МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Регіональний статус російської мови - незаконний

05/11/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Рішення місцевих органів самоврядування про надання російській мові статусу регіональної суперечать Конституції та законам України

Такий висновок оприлюднив Мінюст. Повний текст читайте нижче. Залишилася дрібниця - змусити органі місцевого самоврядування виконувати закони. В наших умовах це нетривіальна задача, яку ще невідому кому доведеться вирішувати...

http://minjust.gov.ua/?do=d&did=7477

ЮРИДИЧНИЙ ВИСНОВОК Міністерства юстиції щодо рішень деяких органів місцевого самоврядування (Харківської міської ради, Севастопольської міської ради і Луганської обласної ради) стосовно статусу та порядку застосування російської мови в межах міста Харкова, міста Севастополя і Луганської області

ЮРИДИЧНИЙ ВИСНОВОК

Міністерства юстиції

щодо рішень деяких органів місцевого самоврядування (Харківської міської ради, Севастопольської міської ради і Луганської обласної ради) стосовно статусу та порядку застосування російської мови в межах міста Харкова, міста Севастополя і Луганської області

І. ФАКТИ

1. 6 березня 2006 року Харківська міська рада (міський голова В. Шумілкін) у Рішенні № 43/06 постановила, зокрема:
визнати російську мову в місті Харкові регіональною – „в означенні Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (пункт 1 Рішення);
встановити, що Харківська міська рада, її виконавчі органи в своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державна мова) російську мову (регіональна мова) – як мови роботи, діловодства і документації, тобто як робочі мови (пункт 2 Рішення);
врахувати, що згідно з Законом УРСР „Про мови в Українській РСР" та Законом „Про звернення громадян" громадяни мають право звертатися до будь-яких державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською і російською мовами або мовою, прийнятною для сторін (пункт 3 Рішення).

2. 25 квітня 2006 року Луганська обласна рада (голова ради В. Голенко) у Рішенні № 2/13 постановила, зокрема:
вважати, що російська мова в Луганській області „у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин" є регіональною мовою (пункт 1 Рішення);
встановити, що Луганська обласна рада, її виконавчий апарат у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і російську мову як мови роботи, діловодства й документації (пункт 2 Рішення);
запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право громадян звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як державною, так і російською мовами (пункт 4 Рішення).

3. 26 квітня 2006 року Севастопольська міська рада (голова ради В. Саратов) у Рішенні № 11 постановила, зокрема:
визнати, що російська мова на території міста Севастополя є регіональною, "такою, що потребує охорони і розвитку в спосіб, який не перешкоджає розвиткові державної української мови" (пункт 1 Рішення);
повідомити органи, організації та осіб, на яких поширюються положення Європейської хартії, про права та обов`язки, які визначені нею (пункт 2 Рішення);
запропонувати державним установам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності застосовувати російську мову на рівні та в обсягах, які забезпечують потреби населення міста Севастополя (пункт 3 Рішення);
забезпечити використання (чи прийняття – в разі необхідності) паралельно з назвами державною мовою „традиційно правильних форм" написання таких назв також і російською мовою (пункт 4 Рішення).

ІІ. НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО

А. Щодо статусу та порядку застосування (використання) мов в Україні

4. Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:

1) Конституція України 1996 р. [I];

2) Рішення Конституційного Суду України (№10-рп/99) від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови) [II];

3) Закон УРСР „Про мови в Українській РСР" (№ 8312-ХІ) від 28 жовтня 1989 року (із подальшими змінами і доповненнями) [III];

4) Закон України „Про національні меншини в Україні" (№ 2494-ХІІ) від 25 червня 1992 року [IV];

5) Закон України „Про звернення громадян" (№ 393/96-ВР) від 2 жовтня 1996 року (в редакції від 20 січня 2005 року) [V];

6) Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" (№350-XIV) від 23 грудня 1998 року [VI];

7) Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№ 802-IV) від 15 травня 2003 року [VII];

8) кодекси:

а) Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року (в редакції від 15 березня 2006 року) [VIII (a)];

б) Кодекс про адміністративні правопорушення (№ 8073-Х) від 7 грудня 1984 року (в редакції від 23 лютого 2006 року) [VIII (б)];

в) Цивільний процесуальний кодекс України (№ 1618-IV) від 18 березня 2004 року (в редакції від 16 березня 2006 року) [VIII (в)];

г) Кодекс адміністративного судочинства України (№ 2747-IV) від 6 липня 2005 року [VIII (г)];

9) а також норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (№ 280/97-ВР) від 21 травня 1997 року (з подальшими змінами і доповненнями) [IX] та інших законів України (які не впливають принципово на суть аналізу питання).

5. Конституцією України [I] встановлено, що:
державною мовою в Україні є українська мова (частина перша статті 10);
в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (частина третя статті 10);
застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (частина п`ята статті 10);
виключно законом визначається порядок застосування мов (пункт 4 частини першої статті 92).

6. Рішенням Конституційного Суду України [II] визначено, зокрема, що:
українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, діловодства, документації тощо);
поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

7. Закон „Про мови в Українській РСР" [ІІІ] визначає, зокрема, що:
українська мова має юридичний статус державної (частина перша статті 2);
в роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих в місцях, де більшість громадян, що проживають в місті, районі чи їх сукупності (тобто більшість населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць чи населених пунктів), становлять особи, які належать до інших (ніж українська) національностей, можуть використовуватись – поряд з українською – національні мови цих національностей або мова, прийнятна для всього населення (частини друга та третя статті 3);
громадяни вправі звертатися до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятною для сторін (частина друга статті 5);
акти місцевих органів державної влади та управління приймаються і публікуються українською мовою, а в разі необхідності – публікуються і іншою національною мовою (частина друга статті 10);
офіційні назви державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і подаються українською мовою, а з правого боку (чи внизу) ці назви можуть подаватися в перекладі іншою мовою (стаття 37);
топоніми – назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і т. ін. – утворюються і подаються українською мовою, а також можуть передаватися національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості (частина перша статті 38).

8. Закон „Про національні меншини в Україні" [IV] визначає, зокрема, що:
у роботі державних органів, громадських об`єднань, а також установ і організацій, розташованих у місцях, де більшість населення становить певна національна меншина, може використовуватись її мова – поряд з державною українською мовою (стаття 8).

9. Закон „Про звернення громадян" [V] визначає, зокрема, що :
громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін (стаття 6).

10. Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" [VI] визначає, зокрема, що:
в Автономній Республіці Крим поряд з державною мовою забезпечується функціонування і розвиток, використання і захист російської, кримсько-татарської, а також мов інших національностей (пункт 1 статті 10 Конституції АРК);
в Автономній Республіці Крим російська мова як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується в усіх сферах суспільного життя (пункт 2 статті 10 Конституції АРК);
вирішення питань щодо забезпечення функціонування державної (тобто – української), російської, кримсько-татарської та інших національних мов віднесено до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим (підпункт 14 пункту 2 статті 26 Конституції АРК).

11. Кодексами України, які визначають процедуру різних видів судочинства (чи притягнення особи до адміністративної відповідальності), встановлено, що:
особи, які беруть участь у справі та не володіють (або недостатньо володіють) державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють [VIII (a)]; [VIII (б)]; [VIII (в)]; [VIII (г)].

ВИСНОВКИ:

Зі змісту Конституції України та положень інших чинних норм українського права випливає, що:
порядок застосування мов в Україні, у тому числі – і російської, визначається законом України;
порядок застосування російської мови в Україні докладно визначено законами України ([III]; [IV]; [V]; [VI]; [VIII (a)]; [VIII (б)]; [VIII (в)]; [VIII (г)]), відповідно до яких гарантовано:
вільне використання російської мови в роботі органів місцевого самоврядування як мови роботи, діловодства й документації у місцях, де більшість населення становить певна національна меншина;
право громадян звертатися до будь-яких державних органів, установ та організацій, а отже – і органів місцевого самоврядування, також і російською мовою;
право осіб, які беруть участь у судових чи адміністративних справах, користуватися рідною мовою, у тому числі – і російською;
застосування російської мови для позначення у назв державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, а також топонімів – у тих місцях, де більшість громадян, що проживають в місті, районі чи їх сукупності (тобто більшість населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць чи населених пунктів), становлять особи, які належать до російської національності.
застосування російської мови як мови роботи, діловодства та документації в органах місцевого самоврядування (відповідно до положень цих законів, а також – до Рішення Конституційного Суду України [II]) має здійснюватися одночасно із застосуванням державної (української) мови і не повинно підмінювати застосування української мови як державної.

Тому:

1) Пункти 2 і 3 Рішення Харківської міської ради (№ 43/06 від 6 березня 2006 р.), пункти 3 і 4 Рішення Севастопольської міської ради (№ 11 від 26 квітня 2006 р.), пункт 2 Рішення Луганської обласної ради (№ 2/13 від 25 квітня 2006 р.) щодо застосування російської мови в межах відповідно – міста Харкова, міста Севастополя і Луганської області не відповідають нормам чинного українського законодавства, бо стосуються тих питань, що є предметом регулювання лише закону, і які українським законом врегульовано інакше, ніж зазначеними рішеннями вищеназваних рад;

2) Рішення Севастопольської міської ради (№ 11 від 26 квітня 2006 р.) було ухвалено та оприлюднено в порушення вимог українського законодавства, бо було постановлено та опубліковано (в газеті "Севастопольские известия", № 42 від 29.04.2006 р.) лише російською мовою, тоді як чинними нормами українського права визначено, що акти місцевих органів державної влади та управління приймаються і публікуються українською мовою (не виключаючи при цьому одночасного застосування інших мов).

Б. Щодо сфери компетенції органів місцевого самоврядування у питанні мовної політики

12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [IX] визначає, що:

- до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад у цьому питанні віднесено (і вирішується виключно на пленарних засіданнях), зокрема, вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях (пункт 50 частини першої статті 26);

Цей Закон не містить положень, відповідно до яких обласна рада наділена компетенцією вирішувати питання мовної політики в рамках саме цього акта законодавства.

Жоден український закон не містить положень стосовно того, що міська чи обласна рада мають компетенцію визначати статус мов, які застосовуються у роботі цих рад, чи можуть використовуватися в межах територій відповідних територіальних громад.

ВИСНОВОК:

У зв'язку з тим, що ні Конституція України, ні Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [IX], ні жоден інший український закон не містять положень, на основі яких до сфери компетенції органів місцевого самоврядування – міських чи обласних рад – було б віднесено вирішення питань щодо юридичного статусу мов, які використовуються в роботі цих органів чи застосовуються в межах територій відповідних територіальних громад, то положення пункту 1 Рішення Харківської міської ради (№ 43/06 від 6 березня 2006 р.), пунктів 1, 2 і 3 Рішення Севастопольської міської ради (№ 11 від 26 квітня 2006 р.), пункту 1 Рішення Луганської обласної ради (№ 2/13 від 25 квітня 2006 р.) є такими, що не відповідають українським законам, передовсім і головним чином у частині визначення російської мови як регіональної (відповідно – у місті Харкові, у місті Севастополі та в Луганській області).

ІІІ. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

13. Спільним для вищезазначених рішень Харківської міської ради, Севастопольської міської ради і Луганської обласної ради є те, що у кожному з актів відповідного органу місцевого самоврядування міститься посилання на так звану "Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин" як підставу ухвалення рішення про визначення російської мови як регіональної (відповідно – у місті Харкові, у місті Севастополі та в Луганській області).

14. Зазначена Європейська Хартія була підписана від імені України 2 травня 1996 року та ратифікована Верховною Радою України15 травня 2003 року (Закон України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин" [VII]); ратифікаційна грамота депонована 19 вересня 2005 року.
Ратифікація Україною цієї Хартії у такому вигляді, як це було вчинено 15 травня 2003 року, об'єктивно спричинила виникнення в Україні низки гострих проблем юридичного, політичного та економічного характеру. Головними причинами цього є як неправильний офіційний переклад тексту документа українською мовою, який був доданий до Закону про ратифікацію Хартії, так і хибне розуміння об'єкта і мети Хартії.

15. Автентичні тексти Хартії, укладеної офіційними мовами Ради Європи – англійською і французькою, чітко вказують на те, що у цьому акті міжнародного права йдеться достеменно не про "регіональні мови або мови меншин" (як це міститься у назві та у тексті Закону України [VII]), а про єдине поняття – "регіональні або міноритарні мови".

Понад те – як зазначено у пункті 11 Пояснювальної записки до Європейської Хартії: "Метою Хартії є захист та підтримка регіональних або міноритарних мов, а не мовних меншин".

16. За визначенням, наведеним у статті 1 Хартії, поняття "регіональні або міноритарні мови" означає мови, котрі:

(і) є традиційно вживаними в межах певної території держави громадянами цієї держави, які утворюють групу чисельністю меншою від решти населення держави; та

(іі) є відмінними від офіційної (их) мови (мов) цієї держави.

17. Хартія як акт міжнародного права не визначає статусу регіональних або міноритарних мов, а містить перелік цілей і принципів, відповідно до яких кожна держава (яка є стороною Хартії) бере на себе зобов'язання покладати в основу своєї політики, законодавства і практики захист цих мов.

Поняття "регіональні або міноритарні мови" охоплює також і ту категорію мов (що потребують захисту з боку держави), яку в Хартії поіменовано як "позатериторіальні мови" – ті, що їх застосовують громадяни держави і які є відмінними від мов, що їх застосовує решта населення, але які, хоч і застосовуються в межах території держави, все ж таки не можуть бути співвіднесені з конкретним географічним простором.

18. Об'єктом Хартії, тобто тим предметом, на який її безпосередньо спрямовано, є захист мов, котрим загрожує зникнення. Отже, об'єктом Хартії є загрожені мови як етнокультурне явище, а не мовні права національних меншин, які проживають у певних регіонах держави.

Натомість Закон України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин" ([VII]) передбачає надання захисту саме мовам національних меншин, що прямо суперечить об'єкту та цілям самої Хартії.

19. Закон України про ратифікацію Хартії має відповідати об'єкту Хартії. А тому його об'єктом мали б стати менш уживані, ніж державна (українська), регіональні або міноритарні мови, які використовуються в певній частині території держави.

Цілком очевидним є те, що російська мова жодним чином не потрапляє під визначення регіональної або міноритарної мови (як його наведено в Хартії), оскільки ця мова використовується в межах території України в багатоманітних функціональних сферах та на надзвичайно широкій території (не в одному географічному просторі). Вона не потребує особливого захисного режиму через загрозу свого зникнення. Навпаки – у багатьох регіонах України вона є домінуючою та навіть такою, що через своє панівне становище загрожує зникненню інших мов, включно з українською.

Окрім цього, хибне розуміння сутності та спрямованості Хартії на час її ратифікації Верховною Радою України (і не в останню чергу через помилковий переклад українською мовою) спричинило грубу помилку в тій частині тексту Закону про ратифікацію, що передбачає "захист" неіснуючих мов – "грецької" та "єврейської" (в сучасних умовах громадяни України відповідного етнічного походження послуговуються новогрецькою мовою та мовою ідиш). З огляду на те, що таких мов, як "грецька" і "єврейська", не існує в природі, а Закон України тут передбачає захист мов грецької та єврейської національних меншин (що не є об'єктом Хартії), то ні Хартію, ні Закон України (про її ратифікацію) у цій частині на практиці виконати неможливо.

Істотним недоліком Закону України (про ратифікацію Хартії) є те, що він не передбачає захисного режиму тим мовам, які насправді потребують його, бо перебувають на межі зникнення. Йдеться, зокрема, про такі мови, що нагально потребують державного захисту в Україні: гагаузька, ідиш, караїмська, кримсько-татарська, кримчацька, ромська, урумська, асирійська та інші.

20. Хартія не передбачає того, що органи місцевого самоврядування держав можуть самостійно визначати статус цих мов чи що вони можуть самі визначати, яку з мов слід відносити до категорії регіональних або міноритарних мов в межах відповідного географічного простору території держави.

Компетенція визнавати ту чи іншу мову на території держави як регіональну або мінори тарну та поширювати на неї захисний режим належить виключно державі – в особі її відповідних органів (що стосовно до української практики узгоджується з положеннями статей 10 і 92 Конституції України – статус мов визначається законом держави, який ухвалює Верховна Рада України).

IV. УЗАГАЛЬНЕНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ:

21. Харківська міська рада, Севастопольська міська рада і Луганська обласна рада, ухваливши рішення (відповідно: Харківська – 6 березня 2006 р., № 43/06; Севастопольська – 26 квітня 2006 р., № 11; Луганська – 25 квітня 2006 р., № 2/13), порушили принцип законності, встановлений статтею 19 Конституції України (відповідно до якого – органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), бо вони:
визнаючи російську мову як регіональну (відповідно – у місті Харкові, у місті Севастополі та в Луганській області), внесли до нормативних актів свого рівня питання, яке згідно з приписами Конституції України (статті 10 і 92) є предметом регулювання виключно законом України;
ухвалюючи рішення з цього питання, вийшли за межі повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Конституцією і Законами України (чим порушили також і положення частини першої статті 144 Конституції).

22. Конституція України чітко визначила статус російської мови: відповідно до положення частини третьої статті 10 Конституції російській мові в Україні надано статус мови національної меншини. Виходячи з положень статті 156 Конституції, зміна статусу мов, визначеного положеннями статті 10 Конституції, можлива лише за умови зміни конституційних положень статті 10, здійсненої за спеціальним порядком – за поданням відповідного законопроекту Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і за умови прийняття його не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту та затвердження його всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

23. Посилання в рішеннях місцевих рад на Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин є безпідставним, оскільки існуючий офіційний переклад Хартії українською мовою та Закон України про її ратифікацію від 15 травня 2003 року не відповідають об'єкту та цілям автентичної Хартії. Об'єктом Хартії, є захист мов, котрим загрожує зникнення, а не мовні права національних меншин, які проживають у певних регіонах держави. Натомість Закон України про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин передбачає надання захисту саме мовам національних меншин, що прямо суперечить об'єкту та цілям самої Хартії.

24. Обов`язок забезпечувати законність в Україні Конституцією України покладено на прокуратуру. Пунктом 5 статті 121 Конституції України визначено, що на прокуратуру покладено функцію нагляду за додержанням законів з питань прав і свобод людини і громадянина органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до частини другої статті 144 Конституції, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Такий порядок встановлено, зокрема, положеннями статей 19 – 25 Закону України „Про прокуратуру" (№ 1789-ХІІ від 1991.11.05; в редакції від 2006.01.11).

25. З урахуванням існуючої ситуації в мовному питанні та з метою її виправлення пропонується, зокрема:
доручити відповідним органам виконавчої влади (із залученням Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права) у найстисліші строки підготувати Концепцію державної мовної політики в Україні, предметом якої має стати унормована система основоположних настанов, які б ґрунтувалися на комплексній оцінці мовної ситуації в Україні і якими мали б керуватися органи державної влади і державного управління у своїй практичній діяльності, виходячи передовсім з потреб: а) відновлення історичної справедливості у питанні функціонування і розвитку української мови; б) утвердження української мови як державної, виходячи з того, що це питання слід вирішувати як інститут державності, а не як культурологічне чи етнокультурне явище; в) здійснення державної політики на забезпечення мовних прав національних меншин відповідно до Європейської Рамкової конвенції; г) забезпечення державного захисту загрожених мов відповідно до Європейської Хартії;
розглянути та вирішити питання про створення в Україні інституційної системи забезпечення державної мовної політики (відповідно до положень Концепції), яка б включала (окрім існуючої Національної ради з питань радіо і телебачення) нові інституції, зокрема: а) Національну раду з питань мовної політики при Президентові України; б) Департамент мовної політики у складі Міністерства юстиції; в) Національну комісію з питань правопису та мовних норм Національної академії наук України; г) Національну комісію правничої термінології тощо;
забезпечити підготовку (з наданням статусу офіційного) виправленого перекладу українською мовою Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов (із залученням до цієї роботи Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції та Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права);
забезпечити підготовку та подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту (як невідкладного) з метою приведення Закону України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" ([VII])у відповідність з об`єктом та цілями автентичної Хартії, укладеної офіційними мовами Ради Європи – англійською та французькою (із залученням до цієї роботи Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції та Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права).


Міністр юстиції України Сергій Головатий



10 травня 2006 року

Відповіді

  • 2006.05.11 | марктем

    Re: Регіональний статус російської мови - незаконний

    В следующий раз, когда Головатый будет трактовать Хартию, он решит, что речь там идет о сексуальных меньшинствах. Просто перевод был неправильный.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.11 | Patrick

      Можете запропонувати власний варіянт

      перекладу і трактування? Будьласка, буде вельми цікаво. А давати юр. оцінку законодавчим актам, які приймають в країні - то є безпосередній обов'язок контори пана Головатого. Чи я помиляюсь? Питання наступне - чому висновок не було зроблено одразу після рішення Харківської, ще шумілкінської міськради?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.11 | марктем

        Re: Можете запропонувати власний варіянт

        Шановний Патрік,
        Мені достатньо того, що я можу читати Хартію і без перекладу. Висновок відомства Головатого є, вибачте, йобнутим. І навіть неприховано й-м.
        Крім заказухи я тут нічого іншого не бачу. Чесно кажучи, до законопроекту із святами і висновку про мову я був кращої думки про Головатого.
        На щастя, у навіть такому недорозвинутому громадянському суспільстві, яким є українське, висновки органів виконавчої влади не мають тієї тоталітарної сили, як у дєякіх сусідів.
        І....якщо хочемо мати стабільну і демократичну державу, треба враховувати реальну ситуацію на Сході, а не робити цирк.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.12 | Patrick

          Re: Можете запропонувати власний варіянт

          >Мені достатньо того, що я можу читати Хартію і без перекладу.
          Дуже за вас радий! Я теж можу, але справа не в тому. Ви вважаєте, що "Minority Languages" у контексті Хартії слід перекладати як "мови нац. меншин"? Ні, якщо тупо зі словника - то воно вірно. Але для такого "перекладу" весь документ можна і не читати - достатньо назву.

          Висновок мін'юсту може бути тричі йобнутим і 10 разів заказухою (чиєю - може знаєте?), але ним (не вашими розумними дописами і не "реальною ситуацією на Сході"... сході чого, доречі?) мусить керуватись прокуратура. Те, що ви далі кажете, а саме

          >висновки органів виконавчої влади не мають тієї тоталітарної сили, як у дєякіх сусідів.

          то є, нмсд, відверта маячня. Постанови органів вик. влади мусять виконуватись. Це - порядок! Інакше можна допи...ітись до того, що закони теж годилося б не виконувати, бо вони часто також вельми "йобнуті".

          Мантри про "громадянське суспільство" і "стабільну демократичну державу" - це не до мене, я в цю х..ню не вірю.

          Тепер по ситуації з мовою "на Сході". Вона, нмсд, полягає в тому, що лінгвістичною меншістю тут є "україномовні українці" і захисту потребує (за допомогою Хартії чи ще якось) саме українська мова. Питаю - яким чином тому сприяє обговорюване рішення Хар. міськ. ради?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.12 | марктем

            Re: Можете запропонувати власний варіянт

            В мене бажання вас переконувати немає. Факти вещь упрямая, но вы видимо еще круче.
            Для мене громадянське суспільство, права людини, спільнот...це зовсім не маячня. Можо воно, це громадянське і демократичне суспільство і є огидним, але що краще ви можете запропонувати?
            Чия заказуха? Вважаєте, що Головатий отримує вказівки від клубу геїв м. Крижополю?
    • 2006.05.13 | ziggy_freud

      правильний переклад терміну minority language

      це "міноритарна мова". Мова народу, що позбавлений власної державності. Стосовно України це кримськотатарська, гагаузська та ін. Якщо колись в росіян не залишиться власної державності, тоді це буде стосуватись їх також. Статус російської має регулюватись інакше. Джерело: вузький фахівець з правничої термінології. Бажаючі можуть вточнити на сайті Ради Європи.

      у нас його переклали як "мова меншин", що невірно рівно настільки, наскільки потрібно язикатоозабочєным. ТОМУ ЩО захист гагаузів спецоперацією не передбачається. "Регіональна мова" це повний абсурд. Давайте ще зробимо биківнянську регіональною мовою м.Биківня.
  • 2006.05.11 | марктем

    Re: Регіональний статус російської мови - незаконний

    У Головатого истерика.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.11 | шкіпер

      Re: Регіональний статус російської мови - незаконний

      Надо ж подвести "юридическую базу".

      Если в Законе о языках сказано, что другие языки могут использоваться (но не используются), то кто должен принять решение о использовании, кроме местных советов? Заказуха.
  • 2006.05.11 | Albes

    Бред и передергивания.Головатый в стиле как с праздникам(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.11 | Предсказамус

      Угу. Так скоро за проффесором Зваричем затоскуем... (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.11 | Albes

        Хрен редьки... (-)

    • 2006.05.11 | Patrick

      Ви є фаховий юрист?

      Якщо так, то прошу по пунктах - де саме "брєд і пєрєдьорґіванія"?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.11 | Предсказамус

        А Вы?

        Прежде, чем приводить правовые аргументы, хочется знать, что собеседник их понимает.
      • 2006.05.11 | шкіпер

        А ви почитайте самі

        Ну наприклад ось це:

        ...
        1. 6 березня 2006 року Харківська міська рада (міський голова В. Шумілкін) у Рішенні № 43/06 постановила, зокрема:
        визнати російську мову в місті Харкові регіональною – „в означенні Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (пункт 1 Рішення);
        встановити, що Харківська міська рада, її виконавчі органи в своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державна мова) російську мову (регіональна мова) – як мови роботи, діловодства і документації, тобто як робочі мови (пункт 2 Рішення);
        врахувати, що згідно з Законом УРСР „Про мови в Українській РСР" та Законом „Про звернення громадян" громадяни мають право звертатися до будь-яких державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською і російською мовами або мовою, прийнятною для сторін (пункт 3 Рішення).
        ...
        1) Пункти 2 і 3 Рішення Харківської міської ради (№ 43/06 від 6 березня 2006 р.),
        ...
        12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [IX] визначає, що:

        - до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад у цьому питанні віднесено (і вирішується виключно на пленарних засіданнях), зокрема, вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях (пункт 50 частини першої статті 26);

        ...


        Пан Головатий пише у своєму программному (тобто заказному) творі, що згідно закону про місцеве самоврядування до компетенції сільских, селищних, міських рад належить вірішенне питання - якою мовою користується у своїй роботі ця рада. Тепер перечитайте пункти 2 і 3 рішення Харківської місцевої ради. Про що там? Саме про це.

        Заперечення є?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.11 | Patrick

          Почитав

          >Тепер перечитайте пункти 2 і 3 рішення Харківської місцевої ради. Про що там? Саме про це.

          >Заперечення є?

          Є. Майже немає заперечень лише по 3 пункту рішення Харківської міськради. Крім того, що це просто повторення норм законодавчих актів, про які йдеться у пункті 3 (ЗУ "Про звернення громадян" та З-н УРСР "Про мови"), більш нічого. Суб'єктам права, про які йдеться в тих законах, треба просто ті норми виконувати, для чого щось "враховувати" міськраді - не зрозуміло. Це питання вже врегульоваго діючим законодавством.

          По пункту 2
          ЗУ "Про національні меншини в Україні" ст. 8 - "у роботі державних органів, громадських об`єднань, а також установ і організацій, розташованих у місцях, де більшість населення становить певна національна меншина, може використовуватись її мова – поряд з державною українською мовою"
          1. Йдеться тут, нмд, про нац. меншини не в лінгвістичному, а в етнічному сенсі.
          2. Головне. На виконання рішення Хар. міськ. ради від 6.03.2006 органи місцевого самоврядування МУСЯТЬ в офіц. документах дублювати укр. текст російським, у той час як згідно з чинним ЗУ "Про нац. меншини..." це є опціональним (хоч - дублюй, не хоч - не треба) - "... МОЖЕ використовуватись її мова – поряд з державною...". Таким чином у даному випадку дійсно - чинним законодавством це питання урегульоване в інший спосіб, ніж це намагається зробити хар. міськ. рада

          І нарешті 1-й пункт (хоча претензії щодо нього пан Головатий чомусь чітко не сформулював)
          Визначення "регіональна мова" немає в жодному законодавчому акті України, крім ратифікованої "Євр. Хартії про рег. мови..." (якщо помиляюсь - прошу мене виправити) на яку і йде посилання у постанові Хар. м.р. Так ось, згадана Хартія спрямована перш за все на захист маловживаних мов, які знаходяться на межі зникнення. Цитую абзац з преамбули

          >Англ:
          >
          >Preamble
          >
          >The member States of the Council of Europe signatory hereto,
          >...
          >Considering that the protection of the historical regional or minority languages of Europe, some of which are in danger of eventual
          >extinction, contributes to the maintenance and development of Europe's cultural wealth and traditions;
          >...
          >Have agreed as follows:
          >...
          >
          >Переклад:
          >
          >Преамбула
          >
          >Держави-члени Ради Європи,
          >...
          >Беручі до уваги, що захист історичних регіональних та міноритарних мов Європи, декотрі з яких знаходяться під загрозою остаточного >зникнення, сприяє підримці і розвитку європейського культурного багатства і традицій
          >...
          >Ухвалили наступне:
          >...

          http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/148.htm

          Сподіваюсь, не треба доводити, що рос. мова взагалі і в Україні зокрема, не є "під загрозою остаточного зникнення" і не потребує спеціального захисту?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.12 | шкіпер

            Re: Почитав

            Patrick пише:
            > >Тепер перечитайте пункти 2 і 3 рішення Харківської місцевої ради. Про що там? Саме про це.
            >
            > >Заперечення є?
            >
            > Є. ...
            >
            > По пункту 2
            > ЗУ "Про національні меншини в Україні" ст. 8 ...
            > 1. Йдеться тут, нмд, про нац. меншини не в лінгвістичному, а в етнічному сенсі.
            В якомусь з законів виписани норми, як визначати етнічну приналежність? По перше - в парспорті вже давно нема 5-ї графи. По друге ця етнічна приналежність умовна - як визначити етнчну приналежність людини, в якого батьки різних національностей, як і батьки батьків? Тобто - ким себе я назову, тим і буду. До того ж більшість (теж не визначенне поняття) - це не едина умова. Читайте статтю 3 закону про мови.

            > 2. Головне. На виконання рішення Хар. міськ. ради від 6.03.2006 органи місцевого самоврядування МУСЯТЬ в офіц. документах дублювати укр. текст російським, у той час як згідно з чинним ЗУ "Про нац. меншини..." це є опціональним (хоч - дублюй, не хоч - не треба) - "... МОЖЕ використовуватись її мова – поряд з державною...". Таким чином у даному випадку дійсно - чинним законодавством це питання урегульоване в інший спосіб, ніж це намагається зробити хар. міськ. рада
            Не бачу ніякої суперечності. Це не більше ніж гра слів - вони хочуть і дублюють. Саме цього питання це рішення і стосується.

            > І нарешті 1-й пункт (хоча претензії щодо нього пан Головатий чомусь чітко не сформулював)
            Отож!!!!

            > Визначення "регіональна мова" немає в жодному законодавчому акті України, крім ратифікованої "Євр. Хартії про рег. мови..." (якщо помиляюсь - прошу мене виправити) на яку і йде посилання у постанові Хар. м.р. Так ось, згадана Хартія спрямована перш за все на захист маловживаних мов, які знаходяться на межі зникнення. Цитую абзац з преамбули

            Це ваша вигадка. В тексті Хартіі нема такого обмеження.


            > >Держави-члени Ради Європи,
            > >...
            > >Беручі до уваги, що захист історичних регіональних та міноритарних мов Європи, декотрі з яких знаходяться під загрозою остаточного >зникнення, сприяє підримці і розвитку європейського культурного багатства і традицій
            > >...
            > >Ухвалили наступне:
            > >...
            >
            > http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/148.htm
            >
            > Сподіваюсь, не треба доводити, що рос. мова взагалі і в Україні зокрема, не є "під загрозою остаточного зникнення" і не потребує спеціального захисту?

            Ви все вірно переклали, но чомусь перекуручуєте зміст. Ні не знаходиться під загрозою зникнення, вона просто є регіональною мовою. Хіба для вас не зрозуміло, що декотрі - це не обов'язкова умова для захисту?
          • 2006.05.12 | марктем

            Re: Почитав

            А закриття російськомовних шкіл та політика витіснення його з офіційного життя це не є знищенням мови?
      • 2006.05.11 | Albes

        Re: Ви є фаховий юрист?

        Просто я не ленюсь ВЫЧИТЫВАТЬ законы. Займетесь этим и Вы. Очень поможет в жизни.
        А в этом бреде даже нет (по большому счету) даже необходимости поднимать законы (если Вам лень). Достаточно провести анализ самого произведения. Только ВНИМАТЕЛЬНО. И Вы сами сможете найти при внимательном прочтении, как минимум, парочку ситуаций, в которых сначала говорится одно, а потом другое. О передергиваниях я вообще молчу. Их еще больше. Я уже не говорю о том, что Головатый "не заметил" или "забыл", что вопрос языкоприменения регулируется НЕ ТОЛЬКО приведенными им актами. А о естественном праве я уже даже как-то писал в постинге на статью Евгения Захарова. И для Фахового юриста (без кавычек) как Головатый не знать этого или не руководствоваться этим - стыдно и неэтично (чтоб не сказать - непрофессионально).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.12 | Patrick

          Єдине прохання, пане

          Не вчить мене жити, і тоді... далі знаєте? Ну і добре.

          Ще раз дозволю собі спитати - ви є фаховий юрист? Якщо так, то я навіть сперечатись з вами не буду, бо різні "вагові категорії", просто покажіть будь ласка (по пунктах) - де саме пан міністр схибив, буду вельми вам за то вдячний.

          >О передергиваниях я вообще молчу
          А ви не мовчіть. Покажіть мені, неуважному, пальцем, якщо Вам, звичайно, "нє лєнь".
          >Их еще больше
          Скільки?

          >Головатый "не заметил" или "забыл", что вопрос языкоприменения регулируется НЕ ТОЛЬКО приведенными им актами.

          Ну і шо? Якшо згадувана постанова Хар. м.р. суперечить навіть лише одному ЗУ, цього хіба недостатньо, щоб визнати її незаконною?

          > Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:

          Бачте, перелік норм. актів, що його наводить пан Головатий, не претендує на вичерпність ("зокрема"), так що ваш наїзд з цього приводу є безпідставним.

          >А о естественном праве я уже даже как-то писал в постинге на статью Евгения Захарова.
          А це взагалі хто такий?! Жартую. А шо таке "єстєствєнноє право"? Дайте посилання, якщо не важко. Дякую.

          >И для Фахового юриста (без кавычек) как Головатый не знать этого или не руководствоваться этим - стыдно и неэтично
          Бр-р-р-р!!! Чим мусить керуватись пан Головатий? Статтею пана Захарова? Чи тим вашим дописом? Чи ще чимось?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.12 | Albes

            Re: Єдине прохання, пане

            ">Головатый "не заметил" или "забыл", что вопрос языкоприменения регулируется НЕ ТОЛЬКО приведенными им актами.

            Ну і шо? Якшо згадувана постанова Хар. м.р. суперечить навіть лише одному ЗУ, цього хіба недостатньо, щоб визнати її незаконною?"

            Не обязательно. Совсем не обязательно. Этого недостаточно. Знаете, как в математике : "необходимые и достаточные условия". Так вот, противоречие "навіть лише одному ЗУ" является необходимым, но не является гарантированно достаточным условием. Так как, если эта норма соответствует норме другого ЗУ, то имеем конфликт норм одного уровня. А уж если норма этого ЗУ сама противоречит норме , например, Конституции (у тут эта коллизия есть), то применяться должна норма Конституции, а не ЗУ (достаточно глянуть ст. 8 Конституции и Пленум ВСУ № 9 от 01.11.96 г.). Если же наличествует коллизия между равными нормами Конституции (и это здесь тоже есть), то вопрос может быть разрешен Конституционным Судом, который обязан будет руководствоваться, в первую очередь, нормой ст. 3 Конституции и принципом превалирования естественного права над формальным. А это приведет его к тому, что решение Харькова останется в силе.

            > Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:

            Бачте, перелік норм. актів, що його наводить пан Головатий, не претендує на вичерпність ("зокрема"), так що ваш наїзд з цього приводу є безпідставним."

            А если г-н Головатый не приводит ВСЕХ актов, регулирующих данный вопрос, то тем более - стыдно и некрасиво. Зачем же "шару гнать" и приводить только выгодные. Неэтично. Он же не в суде. Он представляет Государство и выступает от Его имени, а не от своего в качестве адвоката.

            "Бр-р-р-р!!! Чим мусить керуватись пан Головатий? Статтею пана Захарова? Чи тим вашим дописом? Чи ще чимось?"

            Имхо, не мешало бы ему изучить и статью уважаемого мною Евгения Захарова и мой "допис". Да и Конституцию почитать не поверхностно, а вдумчиво. На "конституционные грабли" г-н Головатый наступает уже не в первый раз. Может, потому, что мнит себя ее великим знатоком.

            Теперь пару слов о квалификации в ответ на Ваше : "Ще раз дозволю собі спитати - ви є фаховий юрист? Якщо так, то я навіть сперечатись з вами не буду, бо різні "вагові категорії"".
            Да спорьте сколько Вам угодно. Просто, я не всегда Вам буду отвечать. Например, на очевидные вещи.
            Я не "юрист". Но имею десятилетний опыт деятельности в области юриспруденции с определенным уклоном (85-90% ведомых мною в судах дел являются делами типа "гражданин против государства", один из примеров (личный) вы можете сами посмотреть на моем сайте (адрес - в профайле)). Так что "квалификацию" свою мне оценить с точки зрения формального права не представляется возможным.
  • 2006.05.11 | Чучхе

    А во Франции региональным надо признать арабский, а в Германии

    в Германии, очевидно, турецкий
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.11 | Kohoutek

      Кому надо? Французам? Захотят - признают! А у нас мы решаем!(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.11 | Patrick

        "Ви" - це хто?!(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.11 | Kohoutek

          Громадяни України. Демократичним шляхом. (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.12 | BROTHER

            Не зовсім так

            Якщо вжажати за демократичний такий шлях, коли за декілька сотень років поневолення України було знищено не тільки багато українців, а й мову, історію та культуру українців.

            Я не знаю точно про Харківщину або Луганщину, але у Запорізькій області тільки у більш-меньш великих містах говорять російською. А в селах та й навіть у районих центрах балакають східним діалектом української або суржиком (по рускаю балакаю). Поїдьте у село десь навіть не більше 10км від міста, ну наприклад, у Наталовку, куди з міста ходить міський автобус, та спробуйте заговорити з місцевими російською. Інше містечко - смт Кушугум 12км від Запоріжжя, їдьте туди, послухайте, якою мовою люди там говорять?! І це післе 300 років обрусіння. Отже навіть після голодомору та ковгоспшини, радянської індустріалізації, царського покріпачення люди у маленьких, середніх та навіть близьких до великих міст населенних пунктах говорять українською у тому чи іншому виді. А назви річок, сел, заток, вирв? Взагалі, більшість географічних назв, які не змінювались, україньскі або татарські. Дуже мало старих назв російські та й навіть, якщо вони виглядають російськими, є скоріше за все такі, які в російській та українській мовах схожі.

            Якщо подивитись на мапу Криму, то легко побачити, що більшисть назв місцевостей або старих назв міст - татарські, грецькі, а більш старі назви за відомих обставин взагалі відсутні. А хтось навіть добрехувався до того, що Крим - російська земля.

            Отже, виходячи з того, що ті куточки України, де не спромоглися влаштувати імперські порядки у повному обсязі, або ті містечка, де дозволялося більш-меньш безпечно жити українцям, говорять у більшості українською, то й спочатку треба було б повернути саме українську на відповідний рівень, а потім вже говорити про меньш популярні мови. Бо зараз виходить навпаки, саме українську мову треба вважати на сході та півдні меньш популярною і саме її треба захищати. А надяння російській мові якогось пріоритетного статусу зараз саме загрожує ПОВЕРНЕННЮ української мови. Отже програють вони у суді, якщо у суді буде доведено, що українська мова була рідною та вживалась вільно, була саме тією мовою, якою розмовляли люди, до встановлення імперського контролю над землею, де мешкали і мешкають здебільшого українці. Та й навіть більше, коли програють справу у Європі, українці на базі того рішення подадуть на Россію позив про компенсацію за генацид. От вам і буде "региональный статус русского языка". Знахабніли!

            Це парадокс - більшість людей навіть на сході ототожнюють себе як українці, а говорять іноземною мовою. Тому разом з росіянями, які у більшості взагалі не мають бажання вживати будь яку іншу мову крім російської, роблять україньску меньш популярною.

            Яку там Європу у Харкові згадали? Ту саму Європу, де німці говорять німецькою; італійці італійською; французи французскою; іспанці іспанською й так далі? То ж у Європі зайняті збереженням мов та культур меньшин, які доречі не морили голодом місцеве населення. У Луганську думають, що, пам'ятаючи про картопляний голодомор, ірландці, які зараз у більшості говорять англійською, дуже переймаються долею англійської мови як minority мовою?

            А якщо у 44-му не погнали би німців з України, то у 2344 році німецька мова стала б регіональною на Вкраїні? Смішні люди, спочатку знищили мову корінного населення, повбивали особливо незгодних, а потім на якесь право посилаються!!! Та ні, спочатку повернемо все на свої місця, поправимо зламане, поговоримо 300 років українською, аж потім побачимо.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.05.12 | Kohoutek

              Зовсім так

              BROTHER пише:
              > Якщо вжажати за демократичний такий шлях, коли за декілька сотень років поневолення України було знищено не тільки багато українців, а й мову, історію та культуру українців.

              Демократический путь - тот, на котрый Украина ТОЛЬКО-ТОЛЬКО ВСТУПИЛА.

              > І це післе 300 років обрусіння. Отже навіть після голодомору та ковгоспшини, радянської індустріалізації, царського покріпачення люди у маленьких, середніх та навіть близьких до великих міст населенних пунктах говорять українською у тому чи іншому виді.

              Ну и замечательно! К чему только тут этот пассаж, я не понял.

              > Якщо подивитись на мапу Криму, то легко побачити, що більшисть назв місцевостей або старих назв міст - татарські, грецькі, а більш старі назви за відомих обставин взагалі відсутні. А хтось навіть добрехувався до того, що Крим - російська земля.

              Мало ли кто чего говорит. К чему только тут этот пассаж, я не понял.

              > Отже, виходячи з того, що ті куточки України, де не спромоглися влаштувати імперські порядки у повному обсязі, або ті містечка, де дозволялося більш-меньш безпечно жити українцям, говорять у більшості українською, то й спочатку треба було б повернути саме українську на відповідний рівень, а потім вже говорити про меньш популярні мови. Бо зараз виходить навпаки, саме українську мову треба вважати на сході та півдні меньш популярною і саме її треба захищати.

              Надо, кто ж впорит. Надо. Только вот "сначала" и "потом" - не катит. Людям, реальным людям, нужно и то, и другое.

              > А надяння російській мові якогось пріоритетного статусу

              Он не ПРИОРИТЕТНЫЙ. Про некий "приоритетный" статус говорят только те, кто хочет решать языковые вопросы так же, как это делалось во времена Росийской Империи/СССР, - для обоснования своих убеждений они широко используют передёргивания, умолчания и откровенную ложь. Ни в одном из принятых решений местных советов нет и намёка на отказ использовать украинский язык в соответствии с законами страны.

              > Отже програють вони у суді, якщо у суді буде доведено, що українська мова була рідною та вживалась вільно, була саме тією мовою, якою розмовляли люди, до встановлення імперського контролю над землею, де мешкали і мешкають здебільшого українці. Та й навіть більше, коли програють справу у Європі, українці на базі того рішення подадуть на Россію позив про компенсацію за генацид. От вам і буде "региональный статус русского языка". Знахабніли!

              Не кажи "гоп!", доки не перестрибнеш.

              > Це парадокс - більшість людей навіть на сході ототожнюють себе як українці, а говорять іноземною мовою.

              Це - моя рідна мова. Повторити? ЦЕ - МОЯ РІДНА МОВА. Винятково Я можу вирішувати, яка мова для мене є "іноземною", а яка - рідною. Винятково Я можу вирішувати, хто я є - українець, росіянин, єврей чи татарин. Парадокс, не парадокс - це РЕАЛЬНІСТЬ.

              > Тому разом з росіянями, які у більшості взагалі не мають бажання вживати будь яку іншу мову крім російської, роблять україньску меньш популярною.

              Я ни с каким языком ничего не "делаю" - я просто говорю и думаю на определённом языке.

              > Яку там Європу у Харкові згадали? Ту саму Європу, де німці говорять німецькою; італійці італійською; французи французскою; іспанці іспанською й так далі?

              Так, ту саму. Ту саму, де ірландці говорять англійською, де іспанці говорять каталанською, де бельгійці говорять французською, де австрійці говорять німецькою, де українці говорять польською, де поляки говорять українською, нарешті. Де ніхто не питає тебе про етнічне походження до сьомого коліна.

              > То ж у Європі зайняті збереженням мов та культур меньшин, які доречі не морили голодом місцеве населення.

              Меншини? Я так і уявляю собі ту "меншину, яка морить голодом місцеве населення".

              > У Луганську думають, що, пам'ятаючи про картопляний голодомор, ірландці, які зараз у більшості говорять англійською, дуже переймаються долею англійської мови як minority мовою?

              Нет, ирландцы просто не комплексуют по поводу родного языка. От этого они не перестают быть ирландцами и не становятся англичанами. Они действуют, исходя из реалий нынешнего дня.

              > Та ні, спочатку повернемо все на свої місця, поправимо зламане, поговоримо 300 років українською, аж потім побачимо.

              Уже видите.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.05.12 | BROTHER

                А я кажу не зовсім так, бо знаю точно.

                Вы, Kohoutek, слишком многого не помнимаете, но отвечаете тем не менее на то, чего не поняли. Странно даже, и то не понятно, и это, а сами только ответы... Какой такой Региональный Статус каких-либо языков предусматривается украинским законодательством? Я, честно говоря, специально этот вопрос не прорабатывал, однако, насколько не известно, такого регионального статуса для какого-либо языка, который используется людьми в Украине, нет. Региональный статус есть в Европейской Хартии, и именно отсюда ноги растут.

                Во-первых, European Charter for Regional or Minority Languages (ECRML) существует для того, чтобы достичь согласия, единства и т.д. среди стран участниц по вопросам языка. Украина на данный момент участником EU не является, следовательно, чисто технически ЕU может выдвинуть Украине подобное требование - признать русский язык языком меньшинства и потребовать придать ему соответствующий статус , но... только на пути в EU. Так что сам по себе шум по поводу регионального статуса русского языка на почве европейских документов - хороший знак.

                Во-вторых, в Преамбуле в первых же строках ECRML, http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/148.htm , точнее во втором абзаце, написано:

                Considering that the protection of the historical regional or minority languages of Europe, some of which are in danger of eventual extinction угасание, contributes to the maintenance and development of Europe's cultural wealth and traditions.

                in danger of eventual extinction означает - в опасности постепенного угасания (исчезновения), т.е. тогда, когда язык такого ИСТОРИЧЕСКОГО меньшинства находится в опасности исчеснуть в конце концов, если его не защитить.

                Кроме того в Части 1 написано:

                Part I – General provisions

                Article 1 – Definitions

                For the purposes of this Charter:

                "regional or minority languages" means languages that are:
                traditionally used within a given territory of a State by nationals of that State who form a group numerically smaller than the rest of the State's population;

                and different from the official language(s) of that State;

                it does not include either dialects of the official language(s) of the State or the languages of migrants;

                "territory in which the regional or minority language is used" means the geographical area in which the said language is the mode of expression of a number of people justifying the adoption of the various protective and promotional measures provided for in this Charter;

                "non-territorial languages" means languages used by nationals of the State which differ from the language or languages used by the rest of the State's population but which, although traditionally used within the territory of the State, cannot be identified with a particular area thereof.


                Так что Ваши слова: "Только вот "сначала" и "потом" - не катит. Людям, реальным людям, нужно и то, и другое" свидетельствуют о том, что Вы понимаете ECRML не так, как его понимают его создатели. Да и не факт, что Вы вообще понимаете Европейскую Хартию о региональных и языках меншинств. Вам, как Вы сказали, что-то надо, как реальному человеку, но... это, как говорится, к делу не подошъёшь. Ну надо Вам, ну и что, а мне квартирка на Крещатике надо... А вот туркам в Германии захочется регионального статуса для турецкого языка, и они захотят написать немецкие улицы по-турецки в их районе. Хотеть-то они могут, а вот законно сделать это не могут.

                В-третьих, если Вам известно, где можно найти ОРИГИНАЛЬНЫЕ решения советов тех самых областей и города, которые уже отметились в региональном статусе русского языка, поделитесь. Те, которые я лично нашёл в интернете, говорят о том, что русскому языку именно пожелали придать некий эксклюзивный статус, написав, например, названия улиц по-русски или уровняв его с государственным, например, в делопроизводстве. А это, мягко говоря, и вообще против той же самой ECRML, ибо в ней же написано:

                Stressing the value of interculturalism and multilingualism and considering that the protection and encouragement of regional or minority languages should not be to the detriment of the official languages and the need to learn them

                А как быть с Крымом? Писать города и улицы по-татарски? Или перейти на древнегреческий? Развитие и поддержание исторических местных языков, которые рискуют изчезнуть - это понятно? Кто-то может применить это к русскому? Да ну... А как же он исчезнет, если у него есть вся Россия?! Хотите насмешить Европу, идите и попытайтесь убедить европейцев, что русский язык, если его не сделать региональным в Харьковской области Украины, исчезнет. Хотя... я лично пошёл бы на то, чтобы придать русскому языку статус регионального, если регион под названием Россия станет частью Украины. Тогда, на территории российского региона, русский по желанию местного населения вполне может получить статус регионального. Как вам такая перспектива? :)) Инересно, а что скажут удмурты и эвенки?

                В-четвёртых, если доведут в суде, что московская (питерская) власть (царская или красная) с помощью террора, денег, обмана, дискриминации или переселения (уничтожения) коренного населения НАВЯЗАЛА проживавшим на территории упомянутых местностей людям (будь-то татарам, украинцам или болгарам с венграми, или ещё кому-то) русский язык, то в суде иск о придании русскому языку статуса регионального проиграют. Доказывание - это процесс, который можно исполнить по-разному, так что шанс сделать русский региональным есть, но... есть также шанс, что вопреки Вашему желанию докажут обратное. И вот тогда наученные опытом украинцы пойдут до конца и дожмут суд по поводу геноцида. А если они его дожмут, то будет кому-то козья морда с кучей денег и позора. Я понимаю, что всё это лишь возможный исход, однако, как человек умный, Вы же не можете не считать такой вот вариант.

                И я Вам честно скажу, если суд о придании русскому языку статуса регионального состоится, он будет проигран, и только очень добрый и великодушный украинец не пойдёт дальше и не обвинит Россию в геноциде хотя бы за голодомор. Оно вам надо?

                В-пятых, насчёт ирландцев, которые по вашему не беспокоятся о своём родном языке, Вы очень неправы. По крайней мере известные мне коренные ирландцы не согласны с доминированием английского и даже обвиняют во многих своих проблемах англичан и то, что они навязали английский. Вы не можете не знать об ирландских террористах и методах, которые они использовали, чтоб восстановить административный контроль над своей исконной землёй. Вы не можете не знать о картофельном голоде 1840г., коль говорите об ирландцах, и о том, что родной язык ирландцев значительно потерял именно от той даты. Но ирланцы считают, что надо начинать не со взрослых жителей, которым весьма трудно переучиться, и у них часто нет уже такой возможности, а начать со школ и детских садов - весьма постепенно. Им гораздо хуже, ибо только примерно 2-4% населения всё ещё используют Gaeilge в быту. Но Вы напишите слово Gaeilge в Google, например, и вы получите более 41млн. ссылок - сорок один миллион ссылок! Кто по вашему интересуется исконным ирландским языком, кроме самих ирландцев? Русские или украинцы? А может англичане? Остаётся добавить, что с 1 января 2007 года Gaeilge станет 21-м официальным языком Евросоюза. А Вы говорите, что ирландцы просто не комплексуют по поводу родного языка. От этого они не перестают быть ирландцами и не становятся англичанами. Они действуют, исходя из реалий нынешнего дня

                Либо врёте, либо просто не в курсе - и так, и этак цена вашим возражениям НОЛЬ. Учите матчасть...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.05.13 | ziggy_freud

                  Re: нарешті є посилання на оригінал

                  того документа, який ратифікувала Україна.

                  BROTHER пише:
                  > Во-вторых, в Преамбуле в первых же строках ECRML, http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/148.htm , точнее во втором абзаце, написано:

                  > in danger of eventual extinction означает - в опасности постепенного угасания (исчезновения), т.е. тогда, когда языка такого ИСТОРИЧЕСКОГО меньшинства находится в опасности исчеснуть в конце концов, если его не защитить.

                  точнісінько так.
                  Сперечатись про європейські конвенції за текстом, тричі перекладеним ламерами з російської на українську, це однаково що читати Пушкіна в перекладі з караїмської на ромську.
              • 2006.05.12 | Сергій Кабуд

                мова несе ментальність всього народу

                вживаючи ту чи іншу мову ми змінюємося самі

                якщо кацапська мова-
                це мова якою розмовляє народ, який за мусара путіна голосує в такій кількості- я б був на вашому місці дуже обережним, бо ця мова на вашу свідомість подіє гірше ніж героїн, бо зробить з вас ідіота, яким є середньо статистичних кріпак путіна
  • 2006.05.11 | Пані

    Крапку поставить Євросуд?

    І це - ідеальний варіант, якщо дійде саме до Євросуду. Бо наскількі я розумію до того, це рішення має бути оскаржене в КС (який не працює)?

    Я ставлю на негативне для Луганської облради рішення.

    http://pravda.com.ua/news/2006/5/11/41620.htm

    Соратники Януковича збираються скаржитися Європі

    Луганська облрада буде опротестовувати рішення Мін'юсту про те, що надання російській мові статусу регіональної є антиконституційним, аж до Європейського суду.

    За інформацією Української правди, про це повідомила депутат Луганської облради Ірина Зайцева.

    "Рішення Мін'юсту було сумно передбачуване. Цього варто було очікувати, адже українська законодавча база недосконала. У цьому питанні дійсно "закон, як дишло", і цілком зрозуміло, куди його поверне українська влада", - відзначила Зайцева.

    За її словами, перше, що потрібно зробити для того, щоб не виникало казусів з мовою - це привести українську законодавчу базу у відповідність до Європейської хартії.

    "У цій хартії поняття "регіональний" є закріпленим, а в українських законних і підзаконних актах його просто не існує як терміну", - пояснює Зайцева.

    За її словами держава тільки позиціонує себе демократичною, але демократія закінчується на прийнятті реальних рішень.

    "У демократії не можна бути трохи вагітним. Тому право російської мови називатися регіональною Луганська обласна рада буде відстоювати до останнього", - підкреслила вона.

    У Луганській облраді більшість місць одержала Партія регіонів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.11 | Albes

      Re: Крапку поставить Євросуд?

      Пани,
      кто виноват Ірине Зайцевой, что она такой уродилась? Какое обжалование ? Чего ? Мнения МинЮста ? А зачем ? Ведь МинЮст НЕ ПОДАЛ В СУД Административный иск ? Как Вы думаете, почему ? Почему не в суд, а просто мнение ?
      А Конституционный Суд, а уж тем более, Европейский, здесь вообще не при чем. Не их это подсудность.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.11 | шкіпер

        Re: Крапку поставить Євросуд?

        Висновок родился как ответ на поручение Юща "разобраццо". Головатий разобрался, теперь опираясь на этот документ будут делатся какие-то шаги в плане обжалования решений в суде. ПМСМ.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.12 | ОРИШКА

          Пока дойдет до Европейского суда

          не будет ни шаха, ни ишака.
  • 2006.05.12 | Kohoutek

    Дуже неформальний висновок на висновок

    Чому пан міністр неправий по формі:

    13. Спільним для вищезазначених рішень Харківської міської ради, Севастопольської міської ради і Луганської обласної ради є те, що у кожному з актів відповідного органу місцевого самоврядування міститься посилання на так звану "Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин" як підставу ухвалення рішення про визначення російської мови як регіональної (відповідно – у місті Харкові, у місті Севастополі та в Луганській області).

    14. Зазначена Європейська Хартія була підписана від імені України 2 травня 1996 року та ратифікована Верховною Радою України15 травня 2003 року (Закон України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин" [VII]); ратифікаційна грамота депонована 19 вересня 2005 року.
    Ратифікація Україною цієї Хартії у такому вигляді, як це було вчинено 15 травня 2003 року, об'єктивно спричинила виникнення в Україні низки гострих проблем юридичного, політичного та економічного характеру. Головними причинами цього є як неправильний офіційний переклад тексту документа українською мовою, який був доданий до Закону про ратифікацію Хартії, так і хибне розуміння об'єкта і мети Хартії.


    Це - ЮРИДИЧНИЙ висновок? Хіба пана міністра взагалі питали про Хартію? Хіба до компетенції Мінюста відноситься давати оцінки, яким чином депутати Верховної Ради зрозуміли той чи інший закон при його прийнятті? Чи це сеанс психоаналізу? Хіба думка пана міністра щодо розуміння і цілей прийняття будь-якого закону впливає на чинність цього закону?

    Є Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№ 802-IV) від 15 травня 2003 року. ЧИННИЙ закон. Висновок про конституційність якого може дати ВИНЯТКОВО Конституційний Суд. До якого ще ніхто не подавав з приводу цього закону. Свою думку з цього приводу пан міністр, звичайно, може мати і висловлювати, але ця думка не має ЖОДНИХ юридичних наслідків. Є чинний Закон, в якому чорним по білому написано, що
    2. Положення Хартії ( 994_014 ) застосовуються до мов таких
    національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької,
    грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької,
    польської, російської, румунської, словацької та угорської.


    ВСЕ. Змінити ці факти пан міністр не в змозі. Він може скільки завгодно протестувати, але прокуратура повинна дотримуватися ЗАКОНУ, а не думки міністра з приводу закону. І суд (маю такі великі сподівання) теж буде вирішувати на підставі ЗАКОНУ, а не думок міністра.

    Цей чинний Закон про ратифікацію Хартії був прийнятий відповідно до регламенту Верховної Ради, на відміну від першої спроби. Немає жодних підстав для його оскарження. Пан міністр бідкається, що депутати прийняли, мовляв, "не той текст". Заспокійтеся, пане міністре. Верховна Рада ратифікувала не український переклад Хартії, а САМУ Хартію - в двох автентичних текстах, англійському та французському, офіційних мовах Ради Європи. Тепер ВАШЕ відомство, яке підготувало недолугий переклад цього документу, може спокійно, без істерики, виправити помилки і неточності в тексті перекладу - це робиться зовсім не шляхом скасування закону, як Вам добре це відомо. І це ЖОДНИМ чином не змінює ні суті Хартії, ні суті Закону про її ратифікацію. Якщо Верховна Рада вирішила, що російська мова підпадає під дію цієї Хартії, то винятково Верховна Рада і може скасувати це своє рішення. Ні Ви, ні жоден суд, ні Рада Європи це зробити не можуть.

    Чому пан міністр неправий по суті:

    Так, ця Хартія не створена для захисту мов, яким не загрожує вимирання. Користуватися нею задля надання якого-небудь офіційного статуса російській мові в Україні - те саме, що вживати в якості зброї першу-ліпшу річ, що підвернулася під руку. Але хто в цьому винен? Хто винен, що в нашій країні, влада якої завзято декларує свою європейськість та демократичність, намає ні відповідного законодавчого забезпечення, ні послідовної демократичної практики врегулювання мовних питань? Немає, в жодній країні Європи, крім Туреччини та України, немає такого істеричного ставлення до мов, якими користується велика кількість населення, які є рідними для такої кількості ГРОМАДЯН цієї країни! Пан міністр, який так довго працював в Раді Європи, безперечно, знає, що Венеційська комісія спеціально для країн східної Європи, що не можуть самі дати собі раду в подібних питаннях, розробила критерій: якщо в якійсь місцевості хоча б 20% складають люди, що належать до якоїсь етнічної (мовної) меншини, то мова цієї меншини може використовуватися в якості офіційної на місцевому рівні. Пане міністре, коли Ви, нарешті, почнете стежити, щоб наше вітчизняне законодавство відповідало рекомендаціям вашої улюбленої Ради Європи? До того часу доведеться користуватися не тим, чим мали би, а тим, що є у наявності. На превеликий жаль. Демократична європейська країна мала би створити для своїх громадян всі умови для вільного використання і розвитку їхніх мов, а не всіма засобами намагатися обмежити їх права на таке використання і розвиток.

    Хибна логіка призводить до негативних наслідків. Хочете бути вільними - не обмежуйте свободу. Хочете бути демократичними - дослухайтесь до народу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.13 | tmp

      +1 (-)

      +1
    • 2006.05.13 | Albes

      + 2 (-)

  • 2006.05.12 | шкіпер

    Коментар Головатого до свого Висновку (/)

    http://www.pravda.com.ua/news/2006/5/12/41651.htm

    Щоб реалізувати ідею Януковича, треба змінювати Конституцію
    www.ПРАВДА.com.ua, 12.05.2006, 12:38

    Міністр юстиції Сергій Головатий заявляє, що право визначати статус мов належить винятково народу України шляхом референдуму.

    Про це Головатий заявив, коментуючи в п'ятницю висновок Мін'юсту про незаконність дій органів місцевого самоврядування з ухвалення рішення щодо надання російській мові статусу регіональної.

    Головатий відзначив, що статус мов в Україні визначений Конституцією, відповідно до якої українська мова є державною, а росйська - мовою нацменшини.

    Міністр підкреслив, що ці положення Конституції можуть бути змінені тільки шляхом внесення змін в основний закон і затверджені на всенародному референдумі.

    Головатий заявив, що українське законодавство не передбачає статус регіональної мови.

    "Це політична спекуляція, провокація, спрямована на політичні хвилювання" і, на думку міністра, може розцінюватися як розпалення національної ворожнечі.

    Як відомо, рішення про визнання російської мови регіональною було прийнято Луганською облрадою (25 квітня), Харківською (6 березня) і Севастопольською міськрадами (26 березня).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.12 | Kohoutek

      Проффесор № 3

      шкіпер пише:
      > Головатий відзначив, що статус мов в Україні визначений Конституцією, відповідно до якої українська мова є державною, а росйська - мовою нацменшини.
      >
      > Міністр підкреслив, що ці положення Конституції можуть бути змінені тільки шляхом внесення змін в основний закон і затверджені на всенародному референдумі.
      >
      > Головатий заявив, що українське законодавство не передбачає статус регіональної мови.

      До відома високоповажного пана міністра. Вочевидь - профффесора:

      -----------------------------------------------------------------
      КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
      ...
      Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість
      яких надана Верховною Радою України, є частиною національного
      законодавства України.
      Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції
      України, можливе лише після внесення відповідних змін до
      Конституції України.
      -----------------------------------------------------------------
      З А К О Н У К Р А Ї Н И
      Про ратифікацію Європейської хартії регіональних
      мов або мов меншин
      ...
      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

      1. Європейську хартію регіональних мов або мов меншин,
      підписану від імені України 2 травня 1996 року в м. Страсбурзі
      (далі - Хартія) ( 994_014 ), ратифікувати (додається*).

      2. Положення Хартії ( 994_014 ) застосовуються до мов таких
      національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької,
      грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької,
      польської, російської, румунської, словацької та угорської.
      -----------------------------------------------------------------
      Європейська хартія
      регіональних мов або мов меншин
      ...
      Стаття 1

      Визначення

      Для цілей цієї Хартії:
      a) термін "регіональні мови або мови меншин" означає мови,
      які:
      i) традиційно використовуються в межах певної території
      держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю
      чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та
      ii) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; він
      не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови
      мігрантів;
      b) термін "територія, на якій використовується регіональна
      мова або мова меншини" означає географічну місцевість, де така
      мова є засобом спілкування певної кількості осіб, яка виправдовує
      здійснення різних охоронних і заохочувальних заходів, передбачених
      у цій Хартії;
      c) термін "нетериторіальні мови" означає мови, якими
      користуються громадяни держави і які відрізняються від мови (мов),
      що використовується рештою населення держави, але які, незважаючи
      на їхнє традиційне використання в межах території держави, не
      можуть вважатися найбільш поширеними в межах конкретної місцевості
      цієї держави.

      Стаття 2

      Зобов'язання

      1. Кожна Сторона зобов'язується застосовувати положення
      частини II до всіх регіональних мов або мов меншин, які вживаються
      в межах її території і які відповідають визначенням, наведеним у
      статті 1.
      2. Стосовно кожної мови, визначеної під час ратифікації,
      прийняття або затвердження відповідно до статті 3, кожна Сторона
      зобов'язується застосовувати якнайменш тридцять п'ять пунктів або
      підпунктів з тих положень, що наведені у частині III Хартії,
      включаючи якнайменш три з кожної зі статей 8 і 12 та один з кожної
      зі статей 9, 10, 11 і 13.
      ------------------------------------------------------------------

      Sapienti sat. Міністра це, звісно, не стосується, бо сказано ж - sapienti.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.12 | марктем

        Re: Проффесор № 3

        "Секретар Ради національної безпеки та оборони України А.Кінах отримав від Президента доручення підготувати засідання РНБОУ, де буде розглянуто питання державної мовної політики як складової національної безпеки України.

        За словами прес-секретаря Президента І.Геращенко, на засідані, зокрема, буде обговорено і нещодавні рішення Луганської обласної ради, та міських рад Харкова та Севастополя про надання статусу "регіональної мови" мові російській."

        Наверное все-таки стоит начать жаловаться в Совет Европы, вряд ли Панам Демократам нужны там очередные разборки, в Европе от них и так уже не особенно в восторге.
        А без привлечения внимания Европы, вопрос решить будет не просто.
  • 2006.05.12 | Сергій Вакуленко

    Протест (+л)

    Прокурор Харкова опротестував рішення міської ради про особливий статус російської мови

    Прокурор міста Харкова опротестував рішення Харківської міської ради про надання російській мові особливого статусу.

    Про це кореспондентові Агенції МедіаПорт повідомив прокурор Харківської області Василь Сінчук. Сінчук зазначив, що протест прокурора ухвалений вчора.

    Тепер цей протест мають розглянути депутати міської ради.

    Як повідомили в прес-службі прокуратури області, прокурор міста пропонує скасувати рішення «міської ради №43/06 «Про статус російської мови» від 6.03.06 у повному обсязі».

    Нагадаємо, що відповідно до цього рішення, у Харкові російську можна використовувати поряд з державною у діловодстві, судочинстві й у сфері освіти.

    Сьогодні ж видання «ЛІГАБізнесІнформ» повідомило, що за дорученням Генерального прокурора України Олександра Медведька прокуратурами Луганської області й міста Севастополя проведені перевірки щодо законності прийняття рішень обласними та міськими радами про визнання російської мови регіональною. Ці рішення також опротестовані.

    Декілька днів тому міністр юстиції Сергій Головатий оприлюднив юридичний висновок Мін'юсту про те, що рішення місцевих органів самоврядування про надання російській мові статусу регіональної суперечать Конституції (ст. 10, 19, 92, 144) і законам України.

    // 12.05.2006 18:26

    Адреса новини: http://news.media-objektiv.com/ukr/city/2006/4097.shtml
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.12 | Albes

      Привет от Ющенко (а, точнее, от Кучмы)

      "Декілька днів тому міністр юстиції Сергій Головатий оприлюднив юридичний висновок Мін'юсту про те, що рішення місцевих органів самоврядування про надання російській мові статусу регіональної суперечать Конституції (ст. 10, 19, 92, 144) і законам України."

      А ст.ст. 3, 5, 8, 21, 22, 24 он "не заметил".

      И протесты прокуроры принесли после откровенного давления с Генпрокуратуры, на которую надавил Президент.
      Правовое государство, бля ! Или "привет от Кучмы!".

      А когда судей за яйца подвешивать начнут, а журналистам отрезать головы ? Или решили начать с адвокатов (это я о случае с Татьяной Монтян)?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.13 | Сергій Вакуленко

        Тут є одне принципове питання.

        Ратифікована Хартія — то одне, а ХТО САМЕ має ухвалювати рішення про порядок використання мов, — то инше.

        Наразі маємо рішення однієї обласної ради та двох міських. Які ще ради можуть сказати з цього приводу своє слово? Скажімо, районна або сільська рада може чи ні? І що буде в тому випадку, коли яка-небудь районна рада відкине рішення про мови, ухвалене обласною радою? Або коли сільська рада відкине рішення, ухвалене районною радою?

        Чи буде в нас кожен сам собі особливий порядок використання мов запроваджувати? А чи все-таки то є державна справа?

        За чинним законодавством, як я розумію, такі речі реґулюються законом, а отже йдеться про компетенцію Верховної Ради.

        І ратифікація Хартії тут нічого не міняє.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.13 | BROTHER

          Звісно Хартія ні до чого,

          бо в ній йдеться не про мови більшості або меншості, регіональні або глобальні, а їдеться у ній про мови історичних меншин та регіонів, які мають загрозу зникнення. Тобто, саме протекція та підтримка таких мов повинна мати за ціль зберегти ці мови, які зникають та мають загрозу совсім зникнути, якщо їх не берегти.

          Російська мова ані у Криму, ані у Харкові чи Луганську такою не є, бо:

          по-перше, не є саме історичною - до встановлення російського контролю над цими місцями там застосовувались інші мови, в тому числі українська, яка там на кінець СРСРу майже зникла саме через мовну та взагалі проросійську внутрішню політику російських царів та російсько-більшовицького керівництва;

          по-друге, якщо не берегти завзято російську мову у зазначених вище місцях, вона зовсім не постраждає, бо в неї є ціла Росія, тобто російська мова не є такою, що зникає та потребує захисту.

          Отже, хай люди говорять та навчаються російською в Україні, якщо їм заманеться, але хай вчать державну, бо ніхто згідно з тією ж Хартією не повинен робити зле державній мові через захист регіональної, або мови меншин.

          Китайці вчать англійську у США, у Каліфорнії китайців та максиканців здається десь по 30%, але англійську вчать. А якщо її не знають, то мають клопіт, бо неможна досягти успіху у житті, якщо не знати англійської. А росіяни та деякі українці хочуть жити в Україні, бо їм тут краще, ніж у Росії, а українську знати не хочуть. Ну я ще розумію, коли дорослі люди потрапляють у халепу через незнання української, бо вони її ніколи не знали, а зараз їм вже вчитися важко. Але, чому, коли їм без української так важко в Україні, вони не хочуть, щоб їх діти знали державну мову?! От це зрозуміти важко, бо не можу я уявити батька чи мати, якак б бажала своїй дитині зле. На що вони сподіваються? На те, що в решті решт їм вдасться перехопити ініціативу? Коли вам україньске таке чуже, чому б вам не поїхати туди, де ваше рідне, якщо взагалі таке існує?

          Хочеться сказати таким батькам, якщо вам важко через незнання української, то чому б вашим дітям не знати її краще за вас? А щоб занадто не зашкодити вашому комфортному життю без української, вам надаються всі права користуватися вашою мовою у справах та мати перекладача безкоштовно, якщо він потрібен.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.13 | ОРИШКА

            Брате, я обома чотирма лапами - ЗА (-)

          • 2006.05.13 | Albes

            Re: Звісно Хартія ні до чого,

            "Коли вам україньске таке чуже, чому б вам не поїхати туди, де ваше рідне, якщо взагалі таке існує?"

            Так Ваш лозунг фактически равнозначен лозунгу "Германия - для немцев!", "Украина - для украинцев !".
            Вы, получается, здесь ХОЗЯИН и ГОСПОДИН ? А я, по-Вашему, получается, бессловесный РАБ, которому, Вы, ГОСПОДИН, можете указывать как жить, на каком языке разговаривать и куда я должен "валить" (если найду, мол, куда, в чем Вы серьезно сомневаетесь).

            Не люблю хамов и фашистов.
        • 2006.05.13 | Albes

          Re: Тут є одне принципове питання.

          Уважаемый, если руководствоваться Вашим подходом, то нафига вообще все районные и областные суды ? Оставим только ВС ?
          А как быть при таком подходе. что решения итих рад обжалуют ОБЛАСТНЫЕ прокуроры ? Если руководствоваться Вашим подходом, то обжалование по такому вопросу должно исходить, соответственно, ТОЛЬКО от Генпрокурора.
          И т.д. и т.п.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.05.13 | Сергій Вакуленко

            А якщо спробувати по суті?

            Albes пише:
            > Уважаемый, если руководствоваться Вашим подходом, то нафига вообще все районные и областные суды ? Оставим только ВС ?

            Кожен суд має власний рівень компетенції. Так само й кожна рада.

            > А как быть при таком подходе. что решения итих рад обжалуют ОБЛАСТНЫЕ прокуроры ? Если руководствоваться Вашим подходом, то обжалование по такому вопросу должно исходить, соответственно, ТОЛЬКО от Генпрокурора.

            Ви, кажуть, на юридичній практиці розумієтеся?

            Тоді мали б знати або, принаймні, здогадуватися, що закони в державі ухвалює законодавчий орган; дотримуватися їх повинні всі; стежити за дотриманням — правоохоронні органи (кожен правоохоронець на своєму місці, а не сам-один генпрокурор).

            Підзаконні акти, скільки мені, далекому від юриспруденції, відомо, мають скасовуватися, якщо вони суперечать законам. Притому закон у державі — один, а не в кожній області свій.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua