МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чи є тут хтось, хто знає, як і коли Івченко потрапив до КУНу?

02/16/2006 | Михайло Свистович
Був там від початку, мав зв"язки з ними, але членом партії став пізніше, прийшов перед виборами-2002, інше?

Я зараз жахливо зайнятий, томуперепрошую, якщо хтось щось тут від мене хотів, а я не відповів - майже тиждень не був в інтернеті, і зараз до кінця виьрорів буватиму відносно нечасто.

Відповіді

  • 2006.02.16 | Мартинюк

    Наскільки я чув - він підтримува Славу Стецько на виборах.

    Тобто фінансував і допомагав організовувати її вибори по мажоритарному округу на Івано-Франківщині. Здається у 1998 році. Потім на наступних виборах сам висунуввся і здається пройшов.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.16 | media

      Івченко балотувався як заступник голови правління "Інтергазу"...

      ...і позапартійний, балотувався у 1998 році. Слава Стецько балотувалася тоді в тому ж окрузі, була першою (56,3%), а Івченко - другим (10%). А те, як він прийшов у КУН і його очолив - це окрема розмова.

      Ось цікава довідка, яку я знайшов на офіційному сайті Івченка. Виявляється, він більше трьох років працював у структурі Бакая, а його безпосереднім керівником був Абдуллін. Але, оскільки Абдуллін балотується за списком БЮТ - його, шановний п. Мартинюк, слід оголосити олігархом і кучмістом. А його першого заступника Івченка, який підписав газову угоду - рятівником нації, і взагалі патріотом.

      Олексій Івченко, безперечно, є креатурою Президента України. Саме завдяки підтримці Віктора Ющенка Івченко очолив КУН після Слави Стецько. І це при тім, що раніше, до приходу в партію, він конкурував з екс-главою КУНу в окрузі в Надвірній, здобувши тоді друге місце.

      Основною єднальною ланкою між Президентом і новим главою «Нафтогазу України» вітчизняні ЗМІ називають Віру Ульянченко.

      Новий глава «Нафтогазу України» має досвід роботи в ПЕК. З 1995 року його робота була пов’язана з АТЗТ «Інтергаз», де він пройшов кар’єрний шлях від генерального представника компанії в Західному регіоні, до першого віце-президента. Зазначимо, що АТЗТ «Інтергаз» у новітній історії України прийнято пов’язувати з Ігорем Бакаєм. Звичайно, все тече, все змінюється, і навряд чи в даному призначенні варто шукати історичних паралелей між екс- і теперішнім главою «Нафтогазу», хіба що в патріотичних засадах світогляду.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.16 | Мартинюк

        Абдулін кучміст, тому що підтримував Кучму до кінця.

        Належність чи неналежність до спиків БЮТ чи "Нашої України" в цьому не є критерієм.

        Абдулін кучміст, тому що підтримував Кучму до кінця.Івченко з 2002 року підтримував "Нашу Україну". Це така невелика різниця між кучмістами і некучмістами. Ось такий простий критерій. Раджу перечитати ще раз списки НУ і БЮТ по цьому критерію і порівняти.

        Про обставини "навернення" Івченка в "Кунізм" я детально не знаю, але знаю що в списки "Нашої України" у 2002 році він пройшов вже по квоті КУНу,а не по квоті Ющенка, тобто можливо його слова про знайомствот з Славою Стецько на виборах 1998 є правдою.
  • 2006.02.16 | mirgor

    На VII-му Зборі КУН 13 квітня 2003 р. став головою (л)

    Олексій Івченко - Голова Конгресу Українських Націоналістів, народився 2 січня 1963 року у селі Хоробрів Сокальського р-ну Львівської області.

    Освіта:

    - 1985 р. закінчив Львівський політехнічний інститут, інженерно-будівельний факультет за фахом інженер-будівельник;

    - 1996 р. закінчив Державний університет “Львівська політехніка”, економічний факультет;

    - після закінчення інституту працював в Івано-Франківській області і пройшов виробничий шлях від майстра до директора заводу;

    - 2000—2001рр. – радник Прем’єр-міністра України Віктора Ющенка; - 2001-2002 р. ДП “Добромиль-Київ”, голова спостережної ради;

    - з квітня 2002 р. народний депутат від виборчого блоку В.Ющенка “Наша Україна”.

    Верховна Рада України: Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова підкомітету; член фракції “Наша Україна”; з квітня 2003 р. член Політради блоку В.Ющенка “Наша Україна”.


    Олексій Івченко обраний Головою Конгресу Українських Націоналістів

    на VII-му Зборі Конгресу Українських Націоналістів, 13 квітня 2003 року.


    Член Комітету Національного Порятунку України.

    Командувач Народної Гвардії під час Помаранчевої революції.

    3 березня 2005 року призначений Головою Правління НАК "Нафтогаз України".

    http://www.cun.org.ua/ukr/content/view/13/7/
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.16 | Михайло Свистович

      Чіво-о-о-о? Ми орали я і кінь?

      mirgor пише:
      >
      > Командувач Народної Гвардії під час Помаранчевої революції.

      Це найсмішніше, що я прочитав за останній нелегкий і несмішний у моєму житті тиждень. Я його взагалі не пам"ятаю під час революції, на відміну від народної гвардії. Наскільки я міг бачити, реально командували там зовсім інші люди.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.16 | mirgor

        Тут теж цікаво!

        Олексій Івченко: „КУН залишатиметься самостійною партією”

        „День”, №75, четвер, 24 квітня 2003

        На тлі парламентських перипетій та суперечок навколо того, хто саме з «нашоукраїнців» може зайняти за списком місце покійної Ярослави Стецько у Верховній Раді, VII з’їзд Конгресу Українських Націоналістів пройшов майже непоміченим. Не викликало великого резонансу і обрання 234-ма голосами новим головою КУНу близького до бізнесових кіл «Нашої України» (на час минулорічних парламентських виборів — голови спостережної ради ДП «Добромиль — Київ») сорокарічного народного депутата Олексія Івченка. Головний відтепер «кунівець» посідав у виборчому списку «НУ» 57 позицію, і досвід публічної діяльності в нього поки що невеликий. Проте важливіше, що новообраний лідер «оголювати крайнє праве поле вітчизняного політикуму», за його словами, не поспішатиме, навіть заради створення єдиної партії на базі «Нашої України». Детальніше про подальші плани нового керівництва КУНу — у інтерв’ю кореспонденту «Дня».

        — Для багатьох обрання Олексія Івченка новим головою Конгресу Українських Націоналістів стало несподіванкою…

        — Для багатьох, можливо, це й було несподіванкою, але для мене — ні. Як своє обрання, так і передумови до нього, я, в якійсь мірі, передбачав. Можливо тому, що вже після відходу від нас пані Слави, з регіонів почали надходити пропозиції саме мені очолити Конгрес. І це не було безпідставним. Адже останні кілька років ми з пані Славою тісно співпрацювали, і вона на час своєї відсутності доручала мені представляти інтереси КУНу у політраді блоку «Наша Україна». Вважаю, «кунівці» підтримали мою кандидатуру не з огляду на наші з пані Славою відносини, а завдяки проведеній мною роботі у Конгресі.

        — Про яку саме роботу йдеться?

        — Я, за дорученням пані Слави, відповідав за розширення й розбудову партії, зокрема на Східній Україні, її структурування. Буквально за останній рік у східних областях (де ще донедавна позиції КУНу були не досить сильними) зареєстровано велику кількість партійних районних організацій та сільських осередків. До прикладу, в Донецькій області сьогодні зареєстровано 45 райорганізацій, у Дніпропетровській — 56, у Запорізькій — 38. За цей період лави Конгресу значно поповнилися інтелігенцією, підприємцями, зокрема фермерами зі східних областей.

        — За свідченнями очевидців, присутній у президії сьомого з’їзду КУНу лідер «Нашої України» певним чином протегував вам…

        — Ми з Віктором Андрійовичем неодноразово зустрічалися і проводили консультації щодо ситуації в партії ще задовго до з’їзду. А щодо протегування Віктора Андрійовича можу сказати, що я особисто просив його не називати жодних прізвищ, і особливо не називати моє. По-перше, я був переконаний у результаті, а тому не потребував додаткової допомоги. А те, що я зустрічав і проводжав його на з’їзді, як і те, що він сидів поруч зі мною у президії, є абсолютно логічним. Адже я, з одного боку, представляв Конгрес у блоці «Наша Україна», а з іншого — був обраний політрадою головою організаційного комітету по проведенню сьомого збору. Як відомо, саме політрада висунула мою кандидатуру. Та, окрім мене, було ще троє кандидатів: народний депутат Євген Гірник, член головного проводу Сергій Жишко та мер Самбора, член районного проводу КУН у Львівській області Тарас Тершовчин. Останній вже на з’їзді зняв свою кандидатуру на мою користь, хоча, відверто кажучи, ми не домовлялися про це. Інші кандидати йшли до кінця, але результат вам відомий. Своїм заступником я запропонував бути одному із кандидатів, Євгену Гірнику.

        — Однією з провідних думок вашої, скажемо так, інавгураційної промови стала теза про переосмислення завдань Конгресу. Що, на вашу думку, має стати першочерговим завданням на шляху виходу з наявної в КУН кризи?

        — Останнім часом Конгрес Українських Націоналістів займав не таку потужну позицію на правій частині українського політикуму, яку міг би займати. Це, на мою думку, зумовлювалося кількома факторами. Як відомо, практично весь останній рік пані Слава перебувала в лікарні, і ніхто не міг, та й не мав права брати на себе відповідальність за ті чи інші рішення партії. Тож певний період КУН перебував у дещо аморфному, «підвішеному» стані. Виходячи з цього я, як голова партії, вважаю сьогодні першочерговим завданням розбудову Конгресу Українських Націоналістів до розмірів потужної загальноукраїнської партії.

        — На початковому етапі створення «Нашої України» КУН не запросили до числа засновників блоку, серед яких були РУХи, ПРП тощо. Ще в жовтні 2001 року, задовго до парламентських виборів, пані Слава сказала: «Якщо нас не хочуть, то й не треба, ми можемо і не бути в «Нашій Україні». Силою вдиратися не будемо». На яких позиціях стоїть сьогоднішнє керівництво КУНу?

        — Ми повинні іти разом, у блоці з «Нашою Україною», і це моя позиція. Інше питання, яку роль відіграватиме КУН всередині блоку. На мою думку, наше місце там — як однієї з домінуючих правих партій.

        — Чи є ймовірність того, що Конгрес, йдучи у фарватері блоку «Наша Україна», поступово дрейфуватиме у бік правого центру? І хто тоді представлятиме правий сектор української політики?

        — Конгрес Українських Націоналістів у жодному випадку не відійде від ультраправих позицій. Зрештою, ми не маємо права зрадити свій електорат. Тому як сповідували, так і будемо сповідувати, а в подальшому утверджувати крайні праві позиції на принципах національної державності та титульної української нації.

        Чи будемо далі йти у фарватері блоку? Якщо йдеться про громадсько-політичну організацію на базі «Нашої України», то Конгрес однозначно буде входити до її складу. Однак КУН не вливатиметься у перспективі в єдину партію, а буде самостійною її складовою. Адже партія, яка буде утворена із блоку «НУ» (швидше за все, уже після президентських виборів), об’єднуватиме як ліво-, так і правоцентристів, однак не буде крайньою правою партією, на що претендує Конгрес українських націоналістів. Тож, думаю, недоцільним буде, ліквідувавши КУН, оголити крайнє праве поле нашого політикуму.

        Якщо єдиної партії не буде, то ми, з огляду на наступні парламентські вибори, або ж об’єднаємося з кимось, або ж підемо самостійним фронтом. Думаю, швидше за все, будемо об’єднуватися з тими партіями правого спрямування, які матимуть відповідні потуги на момент наступних парламентських виборів. У тому, що такі потуги матиме Конгрес, я не сумніваюся. Швидше за все, — навіть якщо єдиної партії на базі «НУ» не буде, — сформується правоцентристський правий блок, домінуючою силою в якому буде Конгрес Українських Націоналістів.

        — Як, на вашу думку, узгоджується бізнесова діяльність з політичним радикалізмом?

        — Якщо ви маєте на увазі мене, мушу сказати, що вже давно не займаюся бізнесом, хоч відбувся як підприємець і пишаюся цим. На сьогодні я займаюся виключно політикою.

        — Але ж ще буквально до виборів 2002-го ваша робота, як вказано в біографічній довідці народного депутата, була пов’язана з бізнесом…

        — Не зовсім так. Моя діяльність була пов’язана і з роботою в КУН. Окрім цього, я працював радником у віце-прем’єра Пинзеника та тоді ще прем’єр-міністра Ющенка, — що також розцінюю як політичну, а не підприємницьку діяльність.

        — Ви, як представник бізнесових кіл у блоці, відчуваєте на собі тиск з боку влади по лінії бізнесу, про що йшлося в численних заявах «Нашої України»?

        — Є, звичайно, відповідна упередженість у ставленні каральних органів. Були, скажімо, випадки, коли тиск з боку влади можна було розцінювати саме як політичний. Але що стосується особисто мене, то я в цих випадках не ставив питання ні на фракції, ні перед лідером із закликом захищати мене від свавілля каральних органів, а практично завжди вирішував все самостійно. І вирішував тому, що не робив нічого такого, за що мене можна було покарати відповідно до чинного законодавства.

        — Цікаво, а що привело вас до КУНу?

        — У 1998 році я йшов на вибори як позапартійний по Надвірнянському мажоритарному округу Івано-Франківської області. По тому ж округу йшла і пані Слава Стецько, але як по мажоритарному округу, так і за списком Національного фронту одночасно. У результаті із 17 кандидатів на окрузі пані Слава отримала перемогу, а я прийшов другим. Зважаючи на цей факт, дехто «закидав», мовляв Івченко не може бути головою Конгресу, тому що йшов проти пані Слави на мажоритарному окрузі. Але ми вели толерантну по відношенню одне до одного виборчу кампанію. І саме тому вже після виборів пані Слава запропонувала мені вступити до Конгресу.

        — То ви в КУНі фактично не так і давно?

        — З 1999 року, тобто чотири роки.

        Ірина Кухар
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.17 | Михайло Свистович

          Мені інше цікаво: як можуть бути в партії з такими витоками люди

          які не те що не володіють українською мовою, але й не знають, хто такі, наприклад, Шухевиччи Стецько (як Ярослав, так і Слава). І зараз їх налізло повно туди. Бандеру ще знають. Бо хто ж його не знає. Навіть у Росії всі знають.

          Ці вибори просто знищили чистоту майже усіх партійних лав :(
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.02.17 | samopal

            Тепер можуть

            Це те ж саме, що два Рухи чи дві (тепер вже три) Пори.
            Дуже багато залежить від керівництва. А керівництво... Зверніть увагу на тих, хто "надав підтримку" простою присутністю. Цікаво, чи багато ще колишніх членів КПРС користуються такою пошаною у КУН? Чи досить просто надіти вишиванку та "забалакать" українською...
  • 2006.02.16 | mirgor

    Як потрапив!

    — Цікаво, а що привело вас до КУНу?

    — У 1998 році я йшов на вибори як позапартійний по Надвірнянському мажоритарному округу Івано-Франківської області. По тому ж округу йшла і пані Слава Стецько, але як по мажоритарному округу, так і за списком Національного фронту одночасно. У результаті із 17 кандидатів на окрузі пані Слава отримала перемогу, а я прийшов другим. Зважаючи на цей факт, дехто «закидав», мовляв Івченко не може бути головою Конгресу, тому що йшов проти пані Слави на мажоритарному окрузі. Але ми вели толерантну по відношенню одне до одного виборчу кампанію. І саме тому вже після виборів пані Слава запропонувала мені вступити до Конгресу.

    — То ви в КУНі фактично не так і давно?

    — З 1999 року, тобто чотири роки.

    Без коментарів :crazy:
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.16 | mirgor

      ФСБ повідомляє:

      Украина, 23 Nov 2005
      Сбором компрометирующих материалов, по заданию Кремля, занимались как спецслужбы, так и международному детективное агентство «Сиекс». В последствии указанных политиков ознакомили с собранными документами и предложили сотрудничество. Сработано было чисто. До сих пор нет даже косвенных свидетельств того, что кто-то из указанных украинских политиков доложил о фактах шантажа в правоохранительные органы.
      В настоящее время, в частности, усилия Путинской команды направлены на то, чтобы сместить с поста «Нефтегаз Украины», не устраивающего Москву руководителя Алексея Ивченко. Одновременно с этим Порошенко и Третьяков пытаются протолкнуть Юрия Бойко на пост главы украинского Минтопэнерго, в чем прежде всего заинтересован российский «Газпром».
      Примечательно, что согласно тексту упоминавшейся кремлевской записки, киевским координатором "вербовки" украинской политической элиты выступает Виктор Черномырдин, а его ближайшим помощником в этом деле - Юрий Бойко. Бойко давно и тесно сотрудничает с "Газпромом", в связи с чем едва не угодил за решетку. Теперь же перед ним открываются весьма многообещающие карьерные перспективы.

      http://www.reg-center.ru/index.php?subaction=showfull&id=1132736519&archive=&cnshow=news&start_from=&ucat=14&


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua