"Сіро-буро-малинова" коаліція до осені 2006 року (л)
03/10/2006 | mirgor
Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень "Софія":
- Я почну із заяви, яка багатьом не сподобається, а деякі визнають її провокацією. Коаліцію створять швидко. Для українців дуже характерні різні фобії, побоювання, озирання. Багато хто прогнозує тривалі дебати з цього приводу, я ж думаю, що дебати будуть важкі, але швидкоплинні. Інтрига переміститься в іншу площину. Грубо кажучи, підписавши угоду, учасники коаліції почнуть із другого дня інтригувати щодо курсу уряду, планів законодавчих ініціатив тощо.
На чому я будую свій прогноз? Багато учасників майбутніх парламентських дебатів розуміють, що два місяці безплідних дискусій лише зміцнять і затвердять позицію Президента, який уже сьогодні говорить про необхідність нової редакції Конституції, про необхідність жорсткішого контролю політичного курсу. Його партія досить жорстко критикує нинішній парламент і загалом парламентську модель - за неефективність. То нащо ж підтверджувати теорію Президента? Краще піти іншим шляхом. І оцим іншим шляхом є швидке створення коаліції та початок боротьби всередині неї.
Думаю, у такій коаліції братимуть участь усі. Можливо, окрім комуністів. У складному становищі опиниться також пані Тимошенко. Утім, думаю, Тимошенко всіх здивує. Вона піде на підписання коаліційних угод, навіть якщо її учасниками будуть представники Партії регіонів. Пояснення цього теж лежить на поверхні: пані Тимошенко любить владу та шукає своє місце при владі, а опинитися поза грою та бути демагогом, маючи в списку людей прагматичних, які зробили ставки, які бажають володарювати, - велика розкіш. Тому після виборів Тимошенко зміниться у нас на очах.
Я не відкидаю також, що БЮТ виявиться форвардом переговорного процесу, прагматичного та швидкого. І використовуватиме виниклу коаліцію як інструмент для подальшого самоствердження.
У ході переговорів лідируючу позицію спробує зайняти партія влади "Наша Україна", причому якщо їй вдасться забезпечити на виборах результат, близький до результату Партії регіонів (хоч би на рівні 22-25%, а це дуже високий показник для "Нашої України"), звісна річ вона користуватиметься морально-політичним правом апелювати до влади, до свого лідера для того, щоб впливати на переговорний процес.
Гадаю, учасником переговорного процесу буде й Партія регіонів. Одна справа - вибори, емоції виборців, стереотипи виборної кампанії, інша - інтереси промисловців, інвесторів, яким жити в цій країні та заробляти, або щось робити з активами, які знецінюватимуться в умовах кризи. Тому навіть якщо політменеджмент пояснюватиме доцільність опозиційної роботи деякими вищими матеріями, думаю, що "інвестиційний прошарок" Партії регіонів примусить політменеджмент поводитися правильно: домовлятися про участь в уряді, про програму дій.
Учасниками переговорів будуть соціалісти, будуть "народники" Литвина і, повторюся, можливо, БЮТ. Грубо кажучи, я не відкидаю, що в результаті ми матимемо варіант нової змови еліт. Він вийде не "помаранчевим", не "синім", а отаким - "сіро-бурово-малиновим".
Що стосується суто "помаранчевої" коаліції або суто "синьої" коаліції то більшість учасників проектів від "простого" забарвлення вже відмовилися. Я вважаю, що символізм у політиці не менш важливий, ніж зміст, символізм - частина змісту. Поява "біло-червоних" й інших багатоколірних забарвлень свідчить про те, що триває корекція змісту.
Найкращим варіантом коаліції, на мій погляд, була б "жовто-блакитна". Саме така коаліція найбільше відповідає розстановці сил у суспільстві. Якби така коаліція змогла домовитися хоч би на один календарний рік, це було б дуже важливо та вигідно для України. Відомі й уже очевидні тенденції, що з'явилися в економіці цього року. Ще однієї політичної війни Україна може вже не пережити. Не в сенсі державності, а в сенсі стану економіки, стану суспільства. Тому дуже потрібен перепочинок, хоч би на один календарний рік. Із технологічним урядом, із програмою антикризових заходів. Якщо з цього приводу домовляться всі, то, можливо, цю позицію підтримуватимуть навіть комуністи. І ми матимемо такий собі формат коаліційних угод, у якому буде представлена партія влади, її опонент, можливо, центристи. Тоді ми матимемо те, що раніше називали конструктивною опозицією.
Звісно, потім можуть завирувати пристрасті. Я прогнозую дуже важку політичну осінь. Коли учасники такої коаліційної угоди почнуть витягувати один із-під одного стільці, розраховуючи на форсовану та швидку політичну кризу. Але це вже інша історія. Я думаю, що є ставки на кризу парламенту 2006 року та на дострокові парламентські вибори, які можуть збігтися в часі з кризами президентської влади і навіть, можливо, ющенківської політики.
Що стосується ролі Ющенка в переговорах. Мені здається, якби Віктор Андрійович забув про свою гординю та сам ініціював переговори з промисловим корпусом сходу, він би повернув один із головних стовпів державності - національний капітал, що підтримує державу. По-друге, Ющенко має бути зацікавлений у законодавчому забезпеченні політреформи. Потрібні закони, що забезпечують роботу коаліції, коаліційного уряду, процедури в парламенті та взаємовідносин Президента, Кабміну та Верховної Ради. Це дозволить їм уникнути кризи влади, яка ще не вибухнула, але загрожує. Мені здається, вона має дати сигнали, за якими правилами повинна формуватися коаліція. Тобто сформувати порядок денний майбутньої коаліції, у яку Ющенко скеровує свою партію. Й останнє: як гарант Конституції глава держави повинен бути зацікавлений у забезпеченні політичної рівноваги. Не може в політичній системі панувати одна сила, будь-який перекіс призводить до конфліктів - як суспільних, так і політичних. Зараз Ющенко має знайти цю формулу рівноваги. Якщо він її знаходить, він стає лідером рівноваги, він забезпечує прогнозовану політику. Можливо, таку, що не завжди відповідає його поглядам. Якщо не знаходить, він просто стає глядачем інтриги та жертвою кризи осені 2006 року.
http://sofia.com.ua/ru/mint/1134
- Я почну із заяви, яка багатьом не сподобається, а деякі визнають її провокацією. Коаліцію створять швидко. Для українців дуже характерні різні фобії, побоювання, озирання. Багато хто прогнозує тривалі дебати з цього приводу, я ж думаю, що дебати будуть важкі, але швидкоплинні. Інтрига переміститься в іншу площину. Грубо кажучи, підписавши угоду, учасники коаліції почнуть із другого дня інтригувати щодо курсу уряду, планів законодавчих ініціатив тощо.
На чому я будую свій прогноз? Багато учасників майбутніх парламентських дебатів розуміють, що два місяці безплідних дискусій лише зміцнять і затвердять позицію Президента, який уже сьогодні говорить про необхідність нової редакції Конституції, про необхідність жорсткішого контролю політичного курсу. Його партія досить жорстко критикує нинішній парламент і загалом парламентську модель - за неефективність. То нащо ж підтверджувати теорію Президента? Краще піти іншим шляхом. І оцим іншим шляхом є швидке створення коаліції та початок боротьби всередині неї.
Думаю, у такій коаліції братимуть участь усі. Можливо, окрім комуністів. У складному становищі опиниться також пані Тимошенко. Утім, думаю, Тимошенко всіх здивує. Вона піде на підписання коаліційних угод, навіть якщо її учасниками будуть представники Партії регіонів. Пояснення цього теж лежить на поверхні: пані Тимошенко любить владу та шукає своє місце при владі, а опинитися поза грою та бути демагогом, маючи в списку людей прагматичних, які зробили ставки, які бажають володарювати, - велика розкіш. Тому після виборів Тимошенко зміниться у нас на очах.
Я не відкидаю також, що БЮТ виявиться форвардом переговорного процесу, прагматичного та швидкого. І використовуватиме виниклу коаліцію як інструмент для подальшого самоствердження.
У ході переговорів лідируючу позицію спробує зайняти партія влади "Наша Україна", причому якщо їй вдасться забезпечити на виборах результат, близький до результату Партії регіонів (хоч би на рівні 22-25%, а це дуже високий показник для "Нашої України"), звісна річ вона користуватиметься морально-політичним правом апелювати до влади, до свого лідера для того, щоб впливати на переговорний процес.
Гадаю, учасником переговорного процесу буде й Партія регіонів. Одна справа - вибори, емоції виборців, стереотипи виборної кампанії, інша - інтереси промисловців, інвесторів, яким жити в цій країні та заробляти, або щось робити з активами, які знецінюватимуться в умовах кризи. Тому навіть якщо політменеджмент пояснюватиме доцільність опозиційної роботи деякими вищими матеріями, думаю, що "інвестиційний прошарок" Партії регіонів примусить політменеджмент поводитися правильно: домовлятися про участь в уряді, про програму дій.
Учасниками переговорів будуть соціалісти, будуть "народники" Литвина і, повторюся, можливо, БЮТ. Грубо кажучи, я не відкидаю, що в результаті ми матимемо варіант нової змови еліт. Він вийде не "помаранчевим", не "синім", а отаким - "сіро-бурово-малиновим".
Що стосується суто "помаранчевої" коаліції або суто "синьої" коаліції то більшість учасників проектів від "простого" забарвлення вже відмовилися. Я вважаю, що символізм у політиці не менш важливий, ніж зміст, символізм - частина змісту. Поява "біло-червоних" й інших багатоколірних забарвлень свідчить про те, що триває корекція змісту.
Найкращим варіантом коаліції, на мій погляд, була б "жовто-блакитна". Саме така коаліція найбільше відповідає розстановці сил у суспільстві. Якби така коаліція змогла домовитися хоч би на один календарний рік, це було б дуже важливо та вигідно для України. Відомі й уже очевидні тенденції, що з'явилися в економіці цього року. Ще однієї політичної війни Україна може вже не пережити. Не в сенсі державності, а в сенсі стану економіки, стану суспільства. Тому дуже потрібен перепочинок, хоч би на один календарний рік. Із технологічним урядом, із програмою антикризових заходів. Якщо з цього приводу домовляться всі, то, можливо, цю позицію підтримуватимуть навіть комуністи. І ми матимемо такий собі формат коаліційних угод, у якому буде представлена партія влади, її опонент, можливо, центристи. Тоді ми матимемо те, що раніше називали конструктивною опозицією.
Звісно, потім можуть завирувати пристрасті. Я прогнозую дуже важку політичну осінь. Коли учасники такої коаліційної угоди почнуть витягувати один із-під одного стільці, розраховуючи на форсовану та швидку політичну кризу. Але це вже інша історія. Я думаю, що є ставки на кризу парламенту 2006 року та на дострокові парламентські вибори, які можуть збігтися в часі з кризами президентської влади і навіть, можливо, ющенківської політики.
Що стосується ролі Ющенка в переговорах. Мені здається, якби Віктор Андрійович забув про свою гординю та сам ініціював переговори з промисловим корпусом сходу, він би повернув один із головних стовпів державності - національний капітал, що підтримує державу. По-друге, Ющенко має бути зацікавлений у законодавчому забезпеченні політреформи. Потрібні закони, що забезпечують роботу коаліції, коаліційного уряду, процедури в парламенті та взаємовідносин Президента, Кабміну та Верховної Ради. Це дозволить їм уникнути кризи влади, яка ще не вибухнула, але загрожує. Мені здається, вона має дати сигнали, за якими правилами повинна формуватися коаліція. Тобто сформувати порядок денний майбутньої коаліції, у яку Ющенко скеровує свою партію. Й останнє: як гарант Конституції глава держави повинен бути зацікавлений у забезпеченні політичної рівноваги. Не може в політичній системі панувати одна сила, будь-який перекіс призводить до конфліктів - як суспільних, так і політичних. Зараз Ющенко має знайти цю формулу рівноваги. Якщо він її знаходить, він стає лідером рівноваги, він забезпечує прогнозовану політику. Можливо, таку, що не завжди відповідає його поглядам. Якщо не знаходить, він просто стає глядачем інтриги та жертвою кризи осені 2006 року.
http://sofia.com.ua/ru/mint/1134
Відповіді
2006.03.10 | mirgor
Re: "Сіро-буро-малинова" коаліція до осені 2006 року (л)
Стаття Ермолаева написана раніше 09.02.2006, але мене заставила звернути на його думки вчорашня передача на 1+1 про прослуховування Зварич - Турчинов, де була заява-питання Єрмолаєва про те, що фактично то було не прослуховування, а спецоперація (можна зробити висновок з обговорення учасниками передачі, що постійно прослуховували членів уряду, президента, в тому числі міждержавні переговори і т.д.), з тією самою метою, що було і з плівками Мельниченко проти Кучми, тобто відсторонення від влади команди Ющенка, а пік спецоперації буде осінь 2006 року.Зараз ці компреметуючі записи мабуть передані в Москву та Ахметову і заява Луценка була фактично спробою команди президента зіграти наперед, як це було із заявою напередодні інтерв'ю Бакая.
2006.03.10 | damoradan
Один вопрос по поводу "большой коалиции"
У меня нет сомнений в том, что любая коалиция не будет очень эффективной. Слишком сложные задачи стоят перед страной для того, чтобы их можно было успешно разрешить в ближайшее время. Причем будет эта коалиция тем более неуспешной, чем на бОльшие компромиссы нужно будет пойти при ее создании, т.е. чем большее количество крупных партий будут в ней участвовать.Так вот, представим себе, что большая коалиция состоится. После разочарования в коммунистах, электорат разочаруется в БЮТ, НСНУ и ПР. В том, что рано или поздно в такой ситуации большинство парламента (не путать с коалицией) захочет досрочных выборов - это однозначно. Так вот, за кого люди тогда будут голосовать?
Я не боюсь ни коалиции НСНУ с ПР, ни НСНУ с БЮТ. А вот при попытке ответить на поставленный выше вопрос, мне становится не по себе.
2006.03.10 | anorma
Re: Один вопрос по поводу "большой коалиции"
разочарование электората ПР ? о чесм вы говоритеэто явление совсем другого порядка
2006.03.10 | ziggy_freud
це схоже на дискредитацію самого поняття "політична партія"
регресивне повернення у 1993 рік. Коли у Кучми з обох боків була тільки "конструктивна опозиція". Депутати остаточно перетворюються на кнопкодавів, партії - на проекти з відмивання грошей.Повністю погоджуюсь з реплікою п.Даморадана. Бренди ПРУ, НУ і БЮТ після такої операції можна буде просто поховати. Шок в більшості народу буде такий, що можна порівняти тільки з розчарування в компартії в кінці 80х. Панове-товарищі, воно нам треба?
Інтереси своїх виборців і\або спонсорів можна захищати, будучи просто фракцією.
Хотілося б дізнатись від аффтара, чим сіро-буро-малинові відрізняються від жовто-блакитних? Якщо в обох випадках коаліція буде керуватись тільки умовно спільними інтересами великого капіталу.
2006.03.10 | anorma
а вони були політичними партіями?
які на перше місце ставлять якусь ідеологію?чи це вождісьтські угрупування які рвуться до влади?
2006.03.10 | ziggy_freud
поки мають шанс стати
anorma пише:> які на перше місце ставлять якусь ідеологію?
Принаймні в програмі НУ є щось схоже на націонал-демократію, в БЮТ - на солідаризм. В Регіонів... тут мені важко сказати щось конкретне. І показово що саме людина з близької до Регіонів організації (Софія = Льовочкін-молодший) стверджує, що ідеологія непотрібна.
Це нагадує, як ідеологи КПРС критикували американську двохпартійну систему. Наче між республіканцями і демократами різниці майже нуль. А між КПРС і... теж КПРС вона є
> чи це вождісьтські угрупування які рвуться до влади?
Рвуться. Кожну партію очолює певна команда, частіше - кілька різних команд. Вожді і груповий егоїзм (або групові егоїзми) є в кожній великій корпорації. Але мають бути хоч мінімальні стримуючі і стабілізуючі чинники. Це я кажу як фахівець.
Якщо (наприклад) я є людиною вождя, ідеологія мені пофік. Але кількість людей, яким вождь особисто гарантує теплі місця обмежена. Чим партія привабить решту???
2006.03.10 | anorma
Re: поки мають шанс стати
не маютьБЮТ якнайдалі взагалі від партій та ідеологій
солідарізм? завтра буде фашизм чи комунізм чи лібералізм - куди електорально буде вигідно - туди і буде якзиком молоть
ПР - банда
НУ - теж збіговисько під призвіще Ющенко
МИ - збігивисько під Литвина
а ось не любі мені
СПУ, КПУ - мають. і навіть УНП має
ПРП - клюб
ПОРА - чорт зна що
2006.03.10 | ziggy_freud
Навіщо ж так грубо
anorma пише:> БЮТ якнайдалі взагалі від партій та ідеологій
> солідарізм? завтра буде фашизм чи комунізм чи лібералізм - куди електорально буде вигідно - туди і буде якзиком молоть
БЮТ купив собі чужу ідеологічну розробку. Тому що на минулих виборах у них був тільки авторитет Юлі і деякий попутників. Тепер вони явно лівіші за НУ.
> ПР - банда
Навіщо ж так грубо. В них частина партійців твердо встала на шлях виправлення і бажає співпрацювати з адміністрацією установи. Що очевидно читається між рядків тексту "Софії". Думаєте, їм легко публічно відмовитись від _понятій_?
> НУ - теж збіговисько під призвіще Ющенко
> МИ - збігивисько під Литвина
яке прізвище - таке і збіговисько. Навіть під прізвище Путіна дехто збігся. Отже, вони різні.
>
> а ось не любі мені
> СПУ, КПУ - мають. і навіть УНП має
Недавно цитовані на форумі Плющ і Баранівський частково спростовують цю думку. Будемо вважати їх внутрішньою опозицією
Також згадаємо Віче, як лібералів.
КПУ - партія правих опортуністів, які мають свій бізнес і експлуатують трудящих. Або свої гранти від москалів, тобто приховано грабують рос. пролетаріат. Галадомора нє было - це совкова деза, а не ідеологія.
> ПРП - клюб
Але дуже пристойний. Статут такого клюбу - вже реальна права ідеологія.
> ПОРА - чорт зна що
Но комент. Хай хлопці (або дівчата) скажуть за себе.
2006.03.10 | mirgor
Дж.ГЕРБСТ: (л)майбутній уряд із БЮТ+НУ + ПР
>Щодо майбутнього складу українського уряду, то Дж.ГЕРБСТ заявив, що США готові працювати із будь-яким урядом. Посол припустив, що майбутній уряд може складатися із представників Блоку Юлії Тимошенко, „Нашої України” та Партії регіонів. Стосовно блоку Наталії ВІТРЕНКО “Народна опозиція” Дж. ГЕРБСТ висловив впевненість, що ця сила не здолає навіть тривідсоткового бар’єру.http://www2.maidan.org.ua/n/free/1141915186
2006.03.10 | Богдан
Re: Дж.ГЕРБСТ: (л)майбутній уряд із БЮТ+НУ + ПР
Не приведи Господи!Так і тягне знову на Майдан вимагати створення коаліції НУ, БЮТ, СПУ і Блоку Литвина.
2006.03.10 | mirgor
Томенко: Не американські дипломати, а український народ (л)
Микола Томенко: Не американські дипломати, а український народ має визначати майбутній склад урядуНа цьому наголосив заступник керівника БЮТ Микола Томенко вчора в ефірі телеканалу «Тоніс». Зокрема, він звернув увагу на прогнози закордонних експертів та дипломатів, які коментують передвиборчі перегони в Україні. «Нещодавня заява посла США про те, що до складу майбутнього уряду можуть увійти представники Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» та Партії регіонів, а також реакція на це Президента, який почав говорити про коаліцію з тих сил, які формують 60% довіри, викликає стурбованість», - зазначив Томенко. На його переконання, коаліція має сформуватися передовсім за результатами голосування наших виборців, а не за «дружніми порадами» закордонних експертів.
Томенко також нагадав, що під час президентської виборчої кампанії подібна ситуація складалася з російськими політтехнологами, які радили нашому народові, якого президента обирати. «Тому не можна допустити повторення подібної помилки, але тепер вже з американського боку», - зазначив Томенко.
Він наголосив на тому, що майбутній уряд має бути сформований навколо принципів та програми його діяльності. «До того ж, наша політична сила проти укладання будь-яких угод і співпраці з Партією регіонів у майбутньому уряді. Якщо за порадою закордонних політиків буде створена так звана «велика коаліція» Ющенка-Януковича, то наша команда буде працювати в опозиції», - зазначив заступник керівника БЮТ.
http://byut.com.ua/ukr/news-1115
2006.03.10 | mirgor
«Ахметов говорив як справжній американський республіканець…»(л)
"ОБОЗРЕВАТЕЛЬ"«Великим страхом Ахметова є те, що Тимошенко буде обрана президентом у 2009-му. Його надія є в тому, що «Наша Україна» та «Регіони» зможуть створити коаліційний уряд…»
Як «західний» друг Пінчука лобіює коаліцію НСНУ з Ахметовим задля порятунку від Тимошенко
Кілька днів тому в Інтернеті промелькнула інформація про те, що Андерс Ослунд лобіює в Вашингтоні коаліцію «Наша Україна-Партія Регіонів» і ніби за підсумками січневого візиту в Україну пан Ослунд написав, що таку коаліцію підтримують Юрій Єхануров, Олег Рибачук та Анатолій Кінах.
За кілька днів в розпорядження «Обозу» потрапив факс, в якому з 99-відсотковою ймовірністю міститься саме те, що спало на думку пану Ослунду за результатами візиту в Київ.
Очевидно, ці думки розійшлися світом через десяток-другий респондентів Андерса, з якими він ділиться враженнями про поїздки в нашу країну.
До публікації додається сканінг факсу, яким ми отримали цього листа.
Андрес Аслунд 27 січня 2006
Багато великих політичних питань залишаються в Україні відкритими, але моє сприйняття є таким, що демократія до них не належить. Демократія видається дивним чином у безпеці. Одним з визначальних питань будуть російсько-українські відносини, які, здається, приречені погіршитися на наступні кілька місяців. Ющенку необхідно оживити свій електорат, і ніщо не є ефективнішим в цьому плані, ніж Росія. Він має позбутися враження перебування під впливом корумпованої компанії у газовій угоді. Виборча кампанія не дозволяє йому йти на компроміси. Схожим чином, у Росії також не має підстав для компромісів. Чим більше тисне Газпром вищими цінами, тим більше зростатиме курс його акцій. Для Росії газова війна надає можливість відділити Нашу Україну від Тимошенко та Регіонів. Обидва уряди можуть мобілізувати їхні нації на свою власну підтримку, якщо вони будуть достатньо агресивними, а чому б і не бути агресивним?
Для парламентських виборів у березні ключовим питанням є, чи зможе Наша Україна мобілізувати свій електоральний потенціал. Після дій Ющенка під час Помаранчевої Революції, його не можна недооцінювати як електоральний магніт. Коаліційний уряд Нашої України та Регіонів видається як найкращим, так і найбільш вірогідним результатом. Чим більше голосів отримає Наша Україна, тим легше буде утворити таку коаліцію. Основною розмежовуючою лінією в українській політиці сьогодні є економіка. Вона проходить між тими, хто виступає за економічне зростання та тими, хто спрямовує увагу на перерозподіл та реприватизацію замість цього.
http://oboz.com.ua/news/2006/3/9/96032.htm