка на мера міста Херсона, що в політичному сенсі недоцільно). Але "нашій Юлі" доводиться закривати на це очі - жертва є жертва.
Які ж будуть наслідки всьго цього? А вони є катастрофічна втрата рейтингу. Коли одна команда змінюється іншою, розривається нитка історії відносин. Приходять люди, які не знають одне одного і в той же час в однаковій мірі претендують бути включеними у виборчі списки. Оскільки ж прав пріоритету нема, то створюється ситуація, яка нагадує співіснування павуків у банці, або щурів у клітці. Де вже тут працювати на конструктив, коли точиться війна всіх з усіма -аж доки не залишиться один великий павук (саме один, а не п'ять, які роблять погоду у списках). Дай Боже хоч цьому одному досягти своєї мети, коли "електо-рат" дізнається про зраду "нашої Юлі".

ІАЦ

Відповіді

  • 2006.01.04 | Михайло Свистович

    Re: Шляхи які обирають нас...

    rais пише:
    >
    >
    > пасіонарії з болем у серці (не в тому, що з'явилось в партійній символіці) залишають Лави об'єднання.
    > на зміну так званим "патріотам" в регіональних організаціях (принаймні на Півдні і Сході) приходять "русофіли" (по великому рахунку, "слов'янофіли").

    Таке відбувається майже по всій Україні.

    > Отже констатуємо незаперечний факт. ЮВТ (саме вона, бо про позицію партії тут говорити явно недоречно) по закінченні виборів блокуватиметься в Парламенті з Партією регіонів, і то не ситуативно, а саме на принципових засадах.

    Я б не стверджував незаперечність цього факту.

    >
    > Можливо саме на такий сценарій і розраховував сумнозвісний пан Павловський

    Не думаю.

    >
    > У Цюрупинському районі, наприклад, після зміни керівництва чисельність організації збільшилась за два місяці від 100 до 600 членів, тобто у 6 разів.

    Всюди так. І навіть задовго до революції чисельність "Батьківщини" зашкалювала, от тільки коли треба щось робити - "паперових" членів днем з вогнем не знайдеш (та й не всі з них знали, що вони - члени).

    > Тепер по темі дискусії. Констатуємо, що від партії "Батьківщина" на теренах, наприклад, Херсонської області залишилась лише назва. Це не перебільшення. З об'єднання вийшли МАЙЖЕ ВСІ його члени.

    Таке майже по всій Україні. Або самі виходять, або їх виходять. На їхнє місцн приходять янучари або ніякі, які сиділи мовчки до револбції і без спротиву виконували вказівки начальства, якщо такі були.

    > Як це робилося, і чи приймала безпосередньо ЮВТ в цьому участь? - Ні, не приймала. Формально все замикалось на керівникові секретаріату, четвертій людині в партії, Федорчуку. Серед ображених активістів побувала загальноприйнята думка, буцімто "наша Юля нічого не знає", все покриває собою секретаріат і "недобра людина Федорчук".

    Це - ілюзія. Федорчук - лише виконавець не ним розроблених стратегічних планів.

    > Чи порушувались статутні вимоги в умовах незаявленої партійної чистки? Так, порушувались, оскільки основним елементом причіпок була чисельність організацій, то задля неї в "Батьківщину" приймались цілі організації і установи, а сам процес був ініційований керівниками цих установ, тобто чинився пріснопам'ятний адміністративний тиск. Звісна річ, жодних вимог з приводу дотримання програмних і статутних засад до кандидатів не висувалось, в ряді випадків люди навіть не підозрювали, в яку власне партію вони "вступають". При цьому застосовувався відпрацьований механізм, стандартний для всіх районних організацій: прийом здійснювало обласне бюро, районна організація ставилась перед фактом такого прийому і вже в цьому факті звинувачувалась, голова цієї організації відсторонювався, проводилась районна конференція (збори), на якій нові "члени" "обирали" потрібного голову і бюро. Те, що вони не стояли на обліку в первинних організаціях, нікого не цікавило. Були й певні відхилення від схеми.

    І так майже по всій Україні.

    > Треба сказати, що рядові партійці сприймали цей процес як регіональний вибрик, збочення, прояв обласного волюнтаризму і намагалися бомбардувати численними зверненнями "нашу Юлю". Вони наткнулись на глуху стіну, а подальші події показали, що це є саме системний підхід, чітка політтехнологія, до якої "пан Порошенко" не має жодного відношення.

    Саме так.

    > Головний "партбудівничий" Федорчук (доречи, з радянської партноменклатури), відповідаючи на запит Новокаховських активістів щодо руйнації партії, вирішив послатися на ідеали "добропорядного буржуа"; так би мовити, "нам потрібні на даному етапі не голодранці, а бізнесмени з грошима".

    Добре, хоч чесно признався :)

    > За бортом опинились ВСІ учасники Помаранчевої революції
    >
    > Фактично всі, хто підтримав Ющенка на виборах минулого року, були від партії відсторонені.
    > Хто прийшов їм на зміну? Богданов екс-СДПУ(О), засуджений за шахрайство на два роки. Борисов (голова Цюрупинської організації) екс-СДПУ(О); Гараненко (член бюро) - екс-Партія регіонів. Голова Голопристанської районної організації - екс-Партія регіонів. Голова Новокаховської організації - екс-"ЗУБР", екс-"прогресивний соціаліст", екс-КПУ. Список можна продовжувати, і складатиметься він з виключно антиукраїнських сил.
    > Хто є наповнювачем, даруйте за слово, "біомасою"? Аж ніяк не підприємці і бізнесмени їх не "нагнеш". Тут теж не відкривали Америки, а скористалися апробованими методиками "регіонів". В містах це на 90% медпрацівники, від яких свого часу писались звернення "в підтримку Януковича". Дуже зручно всі керовані, в тій чи іншій мірі корумповані, бояться втратити роботу і ще не зовсім розгубили ознаки формальної інтелігентності. Далі - ті ж самі пресловуті "вчителі" (екс-"Жінки за майбутнє"). За статевою ознакою це переважно жінки і є, в більшості своїй молоді, тобто низькоплатні. бізнесменів практично не видно (якщо не брати керівні ланки). Щодо національного складу перевага віддається слов'янам, бажано з російськими прізвищами.
    > На селі ситуація ще простіша. Дається команда за якою члени бюро розподіляють між собою певні сільради і ведуть "роз'яснювальну роботу" з головами цих сільрад та місцевими "барончиками". Оця "еліта" і формує, в принципі, структуру партосередків. Серед вказаної публіки багато як "регіоналів", так і "народників" Литвина.

    І так майже по всій Україні

    > Виглядає досить кумедно, коли, наприклад, чоловік на селі очолює "Народний блок", а його дружина - "Батьківщину" (с. Козачі Лагері, Цюрупинський район). При цьому реальних активістів "Батьківщини", яких на селі знає кожен, обходять десятою дорогою (с. Костогризове, Цюрупинський район). Трапляються і "накладки". Це коли один із членів бюро заявляє таких-то людей як членів "Батьківщини", а інший "член", якого про це не попередили, чує від тих же людей у відповідь, що вони "за Януковича" (с. Абрикосівка).

    Нічого дивного. Це зветься корупційно-бюрократичний реванш шляхом закидання яєць в різні гнізда.

    >
    > Які ж будуть наслідки всьго цього? А вони є катастрофічна втрата рейтингу.

    На жаль, не встигнуть вони втратити рейтинг через таку політику. Люди ще довго вважатимуть, що Юля - не винна. А голосуватимуть же за список її імені, не звертаючи особивої уваги на імена в ньому. Тому й поводять вони себе так цинічно, бо знають, що мало втрачають.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.01.05 | Руслан Коцаба

      Re: Шляхи які обирають нас...

      До речі, Федорчук, ще бувши першим секретарем Долинського райкому КПСС, "сприяв" тому, щоби Січко-молодший повторно сів у тюрму... Він, Федорчук, також сприяв тому, щоби колишній другий секретар обкому КПСС Дмитро Шлемко, який побував після компартії і у "СЛОНАХ" і у "Громаді", став заступником губернатора, а після відставки Онлі-Ю залишився на цій посаді... Комуна завжди була, єсть і єсть будєт!
      Щодо місцевого рівня, то цікаво буде шановним майданівцям дізнатися, що депутат Франківської міськради Сергій Васковець, колишній СДПУ-обрізаний, колишній бандит з кликухою "Партизан", зараз керує виборчим штабом Онлі-Ю. Франківські відвідувачі "Майдану" можуть підтвердити, який статус має "Партизан" у місті...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.01.10 | ts

        Re: Шляхи які обирають нас...

        Мені всеж таки здається, що зовсім інша тема запропонована для обговорення у постінгу(проблема з незасудженим комунізмом тут десь поряд). Сучасний світовий історичний період визначається загостренням відношень між державами та передбачає жорстке відстоювання своїх національних інтересів. Паном Rais привертається увага саме до існування в Україні небезпечно-потужнього антиукраїнського лоббі. Всі проблеми і злочинні схеми, тотальна корупція і соціально-економічний стан держави, Кримські маєткі під охороною чужого флоту, та пограбування всієї України задля надання статусу європейського лише одному Києву, енергетична залежність маріонеток від свого Кремлівського ляльковода та лобіювання монополістами енерговитратних галузей, зневага до свого народу, його мови і історії, до права цього Народу на гідні умови життя, вкрадений інформаційний простір та продовження кучмівської політики, відсутність координальних кадрових змін, що призвело до помаранчевої депресії - все це наслідки діяльності цього антидержавного, антиукраїнського лоббі. Дійсно, що фундаментом для такої підривної діяльності виступила компартія в особі відомих залишених в Україні лідерів, але практично ця злочинна ідеологія вже нічого не вирішує. Еволюція від комунізму до кучмізму і бандитизму підтримувалася сучасними спецслужбами Росії. Хтось це називає п'ятою колонною, хтось злочинним угрупуванням, а хтось корупціонерами та зрадниками батьківщини... Але все це професійна, 15-річна робота резендетури ворожої Україні держави. Не помічати цю роботу не можливо.

        Хотілося почути з цього приводу нашого експерта Сергія Кабуда.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.11 | rais

          Re: Шляхи які обирають нас...

          Я дякую за розуміння читачів Майдану бачите ГОЛОВНЕ в подіях, що стають динамічнішими з кожним днем… В світлі розвитку регіональних політичних процесів можна передбачити загальнодержавний вектор. Основою життя завжди була боротьба за енергію у всіх її проявах. Від шматка м’яса до ядерного палива. Політика в енергетичній галузі всі 15 років збагачує негідників як в Україні так і в Росії. Брехливість і ліцемірство цієї клептократичної еліти затмарює її, вони уявляють що люди не бачать нічого і будуть далі вішати стрічки на дерева, а на вуха спагетті. Найогідніше розв'язання газової кризи заслуговує засудження і виправлення цього с о р о м у, але антидержавна і деструктивна позиція -Ми-БЮТ-БлЯ-НеТак- викликає бажання жорстко відповісти на їх гасло – «Хаос, кидок, хапок". Гадаю буде така реакція! Газова криза лише верхівка айсбергу, намороженого 15 річною зрадою національних інтересів України. Тут і знищення збройних сил України і втрата контролю над стратегічними ресурсами та іншими внутрішніми та зовнішніми активами, і багато інших проблем... в тому числі якість виховання молоді. А в основі цих негараздів - спадщина павликів морозових та нащадки комідеологів, які всілися на верхні щаблі Української влади. Вони зформували великосерливу еліту, гідну в будь яку хвилину продати рідну мати... Мікроб зради і серливості ніяким ракетним комплексом не підтерти. Якість оточення Президента це проблеми Держави. Змінювати треба кадри. І для цього потрібно багато працювати. Життя це море. Море повинно пахнути морем а не лайном...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua